Ухвала

від 22.12.2014 по справі 200/16439/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6141/14 Справа № 200/16439/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шевцова Т. В. Доповідач - Тамакулова В.О.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

22 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Тамакулової В.О.

суддів: Болтунової Л.М., Макарова М.О.

при секретарі: Поляковій Н.О. ,

яка розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Бабушкінського районного суду від 11 квітня 2014 року та додаткове рішення від 02 липня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", третя особа Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання іпотечного договору припиненим, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання іпотечного договору припиненим, зобов'язання вчинити певні дії, просив визнати Іпотечний договір №90/ZKiп07 від 26 грудня 2007 року, укладений між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДЕЛЬТА БАНК", за яким предметом іпотеки є нерухоме майно- будівлі та споруди за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, що належать йому на праві власності - припиненим;

Просив:-зобов'язати Публічне акціонерне товариство "ДЕЛЬТА БАНК" подати до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області заяву для державної реєстрації припинення обтяження майнових прав на нерухоме майно та вилучення записів з Єдиного державного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек;

-визначити порядок виконання судового рішення у разі набрання законної сили шляхом подання його копії до Реєстраційній службі Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області для зняття заборони і вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису та реєстру іпотек, щодо нерухомого майна, внесеного на підставі договору іпотеки;

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що 26 грудня 2007 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" укладено іпотечний договір №90/Zкіп07, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу за реєстровим № 9862, предметом іпотеки є нерухоме майно- будівлі та споруди, що розташовані за адресою м.Дніпропетровськ, АДРЕСА_1, та належать йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу ВАР №789568, реєстр №10104 від 30 жовтня 2003р., зареєстрованого Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" 24 грудня 2003 року.

Іпотечний договір укладено в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №90/К-07 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 26 грудня 2007 року між TOB "Український промисловий Банк" та Приватним підприємством "Виробнича фірма "Укрметалосервістехнологія", за умовами якого надано кредит в розмірі 2 000 000 грн.

У зв'язку з ліквідацією TOB "Український промисловий Банк", на підставі Договору від 30 червня 2010р. про передачу Активів та Кредитних зобов'язань TOB "Український промисловий Банк" передав на користь Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК", право вимоги за кредитними договорами. Згідно акту приймання-передачі від 08 жовтня 2010 року TOB "Український промисловий Банк" передало, а ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" прийняло кредитний договір №90/К-07 від 26 грудня 2007р. (зі змінами), Іпотечний договір №90/Zкіп07 від 26 грудня 2007 року, кредитну справу. З переходом права вимоги за кредитним та іпотечним договором ПАТ "Дельта банк" повинен був подати заяви про заміну Іпотекодержателя до Державного реєстру іпотек та реєстру, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2010 року Приватне підприємство "Виробнича фірма "Укрметалосервістехнологія" ліквідовано (справа №Б29/204-10), при цьому ПАТ "Дельта Банк" був стороною у справі про банкрутство та входив до складу кредиторів, з вимогами на суму 2 747 019,12 грн.

27 січня 2011 року до Єдиного державного реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом.

Станом на 20 листопада 2013 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міститься запис про припинення Приватного підприємства "Виробнича фірма "Укрметалосервістехнологія", яке є позичальником відповідно до Кредитного договору, на виконання якого укладено договір іпотеки №№90/ Zкіп07 від 26 грудня 2007 року.

За ст. 609 ЦК України - зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Ст. 559 ЦК України передбачено підстави припинення поруки, зокрема, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

В п. 1. ч.1 ст.17 Закону України "Про іпотеку"зазначено, що підставою для припинення іпотеки є припинення основного зобов'язання.

Оскільки припинення основного зобов'язання за договором кредиту, забезпеченого заставою (іпотекою), відбулося внаслідок ліквідації юридичної особи - позичальника та погашення (припинення) усіх грошових зобов'язань позичальника - банкрута відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ПАТ "Дельта Банк" входив до складу кредиторів, йому було відомо про зміст ухвали про припинення юридичної особи, з припиненням основного зобов'язання та зобов'язання, наданого на його забезпечення, припинили існувати й підстави для заборони щодо відчуження заставленого нерухомого майна.

Позивач зазначав, що в липні 2013 року йому стало відомо, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області існують записи щодо заборони відчуження іпотечного майна та не вилучено запис з реєстру іпотек, тому 19 липня 2013 року він направив відповідачу листа з вимогою у п'ятиденний строк з дня її отримання, надати відповідні заяви для проведення державної реєстрації припинення обтяження та вилучення записів з Державного реєстру прав до Реєстраційній службі Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, відповідно до затвердженої законодавством форми, для проведення державної реєстрації припинення обтяження майнових прав на заставлене майно- та вилучити записи з Єдиного державного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна; з Державного реєстру іпотек, щодо Іпотечного договору №90/ZKiп07 від 26 грудня 2007р., надати заяву про припинення вказаного договору приватному нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Вимога була отримана банком 20 серпня 2013 року.

На його запит від 01 листопада 2013 року позивач отримав інформацію з Державного реєстру речових прав, що існує запис іпотеки, підставою обтяження є службова записка б/н від 04 квітня 2008р. ДФ ТОВ "Укрпромбанк", об'єктом обтяження зазначено спірні будівлі та споруди.

Станом на 20 листопада 2013 року ПАТ "Дельта Банк", як іпотекодержатель, відповіді не надав, в добровільному порядку не скасував встановлену заборону в Реєстраційній службі Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області та запис про іпотеку.

За ч. 2 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів (ст.16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Посилаючись на ст. 41 Конституції України, 317, 319 ЦК України, наявність реєстраційних записів в Державному реєстрі прав, неправомірну бездіяльність ПАТ "Дельта Банк", що суперечить непорушності права приватної власності та чинить йому перепони в розпорядженні своїм майном, ОСОБА_3 просив задовольнити позов.

Справа розглянута судом в заочному провадженні.

Рішенням районного суду від 11 квітня 2014 року позов задоволено частково, визнано договір іпотеки припиненим, в іншій частині вимог- відмовлено.

Ухвалою суду першої інстанції від 23 травня 2014 року відмовлено в перегляді заочного рішення.

Додатковим рішенням від 02 липня 2014 року стягнуто судовий збір з відповідача на користь держави.

В скаргах апелянт посилається на порушення норм матеріального та про цесуального права, просить скасувати рішення й постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог

Апелянт зазначав, що справа була розглянута судом без участі відповідача, належно не повідомленого про слухання справи, позивач пропустив строк позовної давності, за умовами договору іпотеки- п.п 2.1.4, 2.1.6, 4.1 сторони узгодили солідарну відповідальність позивача, як майнового поручителя, щодо погашення боргу незалежно від банкрутства та ліквідації позичальника, судом неправильно визначено суму судового збору на користь держави.

Стосовно вимог щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення суду не оскаржується.

Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду, в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарги підлягають відхиленню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення за яким суд, виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом.

Обґрунтованим є рішення, що ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, що підтверджені тими доказами, які були досліджені в суді.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 26 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №90/К-07 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 25 грудня 2007 року, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Приватним підприємством "Виробнича фірма "Укрметалосервісиехнологія". Предметом іпотеки за договором є нерухоме майно- будівлі та споруди, що розташовані за адресою м.Дніпропетровськ, АДРЕСА_1, та належать іпотекодавцю на праві власності за договором купівлі-продажу від 30 жовтня 2003 року, посвідченому приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за №10104. Предмет іпотеки оцінено в суму 2 811 300 грн. Зазначений договір іпотеки підписано сторонами, а банком - з прикладенням печатки, посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 26 грудня 2007 року за №9862 та встановлено заборону на відчуження зазначених в договорі будівель і споруд до припинення чи розірвання договору іпотеки за №9863.

30 червня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", Національним Банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, на підставі якого та акту приймання-передачі від 08 жовтня 2010 року, ПАТ "Дельта Банк" набув статусу кредитора за договором №90/К-07 від 25 грудня 2007 року та іпотекодержателя за договором №90/Zкіп-07 від 26 грудня 2007 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2010 року ліквідовано юридичну особу - Приватне підприємство "Виробнича фірма "Укрметалосервістехнологія", код ЄДРПОУ 33516797 та припинено провадження в справі про визнання банкрутом. В обгрунтуванні ухвали зазначено, що визнані ліквідатором вимоги кредитора Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в сумі 2 747 019,18 грн. залишаються незадоволеними у зв'язку з відсутністю майна у боржника

Приватне підприємство "Виробнича фірма "Укрметалосервістехнологія" ліквідовано.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стан суб'єкта Приватного підприємства "Виробнича фірма "Укрметалосервістехнологія", код 33516797, припинено 27 січня 2011 року, про що внесено запис №12241170020011034.

При відмові в позові, суд посилався на ст.ст. 575, 577, 593, 609 ЦК України ЦК України та зазначив, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Крім того суд вказав, що відповідно до п.6 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" у редакції, що діяла на момент ліквідації юридичної особи, вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

За ч. 5 ст.3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Суд, з урахуванням вимог ПАТ "Дельта Банк", що витікають з кредитного договору, укладеного 25 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Приватним підприємством "Виробнича фірма "Укрметалосервісиехнологія", дійшов до висновку , що є погашеними зобовязання, як такі, що не задоволені за недостатністю майна; кредитний договір №90/К-07 та в силу ст.17 Закону України "Про іпотеку" договір іпотеки від 26 грудня 2007 року №90/Zкіп-07 є припиненими.

Такі висновки відповідають вимогам Закону.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Частиною 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

За п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою. Частина 3 ст. 6 ЦК України передбачає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що у разі ліквідації боржника - сторони основного зобов'язання - право застави, що забезпечувало його виконання, також є припиненим. При цьому, ураховуючи імперативний характер норми п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України, зазначення в договорі застави інших умов, за яких право застави у разі припинення основного зобов'язання залишається дійсним, слід вважати нікчемним. Виходячи з однорідної юридичної природи поруки та застави як засобів забезпечення виконання зобов'язань, а також того факту, що як порука, так і застава припиняються у разі припинення основного зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 575, п. 1 ч. 1 ст. 593, ч. 1 ст. 609 ЦК України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека як вид застави припиняється в разі припинення основного зобов'язання (кредитного договору). Зважаючи на це, припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення іпотеки, оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняється.

Урегулювання сторонами договірних відносин на власний розсуд за наявності в законі імперативних приписів є протиправним.

Отже, висновок суду про припинення дії договору іпотеки після припинення дії основного зобов'язання у зв'язку з ліквідацією юридичної особи боржника є правильним і відповідає правовій позиції Верховного Суду України висловленій 11 вересня 2013 року по справі за №33609043, що відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

Стосовно додаткового рішенням про сплату судового збору, колегія суддів зазначає слідуюче. Ст. 80 ЦПК України регулює визначення ціни позову з якого розраховується судовий збір. Судовий збір стосовно власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам, визначається від дійсної вартості нерухомого майна; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог ( майнові, немайнові) ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог( п.п.9, 10 ч.1 ст. 80 ЦПК України).

Суд, з урахуванням заявлених позовів про захист власності на нерухоме майно та реєстраційних вимог, обгрунтовано стягнув судові витрати з відповідача за майновими та немайновими вимогами.

Інші доводи скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, встановленим обставинам і матеріалам справи, не впливають на правильність прийнятого судом рішення.

Судом першої інстанції у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм надана належна оцінка, справа розглянута у межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду слід залишити без змін

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"- відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 11 квітня 2014 року та додаткове рішення від 02 липня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", третя особа Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання іпотечного договору припиненим, зобов'язання вчинити певні дії- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути

скаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий: Тамакулова В.О

С у д д і: Болтунова Л.М.

Макаров М.О.