Рішення

від 06.02.2015 по справі 220/1802/14-ц

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/1802/14-ц

Номер провадження № 2/220/55/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2015 року

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Єфименко В. І., при секретарі Тахтаровой Н. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Велика Новосілка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Костянтин» про розірвання договору оренди землі, -

встановив:

Як зазначив позивач, 25 липня 2007 року між ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду передавалась земельна ділянка загальною площею 8,85 га, у тому числі 8,85 га ріллі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Шахтарської сільської ради, колишнє КСП «Шахтарське», строком на 10 років. 02.08.2007 року договір було зареєстровано у Великоновосілківському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, а вказану вище земельну ділянку 05.02.2014 року було успадковане позивачем. Оскільки згідно умов договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, у ОСОБА_1 виникли договірні зобов'язання за договором. Вказав, що відповідач, будучи орендарем порушує умови договору, а саме п. 28, тобто не дотримується екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, а тому просить суд розірвати договір оренди землі, стягнути на його користь понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп. та витрати на правову допомогу у сумі 3000 грн. 00 коп., а всього 3243 грн. 60 коп.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги.

Відповідач не направив свого представника в судове засідання,хоча був повідомлений про нього належним чином, а надав письмове заперечення, в яком просить позовні вимоги залишити без задоволення у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, судом фактично встановлено наступне.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину від 05.02.2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 40, ОСОБА_1 є спадкоємцем земельної ділянки( кадастровий номер1421286400:01:004:0428) площею 9,770 га, з яких-8,8500 га ріллі,яка належала померлому ОСОБА_2на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 119596, виданого 25 травня 2006 року Великоновосілківською державною адміністрацією та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01-06-149-100221.

25 липня 2007 року між ОСОБА_2 з одного боку, та орендарем фермерським господарством «Костянтин» (далі за текстом - ФГ «Костянтин») в особі голови Шири Костянтина Васильовича, було укладено договір оренди землі (далі Договір), згідно якого в оренду передавалася земельна ділянка площею 8,85 га., кадастровий № 1421286400:01:004:0428 строком на 10 років(а.с.10-14).

Вказаний Договір було зареєстровано у Великоновосілківському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено 02.08.2007 року запис № 04-07-149-700190.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» (далі за текстом - ЗУ «Про оренду землі») договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Таким чином, при виконанні договірних зобов'язань з оренди землі, сторони повинні керуватися умовами Договору, в першу чергу, та земельним законодавством.

П. 28 Договору, розділ Інші права та обов'язки сторін, встановлюється, що орендодавець має право вимагати від орендаря дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ЗК України (надалі за текстом - ЗК України) земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.

П. 18 розділу Х ЗК України зазначається, що вказані вище вимоги на період до 1 січня 2015 року поширюються лише на тих власників та користувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більш як 100 гектарів.

У відповіді Шахтарської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області № 74 від 15.12.2014 року, що була надана на запит адвоката ОСОБА_3(а.с.19) загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які перебували та перебувають в оренді у ФГ «Костянтин» склала в 2007 році - 2247,26 га., в 2008 році - 2380,86 га., в 2009 році - 2377,5874 га., в 2010 році - 2287,0152 га., в 2011 році - 2278,5652 га., в 2012 році - 2322,1152 га., в 2013 році - 2311,8052 га., на час звернення - 2311,8052 га.

Таким чином, вимоги ч. 4 ст. 22 ЗК України, поширюються на ФГ «Костянтин» починаючи з 04.06.2009 року і по 31.12.2014 рік, оскільки на час дії вказаної норми у користуванні господарства перебували земельні ділянки площею понад 100 гектарів. Крім того, з 01.01.2015 року вказана норма застосовується до землекористувачів без врахування площі.

Відповідно до «Порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь», затвердженого постановою КМУ від 02 листопада 2011 р. №1134 (далі - Постанова № 1134), проект землеустрою розробляється з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, забезпечення раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращення природних ландшафтів.

П. 6 вказаної постанови встановлюється, що для розроблення проекту землеустрою замовник укладає з виконавцем відповідний договір, істотними умовами якого є вартість і строки (не більш як три місяці) проведення робіт із землеустрою. До договору замовник додає: документи, що підтверджують площу землеволодіння, землекористування; копії рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування чи суду про проведення робіт із землеустрою (якщо такі рішення є підставою для розроблення проекту землеустрою); копію агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки; матеріали книги історії полів за останні три роки, актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі їх наявності).

Проект землеустрою розробляється відповідно до завдання на його розроблення, складеного з урахуванням нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 р. № 164 (Офіційний вісник України, 2010 р., № 13, ст. 613), та оптимального співвідношення угідь і затвердженого замовником.

Проект землеустрою погоджується з відповідною сільською, селищною, міською радою або районною, Київською, Севастопольською міською держадміністрацією (п. 9 Постанови №1134). Погоджений проект землеустрою підлягає державній експертизі землевпорядної документації в установленому законом порядку, яка проводиться Держземагентством та його територіальними органами (п. 10 Постанови № 1134). Після отримання позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації проект землеустрою затверджується замовником (п. 11 Постанови № 1134). Відомості затвердженого проекту землеустрою підлягають в установленому порядку внесенню до державного земельного кадастру (п. 12 Постанови № 1134).

Відповідно до відповіді відповіді Шахтарської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області № 74 від 15.12.2014 року, що була надана на запит адвоката ОСОБА_3(а.с.19) Шахтарською сільською радою Великоновосілківського району Донецької області не погоджувався проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, що перебувають в оренді ФГ «Костянтин».

П. 102 Постанови КМУ від 17.10.2012 р. № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» встановлюється, що до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про обмеження у використанні земель, зазначені у пункті 23 цього Порядку, на підставі проектів землеустрою щодо забезпечення еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.

Відповідно до п.162, вказаної вище постанови, відомості про обмеження використання земельної ділянки надаються у формі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Згідно Відповіді Відділу Держземагенства у Великоновосілківському районі Донецької області № 967 від 11.12.2014 року на адвокатський запит від 11.12.2014 року(а.с.20), у Національній Кадастровій Системі відсутні відомості про обмеження у використанні земельної ділянки з кадастровим № 1421286400:01:004:0428 площею 8,8500 га., яка належить ОСОБА_1

П. 36 Договору передбачається можливість розірвання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.

В судовому засіданні представником відповідача не було надано доказів зворотного.

Ч. 1 ст. 60 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Ч. 3 вказаної статті встановлюється, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди землі від 25 липня 2007 року, тож позовні вимоги є законним та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Ст. 88 ЦПК України, встановлюється, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Сума сплаченого позивачем судового збору, підтверджується квитанцією (а.с.1).

Згідно Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 03.12.2014 року, Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 2 від 09.12.2014 року, Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 3 від 11.12.2014 року, Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 4 від 11.12.2014 року та Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 5 від 22.12.2014 року позивачем було сплачено 3000 грн. 00 коп. за надану йому правову допомогу (а.с.22-31).

П. 47 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» встановлюється, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК). Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

У п. 48 вказаної Постанови зазначається, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, витрати понесені відповідачами є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.. 15, 16, 23 ЦК України, ст. 13 Закону України «Про оренду землі», ст. 22 ЗК України, п. 18 розділу Х ЗК України, п. п. 2, 8, 12 «Порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь», затвердженого постановою КМУ від 02 листопада 2011 р. №1134, п.162 Постанови КМУ від 17.10.2012 р. № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», ст. ст. 1, 33-1ЗУ «Про охорону земель», п. п. 28, 36 Договору оренди землі від 25.07.2014 року, що був укладений між ФГ «Костянтин» та ОСОБА_2, ст. ст. 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати договір оренди землі, що був укладений 25 липня 2007 року між ОСОБА_2 та ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ «КОСТЯНТИН», в особі голови Шири Костянтина Васильовича, та зареєстрованого у Великоновосілківському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 02.08.2007 року було вчинено запис № 04-07-149-700190.

Стягнути з ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «КОСТЯНТИН» (код ЄДРПОУ 31844105) на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп.

Стягнути з ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «КОСТЯНТИН» (код ЄДРПОУ 31844105) на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Великоновосілківський районний суд в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя В. І. Єфименко