Ухвала

від 15.01.2015 по справі 490/6040/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №490/6040/13-ц 15.01.2015 15.01.2015 15.01.2015

Провадження № 22ц/784/145/15 Суддя по 1 інстанції - Черенкова Н.П.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду - Мурлигіна О.Я.

У Х В А ЛА

Іменем України

15 січня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Козаченка В.І.,

суддів - Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,

при секретарі судового засідання Кудрі В.М.,

за участю:

представника відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

на рішення

Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі ПАТ «Укрсоцбанк», Банк)

до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И Л А

У червні 2013 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, обґрунтовуючи вимоги тим, що 14 серпня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі - АКБ «Укрсоцбанк»), правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та товариством з обмеженою відповідальністю «АгроМакс» (далі - ТОВ «Агромакс») укладено кредитний договір у вигляді відновлювальної кредитної лінії № 646/4-370 на суму 800 000 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, 14 серпня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, за яким остання передала в іпотеку банку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на праві приватної власності.

Оскільки, ТОВ «Агромакс» належним чином не виконує умови договору, станом на 4 березня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 1 526 325 грн. 89 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом - 800 000 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом - 609 266 грн. 68 коп., пені за несвоєчасне повернення кредиту та процентів - 103 668 грн. 06 коп., а також загального розміру інфляційних витрат за кредитом та процентами - 13 391 грн. 15 коп.

Посилаючись на викладене, позивач просив в рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою в п. 1.2 Іпотечного договору від 14 серпня 2008 року, а саме 366 300 грн..

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ «Агромакс» звернути стягнення на іпотечне майно ( квартиру), що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, шляхом надання ПАТ «Укрсоцбанк» права продажу предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу у спосіб, встановлений ст. 38 Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2014 року у задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідачка, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, просить залишити рішення суду без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення районного суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14 серпня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ТОВ «Агромакс» укладено кредитний договір у вигляді відновлювальної кредитної лінії № 646/4-370 на суму 800 000 грн. зі сплатою процентів в розмірі 21 % з кінцевим терміном повернення грошових коштів - 13 серпня 2009 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, 14 серпня 2008 року між вказаним Банком та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, за яким остання передала в іпотеку банку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Предмет іпотеки належить відповідачці на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 11 серпня 2008 року.

Позичальник своїх зобов'язань в повному обсязі не виконав. Як виходить з витягу Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, реєстрацію ТОВ «АгроМакс» припинено за рішенням засновників 12 листопада 2014 року (а.с.177-178).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції, застосовуючи ст. 17 Закону України «Про іпотеку» та ч. 1 ст. 609 ЦК України, виходив з того, що договір іпотеки є припиненим у зв'язку з ліквідацією юридичної особи боржника та припинення основного зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Доводи в апеляційній скарзі суперечать вимогам матеріального права.

Так, згідно з вимогами ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Частиною 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Згідно ч. 1 ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до ч.5 ст.111 ЦК України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про її припинення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові ПАТ "Укрсоцбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки договір іпотеки є припиненим у зв'язку з ліквідацією юридичної особи та припиненням основного зобов'язання.

Висновки суду відповідають правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року в справі № 6-52цс13, яка відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України , колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий:

Судді: