Постанова

від 03.02.2015 по справі 5011-69/4531-2012-17/552-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2015 р. Справа№ 5011-69/4531-2012-17/552-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Місюк О.П.

за участю представників:

від позивача - Бондаренко Г.М., Нікітова М.М.

від відповідача - ОСОБА_4

від третьої особи - 1 Жовтун О.В.

від третьої особи - 2 не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Китаїв» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 (головуючий суддя Босий В.П., судді - Селівон А.М., Цюкало Ю.В.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Китаїв»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний дім»

про стягнення 37397,84 грн., -

ВСТАНОВИВ:

ОСББ «Китаїв» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до ФОП ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 в задоволені позовних вимог було відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 поновлено апелянту строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Шапран В..В., судді: Буравльов С.І., Руденко М..А.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченко Е..О. від 02.02.2015 склад суду змінений на: головуючий суддя - Шапран В.В., судді Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Представники позивача, відповідача та третьої особи - 1 в судове засідання на вказану дату з`явилися та дали усні пояснення стосовно предмету спору.

Представник третьої особи - 2 в судове засідання на вказану дату не з`явився, про день та час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи - 1, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

27.11.2009 (з моменту отримання відповідачем підписаного позивачем протоколу узгодження розбіжностей) між ОСББ «Китаїв» (виконавець) та ОСОБА_4 (власник) був укладений договір на обслуговування нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 1.1 договору (з урахуванням протоколу розбіжностей) предметом договору є надання виконавцем власнику - споживачу послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій, з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у житловому будинку АДРЕСА_1 а власником (споживачем) - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором. Під час виконання договору сторони суворо дотримуються Порядку та Правил, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529 та постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (в редакції постанови КМУ від 03.09.2009 № 933), а також додатками до них.

Згідно з пунктом 1.2 договору виконавець зобов'язаний, зокрема, своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров'я та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що власник має право, зокрема, на несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача - власника, у разі ненадання йому послуг виконавцем (відключення холодної та гарячої води тощо) та відновлення надання відповідних послуг протягом доби згідно з письмовою заявою. Споживач не оплачує послуги, які не отримував (6); зменшення розміру плати за послуги споживача на підставі письмової заяви та документа, що підтверджує тимчасову відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання тощо) (7); звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт (13).

За змістом п. 6.1 договору виконавець надає послуги відповідно до затверджених (погоджених) рішеннями органу місцевої виконавчої влади та органу місцевого самоврядування тарифів, їх структури, періодичності та строків надання послуг, копія яких додається до цього договору виконавцем. Плата за надані послуги справляється за показаннями засобів обліку згідно з п. 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої та холодної води і водовідведення.

Відповідно до п. 6.3, 6.4 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач здійснює платежі за отримані послуги не пізніше ніж до 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються в безготівковій формі.

Позивач, звертаючись із даним позовом до суду обґрунтовує свої вимоги тим, що ним на виконання умов вказаного вище договору було надано відповідачеві послуги на загальну суму 33554,88 грн., на оплату яких було виставлено рахунки-фактури, копії яких містяться в матеріалах справи, проте відповідач неналежним чином виконав покладені на нього умовами договору зобов`язань, в зв`язку з чим виникла заборгованість, яку й просить позивач стягнути з відповідача в судовому порядку.

Відповідач, заперечуючи проти заявлених вимог, мотивує це тим, що умовами договору чітко передбачено порядок оформлення наданих позивачем послуг відповідачу, що має суттєве значення для подальшого розрахунку за отримані послуги.

Зважаючи на те, що встановлений умовами договору порядок був порушений, у відповідача, на його думку, не виник обов`язок на оплату виставлених позивачем рахунків.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 1, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач вказує, що у період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року ним надавалися відповідачеві комунальні послуги, за які було нараховано оплату, а саме: оплата за прибудинкову територію, оплата за гаряче водопостачання, оплата за опалення.

При цьому, за змістом пункту 6.7 договору передбачено, що факт надання послуг виконавцем споживачу, а також їх обсяг, якість і загальна вартість, підтверджується актом прийняття виконаних робіт, складеним виконавцем і підписаним обома сторонами. Наявність заборгованості однієї сторони перед іншою, а також розмір заборгованості, підтверджується актом звіряння розрахунків, підписаним обома сторонами.

Вказаний договір (з урахуванням протоколу розбіжностей) підписаний представником позивача та відповідачем, скріплений відповідними печатками, у встановленому законом порядку не оскаржувався та недійсним не визнавався.

Так, положеннями укладеного між сторонами договору, який за своєю правовою природою є договором надання послуг, позивач та відповідач погодили, що належним доказом надання підприємцю послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій, з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у житловому будинку АДРЕСА_1 є підписаний сторонами акт прийняття виконаних робіт.

Обов'язок зі складання таких актів було покладено на ОСББ «Китаїв» як на виконавця за договором.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підтвердженням надання послуг та підставою для сплати за надані послуги є акти прийняття виконаних робіт, а умови договору всупереч посиланням позивача не передбачають, що підтвердженням надання комунальних послуг є рахунки-фактури.

Крім того, умовами договору визначено лише строк сплати відповідачем коштів за надані позивачем послуги, проте крім вказаних актів приймання-передачі виконаних робіт, інший порядок підтвердження надання якісних, своєчасних та в повному обсязі послуг, сторони не передбачили.

Зважаючи на те, що, як вбачається із пояснення наданих відповідачем в судових засіданнях першої та апеляційної інстанції, останній мав значні претензії до ОСББ «Китаїв щодо якості та кількості наданих послуг, з урахуванням умов договору та протоколу розбіжностей до нього, єдиним способом урегулювання спірних питань та визначення дійсної кількості наданих послуг та їх якість є підписання саме актів приймання-передачі виконаних робіт.

Як зазначалося вище, п 6.7 договору (з урахуванням протоколу розбіжностей) визначено, що акти прийняття виконаних робіт підтверджують не лише факт надання послуг, а й їх обсяг, якість та загальну вартість.

В матеріалах справи відсутні, а позивачем не надано складних ним та підписаних сторонами актів прийняття виконаних робіт за спірний період, які є обов'язковою умовою для сплати відповідачем вартості наданих послуг.

Більш того, в своїх письмових поясненнях ОСББ «Китаїв» вказувало на їх відсутність, що свідчить про невиконання ним як стороною (виконавцем) Договору своїх обов'язків, передбачених п. 6.7 Договору.

Представником позивача не надано суду апеляційної інстанції вмотивованого пояснення тому, чому ними порушені пункти договору та не виконанні всі його вимоги належним чином.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відсутність підписаного двостороннього акта приймання-передачі не є перешкодою для захисту суб'єктивного матеріального права, у разі, якщо суд, на підставі зібраних у справі та оцінених у сукупності доказів, встановить факт виконання позивачем відповідних зобов'язань - щодо виконання певної роботи.

Відповідно до положень статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою. У платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.

У п. 6.1 договору сторони погодили, що плата за надані послуги справляється за показаннями засобів обліку згідно з п. 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої та холодної води і водовідведення.

Пунктом 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630, якими сторони погодили керуватись, також п. 1.1 Договору, передбачено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності постачальника та представника споживачів. Показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця. (п.14 вказаних вище Правил).

Як було встановлено господарським судом міста Києва позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту зняття ним показань централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення з лічильників з метою встановлення кількості спожитих відповідачем ресурсів.

Більш того, заявляючи вимогу про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг на утримання будинку та прибудинкової території, позивачем не надано як відповідачу, так і суду обох інстанцій підтверджених документально розрахунків відносно понесених ним витрат на утримання спірного нерухомого майна.

Крім того, як вбачається з тексту апеляційної скарги, апелянт зазначає, що на сьогоднішній день борг відповідача перед ОСББ «Китаїв» - це несплачений борг ОСББ «Китаїв» перед ПАТ «Київенерго», що суперечить твердженням позивача проте, що відповідач має борг за надані послуги на утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до п. 6 ст. 6 «Права власника» протоколу узгодження розбіжностей до договору на обслуговування нежитлових приміщень, передбачено, що власник має право, зокрема, на несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача - власника, у разі ненадання йому послуг виконавцем (відключення холодної та гарячої води тощо) та відновлення надання відповідних послуг протягом доби згідно з письмовою заявою. Споживач не оплачує послуги, які не отримував, в той час як, відповідно до умов договору та протоколу розбіжностей до нього, єдиним доказом надання послуг є складений виконавцем та підписаний обома сторонами акт приймання виконаних робіт, які, як зазначалося вище, сторонами не підписувалися.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 33 554,88 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення основної суми боргу, підстави для задоволення позову в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 2 749,62 грн. та 3% річних у розмірі 1 093,34 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у суду відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСББ «Китаїв», а тому апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Китаїв» не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Китаїв» залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Китаїв» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.2014 у справі № 5011-69/4531-2012-17/552-2012- без змін.

Матеріали справи № 5011-69/4531-2012-17/552-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов