Ухвала

від 03.02.2015 по справі 821/2906/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

03 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/2906/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

за участю: особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Колорит" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ДПІ у м. Херсоні) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.02.2013р. № 0001112200 про визначення зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 59310,0 грн. та за штрафними санкціями на 1,0 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення стали безпідставні висновки акту перевірки щодо господарських відносин з ПП "Фіто Сервіс Плюс", у якому ДПІ у м. Херсоні встановила відсутність фактичного отримання послуг у березні, квітні, травні 2011 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року позовні вимоги задоволено. Суд визнав протиправним та скасував оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.02.2013р. № 0001112200.

Не погоджуючись з постановою суду, представником ДПІ у м. Херсоні подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, а тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що, на підставі постанови слідчого, а також згідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу (далі - ПК) України, у період з 29.01.13 по 31.01.13 р. посадовою особою ДПІ у м. Херсоні проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Колорит" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП "Фіто Сервіс Плюс" за період з 01.10.10 по 31.12.12 р.

Перевіркою встановлено порушення Товариством положень п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР, п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1, п 138.2 ст. 138, ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 59310,0 грн., в тому числі за період І квартал 2011 року 20125,0 грн., ІІ квартали 2011 року 39185,0 грн.

За результатами перевірки складено акт від 07.02.2013 р. № 900 22-6/31849103, на підставі якого Податковим органом винесе оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення від 11.02.2013р. № 0001112200.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позову, оскільки надані позивачем належним чином засвідчені копії первинних документів підтверджують дотримання ним вимог податкового законодавства, а відповідач у свою чергу не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, свою позицію не доказав та не обґрунтував.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Поняття та склад валових витрат визначені статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон), відповідно до п. 5.1 якої валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Склад валових витрат наведений у п. 5.2 даної статті. Витрати, які не включаються до складу валових витрат, визначені п. 5.3 вищенаведеної статті. Відповідно до пп. 5.3.9 даного пункту не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до ст. 1 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до акту перевірки Податковим органом зроблено висновок щодо відсутності реального товарного характеру у вчинених правочинах між ТОВ "Колорит" та ПП "Фіто Сервіс Плюс", та перерахування ТОВ "Колорит" коштів без мети настання передбачених наслідків, виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

В основу таких висновків покладено акт від 12.01.2012 року №13/15-2/36671297 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Фіто Сервіс Плюс" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, зокрема в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність руху активів у процесі господарських операцій та реальності змін майнового стану, не підтвердило жодним первинним документом здійснення господарської діяльності, немає відповідних умов для здійснення господарської діяльності, тобто відсутній факт здійснення господарських операцій за березень - травень 2011 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів звертає увагу, що при проведенні перевірки податковим органом здійснюються збір, обробка та акумулювання фактичних даних, що відображають законність джерел та обсяги доходів і витрат платника податків, визначення інших показників податкових декларацій, нарахування і сплати податків (зборів), формується оцінка та обґрунтування висновків, що відображають стан виконання платником податкових зобов'язань.

Податковим кодексом чітко визначено матеріали, які є підставою для висновків під час проведення перевірок, та вимоги до підтвердження даних, зазначених у податковій звітності.

Так, згідно до ст.83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби такими підставами є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом чи іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Правовідносини щодо проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 №1232), пунктом 3 якого передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Відповідно до пп.4.4 п.4 "Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", затверджених наказом ДПА України №236 від 22.04.2011, визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.

У додатку №3 наказу №236 затверджено зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Так, в п. 15 проформи, у разі наявності зазначається інша інформація (в т.ч. отримана від підрозділів податкової міліції), що має відношення до питань запиту і може бути використана органом-ініціатором при перевірці. Одночасно надаються належним чином завірені копії таких документів, що не підтверджують дані платника податків, наведені у запиті.

Отже, актом про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

З огляду на викладене акти про неможливість проведення зустрічних звірок не є тим самим, що і результати проведених зустрічних звірок, які є джерелом отримання податкової інформації, що положеннями ст.83 ПК України визначена в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок вказаного контрагенту не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства ТОВ "Геоморас Україна".

Відсутність у податкового органу можливості здійснити перевірку всіх суб'єктів господарювання в ланцюгах постачання товарів через відсутність їх за юридичною адресою чи з інших причин не може бути беззаперечним доказом несплати ними податків до бюджету та є лише припущенням про таку несплату, а тому, відповідно, рішення податкового органу як суб'єкта владних повноважень, в основу якого покладені такі припущення, не може вважатись обґрунтованим. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Судом першої інстанції було встановлено, що 02 лютого 2011 року між ТОВ "Колорит" (за договором - замовник) та ПП "Фіто Сервіс Плюс" (за договором - підрядник) було укладено договір №96/2, та 17.02.2011р. - № 98 згідно якого підрядник зобов'язується виконати роботи по ремонту кришок люкових ремонтованих суден на ХССРЗ ім. Комінтерна АСК "Укррічфлот"

На виконання умов договору №96/2, ПП "Фіто Сервіс Плюс" виконало перелік робіт по ремонту кришок люкового закриття, що підтверджується актом виконаних робіт від 28.03.2011 року на суму 41 623,00 грн., у т.ч. ПДВ 6 937,17 грн., податковою накладною від 28.03.2012 року № 198 на суму ПДВ 6 937,17 грн. Оплата вартості наданих послуг підтверджується платіжним дорученням № 48 від 07.04.2011 року на суму 41 623,00 грн.

На виконання умов договору № 98 ПП "Фіто Сервіс Плюс" виконало роботи на загальну суму 238 996,00 грн., у т.ч. ПДВ 47 799,20 грн., що підтверджується: актом виконаних робіт № 1 від 16.03.2011 року на загальну вартість виконаних робіт 54 976,00 грн., в тому числі ПДВ 9 162,67 грн. та податкову накладну від 16.03.2011 року №133 на суму ПДВ 9162,67 грн.; актом виконаних робіт №2 від 15.04.2011 року на загальну вартість виконаних робіт 30096,00 грн., в тому числі ПДВ 5016,00 грн. та податкову накладну від 15.04.2011 року №111 на суму ПДВ 5016,00 грн.; актом виконаних робіт №3 від 28.04.2011 року на загальну вартість виконаних робіт 66904,00 грн., в тому числі ПДВ 11150,67 грн. та податкову накладну від 28.04.2011 року №191 на суму ПДВ 11150,67 грн.; актом виконаних робіт №4 від 27.05.2011 року на загальну вартість виконаних робіт 62900,00 грн., в тому числі ПДВ 10483,33 грн. та податкову накладну від 27.05.2011 року №180 на суму ПДВ 10483,33 грн.; актом виконаних робіт №5 від 27.05.2011 року на загальну вартість виконаних робіт 24120,00 грн., в тому числі ПДВ 4020,00 грн. та податкову накладну від 27.05.2011 року №181 на суму ПДВ 4020,00 грн.

Оплата вартості наданих послуг підтверджується платіжними дорученнями №36 від 30.03.2011 року на суму 54976,00 грн., №51 від 11.04.2011 року на суму 20000,00 грн.; №52 від 19.04.2011 року на суму 50000,00 грн.; №55 від 22.04.2011 року на суму 27000,00 грн.; №62 від 05.05.2011 року на суму 20000,00 грн.; №69 від 19.05.2011 року на суму 26000,00 грн.; №76 від 01.06.2011 року на суму 38000,00 грн.

Також, ПП "Фіто Сервіс Плюс" продало ТОВ "Колорит" на умовах даного договору електроди, круг зачисний, фреза пальчиків на загальну суму 20 424,00 грн., у тому числі ПДВ 3404,00 грн., що підтверджено податковою накладною від 30.04.2011 року № 232 на суму ПДВ 3 404,00 грн.

Крім того, правова оцінка господарської операції між позивачем та ПП "Фіто Сервіс Плюс" про виконання робіт у березні, квітні, травні 2011 року на підставі договорів від 02.02.2011 року №96/2 та від 17.02.2011р. № 98 надана Одеським апеляційним адміністративним судом у постанові від 05 грудня 2013 року у справі № 2а-3137/12/2170 за позовом ТОВ "Колорит" до ДПІ у м.Херсоні. У даній справі суд дійшов висновку про реальність виконання ТОВ "Колорит" та ПП "Фіто Сервіс Плюс" укладених угод від 02.02.2011 року №96/2 та від 17.02.2011р. № 98 про виконання робіт та відсутність підстав у податкового органу вважати її такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Враховуючи вимоги ч. 1 статті 72 КАС України, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а також ч. 1 статті 71 КАС України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, враховуючи встановлені факти та оцінюючи надані позивачем та відповідачем докази у сукупності, колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.02.2013р. № 0001112200 не відповідає критеріям правомірності, встановленим частиною третьою статті 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню, що було правильно встановлено судом першої інстанції.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.М. Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова