Справа № 752/14751/13-ц
Провадження по справі № 2/752/710/14
РІШЕННЯ
Іменем України
17.12.2014 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хоменко О.Л.,
при секретарі і Герега О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС» до ОСОБА_2 про стягнення суми,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом про стягнення суми.
Свої вимоги мотивує тим, що 28.05.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №28/05, відповідно до якого позивач за завданням відповідача повинен виготовити металоконструкції, а відповідач зобов'язався оплатити виконані роботи.
Того ж дня сторони уклали специфікацію №1 до вказаного договору, якою погодили вартість виготовлення конструкцій та їх пофарбування. Відповідно до п.п. 2.1.1 виготовлення металоконструкцій мало бути здійснено згідно креслень та технічних вимог замовника. Після укладення договору відповідач передав позивачу креслення, з яких було видно, що предметом договору є металеві полиці згідно розмірів, наданих відповідачем. Пізніше в усній формі відповідач замовив до цих полиць двері.
Окрім виконання зазначених робіт, позивач відповідно до п.п.2.1.3 договору повинен був здійснити доставку металоконструкцій відповідачу та їх монтаж.
Відповідно до умов договору відповідач здійснив попередню оплату частини вартості робіт в сумі 2500 грн, після чого працівники позивача виготовили металеві конструкції та на пропозицію відповідача 25.06.2013 року доставили їх за адресою: АДРЕСА_1, де здійснили їх монтаж.
Після цього позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу оплати виконаних робіт, але відповідач повідомив, що його не влаштовує їх якість та відмовився від оплати.
Проте позивач вважає, що свої зобов'язання за договором він виконав повністю, якісно, своєчасно та у відповідності до вимог діючого законодавства.
Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором №28/05 від 28.05.2013 року в сумі 4500 грн, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, передбачену п. 5.2 договору, в сумі 67 грн 32 коп, 3% річних від простроченої суми в розмірі 14 грн 42 коп, збитки у вигляді втраченого доходу, який він міг би одержати, якби розмістив кошти на депозитному вкладі в комерційному банку, передбачені п. 6.2 договору, в сумі 38 грн 47 коп, а також витрати на купівлю пального для транспортування металоконструкцій в розмірі 61 грн 54 коп.
Всього просить стягнути з відповідача на його користь 4681 грн 75 коп та судові витрати по справі в розмірі 229 грн 40 коп.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просить їх задовільнити.
Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, про день розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд, заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 28.05.2013 року між сторонами було укладено договір №28/05, відповідно до п.1.1 якого позивач згідно технічного завдання відповідача зобов'язався виготовити металоконструкції, а відповідач зобов'язався оплатити виконані роботи.
Згідно п.1.2 договору перелік металовиробів, строки виготовлення та їх вартість зазначаються сторонами в специфікації, яка є невід`ємною частиною договору.
Відповідно до п.2.1 договору позивач зобов'язався виготовити металоконструкції згідно креслень та технічних вимог відповідача, виконати пофарбування виробу згідно специфікації та доставку виготовленої металоконструкції на площадку відповідача та її монтаж на умовах, відображених в специфікації.
Відповідно до п.2.2 відповідач зобов'язався надати позивачу всю необхідну для виконання робіт технічну документацію, направити на адресу позивача креслення та технічні вимоги до металоконструкцій, що виготовляються, виконати приймання виготовлених позивачем металоконструкцій методом візуального огляду на власній виробничій площадці, здійснити оплату робіт позивача в строки та в сумі, обумовленій сторонами в договорі.
Того ж дня сторони уклали специфікацію №1 до договору №28/05 від 28.05.2013 року, згідно якої позивач зобов'язався виготовити полиці згідно креслень відповідача та пофарбувати їх. Сторони домовились, що вартість зазначених робіт становить 7000 грн. На виконання умов договору відповідач передав позивачу креслення із зазначенням розмірів та складових частин металоконструкцій.
Як видно з копії листа №51 від 27.06.2013 року, адресованого позивачем відповідачу, позивач повідомляв останнього про те, що для уточнення розмірів конструкції було здійснено виїзд спеціаліста. Щодо технічних вимог до конструкції, то вони не були надані, в зв'язку з чим виконавець виконував роботу, виходячи з вимог, які ставляться до стандартних металоконструкцій. Також позивач повідомив відповідача про те, що монтаж конструкції договором не передбачений, але має бути виконаний за окремою специфікацією, яка передана відповідачу, але не була ним підписана.
У листі також зазначалося, що до закінчення строку виготовлення конструкції позивач повідомляв відповідача в телефонному режимі про те, що конструкції готові.
Враховуючи, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі: металоконструкції знаходяться на об'єкті замовника, просив відповідача виконати умови договору в частині оплати.
10.07.2013 року відповідач подав позивачу заяву про розірвання договору та відшкодування збитків, в якій вказав на недоліки металевої конструкції, зазначив, що виготовлена конструкція не може бути використана ним за цільовим призначенням та просив розірвати договір №28/05 від 28.05.2013 року, відшкодувати завдані йому збитки та забезпечити демонтаж виробу та доставку його на територію позивача за його рахунок.
Відповідно до ст.837 ч.1 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ст.857 ч.ч.1,2 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
Ст.858 ч.1 ЦК України передбачено, що робота, виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Відповідно до ст.858ч.3 якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Згідно ст.10 ч.4 Закону України «Про захист прав споживачів» за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Судом за клопотанням представника відповідача призначалася судова товарознавча експертиза на предмет відповідності виготовленої позивачем металоконструкції умовам договору №28/05 від 28.05.2013 року та нормативним документам (стандартам, технічним умовам тощо), наявності чи відсутності у ній дефектів, можливості її використання за цільовим призначенням.
Відповідно до ухвали суду оплату вартості експертизи було покладено на відповідача, але відповідач оплату експертизи не здійснив, в зв'язку з чим експертом ухвала Голосіївського районного суду м.Києва від 04.04.2014 року не була виконана.
Судом встановлено, що позивачем на замовлення відповідача було виготовлено та встановлено металеву конструкцію згідно креслень наданих відповідачем.
Відповідач не надав суду доказів того, що зазначена металева конструкція виконана позивачем з відступами від умов договору, що робить її непридатною для використання за призначенням, або що вона має істотні недоліки, які не могли бути усунуті позивачем за умови звернення відповідача до нього з відповідною вимогою.
З моменту встановлення металоконструкції відповідач з позовними вимогами до позивача щодо неналежної якості виконаної ним роботи в межах встановленого ст.863 ЦК України строку позовної давності не звернувся, що свідчить про прийняття ним роботи, виконаної за договором підряду.
Разом з тим, оплата за договором підряду в повному обсязі відповідачем не здійснена. Так, відповідачем було здійснено попередню оплату частини вартості робіт в сумі 2500 грн.
Таким чином заборгованість відповідача за договором підряду становить 4500 грн ( 7000 грн - 2500 грн).
Зазначену суму боргу суд стягує з відповідача на користь позивача на підставі ст.526 ЦК України.
Суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача передбачену п.5.2 договору №28/05 від 28.05.2013 року пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Враховуючи, що вимога про оплату вартості виконаних робіт була направлена відповідачу 27.06.2013 року, відповідач згідно ст.530 ч.2 ЦК України мав виконати зобов'язання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Таким чином, період прострочення слід рахувати з 05.07.2013 року. Кількість днів прострочення до моменту пред'явлення позову становить 39 днів ( з 05.07.2013 року по 12.08.2013 року). Облікова ставка НБУ у зазначений період становила 7% .
Отже, сума пені становить 67 грн 32 коп (4500 грн х 7%/100% / 365 днів х 39 днів).
На підставі ст.625 ч.2 ЦК України з відповідача слід стягнути за порушення зобов'язання за договором підряду 3% річних, що становить за період з 05.07.2013 року по 12.08.2013 року 14 грн 42 коп (4500 грн х 3%/100%/365 днів х 39 днів).
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача збитків у вигляді втраченого доходу в сумі 38 грн 47 коп, то в цій частині суд в задоволенні позовних вимог відмовляє, оскільки вони не доведені, а ґрунтуються на припущеннях.
Не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на купівлю пального в розмірі 61 грн 54 коп, так як вони не підтверджені належними доказами.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача слід також стягнути на користь позивача сплачений останнім судовий збір в сумі 229 грн 40 коп.
Враховуючи наведене та, керуючись ст.ст. 526, 530, 625, 837, 857, 858, 863 ЦК України, ст.ст. 15,30,60,88,212-215 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого в АДРЕСА_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС», що знаходиться за адресою: м.Київ, пров. Коломиївський, 3/1, офіс 1, ідентифікаційний номер 36284618, заборгованість в сумі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) грн, пеню в сумі 67 (шістдесят сім) грн. 32 коп, три проценти річних в сумі 14 (чотирнадцять) грн 42 коп- всього 4581 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят одна) грн 74 коп та судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев`ять) грн 40 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя:
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2014 |
Оприлюднено | 09.02.2015 |
Номер документу | 42597253 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Голосіївський районний суд міста Києва
Хоменко О. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні