Постанова

від 06.02.2015 по справі 826/305/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

06 лютого 2015 року №826/305/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Старфіш» додержавної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.12.2014 №0006532201, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Старфіш» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.12.2014 №0006532201.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 17.12.2014 №10328/26-51-22-01/37447591 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Стиль медіа», необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.12.2014 №0006532201. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву суду не надав.

Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Старфіш» з взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Стиль медіа» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Старфіш» пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання із податку на додану вартість на суму 155559,80 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 17.12.2014 №10328/26-51-22-01/37447591 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.12.2014 №0006532201, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 194449,75 грн. у тому числі: 155559,80 грн. - основний платіж, 38889,95 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 17.12.2014 №10328/26-51-22-01/37447591 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Старфіш» та товариством з обмеженою відповідальністю «Стиль Медіа» за договором від 01.03.2014 №2014/17.

Так, між товариством з обмеженою відповідальністю «Старфіш» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Стиль медіа» (виконавець) укладено договір від 01.03.2014 №2014/17, відповідно до якого замовник замовляє, приймає та сплачує, а виконавець надає послуги, вказані в пункті 3.1 договору та роботи, сказані в пункті 3.2 договору у відповідності з умовами та вимогами цього договору та в відповідному додатку, укладеному сторонами на виконання (надання) такої певної роботи або послуги або робіт/послуг.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору від 01.03.2014 №2014/17; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-55, №ОУ-56, №ОУ-57, податкових накладних №№55, 56, 57; декларацій з податку на додану вартість, а також матеріали по проведенню збору та аналізу даних по продуктам.

Аналізуючи документи, надані позивачем на підтвердження руху активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом, суд наголошує на тому, що первинні документи позивача не відображають цього руху.

З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Старфіш» відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців по коду КВЕД є дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Ділову доцільність укладання договору із товариством з обмеженою відповідальністю «Стиль медіа» позивач обґрунтовує необхідністю виконання взятих на себе за договором від 18.02.2013 зобов'язань перед представництвом «Астеллас Фарма Юроп Б.В.».

Так, з метою здійснення основної статутної діяльності, між позивачем та представництвом «Астеллас Фарма Юроп Б.В.» укладено договір від 18.02.2013, відповідно до якого замовник замовляє, приймає та сплачує, а виконавець надає послуги, вказані в пункті 3.2 договору у відповідності з умовами та вимогами цього договору та в відповідному додатку, укладеному сторонами на виконання (надання) такої певної роботи або послуги або робіт/послуг.

У пункту 3.2 вказаного договору зазначено, що роботи/послуги у випадках виконання яких виконавець має право залучати третіх осіб.

Доводи позивача про виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Стиль медіа» взятих на себе позивачем за договором від 18.02.2013 зобов'язань перед представництвом «Астеллас Фарма Юроп Б.В.» не приймаються судом до уваги.

Так, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-55, №ОУ-56, №ОУ-57 не містять конкретизації послуг, які надавались товариством з обмеженою відповідальністю «Стиль медіа», зокрема, інформації про зміст, обсяги та результати проведених робіт. Отже позивачем не доведено суду наявність підстав для залучення третьої особи для виконання зобов'язань перед представництвом «Астеллас Фарма Юроп Б.В.». Через відсутність конкретизації змісту та обсягів послуг, строків їх виконання в договорах неможливо прослідкувати цей взаємозв'язок, а також їх економічну доцільність (тобто наявність прибутку від здійснення господарської діяльності у позивача).

Також, позивачем не доведено суду неможливості виконання відповідного обсягу робіт власними силами, а податкова звітність позивача за липень 2014 року свідчить про невеликі обсяги взаємовідносин із контрагентами.

Таким чином, позивачем не наведено суду як ділової, так і економічної доцільності на укладання договору із товариством з обмеженою відповідальністю «Стиль медіа», враховуючи, що основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Старфіш», є дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

З матеріалів справи вбачається, що під час здійснення перевірки позивача по фінансово-господарським взаємовідносинам товариства з обмеженою відповідальністю «Старфіш» із товариством з обмеженою відповідальністю «Стиль медіа», контролюючим органом встановлено порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин.

Так, згідно даних акту перевірки державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 17.12.2014 №10328/26-51-22-01/37447591, вбачається наявність відхилень між сумами задекларованих товариством з обмеженою відповідальністю «Стиль медіа» податкових зобов'язань та сплачених за липень 2014 року у розмірі 155559,80 грн.

Слід зазначити, що надана позивачем декларація товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль медіа» за липень 2014 року лише підтверджує висновки контролюючого органу, що взаємовідносини позивача із названим контрагентом направлені на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту, а відтак порушення фіскальних інтересів держави. Зокрема, за відсутності трудових та виробничих ресурсів (що зафіксовано в акті перевірці), контрагент позивача декларує за липень 2014 року взаємовідносини із 302 контрагентами із обсягом поставок 74 847 038 грн., у тому числі 14 969 408 грн. податку на додану вартість.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про правомірність винесеного відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25.12.2014 №0006532201, а тому позовні вимоги про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 389,00 грн., мінімальну ставку судового збору, з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі у розмірі 3499,99 грн. (3888,99 грн. - 389,00 грн.).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Старфіш» (02093, місто Київ, вулиця Драгоманова, 12-а, офіс 2, код ЄДРПОУ 37788366) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 3499,99 грн. (три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять гривень 99 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.