Ухвала

від 29.01.2015 по справі 826/15645/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15645/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2014 року адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Київхліб» до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство «Київхліб» (надалі за текстом - «ПАТ «Київхліб») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення № 0004772204 від 24 червня 2014 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 3 005 769 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0004782204 від 24 червня 2014 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 1 996 455 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі за текстом - «ДПІ у Подільському районі»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 15.04.2014 р. по 30.05.2014 р. посадовцями ДПІ у Подільському районі проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Київхліб» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р.

Результати перевірки оформлено актом № 3072/26-56-22-04-04/00381574 від 06.06.2014 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 138, 192, 198, 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2013 р. на 2 415 632 грн. та податок на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 р. на 1 666 174 грн.

Такий висновок органу доходів та зборів вмотивовано наступним.

Відповідно до умов договорів поставки № КХ13-1510/63/4 від 15.10.2013 р., № КХ13-0611/74/4 від 06.11.2013 р., № КХ13-1211/75/4 від 12.11.2013 р., № КХ13-2611/71/4 від 26.11.2013 р., № КХ13-0312/72/4 від 03.12.2013 р., № КХ13-0512/71/4 від 05.12.2013 р., № КХ13-0912/71/4 від 09.12.2013 р. ТОВ «Укрснаб-Агро» зобов'язалось передати у власність ПАТ «Київхліб» сою, а позивач - прийняти і оплатити товар.

Згідно договору доручення № ПТА13-0110/КХД від 01.10.2013 р. організацію процесу переміщення товару, виконання операцій з фактичного приймання товару у власність ПАТ «Київхліб» та оформлення результатів приймання покладено на ТОВ «Північтрансагро».

На підставі названих договорі поставки ТОВ «Укрснаб-Агро» виписало видаткові накладні на загальну суму 30 363 372 грн. 55 коп., та податкові накладні на 3 538 887 грн.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів та у податковому обліку за операціями з придбання товарів до складу витрат у 2013 р. відніс 22 364 483 грн. та до складу податкового кредиту, у період з жовтня 2013 р. по грудень 2013 р., - 3 538 887 грн.

Разом з тим на 5-ти видаткових накладних відсутні відомості про посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, а надані повіреним (ТОВ «Північтрансагро») звіти про виконання договору доручення, хоча і місять інформацію про номери товарно-транспортних накладних, номери автомобілів і причепів та вагу товару, проте в них відсутні відомості про перевізника та маршрут перевезення.

Також, згідно підсистеми «Аналітична система» ІС «Податковий блок» між податковим кредитом ПАТ «Київхліб» та податковими зобов'язаннями ТОВ «Укрснаб-Агро» наявні розбіжності у листопаді 2013 р. на суму 1 930 655 грн. та у грудні 2013 р. на суму 1 188 184 грн.

Зазначені розбіжності виникли у зв'язку коригуванням відповідних показників на підставі актів Броварської ОДПІ № 182/10-06-22/38564520 від 25.03.2014 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрснаб-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Укрснабтрейдис», ТОВ «Світанок-1», ТОВ «Альянс Хліборобів», ТОВ «Широкі лани», ППАТФ «Баратівське» за період з 01.12.2013 р. по 31.12.2013 р.» та № 204/10-06-22-02/382564520 від 11.04.2014 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрснаб-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Світанок-1» за період з 01.11.2013 р. по 30.11.2013 р.».

Згаданими актами встановлено, що договори на поставку сільськогосподарської продукції між ТОВ «Укрснаб-Агро» та названими контрагентами були укладені без наміру реального здійснення господарських операцій.

На думку органу доходів та зборів наведене свідчить про те, що взаємовідносини між ПАТ «Київхліб» та ТОВ «Укрснаб-Агро» мають ознаки нереальності їх здійснення і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Крім того, перевіркою ДПІ у Подільському районі встановлено, що у 2013 р. позивачем віднесено 57 985 грн. до складу витрат та 11 597 до складу податкового кредиту на підставі договору про виконання будівельних робіт № 27/08-13 від 27.08.2013 р., укладеного з ТОВ «Велес-Плюс» та складених на його підставі актів приймання виконаних робіт і податкових накладних.

Однак, у зв'язку з відсутністю у ПАТ «Київхліб» локального кошторису, актів за формами № КБ-2, № КБ-3 неможливо підтвердити зв'язок понесених позивачем витрат із його господарською діяльністю.

Також, згідно акту перевірки № 3072/26-56-22-04-04/00381574 від 06.06.2014 р., позивачем у період з вересня 2013 р. по грудень 2013 р. занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 57 413 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Подільському районі прийнято: податкове повідомлення-рішення № 0004772204 від 24 червня 2014 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 3 019 540 грн., у тому числі 2 415 632 грн. за основним платежем та 603 908 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0004782204 від 24 червня 2014 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 2 082 718 грн., у тому числі 1 666 174 грн. за основним платежем та 416 544 грн. за штрафними санкціями.

Названі податкові повідомлення-рішення в частині збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість у зв'язку із віднесенням до складу валових витрат та податкового кредиту сум на підставі первинних документів, виписаних ТОВ «Велес-Плюс», та у зв'язку з заниженням податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивачем не оспорюються.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту врегульовано статтями 138, 139, 198 ПК України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

За приписами пункту 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів дійшов висновку про дотримання позивачем спеціальних вимог при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за результатами господарських операцій з ТОВ «Укрснаб-Агро».

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Так, на підтвердження товарності укладених угоди, позивачем було надано копії: договорів поставки № КХ13-1510/63/4 від 15.10.2013 р., № КХ13-0611/74/4 від 06.11.2013 р., № КХ13-1211/75/4 від 12.11.2013 р., № КХ13-2611/71/4 від 26.11.2013 р., № КХ13-0312/72/4 від 03.12.2013 р., № КХ13-0512/71/4 від 05.12.2013 р., № КХ13-0912/71/4 від 09.12.2013 р.; видаткових накладних № 6 від 17.10.2013 р., № 8 від 18.10.2013 р., № 21 від 21.10.2013 р., № 14 від 22.10.2013 р., № 26 від 27.10.2013 р., № 10 від 21.10.2013 р., № 24 від 26.10.2013 р., № 19 від 24.10.2013 р., № 22 від 25.10.2013 р., № 37 від 06.11.2013 р., № 49 від 08.11.2013 р., № 40 від 07.11.2013 р., № 50 від 09.11.2013 р., № 51 від 10.11.2013 р., № 125 від 10.12.2013 р., № 128 від 11.12.2013 р., № 132 від 12.12.2013 р., № 138 від 13.12.2013 р., № 141 від 14.12.2013 р., № 143 від 15.12.2013 р., № 142 від 15.12.2013 р., № 146 від 17.12.2013 р., № 161 від 25.12.2013 р., № 156 від 23.12.2013 р., № 151 від 20.12.2013 р., № 165 від 29.12.2013 р.; податкових накладних № 63 від 25.12.2013 р., № 44 від 17.12.2013 р., № 40 від 15.12.2013 р., № 39 від 14.12.2013 р., № 23 від 10.12.2013 р., № 37 від 12.12.2013 р., № 57 від 17.12.2013 р., № 26 від 11.12.2013 р., № 67 від 30.11.2013 р., № 67 від 30.11.2013 р., № 66 від 30.11.2013 р., № 65 від 29.11.2013 р., № 60 від 28.11.2013 р., № 58 від 27.11.2013 р., № 6 від 06.11.2013 р., № 19 від 09.11.2013 р., № 20 від 10.11.2013 р., № 21 від 11.11.2013 р., № 25 від 12.11.2013 р., № 28 від 13.11.2013 р., № 16 від 08.12.2013 р., № 4 від 02.12.2013 р., № 32 від 15.11.2013 р., № 2 від 01.12.2013 р., № 54 від 26.11.2013 р.; актів приймання-передачі; товарно-транспортних накладних на перевезення придбаного товару; сертифікатів якості; договору доручення № КХ13-0110/Д від 01.10.2013 р. та заявок до нього; актів надання послуг № 81 від 01.11.2013 р., № 96 від 30.11.2013 р., № 111 від 31.12.2013 р.; звітів про виконання доручення; карток рахунку 361, у яких відображена зміна у складі активів та зобов'язань підприємства, а також вантажних митних декларацій на подальшу поставку придбаної сої, які свідчать, що зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ПАТ «Київхліб» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентові, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, інших первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ «Укрснаб-Агро».

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання відповідача на те, що на 5-ти видаткових накладних відсутні відомості про посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, оскільки окремі недоліки в оформленні первинних документів не є достатньою підставою для позбавлення покупця права на відображення у податковому обліку понесених (нарахованих) витрат та податкового кредиту.

Твердження ДПІ у Подільському районі про те, що за даними системи «Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями ТОВ «Укрснаб-Агро» колегія суддів не приймає як доказ.

Той факт, що на підставі актів Броварської ОДПІ № 182/10-06-22/38564520 від 25.03.2014 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрснаб-Агро» та № 204/10-06-22-02/382564520 від 11.04.2014 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрснаб-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Світанок-1» за період з 01.11.2013 р. по 30.11.2013 р.» органом доходів та зборів контрагенту позивача були зменшені податкові зобов'язання не свідчить про безтоварний характер спірних операцій з поставки ПАТ «Київхліб» сої.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Водночас, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 03 лютого 2015 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.