cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
05 лютого 2015 року Справа № 917/1679/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіМалетича М.М., суддів:Круглікової К.С.,(доповідач) Мамонтової О.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Селянського (фермерського) господарства "Гай" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року у справі№ 917/1679/14 Господарського суду Полтавської області за позовомСелянського (фермерського) господарства "Гай" доОзерянського споживчого товариства Кобеляцької райспоживспілки третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаОзерянська сільська рада Кобеляцького району провизнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності, за участюЗаступника прокурора Полтавської області
ВСТАНОВИВ:
Подана касаційна скарга Селянського (фермерського) господарства "Гай" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року у справі № 917/1679/14 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
За приписами пунктів 3, 4 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні у справі та доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Належним доказом направлення саме копії касаційної скарги іншій стороні у справі з дотриманням вимог частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України є бланк опису вкладення, який згідно з частиною 1 статті 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Проте, в якості доказу надсилання копій касаційної скарги відповідачу у справі та Заступнику прокурора Полтавської області, заявником до скарги додано лише розрахункові квитанції, які не містять повних найменувань та адрес отримувачів, а також, що саме було відправлено даними поштовими направленнями. Вказані квитанції підтверджують лише надання послуг поштового зв'язку та не можуть бути визнані судом, як належні докази..
Крім того, до касаційної скарги скаржником не додано доказів надіслання копій скарги третій особі, яка бере участь у справі - Озерянській сільській раді Кобеляцького району. Матеріали скарги не містять відміток про безпосереднє вручення копії касаційної скарги третій особі, що є порушенням вимог частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Крім того, подана касаційна скарга не відповідає частині 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до скарги не додано належних доказів сплати судового збору.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014, рішення Господарського суду Полтавської області від 09.09.2014, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі, скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволені позову відмовлено. .
У касаційній скарзі Селянське (фермерське) господарство "Гай" просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 та залишити в силі рішення Господарського суду Полтавської області від 09.09.2014.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.09.2014: визнано дійсним договір "Купівлі-продажу аукціонних основних засобів підприємств і організацій споживчої кооперації України" від 23.04.2002, укладений між позивачем та відповідачем у справі.
Вимога про визнання недійсним договору купівлі продажу є вимогою немайнового характеру, і у випадку оскарження рішення суду в частині розгляду такої вимоги ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги складає 852,60 грн.
Крім того, рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.09.2014 визнано право власності за Селянським (фермерським) господарством "Гай" на 61/100 частину громадської будівлі-приміщення магазину №10 "Продукти", 1963 року побудови.
Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження частини громадської будівлі № 97 від 29.07.2014, ринкова вартість частини громадської будівлі (магазин № 10 "Продукти"), який розташований по вул. Центральна в с. Морози, Кобеляцького району, Полтавської області складає 69679,00 грн.
Виходячи з цього, розмір судового збору за вимогою майнового характеру складає 913,50 грн.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягав до сплати Селянським (фермерським) господарством "Гай", при поданні касаційної скарги на постанову суду у даній справі складає 1766,1 грн.
Разом з тим, скаржником у якості доказів сплати судового збору до касаційної скарги додана квитанція № 4Р05236 від 05.01.2015, яким судовий збір сплачено у розмірі лише 864,38 грн.
За приписами пункту 4 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 86, 111, пунктами 3, 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Гай" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року у справі №917/1679/14 повернути без розгляду.
Повернути Селянському (фермерському) господарству "Гай" (39261, Полтавська область, Кобеляцький район, с.Морози, вул.Пощтова, 2) з державного бюджету 864 (вісімсот шістдесят чотири) грн. 38 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанції № 4Р05236 від 05.01.2015.
ГоловуючийМ. Малетич Судді:К. Круглікова О. Мамонтова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2015 |
Оприлюднено | 09.02.2015 |
Номер документу | 42607672 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Круглікова K.C.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні