cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" лютого 2015 р. Справа№ 910/15047/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Баранця О.М.
Сітайло Л.Г.
Від позивача - Рудяк О.І. ( довір. №23-12/14-14 від 23.12.14);
Від відповідача 1- не з'явився;
Від відповідача 2 - не з'явився;
Від відповідача 3 - Купер М.В. ( довір. б/н від 29.10.14);
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Бетон Нова»
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.14р.
у справі №910/15047/14 (суддя Головіна К.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»
до 1. Приватного акціонерного товариства «Бетон Нова»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Централь-Строй»
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбус»
про стягнення 242 470,31 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2014р. провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" до Приватного акціонерного товариства "Бетон Нова", Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь-Строй", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбус" про стягнення 242 470,31 грн., в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбус" заборгованості в сумі 174 046,40 грн. припинено. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" до Приватного акціонерного товариства "Бетон Нова", Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь-Строй", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбус" в частині солідарного стягнення заборгованості в сумі 68 423,91 грн. та в частині солідарного стягнення з Приватного акціонерного товариства "Бетон Нова", Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь-Строй" заборгованості в сумі 174 046, 40 грн. задоволено. Стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства "Бетон Нова", Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь-Строй", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбус" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" 68 423грн. 91 коп. та 1368грн. 48коп. судового збору. Стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства "Бетон Нова", Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь-Строй" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" 174 046 грн. 40 коп. та 3 480 грн. 93 коп. судового збору.
Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що на виконання умов договору фінансового лізингу позивач придбав предмет лізингу та передав його за актом приймання-передачі відповідачу 3, який зобов'язання за договором в частині сплати лізингових платежів не виконав належним чином, внаслідок чого у відповідача 3 виникла заборгованість у суму 242 470,31 грн. Оскільки позовні вимоги в розмірі 174 046,40 грн., є конкурсними вимогами та визнані господарським судом міста Києва у справі №5011-44/18705-2012 про банкрутство ТОВ «Укрбус», провадження в цій частині позовних вимог судом припинено на підставі п.4 ст. 80 ГПК України, з урахуванням чого місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що у ТОВ «Укрбус» на час розгляду даної справи наявна заборгованість за договором фінансового лізингу у сумі 68 423,91 грн.
Місцевий господарський суд зазначає про те, що зважаючи на факти порушення відповідачем 3 умов договору фінансового лізингу в частині своєчасної сплати відповідних платежів за переданий йому позивачем предмет лізингу, а також те, що відповідач 1 та 2 виступають як солідарні боржники, заборгованість про солідарне стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу підлягає стягненню з відповідача 1 та 2.
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач 1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2014р. та прийняти нове рішення, яким в частині позовних вимог про солідарне стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача заборгованості за договором фінансового лізингу в розмірі 242470,31грн. відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач 1 зазначає про те, що оскільки між позивачем та відповідачем 1 та 2 були укладені два окремі договори поруки, у такому випадку ч.3 ст. 554 ЦК України застосовано бути не може. Як зазначає скаржник, порука виникає лише на підставі її спільного надання у формі укладеного одного договору декількома поручителями. Лише у випадку укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою.
Скаржник зазначає й про те, що відповідача 1 та відповідач 2 участь у розгляді справи не приймало, про час та місце розгляду справи не було повідомлене належним чином, про що вказує суд в оскаржуваному рішенні. Суд мотивує це тим, що поштові відправлення до зони проведення АТО станом на сьогоднішній день не надсилаються, проте, як зазначає скаржник, це не відміняє жодним чином дії норми ч.1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
Крім того, в апеляційній скарзі відповідач 1 зазначає про те, що є підстави для визнання договору поруки від 31 жовтня 2007 року припиненим, оскільки до договорів фінансового лізингу №L1273-10/07, № L1274-10/07, №L1277-10/07, № L1278-10/07, № L1282-10/07 без згоди відповідача 1 як поручителя, відповідними додатковими угодами від 01.03.2009 були внесені зміни, що привели до збільшення обсягу відповідальності підприємства відповідача 1, як поручителя.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2014р. розгляд апеляційної скарги призначено на 16.12.2014р.
16.12.2014р. в судове засідання апеляційного господарського суду не з'явились представники відповідача 1 та 2, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.01.2015р., та відповідно 20.01.2015р. у зв'язку з неявкою представників відповідача 1 та 2 - на 03.02.2015р.
В судове засідання апеляційного господарського суду 03.02.2015р. не з'явились представники відповідача 1 та 2.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. №01-06/2052/14 учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомлений про час і місце засідання господарського суду за таких умов, зокрема якщо інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudu/). У такому разі на роздрукованій сторінці в мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвіще та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.
Інформацію про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги у справі №910/15047/14, а саме 03.02.2015р., було розміщено в мережі інтернет (www.court.gov.ua/sudu/) на офіційній сторінці Київського апеляційного господарського суду.
Отже, відповідач 1 та 2 вважаються належним чином повідомленими про час і місце судового засідання 03.02.2015р.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 3 судова колегія встановила.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбус" (лізингоодержувач) 31.10.2007р. укладено договір фінансового лізингу № L1278-10/07, відповідно до умов якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність та передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно (предмет лізингу), найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в специфікації (додаток № 2 до договору), а лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах договору.
Вартість предмета лізингу становить 1 015 665,00 грн. (п. 3.1 договору лізингу).
За умовами договору строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в графіку лізингових платежів (додаток № 1 до договору).
Відповідно до розділу №4 договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію лізингодавця. Розмір поточного лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку (додаток № 1 до договору).
Відповідно до додатку № 4 до договору лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п. 5.3 додатку № 4).
Відповідно до п.5.4 додатку № 4 лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу, яким вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому предмет лізингу був переданий лізингоодержувачу за актом приймання-передачі. Зазначені у графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку.
31.10.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізінгодавець) та Закритим акціонерним товариством "Бетон Нова", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Бетон Нова" (поручитель-1), з метою забезпечення виконання зобов'язань лізингоодержувача за договором фінансового лізингу №L1278-10/07 від 31.10.2007р. укладено договір поруки (договір поруки-1).
31.10.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізінгодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Централь-Строй" (поручитель-2) з метою забезпечення виконання зобов'язань лізингоодержувача за договором фінансового лізингу №L1278-10/07 від 31.10.2007р. укладено договір поруки (договір поруки-2).
Відповідно до умов договорів поруки - 1, 2 поручителі - ПАТ "Бетон Нова" та "Централь-Строй" зобов'язалися у випадку невиконання лізингоодержувачем (ТОВ "Укрбус") взятих на себе зобов'язань за договором лізингу нести солідарну відповідальність перед лізингодавцем у тому ж обсязі, що і лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу за договором лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки, і у випадку невиконання лізингоодержувачем боргових зобов'язань перед лізингодавцем за договором лізингу, лізингодавець має право звернутись до поручителів з вимогами про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині.
На виконання умов договору фінансового лізингу ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" придбав предмет лізингу (автобус, 2007р.в., № шасі LA6R1HSJ58D100013) та передав його ТОВ "Укрбус" за актом приймання-передачі предмета лізинга від 30.07.2008, в той час як відповідач 3 - ТОВ "Укрбус" зі свого боку, зобов'язання за договором фінансового лізингу в частині сплати лізингових платежів виконав неналежним чином, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у сумі 242 470,31 грн.
Відповідно до ч.1 ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач-3 - ТОВ "Укрбус" не виконав свого зобов'язання та у визначений сторонами строк не сплатив передбачені договором фінансового лізингу платежі, у зв'язку з чим у нього наявна заборгованість у сумі 242 470,31 грн., що підтверджується рахунками-фактури № LC1278-10/07/32-063 від 01.08.2012 р., № LC1278-10/07/33-066 від 03.09.2012 р., № LC1278-10/07/34-067 від 01.10.2012 р., № LC1278-10/07/35-069 від 01.11.2012 р., № LC1278-10/07/36-071 від 03.12.2012 р., № LC1278-10/07/37-073 від 03.01.2013 р. та № LC1278-10/07/37-075 від 01.02.2013 р.
24.12.2012р. господарським судом міста Києва було порушено провадження у справі №5011-44/18705-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбус", який є лізингоодержувачем та відповідачем-3 у даній справі.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на дату порушення справи про банкрутство ТОВ "Укрбус") конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Відповідно до ч.6 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2014 р. позивач звернувся до відповідача-3 з заявою про визнання його кредитором у справі про банкрутство № 5011-44/18705-2012 на загальну суму 1 313 833,49 грн., яка виникла, зокрема, з договору фінансового лізингу № L1278-10/07 від 31.10.2007 р.
Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. у справі №5011-44/18705-2012 про банкрутство ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" було визнано конкурсним кредитором, зокрема, на суму 1293689, 69 грн., яка включає в себе також суму у розмірі 174 046,40 грн., яка виникла на підставі рахунків-фактур № LC1278-10/07/32-063 від 01.08.2012 р., № LC1278-10/07/33-066 від 03.09.2012 р., № LC1278-10/07/34-067 від 01.10.2012 р., № LC1278-10/07/35-069 від 01.11.2012 р., № LC1278-10/07/36-071 від 03.12.2012 р. та є спірною в межах даної справи.
Після порушення провадження у справі № 5011-44/18705-2012 про банкрутство ТОВ "Укрбус" позивачем було донараховано заборгованість за договором фінансового лізингу у сумі 68 423,91 грн. (рахунки-фактури № LC1278-10/07/37-073 від 03.01.2013 р. та № LC1278-10/07/37-075 від 01.02.2013р.), яка у свою чергу є поточними вимогами відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до п. 55 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 N 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" у разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали суду про порушення справи про банкрутство за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Оскільки позовні вимоги в розмірі 174 046,40 грн., що входять в суму заявленої до стягнення заборгованості, є конкурсними вимогами та визнані господарським судом міста Києва ухвалою попереднього засідання від 22.05.2013 у справі № 5011-44/18705-2012 про банкрутство ТОВ "Укрбус", місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України. Отже у ТОВ "Укрбус" на час розгляду даної справи наявна заборгованість за договором фінансового лізингу № L1278-10/07 від 31.10.2007р. у сумі 68 423,91 грн., яка підлягає стягненню.
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки на підставі п. 2 ст. 554 ЦК України.
Листами №608-04/2014 від 05.05.2014 р. та №610-04/2014 від 05.05.2014 р. позивач звертався до поручителів - відповідачів 1 та 2 з вимогами щодо виконання ними обов'язку в частині сплати заборгованості за договором фінансового лізингу, які залишені відповідачами без задоволення.
Місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів-1, 2 заборгованості за договором фінансового лізингу № L1278-10/07 від 31.10.2007 р., оскільки матеріалами справи встановлено факти порушення відповідачем 3 умов договору фінансового лізингу в частині своєчасної сплати відповідних платежів за переданий йому позивачем предмет лізингу (автобус, 2007 р.в., № шасі LA6R1HSJ58D100013), а ТОВ "Укрбус" та відповідачі 1 та 2, як поручителі є солідарними боржниками, виходячи із встановлених між сторонами господарських правовідносин.
Доводи відповідача 1 в апеляційній скарзі про те, що лише у випадку укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою, а договори поруки від 31.10.2007р., які укладені з відповідачами - 1 та 2 на виконання обов'язку ТОВ "Укрбус" за договором фінансового лізингу № L1278-10/07 від 31.10.2007 р. є різними договорами поруки, а тому вказані поручителі не є солідарними до уваги судовою колегією не приймаються з огляду на наступне.
Враховуючи вимоги ст.ст. 553, 554 ЦК України при укладенні договору поруки законодавець визначає обов'язки для поручителя щодо відповідальності за основним зобов'язанням. Порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі, й ті, що забезпечували його виконання. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.
Відтак, враховуючи вищевказане, при укладенні декількох договорів поруки, кожний із поручителів перед кредитором несе солідарний обов'язок за боржника.
Якщо один з поручителів виконає свій обов'язок перед кредитором основного боржника, то в силу положень п. 3 ст. 512, ч.. 2, 3 ст. 556 ЦК України до нього перейдуть усі права цього кредитора як до боржника, так і інших поручителів. У такому разі останні будуть нести перед поручителем-виконавцем солідарну відповідальність в силу закону.
При цьому, оскільки згідно з положеннями ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, то у випадку погашення будь-яким з поручителів частини заборгованості (або усієї) замість боржника (за умови одночасного пред'явлення до них позову), то вважається, що ця частина заборгованості (або вся заборгвоаність) погашена перед кредитором в цілому, тобто і боржником, і всіма поручителями, а не лише одним поручителем, що фактично її сплатив.
Як зазначалось раніше, відповідача 1 та відповідача 2 - ПАТ "Бетон Нова" та ТОВ "Централь-Строй", за обома договорами поруки зобов'язалися нести солідарну з лізингоодержувачем відповідальність у повному обсязі за його зобов'язаннями по договору лізингу, а оскільки обсяги їх відповідальності однакові та відповідальність солідарна з лізингоодержувачем, то й вони повинні відповідати з боржником солідарно і перед кредитором, тобто перед позивачем. Іншого договорами поруки не встановлено.
Статтею 554 ЦК України не заборонено укладення кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання.
Оскільки позовні вимоги зв'язані між собою підставою виникнення, а саме - договором фінансового лізингу № L1278-10/07 від 31.10.2007 р., та договори поруки-1, 2 є однорідними договорами, то й поручителі-1,2 - ПАТ "Бетон Нова" та ТОВ "Централь-Строй" несуть солідарну відповідальність, з урахуванням чого, місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги про солідарне стягнення з ПАТ "Бетон Нова" та ТОВ "Централь-Строй" заборгованості у сумі 174 046,40 грн., а також вимоги про солідарне стягнення з ПАТ "Бетон Нова", ТОВ "Централь-Строй", ТОВ "Укрбус" заборгованості у сумі 68 423,91 грн.
Доводи відповідача 1 про те, що є підстави для визнання договору поруки від 31 жовтня 2007 року припиненим, оскільки до договорів фінансового лізингу №L1273-10/07, № L1274-10/07, №L1277-10/07, № L1278-10/07, № L1282-10/07 без згоди відповідача 1, як поручителя, відповідними додатковими угодами від 01.03.2009 були внесені зміни, що привели до збільшення обсягу відповідальності підприємства відповідача 1, як поручителя, не можуть бути покладені в основу рішення, оскільки підстави для визнання договору поруки від 31 жовтня 2007 року припиненим, не є предметом розгляду у даній справі.
Щодо доводів скаржник про те, що відповідача 1 та відповідач 2 участь у розгляді справи не приймало, про час та місце розгляду справи не було повідомлене належним чином, то слід зазначити про те, що частина 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу встановлює, що порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення , а частина 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу покладає на апеляційний господарський суд обов'язок перевірити законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Щодо інших доводів апеляційної скарги, то вони не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, отже не спростовують законного та обгрунтованого висновку суду.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Бетон Нова» залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.14р. у справі № 910/15047/14 залишити без змін.
3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/15047/14.
Повний текст постанови складено та підписано 09.02.2015р.
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді О.М. Баранець
Л.Г. Сітайло
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2015 |
Оприлюднено | 09.02.2015 |
Номер документу | 42610037 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Пашкіна С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні