Постанова

від 29.01.2015 по справі 826/20592/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 січня 2015 року 15:35 № 826/20592/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., при секретарі судового засідання Шевченко М.В. вирішив адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "К2"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить:

скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20 серпня 2014 року № 0011542203;

скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20 серпня 2014 року №0011552203.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначені рішення винесені на підставі помилкового висновку акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагенту, до податкового кредиту, та витрат здійснених при придбанні інформаційного продукта - до валових витрат.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі з огляду на те, що доводи контролюючого органу, викладені в Акті перевірки базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження доказами.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятих рішень.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих позивачем, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі направлення від 14.07.2014р. №1804/22-03, направлення від 14.07.2014 №1805/22-06 року виданих ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно з п.п.75.1.2, п.75.1 ст.75, ст.77 Податкового Кодексу України, та відповідно до плану графіку, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Телеканал "К2" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, за результатом якої складено акт від 08.08.2014 №1289/26-59-22-03/22971230 (далі акт перевірки).

За результатами перевірки, на думку податкового органу, встановлено порушення ТОВ "Телеканал "К2" вимог:

- п.138.1. ст. 138, п.138.2 ст.138, пп. 138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено завищення відємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 1 235 204 грн., в тому числі І кв. 2012р. в сумі 135 051грн., півріччя 2012р. в сумі 270 102 грн., три квартали 2012р. в сумі 405 153 грн., рік 2012р. в сумі 540 204 грн.

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 247 041 грн., в тому числі: березень 2012 р. - 7 848,2грн., квітень 2012р. - 28 165,4 грн., травень 2012р. - 18 006,8 грн., серпень 2012р. - 27 010,2 грн., жовтень 2012р. - 27 010,2 грн., червень 2013р. - 69 499,9 грн., липень 2013р. - 11 583,33 грн., серпень 2013р. - 11 583,33грн., вересень 2013р. - 11 583,33 грн., жовтень 2013р. - 11 583,33 грн., листопад 2013р. - 11 583,33 грн., грудень 2013р.- 11 583,33 грн.

На підставі Акту перевірки від 08.08.2014 №1289/26-59-22-03/22971230 ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 20.08.2014 року № 0011542203, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі: 1 235 204 грн. (звітний 2013 рік); податкове повідомлення-рішення від 20.08.2014 року № 0011552203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 308 803,00 грн., (за основним платежем на суму 247 041,00 грн.; штрафні (фінансові) санкції у сумі 61762,00 грн.).

Позивач вважаючи висновки відповідача та рішення протиправними звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Як вбачається з Акту перевірки від 08.08.2014 №1289/26-59-22-03/22971230 перевіркою відображених у рядку 06.2. Декларації «витрати на збут» показників за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 у загальній сумі 1 964 991 грн. встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював операції з нарахування амортизаційних відрахувань, заробітної плати працівникам керівного складу, соціальних відрахувань, отримання послуг зв'язку, банку, відрядження, витрати на рекламу та дослідження ринку. Проведеною перевіркою показника за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 у загальній сумі 1 964 991 грн., встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.2. Декларації «витрати на збут» на загальну суму 1 235 204 грн .".

Також в Акті перевірки вказано:

«В ході проведення перевірки встановлено: між ТОВ «Індустріальний Телевізійний комітет» (Товариство) та ТОВ "Телеканал "К2" (Замовник) укладено договори про надання послуг з передачі Даних від 01.01.2012 р. № 010112-43 та від 25.03.2013 р. № 250313-01, згідно з якими:

Товариство зобов'язується надавати на умовах, вказаних в договорі послуги, щодо передачі ДанихТВ панелі, Даних дослідження проявів телевізійної сітки та реклами (разом Дані), а Замовник, відповідно, прийняти та оплатити надані послуги у строки та на умовах визначених цим Договором.

ТВ панель - соціологічне дослідження, метою якого є визначення телевізійної аудиторії в цілому, та кожного окремо Каналу, що бере участь у дослідженні».

Дані ТВ панелі в Програмному забезпеченні комбінуються з Даними дослідження проявів телевізійної сітки та реклами.

Податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Індустріальний Телевізійний Комітет» надавалися послуги ТОВ "Телеканал "К2", які не мали відношення до господарської діяльності Товариства.

Також вказано, що до перевірки відносно даних фінансово-господарських операцій було надано акти виконаних робіт на загальну суму 1 482 245,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 247 041 грн. Інших документів, які підтверджують факт надання вказаних послуг, а також доведення зв'язку вищевказаних витрат з господарською діяльністю підприємства, ТОВ "Телеканал "К2" не надано.

До перевірки не надано звіти по наданим послугам (про те, хто з членів домогосподарств дивився який канал, в який час, ін.), не надано розрахунків вартості послуг які повинні бути викладені в актах приймання-здачі послуг згідно Договору. Незрозуміло з яких розрахунків сформовано вартість наданих послуг.

Податковий орган дійшов висновку, що надання послуг наданих ТОВ «Індустріальний Телевізійний Комітет» підприємству ТОВ "Телеканал "К2" підтверджується актами приймання-здачі послуг, які складені в порушення п.9.2 ст 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки в первинних документах відсутній звіт про результати наданих послуг. Таким чином, до перевірки не надано документи, які б свідчили про фактичне надання послуг з передачі даних.

Суд звертає увагу, що у супереч вимог Податкового кодексу України відповідач не спростував законність дій платника податків (позивача), а лише зазначив про невідповідність актів приймання-здачі послуг вимогам чинного законодавства, посилаючись лише на відсутність звітів по наданим послугам, розрахунків вартості послуг, які повинні бути викладені в актах приймання - здачі послуг, тобто, фактично, податковим органом підмінено обов'язок спростування презумпції законності дій та рішень платника податків на обов'язок доводити податковому органу права на податковий облік певних операцій.

При цьому, відповідач не ставив під сумнів реальність здійснених операцій та укладених угод між позивачем та контрагентом.

Під час розгляду справи судом встановлено наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеканал "К2" (код ЄДРПОУ 22971230) взято на податковий облік в органах державної податкової служби 16.04.1996 за №02511, та перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ Мін доходів у м. Києві.

Основними видами діяльності за КВЕД є 59.11 Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм; Код КВЕД 60.20 Діяльність у сфері телевізійного мовлення (основний); Код КВЕД 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації.

Під час розгляду справи судом також встановлено, що контрагент позивача - ТОВ «Індустріальний Телевізійний Комітет» взятий на облік ДПІ у Шевченківському районі м.Києва 22.09.2011 року за номером:10-063394, Основними видами діяльності за КВЕД є 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у. (основний);

ТОВ «ІТК» співпрацює з вітчизняними галузевими об'єднаннями у сфері саморегулювання медіа галузі, вимірювання та дослідження телевізійної аудиторії, приймає активну участь у впровадженні цифрового мовлення в Україні.

З 2014 року надає ринку дані дослідження телевізійної аудиторії (ТВ панель), яке по замовленню ІТК готують дослідницькі компанії Nielsen та Комунікаційний Альянс. Договір з Nielsen було укладено на 5 років. Телевізійна панель базується на загальнонаціональній вибірці (за виключенням АР Крим та м. Севастополь з 01.04.2014) з 3570 домогосподарств, де 2426 домогосподарств (в 2013 році - 1600 домогосподарств) розташовані в містах з населенням більше 50 тис. людей і 1144 (в 2013 - 940 домогосподарств) домогосподарств в містах з населенням менше 50 тис. людей та селах.

01.01.2012 року року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальний Телевізійний Комітет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеканал "К2" (Замовник) було укладено договір про надання послуг з передачі Даних № 010112-43, згідно умов п. 1.1. якого Товариство зобов'язується надавати на умовах, вказаних у Договорі, а Замовник приймати послуги щодо передачі Даних ТВ панелі, Даних дослідження проявів телевізійної сітки та реклами та Даних Установчого дослідження у строки та на умовах, визначених Договором.

Згідно п. 3.1. Для надання Послуг за цим Договором Товариство має право залучити третіх осіб - Іноземне підприємство «ГФК ЮКРЕЙН» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Комунікаційний альянс».

З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження надання Виконавцем послуг за Договором та отримання їх Замовником між сторонами в період з 01.01.2012 по 31.12.2012 року було складено: Додаток №1 (Кошторис) до Договору №010112-43 від 01 січня 2012 р., Акти приймання-передачі послуг на загальну суму 648 244,80 грн. (копії актів містяться в матеріалах справи). Кошторис, Акти приймання-передачі послуг підписані без зауважень обома сторонами та скріплені печатками позивача і виконавця робіт - ТОВ "Індустріальний Телевізійний Комітет".

25.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальний Телевізійний Комітет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеканал "К2" було укладено договір про надання послуг з передачі Даних № 250313-01.

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ "Індустріальний Телевізійний Комітет" зобов'язувалося надати на умовах, вказаних у договорі, а позивач (Замовник) приймати послуги щодо передачі Даних ТВ панелі, Даних дослідження проявів телевізійної сітки та реклами (разом - Дані) у строки та на умовах, визначених договором.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Індустріальний Телевізійний Комітет" були належним чином надані послуги з передачі Даних, у передбачений договором строк та у повній відповідності з вимогами позивача, про що свідчать: Додаток №1 (Кошторис), згідно якого між сторонами погоджено ціну договору у розмірі - 834 000,00 грн.; Акти прийому-передачі послуг, підписані сторонами договору за період з 01 січня 2013 р. по 31 грудня 2013 р.

Оплату послуг з передачі даних за вказаними договорами здійснено в повному обсязі, про що повідомлено позивачем та не спростовано відповідачем під час розгляду справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту надання Виконавцем Замовнику послуг за вказаними Договорами на відповідні суми, що не заперечувалося відповідачем під час розгляду справи.

Відповідно до пункту 14.1.36 статті 14.1 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд дійшов висновку, що з урахуванням вищезазначених правових норм Податкового кодексу та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарську діяльність особи слід вважати сукупністю господарських операцій цієї особи.

Пунктом 14.1.36 статті 14.1 Податкового кодексу України встановлено такий критерій господарської діяльності, як направлення діяльності на отримання доходу. Натомість, зазначеною правовою нормою не встановлено вимог щодо отримання доходу від кожної конкретної господарської операції.

Позивач стверджує, що придбання зазначених послуг обумовлено діяльністю позивача та опосередковано призвело до збільшення його доходу.

З матеріалів справи вбачається безпосередній зв'язок господарських операцій позивача з його господарською діяльністю, натомість, відповідачем тверджень позивача не спростовано.

Так, судом встановлено, що ТОВ «Телеканал «К2» (Компанія) в перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ТОВ «УА-Медіа» (Рекламіст) (код ЄДРПОУ 34981466), а саме надавало ТОВ «УА-Медіа» рекламні послуги (п 1.4 Договору, рекламные услуги- услуги Компании по телевизионной трансляции в эфире компании на всей територии вещания Компании рекламних материалов в рекламных блоках вне Квоти компании, предостовляемые рекламисту для исполнения последним договоров о рекламе) згідно договорів № 2011/К2 від 27.12.2010 року і додатків до нього; № 2014/К2 від 24.12.2013 року, на виконання яких позивачем використовувалися Дані ТВ панелі, Дані дослідження проявів телевізійної сітки та реклами отримані згідно договорів про надання послуг з передачі Даних № 010112-43 від 01.01.2012 р.; № 250313-01 від 25.03.2013 р.

Згідно договору № 010112-43 від 01 січня 2012 року, укладеному між ТОВ «Індустріальний Телевізійний комітет» та ТОВ «ТЕЛЕКАНАЛ «К2», Дані ТВ панелі - інформація про те, хто з членів Домогосподарств, залучених до ТВ панелі, дивився який Канал і в який час та надаються у форматі програмного забезпечення компанії MARKDATA. Тобто, це дані про рейтинг телеканалів та долятелевізійних передач на ринку телевізійних послуг.

Як вірно зазначає позивач, аналогічні договори з ТОВ «Індустріальний Телевізійний комітет» укладаються всіма провідними телеканалами України.

Отримані Дані зазначаються на офіційних сайтах талеканалів та надаються у щоденному режимі. Дані ТВ панелі, Дані дослідження проявів телевізійної сітки та реклами аналізуються, зокрема, рекламодавцями. Зазначені Дані впливають на вартість рекламного часу в той чи інший період часу та використовуються при формуванні ціни однієї секунди розміщення рекламних матеріалів на телеканалі.

Враховуючи те, що розміщення рекламних матеріалів на телеканалі є одним із видів господарської діяльності Позивача, а дохід від розміщення рекламних матеріалів складає основну частину доходів від здійснення господарської діяльності ТОВ «ТЕЛЕКАНАЛ «К2», твердження податкового органу про те, що ТОВ «Індустріальний Телевізійний комітет» надавалися послуги Товариству, які не стосуються його господарської діяльності, є помилковими.

Так, пунктом 2.1 договору № 010112-43 від 01 січня 2012 року зазначено, що Замовник має право використовувати дані у відповідності з умовами цього договору тільки для його власних цілей та для надання послуг клієнтам Замовника наступними способами:

аналіз, обробка Даних та використання їх для власних потреб та потреб господарської діяльності;

використання Даних для визначення ціни послуг з розповсюдження реклами;

опублікування Даних на сайті Замовника (з обов'язковим посиланням на Товариство як на джерело отримання Даних);

надання клієнтам звітів на підставі Даних.

Пунктом 4-2.2. вищезазначеного Договору передбачено, що Товариство надає Замовнику доступ до даних через мережу Інтернет.

Як зазначалося, факт надання послуг за договором підтверджується підписанними актами приймання-передачі послуг, що визначено умовами укладених сторонами договорів.

Разом з тим, умовами договорів не передбачено додаткового обов'язку складання будь-яких звітів на підтвердження факту надання послуг. Як вказує позивач, складання звіту може здійснюватися за згодою сторін договору періодично, у випадку виникнення такої потреби у телеканалу.

Разом з тим, п.3.1. Договору передбачено, що Замовник зобов'язується дотримуватися анонімності щодо Домогосподарств, згідно Міжнародних принципів вимірювання телевізійної аудиторії GGТАМ.

Під час розгляду справи представник позивача повідомив, що Дані, що надаються за договорами з ТОВ «Індустріальний Телевізійний комітет» містять дуже великий об'єм інформації, яку проблематично оформити у паперовому вигляді. Відповідачу під час перевірки було надано доступ до зазначеної інформації через мережу Інтернет за допомогою програми MARKDATA, проте, як встановлено у судовому засіданні останній не перевіряв докази наданих позивачу послуг.

Стаття 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України (у редакції чинній на час здійснення перевірки та винесення оскаржуваних рішень) передбачає, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (абзац 2 підпункту 1 пункту 1 статті 138 Податкового кодексу України).

Згідно п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а згідно із ст.9 цього ж Закону забороняється приймати до виконання первинні документи по господарським операціям, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які засвідчують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під часздійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, також повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом досліджено Акти приймання-передачі послуг, укладені між ТОВ «ТЕЛЕКАНАЛ «К2» і ТОВ «Індустріальний Телевізійний комітет» та вбачається, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, містять всі необхідні реквізити та підтверджують факт отримання послуг.

З огляду на вказане суд дійшов висновку про безпідставне посилання в Акті перевірки на порушення позивачем п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138, пп. 138.10.3 п.138.10 ст.138, пп..139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України та протиправність податкового повідомлення - рішення від 20.08.2014 року 0011542203, яким Позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 235 204,00 гривень.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 ПКУ, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується фактичне отримання послуг позивачем та використання їх у власній господарській діяльності.

Матеріали справи містять податкові накладні, акти приймання - передачі робіт, виписані позивачу його контрагентом, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Відповідачем ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду зауважень щодо даних документів не надано. Реальність укладених угод не ставилася під сумнів.

Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, виписаних зареєстрованим платником податку.

З вищезазначених документів судом вбачається правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Положення покладає на керівника підприємства, головного бухгалтера обов'язок обліковувати первинні документи. За п. 2.15 Положення, Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Положенням забороняється приймати до виконання лише первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення. (п. 2.16 Положення).

Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.6.2. зазначеного Порядку, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Господарська діяльність контрагента позивача на момент здійснення правочинів не була припинена, що не заперечувалось податковим органом, дане товариство станом на час розгляду справи зареєстровано платникам податку на додану вартість, а тому податкові накладні складені належними особами та не суперечить приписам норм чинного законодавства.

Крім того, суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, всупереч вищезазначеним вимогам, не довів правомірності прийнятих рішень.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "К2" задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20.08.2014 р. № 0011542203 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 235 204 грн. та № 0011552203 про донарахування податку на додану вартість у сумі 308 803 грн.

Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "К2" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань (назва відповідача - суб'єкта владних повноважень).

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій