Постанова

від 19.05.2015 по справі 826/305/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/305/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Ключковича В.Ю, Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старфіш" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старфіш" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Старфіш» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 25.12.2014 №0006532201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2015 року в задоволенні вимог даного позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити даний позов в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, службовими особами Державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Старфіш» з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стиль медіа» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання із податку на додану вартість на суму 155559,80 грн.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві було складено акт від 17.12.2014 №10328/26-51-22-01/37447591, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 25.12.2014 №0006532201, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 194449,75 грн. у тому числі: 155559,80 грн. - основний платіж, 38889,95 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Заперечуючи правомірність податкового повідомлення-рішення відповідача від 25.12.2014 №0006532201, позивач звернувся до суду з вказаним позовом про визнання його протиправним та скасування з підстав невідповідності нормам чинного законодавства.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України установлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України установлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: a) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Пункт 201.4. статті 201 Кодексу визначає обов'язкові реквізити податкової накладної.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п.201.4. ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6. ст. 201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, основною підставою для відображення податкового кредиту у податковому обліку ТОВ «Старфіш» є видані ТОВ «Стиль медіа» податкові накладні №55 від 10.07.2014р., №56 від 10.07.2014р., №57 від 10.07.2014р. (а.с.64-66).

Згідно із п. 201.10. ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, зі змісту викладених положень податкового законодавства та змісту норм Податкового кодексу України вбачається, що право платника (позивача) на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів виникає, зокрема, за наявності реального здійснення операцій купівлі-продажу, тобто реального отримання товарів від контрагента та реальної сплати у зв'язку з придбанням товарів коштів, підтверджених належними доказами (первинними документами).

Між тим, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та формування витрат, пов'язаних з господарською діяльністю такої особи; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та на формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що в періоді, щодо якого проводилась перевірка, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Стиль Медіа" за договором №2014/17 від 01.03.2014р., за умовами якого замовник замовляє та сплачує, а виконавець надає послуги та роботи у відповідності з умовами та вимогами цього договору та додатку до договору.

На підтвердження факту виконання робіт та надання послуг за зазначеним договором позивачем до суду були надані копії договору №2014/17 від 01.03.2014р., актів здачі-прийняття послуг, звітів дослідження рівня рекомендацій препарату «Омнік», адресна програма та зведені таблиці досліджень.

Факт виконання робіт за вищевказаним договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-55 від 18.08.2014р., №ОУ-55 від 18.08.2014р., №ОУ-56 від 17.07.2014р., №ОУ-57 від 31.07.2014р. (а.с.61-63)

На підтвердження факту здійснення оплати на користь ТОВ «Стиль Медіа» за надані послуги позивачем була надана копія банківської виписки АТ «УкрСиббанк» від 10.07.2014р. (а.с.168).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту, а тому право платника ПДВ на податковий кредит може визнаватися лише у разі, якщо відповідні послуги ним реально придбавалися та у разі реального понесення ним витрат на таке придбання.

Отже, будь-які документи, у тому числі договори, накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Заперечуючи проти вимог даного позову відповідач в своїх доводах як на підставу фіктивності господарських операцій посилається на відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, неможливість фактичного здійснення ТОВ «Стиль медіа» (контрагент позивача) господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу.

Разом з тим, з наявних в справі доказів вбачається, що ТОВ «Стиль медіа» включило суми податкових зобов'язань по операціях з позивачем до податкової звітності відповідного податкового періоду (Додаток 5 до декларації з ПДВ Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів ТОВ «Стиль медіа» а.с.164. (далі - Додаток 5 ТОВ «Стиль медіа).

У ході розгляду справи судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки доказам, що були надані позивачем на підставі ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинам даної справи, що спростовують позицію відповідача щодо недостовірності даних податкового обліку платника податків. Зокрема, судом були досліджені первинні документи, які є підставою для бухгалтерського обліку та податкового обліку, але не встановлено реальне виконання договору надання послуг та їх подальша реалізація, що підтверджується наявними в справі копіями належно оформлених первинних документів (договір з надання послуг, податкові накладні, платіжні документи, акти прийняття-здачі робіт (надання послуг), документи з подальшої реалізації цих послуг Представництву «Астеллас Фарма Юроп Б.В.».

Водночас, судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо неналежного оформлення актів прийняття-здачі робіт (надання послуг), оскільки жодним нормативно - правовим актом не затверджено форми бланку актів приймання - здачі робіт, крім законодавчо встановленого мінімуму обов'язкових реквізитів, встановлених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для первинних та зведених облікових документів - назва документа (форми), дата і місце складання, назва підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Кількісно-вартісним показником в даному випадку слугує грошовий показник наданих послуг.

Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що конкретизація стосовно виконаних робіт міститься в документах «Дослідження рівня рекомендацій препарату Омнік в аптеках і аптечних пунктах міст Вінниця, Харків, Одеса, Запоріжжя, Ужгород, Львів, Дніпропетровськ, Київ», «Дослідження рівня рекомендацій препарату Омнік Окас в аптеках і аптечних пунктах міст Київ, Вінниця, Львів, Харків, Одеса, Запоріжжя, Ужгород, Дніпропетровськ» (а.с.103-144) відповідно до адресної програми (а.с.145-173). Не було також враховано і фактичний результат зроблених досліджень (наданих послуг), відображений у зведених таблицях по препаратам (кількісний вираз рівня рекомендацій) за весь період проведення програми. Між тим, в матеріалах справи міститься договір №18002/13 від 18.02.20013р., укладений між позивачем та Представництвом «Астелас Фарма Юроп Б.В.» (а.с.57-60), який засвідчує мету подальшої реалізації наданих послуг, а також до апеляційної скарги апелянтом було надано додатки, відповідно до яких визначена кількість аптек, де проведено дослідження, кількість візитів до аптек, вартість одного візиту.

Водночас, посилання відповідача на відсутність у суб'єкта господарювання (контрагента) достатніх матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності не має своїм наслідком визнання укладених таким суб'єктом правочинів безтоварними чи слугувати доказом наявності у останнього такої мети як порушення норм законодавства у сфері оподаткування.

Посилаючись на недостатню кількість працівників для здійснення обсягів вказаного дослідження відповідач не врахував ту обставину, що контрагентом позивача ТОВ «Стиль медіа» могли також залучатися до наданих послуг сторонні організації, зважаючи на структуру податкового кредиту відображеного в Додатку 5 ТОВ «Стиль медіа». Даний факт судом першої інстанції при розгляді даної справи не досліджувався.

Також слід зазначити, що певні недоліки в заповненні актів носять лише оціночний характер і не є підставою для висновку щодо позбавлення юридичної сили і доказовості зазначених первинних документів щодо придбання позивачем послуг, оскільки в силу відсутності визначення поняття "податковий облік" в чинному законодавстві зміни в податковому обліку не впливають на фінансовий облік, фінансовий (бухгалтерський) та податковий облік - це різні поняття. Відповідно, недотримання вимог, що пред'являються до оформлення первинного документа в бухгалтерському обліку, не може бути підставою для прийняття рішення про виключення суми зі складу податкового кредиту та про визнання нереальності операцій.

Таким чином, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та спростовуються належними і допустимими доказами, які не були досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2015 року та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Старфіш" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, слід задовольнити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старфіш" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Старфіш" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві від 25 грудня 2014 року №0006532201.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків В.Ю. Ключкович І.Й. Петрик

Повний текст постанови виготовлено - 25.05.15 р.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Ключкович В.Ю.

Петрик І.Й.