Рішення

від 03.02.2015 по справі 910/26415/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26415/14 03.02.15 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛВ-Київ"

до : 1) Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та

експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо";

2) Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної

адміністрації)

про стягнення 656 915,14 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: Щегельська О.Ю. - керівник;

Савенко О.І. за довіреністю № б/н від 10.12.2014 р.;

від відповідача-1: Проценко П.Ю. за довіреністю № 1 від 23.12.2014 р.;

від відповідача-2: Ходорович О.М. за довіреністю № 064-10818 від 22.10.2014 р.;

від третьої особи: Ходорович О.М. за дов. № 001-220 від 28.01.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛВ-Київ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до: 1) Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо"; 2) Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 656 915,14 грн., з яких 462 104,70 грн. заборгованості, 59 187,38 грн. пені, 53 034,47 грн. інфляційних втрат та 82 588,59 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті виконаних робіт за договором № 11-2013 від 24.04.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.12.2014 р.

У судовому засіданні 10.12.2014 р. представник відповідача-2 подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів та відзив на позов.

Ухвалою від 10.12.2014 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено.

У судовому засіданні 10.12.2014 р. оголошено перерву до 22.01.2015 р.

22.01.2015 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

29.01.2015 р. від позивача надійшли додаткові документи по справі.

02.02.2015 р. від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву та документи на виконання вимог суду.

Від позивача 02.02.2015 р. надійшла заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача-1 462 104,70 грн. заборгованості, 48 362,32 грн. пені, 45 517,31 грн. інфляційних втрат та 6 114,97 грн., судові витрати покласти на обох відповідачів.

У судовому засіданні 03.02.2015 р. представники позивача підтримали позовні вимоги з урахуванням поданої 02.02.2015 р. заяви.

Представники відповідачів та третьої особи проти задоволення позову заперечили.

У судовому засіданні 03.02.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

24.04.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛВ-Київ" (надалі - позивач, Виконавець) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (надалі - відповідач, Замовник) укладено Договір № 11-2013 (надалі - Договір).

Відповідно до п. п. 1.1. - 2.2. Договору, на виконання розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.03.2013р. № 295 «Про забезпечення на 2013 рік природоохоронних заходів в м. Києві», Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати проектні роботи (стадія робоча документація) по об'єкту: «Реконструкція недобудованих очисних споруд зливових вод на ж/м Вигурівщина-Троєщина (II черга)», (далі - Роботи). Вартість проведення Роботи згідно із Кошторисом (Додаток №1) та Протоколу погодження договірної ціни (Додаток №3) до цього Договору складає 601 549,20 грн. (шістсот одна тисяча п'ятсот сорок дев'ять гривень 20 копійок) у тому числі ПДВ 20% - 100 258, 20 грн. (сто тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень 20 копійок). Виконання та оплата робіт у 2013 році І етапу складає 85 377,60 грн. (вісімдесят п'ять тисяч триста сімдесят сім грн. 60-кші.), відповідно до бюджетних призначень на 2013 рік.

Згідно з п. п. 3.1., 3.2. Договору, Замовник проводить оплату згідно з Календарним планом робіт (Додаток №2) цього Договору за актами здачі-приймання виконаних проектних робіт. У випадку затримки бюджетного фінансування Замовника, оплата за виконання Робіт проводиться в строк не більше 5 робочих днів з моменту отримання на розрахунковий рахунок Замовника бюджетних коштів.

Додатковою угодою № 1 сторони дійшли згоди, що заборгованість за виконання проектних робіт у 2013 році по об'єкту: «Реконструкція недобудованих очисних споруд зливових вод на ж/м Вигурівщина-Троєщина (II черга)» на дату підписання цієї Додаткової угоди становить 468 759,60 грн. (чотириста шістдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять гривень 60 коп.), у тому числі ПДВ 20% 78 126,60 грн. (сімдесят вісім тисяч сто двадцять шість гривень 60 коп.) та буде погашена у наступному бюджетному періоді, після затвердження кошторисних призначень. Сторони погодились продовжити дію договору на наступний бюджетний період відповідно до кошторисних призначень.

Додатковою угодою № 3 сторони дійшли згоди, що оплата у сумі 516 171,60 грн. (п'ятсот шістнадцять тисяч сто сімдесят одна гривня 60 коп.) у тому числі ПДВ 20% - 86 028,60 грн. (вісімдесят шість тисяч двадцять вісім гривень 60 коп.), в тому числі оплата заборгованості за виконані роботи у 2013 році 468 759,60 грн. (чотириста шістдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять гривень 60 коп.), у тому числі ПДВ 20% 78 126,60 грн. (сімдесят вісім тисяч сто двадцять шість гривень 60 коп.) по об'єкту капітального будівництва «Реконструкція недобудованих очисних споруд зливових вод на ж/м Вигурівщина-Троєщина (II черга)» буде здійснена за рахунок коштів спеціального фонду міського бюджету по КФК 240601 КЕКВ 3210.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачами, позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, виконавши роботи за Договором на загальну суму 462 104,70 грн., проте відповідач-1 взяті на себе зобов'язання по оплаті виконаних робіт належним чином та у встановлений Договором строк не виконав.

Відповідач-1 проти задоволення позову заперечує, посилаючись, зокрема, на відсутність надходжень коштів з бюджету та невиконання казначейською службою коштів позивачу.

Проте, такі твердження спростовуються наявними у матеріалами справи доказами, з яких вбачається надходження коштів на рахунок відповідача-1 на виконання зобов'язань за Договором.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно зі ст. 229 цього ж Кодексу, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання. Аналогічні правові позиції викладені у постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 р. № 15/5027/715/2011, постанові Верховного суду України від 15.05.2012 р. № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 р.

В силу вимог частини першої ст. 625 ЦК України, неналежне виконання (невиконання) Казначейством своїх повноважень, передбачених Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим Указом Президента України № 460/2011 від 13.04.2011, і, як наслідок, неможливість виконання відповідачем грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання та не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх зобов'язань за договором з оплати виконаних позивачем робіт.

Аналогічна правова позиція з даного приводу висловлена Вищим господарським судом України, зокрема, у постанові від 15.04.2014 р. у справі № 921/1071/13-г/14.

Крім того, у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (п. 1.4. Постанови), роз'яснено, що з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону.

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача-1 48 362,32 грн. пені, 45 517,31 грн. інфляційних втрат та 6 114,97 грн. 3 % річних.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Виходячи з наведених положень ст. 231 Господарського кодексу України, обов'язковою умовою нарахування штрафних санкції є досягнення сторонами згоди щодо їх застосування, а також визначення їх розміру. Враховуючи відсутність між сторонами будь-яких домовленостей щодо застосування штрафних санкцій, їх виду та розміру, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про стягнення суми пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, здійснив перерахування сум інфляційних втрат і 3 % річних та встановив, що до стягнення з відповідача-1 підлягає 45 055,91 грн. інфляційних втрат та 6 076,99 грн. 3 % річних.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд погоджується з позицією відповідача-2 щодо безпідставності визначення його позивачем у якості співвідповідача та відсутності законних підстав для заявлення до нього позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 462 104,70 грн. заборгованості, 45 055,91 грн. інфляційних втрат та 6 076,99 грн. 3 % річних обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні решти позову належить відмовити.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, буд. 15, корп. А, офіс 3; код ЄДРПОУ 23505151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛВ-Київ" (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 11, кв. 26; код ЄДРПОУ 30022484) 462 104 (чотириста шістдесят дві тисячі сто чотири) грн. 70 коп. заборгованості, 6 076 (шість тисяч сімдесят шість) грн. 99 коп. 3 % річних, 45 055 (сорок п'ять тисяч п'ятдесят п'ять) грн. 91 коп. інфляційних втрат та 10 264 (десять тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 76 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" відмовити.

4. У задоволення позову до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської ради (Київської міської адміністрації) відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 06.02.2015 р.

Суддя Н.І. Зеленіна