Постанова

від 03.02.2015 по справі 921/401/14-г/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року Справа № 921/401/14-г/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І. за участю представників сторін: позивачаСтоцького А.Б. - деректор відповідача Лютинець С.М. - голова Пришляк Н.В. дов. від 15.01.2015 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Будова - Захід" на постановувід 05.11.2014 Львівського апеляційного господарського суду у справі№ 921/401/14-г/17 господарського суду Тернопільської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будова - Захід" доГаї-Шевченківської сільської ради провизнання недійсним рішення сільської ради №231 від 03.04.2014 ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будова - Захід" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Гаї-Шевченківської сільської ради про визнання недійсним рішення сільської ради №231 від 03.04.2014 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки наданої ТОВ "Будова-Захід" для будівництва групи житлових будинків з приміщеннями громадського призначення в с.Гаї-Шевченківські".

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 07.08.2014 (головуючий суддя Андрусик Н.О., судді Шумський І.П., Стопник С.Г.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 (головуючий суддя Кузь В.Л., Судді Данко Л.С., Орищин Г.В.), у задоволенні позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будова - Захід" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 07.08.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2014, а справу направити на новий розгляд.

Скаржник вважає, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме статей 22, 23, 24, 25, 32, 32 Закону України "Про оренду землі", статей 39,140-149, 152, 153 Земельного кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 111 7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 20.06.2013 між Гаї-Шевченківською сільською радою (орендодавець) та ТОВ "Будова-Захід" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.16-18), відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, площею 7,2003 га для будівництва групи житлових будинків з приміщеннями громадського призначення у с. Гаї-Шевченківські Тернопільського району, на якій знаходиться об'єкт незавершеного будівництва (63- х квартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення).

Надана в оренду земельна ділянка розміщена в межах населеного пункту села Гаї-Шевченківські Тернопільського району Тернопільської області та виділена ТОВ "Будова-Захід" за рахунок земель комунальної власності, що підтверджено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно САЕ №706743 від 04.04.2013, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ЕАС № 438955 від 04.04.2013 (а.с.117-118).

Вказаний договір укладено на підставі рішення Гаї-Шевченківської сільської ради № 170 від 20.06.2013 "Про надання в оренду земельної ділянки для будівництва групи житлових будинків з приміщеннями громадського призначення " (а.с.20-22). Договір оренди зареєстровано у встановленому законом порядку 05.07.2013, про що вчинено запис № 1577147 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.32).

Також судами встановлено, що 03.04.2014 29 сесією ІV скликання Гаї-Шевченківської сільської ради прийнято рішення № 231 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки, наданої ТОВ "Будова-Захід" для будівництва групи житлових будинків з приміщеннями громадського призначення у с.Гаї-Шевченківські" (а.с.39) з посиланням на приписи статті 31 Закону України "Про оренду землі", пункт 37 договору оренди, враховуючи лист-претензію № 60 від 18.02.2014, претензію № 83 від 20.03.2014 яким вирішено:

- припинити право користування земельної ділянки, шляхом розірвання договору оренди у зв'язку з систематичною несплатою орендної плати протягом трьох місяців та невиконання пункту 31 договору оренди;

- зареєструвати право припинення користування земельної ділянки на умовах оренди, площею 7,2003 га в реєстраційній службі Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області.

Предметом спору у даній справі є визнання недійним вказаного рішення сільської ради.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив із доведеності систематичного порушення орендарем умов укладеного договору оренди щодо сплати орендної плати та передбаченої договором можливості розірвання орендодавцем в односторонньому порядку договору оренди за таке порушення.

Проте касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли його з порушенням норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, судами не враховано, що будь - який спір в порядку господарського судочинства розглядається з урахуванням предмету та підстав позову.

Предметом позову у даній справі є визнання недійсним рішення Гаї-Шевченківської сільської ради, а відтак для розгляду справи по суті судам необхідно було надати правову оцінку змісту оспорюваного акта.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Звертаючись із позовом позивач вважав, що договір оренди землі не може бути розірваний в односторонньому порядку, а про його розірвання відповідач не повідомив позивача.

Одностороння відмова від договору оренди за загальним правилом кваліфікується як односторонній правочин (частина 3 статті 202 Цивільного кодексу України), оскільки вона є волевиявленням особи, спрямованим на виникнення юридичних наслідків цивільно - правового характеру.

Право на односторонню відмову від договору є суб'єктивним цивільним правом, яким управомочена сторона користується на свій розсуд.

Отже, для розгляду справи по суті судам необхідно було встановити який правочин вчинений позивачем в односторонньому порядку та на настання якого юридичного наслідку спрямоване його волевиявлення, виходячи із змісту правочину, а не його назви.

Одночасно судам необхідно було встановити факт доведення до відома інших заінтересованих осіб, зокрема, сторони договору про прийняте рішення, оскільки односторонній правочин, який створює обов'язки для інших осіб хоч і не потребує згоди іншої особи але ця особа може вважати себе вільною від таких зобов'язань до моменту коли їй стане про них відомо у порядку, передбаченому законом.

Що стосується розірвання договорів, то відповідно до особливостей розірвання господарських договорів, передбачених статтею 188 Господарського кодексу України, сторона, яка вважає за необхідне розірвати договір повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Також судами не було враховано, що позивач також просив визнати оспорюване рішення недійсним з тих підстав, що припинення права користування земельною ділянкою допускається лише з додержанням судового порядку.

Відповідно до статті 102 1 Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою, наданою під забудову припиняється у випадках, передбачених пунктом 6 цієї статті, частини 1 статті 416 Цивільного кодексу України або за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом (частина 2 статті 416 Цивільного кодексу України).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення обставин, що є суттєвими для вирішення спору по суті, а касаційна інстанція позбавлена права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 111 7 , пунктом 3 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Тернопільської області від 07.08.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 у справі № 921/401/14-г/17 господарського суду Тернопільської області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будова - Захід" задовольнити.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач