Рішення

від 03.02.2015 по справі 922/5812/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2015 р.Справа № 922/5812/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Бабиніні Д.О.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства Національна енергетична компанія "Укренерго", в особі "Північна електроенергетична система" ДП НЕК "Укренерго" м. Харків до Державного підприємства "Завод ім. Малишева" м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 30 494,38грн. за участю представників сторін:

позивача - Страшок В.М. за довіреністю від 27.01.2015 року,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Національна енергетична компанія "Укренерго", в ос. "Північна електроенергетична система" НЕК "Укренерго" м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Державного підприємства "Завод ім. Малишева" м. Харків про стягнення заборгованості 30494,38 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов`язків за Договором №536дп/339-28НП-08 від 06.08.2010 р., в частині повної та своєчасної оплати за перетікання реактивної енергії, з урахуванням чого та враховуючи приписи ст. ст. 509, 526, 610, 629, 901 Цивільного Кодексу України, просить суд стягнути з відповідача заявлену суму позову та судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.12.2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 14.01.2015 року о 11:45 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.01.2015 року розгляд справи відкладався до 03.02.2015 року о 11:45 год.

До господарського суду Харківської області 23.01.2015 року від представника позивача надійшло заперечення на відзив на позовну заяву (вх.№ 2459), які були прийняті судом до розгляду, досліджені та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився. Разом з тим, до господарського суду Харківської області 02.02.2015 року від відповідача надійшло клопотання по справі (вх. № 3815), відповідно до якого позивач просить суд долучити до матеріалів справи витребувані судом документи. Окрім того, 13.01.2015 року від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача (вх. № 3845), відповідно до якого останній просить суд розглянути справу №922/5812/14 без присутності представника ДП" Завод ім. Малишева", у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання представника відповідача.

Надані відповідачем документи були прийняті судом до розгляду, досліджені та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Згідно наявного у матеріалах справи відзиву на позовну заяву, відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем була порушена процедура досудового врегулювання спорів, а саме не було складено двостороннього Акту порушень відповідно до п. 8.4. Договору, в свою чергу, позивач направив відповідачу лише претензію № 4557/а-42 від 25.09.2014 р., чим порушив умови Договору.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників позивача, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд, виходить з наступного.

Між ДП Національна енергетична компанія "Укренерго", в особі "Північна електроенергетична система" НЕК "Укренерго" (далі - позивач) та Державним підприємством "Завод ім. Малишева" (далі - відповідач) було укладено договір № 536дп/339-28НП-08 від 06.08.2010 року про технічне забезпечення електропостачання споживача (далі - Договір).

У відповідності до 1.1. Договору позивач (власних мереж) зобов'язався забезпечити технічну можливість передачі електричної енергії відповідачу (споживачу) в обсягах згідно з договором про постачання електричної енергії з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а відповідач зобов'язався дотримуватися встановленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачувати за отримані послуги, визначені в п.4.1.1 даного договору. А саме, здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії за межі балансової належності електромереж згідно з Додатком №2 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії" та за технічне обслуговування електричних установок споживача ( п.4.1.1 договору).

Згідно п.4.1.5. відповідач повинен здійснювати оплату за перетікання реактивної електроенергії до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Керуючись пунктом 2.1.4. Договору позивач провів обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії та виписав рахунки для оплати послуг, а саме:

-рахунок-фактура № 319 від 31.07.2012р. на суму 15507,24 грн.,

-рахунок-фактура № 371 від 31.08.2012р. на суму 14987,14 грн.

Копії наданих рахунків-фактур досліджені судом та долучені до матеріалів справи арк.с. 22-23.

Порушуючи умови і терміни розрахунків, а саме п.4.1.5. Договору відповідач заборгував позивачу суму боргу за перетікання реактивної електроенергії в розмірі 30 494,38 грн., це й стало підставою звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.1 ст. 903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

До того ж, відповідач своїм листом від 23.10.2014 року № 2942/16 визнав наявність заборгованості в сумі 30 494,38 грн. (а.с.25).

Отже, доказів на підтвердження сплати заборгованості відповідачем суду не надано та в матеріалах справи не містяться, у зв'язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги з оплати за перетікання реактивної електроенергії в розмірі 30 494,38 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Так, в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву наданий відповідачем, відповідно до яких, заперечуючи проти позову, відповідач, посилається на те, що позивачем була порушена процедура досудового врегулювання спорів, а саме не було складено двостороннього Акту порушень відповідно до п. 8.4. Договору, в свою чергу, позивач направив відповідачу лише претензію № 4557/а-42 від 25.09.2014 р., чим порушив умови Договору, з урахуванням чого в позові слід відмовити.

Розглянувши вказані посилання відповідача, суд зазначає, що вони не спростовують заявлених позовних вимог позивача та не звільняють відповідача від обов"язку передбаченого п.4.1.1 Договору, щодо своєчасної оплату за перетікання реактивної електричної енергії.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 837, 854, 879, 901,903 Цивільного кодексу України, 173, 174,179, 232, 317, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева", м. Харків (61001, м.Харків, вул. Плеханівська,126, код ЄДРПОУ 14315629, п/р 26008301810089 у філії ХЦО ПІБ України, МФО 351458) на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" НЕК "Укренерго", м.Харків (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 12/14, код ЄДРПОУ 00131624) суму заборгованості в розмірі 30 494,38 грн. та судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.02.2015 р.

Суддя А.М. Буракова

922/5812/14