Постанова

від 05.02.2015 по справі 811/4047/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2015 рокусправа № 811/4047/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів

у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду

від 09 липня 2014 року

у справі № 811/4047/13-а

за позовом ОСОБА_2,

АДРЕСА_1,25006;

до відповідача Головного управління Міндоходів

у Кіровоградській області,

вул. Велика Перспективна, 55, м. Кіровоград,25006;

про стягнення коштів, -

встановив : ОСОБА_2 подав позов до Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (з урахуванням уточнених позовних вимог) про стягнення 9.826,00 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07 листопада по 05 грудня 2013 року.

Свої вимоги ОСОБА_2 обґрунтовував невиконанням судового рішення від 28 квітня 2012 року в адміністративній справі № 1170/2а-838/12 про поновлення його на посаді голови Державної податкової служби у Кіровоградській області.

Кіровоградський окружний адміністративний суд (суддя Черниш О.А.) своєю постановою від 09 липня 2014 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Головне управління Міндоходів у Кіровоградській області, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що поновлення позивача на посаді відноситься до компетенції Міністерства доходів і зборів, тому застосування до Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області відповідальності у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення є безпідставним.

Крім того, 05 серпня 2013 року було припинено юридичну особу Державну податкову службу у Кіровоградській області, тому виконання постанови в адміністративній справі № 1170/2а-838/12 не є можливим.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. В позові відмовити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні сторони не скористались. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обставини справи: судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що судовим рішенням в адміністративній справі № 1170/2а-838/12 ОСОБА_2 поновлено на посаді голови Державної податкової служби Кіровоградській області.

Станом на дату звернення з позовом судове рішення в частині поновлення на роботі виконане не було.

Стягнення 9.826,00 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07 листопада по 05 грудня 2013 року стало предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженого рішення, виходить з наступного.

Згідно зі статтею 235 Кодексу законів про працю України рішення про поновлення незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється у порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV.

Статтею 76 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ про поновлення незаконно звільненого працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, виконавче провадження було відкрито. Станом на дату звернення з позовом судове рішення в частині поновлення на роботі виконане не було.

Відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

При цьому, обов'язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення його на роботі настає тоді, коли така затримка була допущена з вини власника або уповноваженого ним органу. Якщо ж це сталося не з вини власника або уповноваженого ним органу, а з вини самого працівника, середній заробіток за час затримки поновлення на роботі не повинен йому виплачуватися.

Вини працівника в затримці виконання рішення про поновлення його на роботі заявником апеляційної скарги не доводиться.

При цьому, суд самостійно провів розрахунок загальної суми середнього заробітку, яка підлягає стягненню на користь Позивача, використовуючи середньоденний заробіток, визначений постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.04.2012р. у справі № 1170/2а-838/12 - 467,91 грн.

Установа, зобов'язана виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу, як і питання правонаступництва, встановлені судовими рішеннями в адміністративних справах № 811/3205/13-а (період з 06.09.2013р. по 06.10.2013р.) та № 811/3570/13-а (період з 07.10.2013р. по 06.11.2013р.).

Відповідно до частини першої статті 72, частини другої статті 255 КАС України ці обставини доказуванню не підлягають.

В той же час, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах, про що зазначено вище, здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV. І обов'язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення його на роботі настає тоді, коли така затримка була допущена з вини власника або уповноваженого ним органу.

Виходячи з матеріалів справи, ОСОБА_2 подав позов про стягнення 9.826,00 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07 листопада по 05 грудня 2013 року.

Однак, -

виконавче провадження було поновлено 16 жовтня 2013 року, (а. с. 199);

направлено на виконання ДПС України 11 листопада 2013 року; (а. с. 200).

Доказів отримання зобов'язаною установою постанови про поновлення виконавчого провадження у справі немає.

Водночас, нормативні строки пересилання поштових відправлень, згідно з чинними на той час Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року N 1149, у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Отже, обов'язок виплатити середній заробіток є обґрунтованим з 15 листопада та підлягає нарахуванню і виплаті за період з 15 листопада по 05 грудня 2013 року.

Крім того, утриманню із заробітної плати підлягають загальнодержавні податки і збори. Відтак, суд першої інстанції помилково визначив розмір суми, яка підлягає стягненню.

Неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, є підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року у справі № 811/4047/13-а скасувати та прийняти нову постанову суду.

Зобов'язати Головне управління Міндоходів у Кіровоградській області нарахувати і виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 15 листопада по 05 грудня 2013 року, виходячи із середньоденної заробітної плати 467,91 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна