Рішення

від 14.05.2015 по справі 220/1802/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 220/1802/14-ц

№ провадження 22-ц/778/2200/15 Головуючий у 1 інстанції

Єфименко В.І.

Доповідач: Бєлка В.Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Воробйової І.А.

Онищенко Е.А.

При секретарі: Книш С.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою фермерського господарства «Костянтин» на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 6 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до фермерського господарства «Костянтин» про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що 25 липня 2007 року між ОСОБА_4 та відповідачем було укладено договір оренди землі площею 8, 85 га., у тому числі 8,85 га. ріллі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Шахтарської сільської ради, строком на 10 років. 2.08.2007 року договір було зареєстровано у Великоновосілківському районному відділі регіональної філії Державного підприємства «Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті Україні по земельних ресурсах».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, і вказану земельну ділянку було ним успадковано. Зазначений перехід права власності на земельну ділянку є підставою для розірвання договору. Крім того, відповідач порушує умови договору оренди землі, а саме не дотримується екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних норм, стандартів і правил.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд, розірвати вказаний договір оренди та стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 6 лютого 2015 року позов задоволено.

Розірвано договір оренди землі, укладений 25 липня 2007 року між ОСОБА_4 та ФГ «Костянтин», зареєстрований у Великоновосілківському районному відділі регіональної філії Державного підприємства «Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті Україні по земельних ресурсах» у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 2.08.2007 року.

Стягнуто з ФГ «Костянтин» на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 243 грн. 60 коп. та витрати на правову допомогу у сумі 3000 грн.

У апеляційній скарзі ФГ «Костянтин» зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання за договором оренди щодо дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил.

З такими висновками суду погодитися неможливо.

По справі встановлено, що 25 липня 2007 року між ОСОБА_4 та відповідачем було укладено договір оренди землі площею 8, 85 га., у тому числі 8,85 га. ріллі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Шахтарської сільської ради, строком на 10 років. 2.08.2007 року договір було зареєстровано у Великоновосілківському районному відділі регіональної філії Державного підприємства «Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті Україні по земельних ресурсах».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, і вказану земельну ділянку було успадковано ОСОБА_3.

За змістом ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов цього договору.

Істотні умови договору оренди земельні ділянки визначені в ст. 15 Закону України "Про оренду землі": об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з п. г. ч.1 ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам.

За змістом ч. 5 ст. 20 ЗК України земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Згідно з п.1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 459/2011 Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспіспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Одним із основних завдань Держсільгоспінспекції України є здійснення заходів щодо недопущення власниками або користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур'янами (п.3 Положення).

Відповідно до п. 5 Положення Держлісгоспоінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності; подавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину.

Відповідно до п.б ч.1 ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Суд першої інстанції в обґрунтування своїх висновків про наявність підстав для розірвання договорів оренди земельних ділянок послався на порушення відповідачем вимог ч.2 ст.22 Земельного кодексу України, згідно якої земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель ( чинну на час розгляду справи, на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015 Частину четверту статті 22 виключено ) та на :

- відповідь Шахтарської сільської ради Великоновосілківсього району Донецької області № 74 від 15.12.2014 року, що була надана на запит адвоката ОСОБА_5, згідно якої загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва які перебували та перебувають в оренді у ФГ «Костянтин» склала: в 2007 році-2247,26 га, в 2008 році-2380,86 га, в 2009 році-2377,58га, в 2010 році-2287,0152 га, в 2011 році - 2278,5652га, в 2012 році -2322,1152 га, в 2013 році - 2311,8052 га, на час звернення - 2311,8052 га. Зазначено, що Шахтарською сільською радою Великоновосілківського району Донецької області не погоджувався проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, що перебувають в оренді ФГ «Костянтин».

- відповідь відділу Держземагенства у Великоновосілківському районі Донецької області № 967 від 11.12.2014 року на адвокатський запит від 11.12.2014 року, згідно якої у Національній Кадастровій системі відсутні відомості про обмеження у використанні земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 8,8500 га, яка належить ОСОБА_3

Суд першої інстанції зазначив про порушення відповідачем п.28 Договору оренди, згідно якого орендодавець має право вимагати від орендаря дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил.

Згідно з ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, документи, на яких ґрунтується рішення суду першої інстанції, є неналежним доказом використання відповідачем земельної ділянки позивача, що є об'єктом оренди, способами, які суперечать екологічним вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачем не доведено, що земельна ділянка позивача знаходиться в масиві земель ФГ «Костянтин» розміром 2311,8052 га, про який зазначено у відповіді Шахтарської сільської ради Великоновосілківсього району Донецької області № 74 від 15.12.2014 року, документи про не дотримання екологічної безпеки землекористування та не збереження родючості ґрунтів, не додержання державних стандартів, норм і правил, а також про вжиття Інспекцією сільського господарства у донецькій області заходів, спрямованих на усунення допущених ФГ «Костянтин» порушень та невиконання відповідачем приписів в матеріалах справи відсутні.

Належних доказів на підтвердження наявності обставин, передбачених ст. 651 ЦК України та ст. 32 Закону України "Про оренду землі" ОСОБА_3 не надав, а обставини на які позивач посилається, не є достатніми для висновку про наявність цивільно-правових підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки від 25 липня 2007 року.

Таким чином, суд першої інстанції не повно встановив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, не надав належної оцінки підставам для розірвання договору оренди, та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу фермерського господарства «Костянтин» задовольнити.

Рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 06 лютого 2015 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_3 до фермерського господарства «Костянтин» про розірвання договору оренди землі відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: