Постанова

від 24.12.2014 по справі 804/16679/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 р. Справа № 804/16679/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-У» до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ-У» (далі - ТОВ «СВ-У», позивач) звернулось до суду з позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Індустріальна ОДПІ м. Харкова, відповідач - 1), Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, відповідач - 2), в якому просить:

- визнати протиправними дії Індустріальної ОДПІ м. Харкова, які полягають у проведенні зустрічної звірки ТОВ «СВ-У», за результатами якої складено акт № 699/20-36-22-03-07/38876285 від 20.08.2014 р.;

- визнати протиправними дії Індустріальної ОДПІ м. Харкова щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «СВ-У» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі, у автоматизованій інформаційній підсистемі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «СВ-У», здійснені на підставі акту № 699/20-36-22-03-07/38876285 від 20.08.2014 р.;

- зобов'язати ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська відновити показники податкової звітності ТОВ «СВ-У» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі, у автоматизованій інформаційній підсистемі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту з податку на додану вартість, які ТОВ «СВ-У» зазначило у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період червень 2014 р.;

- зобов'язати Індустріальну ОДПІ м. Харкова та ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська вилучити з усіх податкових електронних баз даних ГУ Міндоходів у Харківській області та ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області інформацію, внесену на підставі акту № 699/20-36-22-03-07/38876285 від 20.08.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем-1 складено акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СВ-У» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за червень 2014 р.» від 20.08.2014 р., за результатами якого контролюючим органом встановлено відсутність позивача за місцезнаходженням, нереальність здійснення господарських операцій ТОВ «СВ-У» з контрагентами за червень 2014 р. Позивачем вказано, що на підставі висновків акту перевірки відповідачем-1 до АІС «Податковий блок» були внесені коригування самостійно задекларованих підприємством показників податкової звітності позивача з податку на додану вартість в електронній інформаційній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість. Позивач вважає, що висновки, викладені в акті перевірки є не обгрунтованими та такими, що не відповідають первинним документам та не відповідають положенням діючого податкового законодавства. Представник позивача також наголошував на тому, що дії Індустріальної ОДПІ м. Харкова щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «СВ-У» є протиправними та такими, що суперечать положенням ПК України та Порядку № 1232. Поряд з цим, представником позивача зазначено, що акт від 20.08.2014 р. не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників, а тому відповідачем безпідставно здійснено коригування показників податкової звітності позивача з податку на додану вартість в електронній інформаційній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість» та будь-яких інших електронних базах та системах даних. Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, представник позивача просила позов задовольнити.

Представником відповідача-1 10.11.2014 р. подано письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких представник висловлює незгоду з позицією позивача та зазначає, що доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням законодавства. Представником відповідача зазначено, що перевірка ТОВ «СВ-У» контролюючим органом проведена у відповідності до вимог ПК України, а акт перевірки складено відповідно до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок. На думку представника відповідача, контролюючим органом було вчинено всі дії щодо проведення зустрічної звірки та правомірно прийнято акт від 20.08.2014 р. Відповідачем-1 вказано, що контролюючі органи не змінюють та не коригують дані податкової звітності платників податків, такі дані містяться в інформаційних базах в обсягах, що самостійно відображені платниками податків в податковій звітності. Отже, Індустріальна ОДПІ м. Харкова не здійснювала коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «СВ-У», а лише внесла інформацію про складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки до інформаційної системи. Враховуючи вищезазначене, представник відповідача вказував на відсутність підстав для задоволення адміністративного позову. Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

28.10.2014 р. представником відповідача-2 подано до суду заперечення проти адміністративного позову, в обґрунтування яких зазначено, що станом на час розгляду справи ТОВ «СВ-У» не перебуває на податковому обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, а отже позовні вимоги в частині зобов'язання ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська відновити показники податкової звітності ТОВ «СВ-У» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» сум податкового кредиту з податку на додану вартість, які ТОВ «СВ-У» зазначило у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період червень 2014 р., не можуть бути задоволені, оскільки, на думку відповідача-2, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська не має відношення до заявлених позовних вимог. Представником відповідача-2 подано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «СВ-У» (код ЄДРПОУ 38876285) зареєстроване 23.08.2013 р., взяте на податковий облік в органах державної податкової служби Індустріальної ОДПІ м. Харкова 27.08.2013 р. Станом на час подання адміністративного позову та розгляду справи підприємство знаходиться за адресою: буд. 12, вул. Боброва, м. Дніпропетровськ, 49020.

Індустріальною ОДПІ м. Харкова згідно наказу № 131-о від 20.12.2013 р. та на підставі ст. 73 ПК України здійснені заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «СВ-У» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за червень 2014 р.

20.08.2014 р. відповідачем-1 складено акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СВ-У» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за червень 2014 р.» № 699/20-36-22-03-07/38876285, в якому вказано, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що неможливо співставити дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, а також підтвердження відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, видів, обсягів та кількості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Від ОУ ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області отримано висновок «про результати опрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України» з наступною інформацією: «місцезнаходження підприємства не встановлено».

До ТОВ «СВ-У» засобами поштового зв'язку було направлено запит від 25.07.2014 р. № 9095/10/20-36-15-01-16 «Щодо надання пояснень та їх документального підтвердження». Підприємством на теперішній час лист не отримано (аркуш 1 акту від 20.08.2014 р.).

За висновками акту від 20.08.2014 р. № 699/20-36-22-03-07/38876285 відповідачем встановлено, що у ТОВ «СВ-У» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у період червень 2014 р.; ТОВ «СВ-У» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вимоги третім особам; звіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у контрагентів-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період червень 2014 р., в розумінні п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст.. 185, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Податкових повідомлень-рішень за наслідками висновків, які викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СВ-У» від 20.08.2014 р. № 699/20-36-22-03-07/38876285, відповідачем винесено не було, проте за результатами зустрічної звірки показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача за період червень 2014 р. в інформаційній базі даних АІС «Податковий блок» були вилучені.

Позивач із вказаними в акті № 699/20-36-22-03-07/38876285 від 20.08.2014 р. висновками не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а акт таким, що складений з порушенням норм чинного законодавства, дії Індустріальної ОДПІ м. Харкова щодо вилучення з інформаційної бази даних податкового органу показників податкової звітності та дії, які полягають у проведенні зустрічної звірки ТОВ «СВ-У», за результатами якої складено акті перевірки позивач також вважає протиправними, у зв'язку із чим звернувся до адміністративного суду із позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що згідно із п. 61.1 ст. 61 ПК України до сфери податкового контролю віднесено контроль правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Таким чином проведення зустрічної звірки є достатньою самостійною підставою для направлення відповідного запиту платнику податків.

Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27.10.2010 р., визначено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку (п. 4).

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що податковий орган має альтернативне права направити запит за адресою платника податків, або особисто його вручити представнику платника податків.

Також пунктом 3 Порядку передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-1 направлено письмовий запит про надання пояснень та їх документального підтвердження від 25.07.2014 р. № 9095/10/20-36-15-01-16 на адресу ТОВ «СВ-У» засобами поштового зв'язку 01.08.2014 р., що не суперечить нормам чинного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, позивачем не заперечується, що ТОВ «СВ-У» станом на час здійснення заходів щодо проведення зустрічної звірки перебувало на обліку в Індустріальній ОДПІ м. Харкова, а тому дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки є правомірними.

Щодо права податкового органу складати акт про неможливість проведення зустрічної звірки, суд зазначає, що таке право закріплено Наказом ДПА України № 236.

Пунктами 6, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок встановлено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку, за результатами якої складається довідка.

Вказаним порядком не передбачений алгоритм дій податкового органу в разі встановлення фактів, що надають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання (зняття з обліку, відсутність за місцезнаходженням (податковою адресою) тощо, проте порядок дій в цьому випадку встановлений саме Наказом ДПА України № 236, який є обов'язковим для податкового органу.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що дії відповідача-1 в межах проведення зустрічної звірки ТОВ «СВ-У» відповідають вимогам чинного законодавства та не носять протиправний характер.

Також, слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд зазначає, що акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень, та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача. Акт є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення в ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі, та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Правовий акт індивідуальної дії - це правовий акт компетентного органу або посадової особи, виданий на підставі юридичних фактів і норм права, що визначає права, обов'язки або міру юридичної відповідальності конкретних осіб. Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта, дотримання якого забезпечується правовими механізмами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 р. у справі № 21-237а13. Зокрема, Верховний Суд України відзначив, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, у розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки, викладені в акті перевірки, не породжують та не змінюють права та обо'язкі позивача, тому такі вимоги не можуть бути предметом спору.

З вищенаведеного вбачається, що відповідачем додержано всіх вимог при складанні акту, та враховуючи, що це службовий документ, який містить відомості про виявлені порушення вимог законодавства, є носієм відповідної інформації, суд вважає, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій Індустріальної ОДПІ м. Харкова, які полягають у проведенні зустрічної звірки ТОВ «СВ-У», за результатами якої складено акт № 699/20-36-22-03-07/38876285 від 20.08.2014 р., задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог, пов'язаних з коригуванням показників податкової звітності ТОВ «СВ-У» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», суд зазначає наступне.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПК України, у разі якщо після постачання товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів (послуг) особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів (послуг), суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби.

У відповідності до положень ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом, відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу 5 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів може здійснюватись лише після узгодження податкових зобов'язань шляхом надання платником ПДВ уточненої декларації або шляхом винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення, що здійснюється після відповідного узгодження, також підставою для корегування посадовими особами податкового органу вказаних сум може бути встановлення факту допущення працівником податкового органу помилок при введенні до електронної бази податкової звітності інформації із податкової звітності.

При цьому, акт, складений відповідачем за результатами проведеної перевірки, не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Як було встановлено судом, за результатами перевірки ТОВ «СВ-У» контролюючим органом зазначено про безпідставність віднесення позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2014 р. суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами. За висновками акта від 20.08.2014 р., реальність вчинення господарських операцій ТОВ «СВ-У» з платниками податків у червні 2014 р. відсутня.

Суд зазначає, що посилання контролюючого органу на інформацію, наявну у податкової інспекції та на акти перевірок контрагентів позивача не доводять обґрунтованість висновків, викладених в акті, складеному за результатами перевірки ТОВ «СВ-У», оскільки не спростовують дійсність укладених ТОВ «СВ-У» з контрагентами правочинів та не можуть вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача. Крім цього, як встановлено судом та безпосередньо зазначено в акті про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, первинні документи контролюючим органом не досліджувались.

Щодо висновків акта перевірки позивача з приводу порушення контрагентами позивача ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємств при придбані та продажу товарів (послуг), суд зазначає, що єдиним допустимим засобом доказування нереальності правочину, вчиненого між суб'єктами господарювання може бути лише судове рішення, яким встановлена недійсність такого правочину.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п. п. 198. 2, 198. 3 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193. 1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пункт 198.6 ст. 198 ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Згідно п. 201.8. ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

ПК України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Тотожна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 р., від 31.01.2011 р.

Виходячи з наведених правових норм, суд дійшов висновку, що використання лише інформації, наявної у податкового органу, без врахування первинних бухгалтерських документів, на підставі яких платник податку відображає відповідні господарські операції в бухгалтерському та податковому обліку, та, відповідно, формування відповідачем висновків про порушення позивачем податкового законодавства, є необґрунтованими та безпідставними.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, Індустріальною ОДПІ м. Харкова в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відображено показники за даними податкового органу на підставі акту від 20.08.2014 р. № 699/20-36-22-03-07/38876285, а саме: виключено з сум податкового кредиту з податку на додану вартість суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «СВ-У» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість по господарським операціям з контрагентами за період червень 2014 р.

Така самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення (і, відповідно, узгодження податкових зобов'язань) та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків), не відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених відповідачем норм законодавства, яке б позбавляло ТОВ «СВ-У» права на формування податкового кредиту. Реальність господарських операцій підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно проведено коригування показників податку на додану вартість, задекларованих позивачем за червень 2014 р., на підставі акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СВ-У» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за червень 2014 р.», а отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відомості в інформаційних базах податкового органу повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формуючи його податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку протиправності дій контролюючого органу повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Аналогічна правова позиція щодо спірних правовідносин викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15.04.2014 р. по справі № К/800/6215/14, від 07.03.2014 р. № К/800/11167/14, від 28.04.2014 р. № К/800/61191/13, від 07.03.2014 р. № К/800/11167/14, від 24.04.2014 р. № К/800/32286/13.

У зв'язку з зазначеним, суд також вважає за необхідне зобов'язати Індустріальну ОДПІ м. Харкова відновити в інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок» показники податкової звітності ТОВ «СВ-У», зазначені останнім в податковій декларації за період червень 2014 р.

Водночас, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог, звернених до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська в частині зобов'язання останньої відновити показники податкової звітності ТОВ «СВ-У» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» сум податкового кредиту з податку на додану вартість, які ТОВ «СВ-У» зазначило у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період червень 2014 р. та зобов'язання ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська вилучити з усіх податкових електронних баз даних ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області інформацію, внесену на підставі акту № 699/20-36-22-03-07/38876285 від 20.08.2014 р. у зв'язку з тим, що коригування показників податкової звітності ТОВ «СВ-У» за червень 2014 р. було здійснено саме Індустріальною ОДПІ м. Харкова, а ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська права позивача порушені не були (докази зворотнього суду не надано). Представником ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська надано до матеріалів справи витяг з бази даних контролюючого органу по підприємству - ТОВ «СВ-У», з якого вбачається, що платник податків знаходиться в стані переходу з іншої ДПІ.

Поряд з цим, суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання Індустріальної ОДПІ м. Харкова та ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська вилучити з усіх податкових електронних баз даних ГУ Міндоходів у Харківській області та ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області інформацію, внесену на підставі акту № 699/20-36-22-03-07/38876285 від 20.08.2014 р., оскільки права позивача було повністю відновлено шляхом зобов'язання Індустріальної ОДПІ м. Харкова відновити в інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок» показники податкової звітності ТОВ «СВ-У», зазначені останнім в податковій декларації за період червень 2014 р. Суд не може зобов'язувати контролюючий орган вилучити з електронної бази даних інформацію за результатами проведених звірок позивача, оскільки податкова інспекція має право відображати результати перевірок контролюючими органами платників податків в інформаційних базах податкового органу, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір, сплачений згідно квитанції від 13.10.2014 р. № ПН84 в сумі 73, 08 грн., підлягає частковому стягненню з Державного бюджету України на користь позивача в розмірі 36, 54 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-У» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі, у автоматизованій інформаційній підсистемі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «СВ-У», здійснені на підставі акту № 699/20-36-22-03-07/38876285 від 20.08.2014 р.

Зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-У» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі, у автоматизованій інформаційній підсистемі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту з податку на додану вартість, які Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ-У» зазначило у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період червень 2014 р.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-У» судовий збір у розмірі 36, 54 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Неклеса