Постанова

від 04.02.2015 по справі 809/7/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2015 р. справа № 809/7/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.

представника позивача: товариства з обмеженою відповідальністю "Вігос" - Сохана В.Є.,

представника відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області - Токара В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вігос" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005862204 від 19.12.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вігос" (надалі по тексту також - позивач, ТзОВ "Вігос") звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську, ДПІ у м. Івано-Франківську) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005862204 від 19.12.2014 року.

Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення статей 198, 201 Податкового кодексу України, необґрунтовано, за наслідками проведеної в грудні 2014 року перевірки, дійшов висновку про безпідставне формування позивачем в листопаді 2011 року податкового кредиту з податку на додану вартість (надалі по тексту також - ПДВ) на загальну суму 189 965,00 гривень, сплаченого в ціні вартості виконаних і прийнятих робіт по господарських відносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Запорожський коксохимремонт" (надалі по тексту також - ТзОВ "Запорожський коксохимремонт"). Помилково визначив відсутність товарності операцій по господарських відносинах із вказаним контрагентом, вважаючи їх угодами, які за умови документального оформлення, не були спрямовані на реальне настання правових наслідків і не мали наслідком фактичного надання послуг і руху товарів (активів). У зв'язку з чим, оскаржуваним податковим повідомлення-рішенням від 19.12.2014 року протиправно визначено суму зобов'язань за платежем податок на додану вартість в сумі 189 965,00 гривень як заниженого зобов'язання та застосовано 47 491,00 гривень фінансових санкцій. Зокрема, на виконання договорів підряду із ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" і Філії УМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" позивачем 01.11.2011 року і 04.11.2011 року укладено договори підряду (субпідряду) щодо об'єктів "Капітальний ремонт трубопроводів подачі і відводу теплоносія та обв'язки випарників УОГ Долинського ЛВУМГ" і "Ремонт приміщень Долинського ЛВУМГ". За вказані роботи замовник розрахувався із ТзОВ "Вігос", яке, в свою чергу, оплатило вартість виконаних підрядних робіт ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" в сумах 779 506,00 гривень (в тому числі ПДВ - 129 917,67 гривень) і 360 284,00 гривень (в тому числі ПДВ - 60 047,33 гривень). За рахунок оплаченої загальної суми ПДВ - 189 965,00 гривень, згідно податкових накладних ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" №171 від 24.11.2011 року і №172 від 24.11.2011 року, позивач в листопаді 2011 року в податковому обліку сформував податковий кредит з даного виду зобов'язань. На момент перевірки на підприємстві позивача були наявні усі необхідні первинні документи бухгалтерського і податкового обліку: договори підряду і субпідряду, акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, податкові накладні, платіжні документи про оплату за надані послуги, що в свою чергу при фактичному їх отриманні і прийнятті свідчить про правильність формування податкового кредиту із податку на додану вартість. Позивач зазначає, що як ТзОВ "Вігос" так і ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" мають відповідні ліцензій на право здійснення господарської діяльності із створення об'єктів архітектури, наявність яких вказує на можливість підприємства виконувати відповідні ремонтно-будівельні роботи та пов'язані із ними зобов'язання.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково пояснив, що основним аргументом не підтвердження товариство операції позивача з ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" є акт зустрічної невиїзної перевірки такого контрагента, проведеної ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві. Даний акт перевірки, на переконання представника позивача, не може бути належним та допустимим доказом, так як він засвідчує лише неможливість проведення відповідної перевірки платника податку у зв'язку із його фактичною відсутністю за адресою реєстрації. Викладені в акті перевірки дані щодо внесення до Єдиного державного реєстру кримінальних проваджень даних про кримінальну справи за фактом наявності ознак фіктивного підприємництва в ланцюгу інших підприємств не має жодного правового значення до правовідносин із ТзОВ "Вігос", а обставини можливих податкових порушень ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" із ТОВ ТзОВ "Промінвестпроект" стосується іншого податкового періоду - ІІ-IV кварталів 2012 року. Просив позив задовольнити та скасувати рішення №0005862204 від 19.12.2014 року.

Відповідач позову не визнав, подав до суду письмове заперечення щодо його задоволення (а.с. 165-167), яке мотивував тим, що за наслідками проведеної в грудні 2014 року перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог законодавства, допущення і виявлення яких стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке є законним та обґрунтованим.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених в письмовому запереченні та пояснив, що перевіркою встановлено безпідставне формування позивачем у листопаді 2011 року податкового кредиту із податку на додану вартість в сумі 189 965,00 гривень, сплаченого в ціні вартості підрядних робіт по взаємовідносинах із ТзОВ "Запорожський коксохимремонт". Із змісту акту ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.08.2014 року встановлено відсутність ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" за його місцем юридичної реєстрації, не надання відповідей на запити податкових інспекцій під час перевірки по операціях за перевіряємий період, недостатньої кількості найманих працівників. На запити відповідача відповідні органи державної влади в м. Києві і Київській області надали відповідь про відсутність факту реєстрації за ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" транспортних засобів, техніки, тощо. Крім того, за фактом реєстрації невстановленими особами ряду суб'єктів господарювання, які надавали послуги по незаконному формуванню податкового кредиту, серед яких значиться ТзОВ "Запорожський коксохимремонт", Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві 05.03.2014 року внесені дані до Єдиного державного реєстру кримінальних проваджень за статтею 205 частиною 2 КК України. Враховуючи вказане перевіряючі вважають господарські операції з виконання підрядних робіт не підтвердженими стосовно врахування реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого виду робіт, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської і економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Такі обставини вказують на проведення контрагентом позивача транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту і не мають реального товарного характеру. У спірних господарських операціях відсутній об'єкт оподаткування із придбання робіт, який підпадає під визначення Податкового кодексу України. В сукупності зібраних доказів Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську прийняла оскаржуване рішення. Вважає, що у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту із податку на додану вартість в сумі 189 965,00 гривень по операціях з ТзОВ "Запорожський коксохимремонт", висновки, викладені в акті перевірки від 15.12.2014 року обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення №0005862204 від 19.12.2014 року, правомірними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

В період з 09.12.2014 року по 15.12.2014 року Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Вігос" з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" (ЄДРПОУ 34656607) за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року.

За наслідком проведеної перевірки відповідачем складено акт №10702/09-15-2204/32360176 від 15.12.2014 року (а.с. 20-39).

На підставі акту перевірки від 15.12.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0005862204 від 19.12.2014 року (а.с. 19).

Судом з'ясовано, що ТзОВ "Вігос" (ідентифікаційний код 32360176) зареєстровано як юридична особа 07.02.2003 року, про що внесено запис №11191200000000743 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

З 14.03.2003 року перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Івано-Франківську за №10098, зареєстровано платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва №12883113 від 04.02.2005 року (індивідуальний податковий номер 323601709156).

ТзОВ "Вігос" має право на зайняття господарською діяльністю із створення об'єктів архітектури, що підтверджується копією ліцензії серії AB №514585 з терміном дії з 08.04.2010 року по 08.04.2015 року.

Як зазначається в акті перевірки, в супереч вимог пунктів 198.1, 198.2 статті 192 та пунктів 201.1, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, ТзОВ "Вігос" завищено суму податкового кредиту на 189 965,00 гривень за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року за рахунок податкових накладних №171 від 24.11.2011 року на суму 360 284,00 гривень (в тому числі 60 047,33 гривень ПДВ) і №172 від 24.11.2011 року на суму 779 506,00 гривень (в тому числі 129 917,67 гривень ПДВ), виданих позивачу ТзОВ "Запорожський коксохимремонт".

Слід відмітити, що згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 коментованого Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.7 статті 201 коментованого Кодексу податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як констатується перевіряючим в акті, для забезпечення виконання зобов'язань за договорами генпідряду №1110051085 від 06.10.2011 року та №111051110 від 19.10.2011 року, укладених ТзОВ "Вігос" як генпідрядною організацією з ДК "Укртрансгаз" HAK "Нафтогаз Україна" та Філією УМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" HAK "Нафтогаз Україна" як замовниками, за письмовими згодами останніх (листи №3671/15р-04 від 04.11.2011 року і №3670/15р-04 від 04.11.2011 року), позивачем було укладено з ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" договори підряду №14/10 від 01.11.2011 року та №12/10 від 04.11.2011 року відповідно (сторінка 6 акту перевірки від 15.12.2014 року).

Також в акті перевірки констатується той факт, що всі роботи за вище вказаними договорами були виконані та заактовані сторонами в повному обсязі, у зв'язку з чим замовниками робіт було проведено розрахунки в безготівковій формі з виконавцями та виписано відповідні податкові накладні, про що зокрема свідчать:

- по договору підряду №14/10 від 01.11.2011 року, укладеного позивачем з ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" - "Капітальний ремонт трубопроводів подачі і відводу теплоносія та обв'язки випарників УОГ Долинського ЛВУМГ": Акт №35 приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за листопад 2011 року, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 за листопад 2011 року, податкова накладна №172 від 24.11.2011 року на суму 779 506,00 гривень, в тому числі 129 917,67 гривень ПДВ, зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних згідно квитанції сформованої в електронному вигляді у текстовому форматі та виписка банку за 01.12.2011 року (а.с. 58-74);

- по договору підряду №12/10 від 04.11.2011 року, укладеного позивачем з ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" - "Ремонт приміщень Долинського ЛВУМГ": Акт №34 приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за листопад 2011 року, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 за листопад 2011 року, податкова накладна №171 від 24.11.2011 року на суму 360 284,00 гривень, в тому числі 60 047,33 гривень ПДВ, та виписка банку за 30.11.2011 року (а.с. 95-113);

- по договору №1110051085 від 06.10.2011 року, укладеного ДК "Укртрансгаз" HAK "Нафтогаз Україна" з позивачем - "Капітальний ремонт трубопроводів подачі і відводу теплоносія та обв'язки випарників УОГ Долинського ЛВУМГ": Акт №21-11/11 приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за листопад 2011 року, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 за листопад 2011 року, податкова накладна №24 від 24.11.2011 року на суму 799 493,83 гривень, в тому числі 133 248,97 гривень ПДВ, зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних згідно квитанції сформованої в електронному вигляді у текстовому форматі та виписка банку за 30.11.2011 року (а.с. 40-57);

- по договору №111051110 від 19.10.2011 року, укладеного Філією УМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" HAK "Нафтогаз Україна" з позивачем - "Ремонт приміщень Долинського ЛВУМГ": Акт №20-11/11 приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за листопад 2011 року, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 за листопад 2011 року, податкова накладна №23 від 24.11.2011 року на суму 369 522,43 гривень, в тому числі 61 587,07 гривень ПДВ, та виписка банку за 29.11.2011 року (а.с. 75-94).

Суд зазначає, що всі вище вказані документи, як первинні документи бухгалтерського обліку, згідно статті 1, частини 2 статті 3 та частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема податкові накладні оформлено у відповідності до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, містять всі можливі відомості про відповідні господарські операції, підтверджують їх здійснення та є підставою для відображення відповідних таких операцій в бухгалтерському обліку підприємства.

На підставі виписаних податкових накладних, в період що перевірявся, сплачена ТзОВ "Вігос" в ціні вартості робіт (послуг) сума податку на додану вартість (189 965,00 гривень) включена в листопаді 2011 року до податкового кредиту.

З вище вказаних документів слідує, що за результатами проведеної роботи ТзОВ "Вігос" не лише виконало перед замовниками певний об'єм робіт, а й отримало свій дохід за надані послуги генпідряду в розмірі, визначеному пунктами 2.2 договорів підряду (2,5 %), який і відобразило в звітності позивача.

На переконання суду наведене свідчить, що ТзОВ "Вігос" вчинено конкретні дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції, що вплинули на стан майна (майновий стан сторін правочинів), капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів чим дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми). Зокрема, мета відповідних договорів була досягнута і правові наслідки, що обумовлювалися ними реально настали, оскільки товар (роботи/послуги) були передані, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Більше того, виходячи саме з вище наведених первинних документів, які свідчать про фактичне виконання договірного обсягу робіт та їх приймання кінцевим замовником ДК "Укртрансгаз" HAK "Нафтогаз Україна" та її Філією, контролюючий орган констатував що будь-яких завищень чи занижень податкових зобов'язань ТзОВ "Вігос" з податку на додану вартість за період, який перевірявся, ним не встановлено (абзац 2 сторінки 5 акту від 15.12.2014 року).

Аналогічний висновок щодо відсутності будь-яких порушень при виконанні відповідних договорів дійшла і Державна фінансова інспекція в Івано-Франківській області Державної фінансової інспекції України, яка проводила відповідну цільову перевірку конкретно саме вище вказаних правовідносин ще на початку 2012 року згідно направлення №39 від 19.01.2012 року, і за результатами якої 25.01.2012 року нею було складено Довідку (а.с. 115-119). Зокрема, в цій Довідці (сторінки 3-4), в тому числі зазначається, що предметом перевірки були не лише договори, укладені ТзОВ "Вігос" з ДК "Укртрансгаз" HAK "Нафтогаз Україна" і її Філією та їх виконання, а й договори укладені ТзОВ "Вігос" з ТзОВ "Запорожський коксохимремонт", та все що було пов'язано з їх сторонами, їх укладенням та виконанням. В тому числі, міститься посилання і на акти та довідки, ліцензію та на документи, якими підтверджувалися відрядження та перевезення працівників будівельно-монтажних організацій та правильність включення відповідних витрат до актів виконаних робіт.

Щодо висновків перевіряючи по контрагенту позивача - ТзОВ "Запорожський коксохимремонт", суд зазначає наступне.

Контролюючий орган стверджує, що "…відсутня реальність вчинення господарських операцій між ТзОВ "Вігос" та ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" …" , а тому, у ТзОВ "Вігос" не було підстав для податкового обліку операцій з відповідним контрагентом (абзац 1 сторінки 19 акту від 15.12.2014 року). Вказане, на переконання перевіряючого, свідчить про допущені позивачем порушення вимог пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198, пунктів 201.1 і 201.4 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні фінансового-господарських операцій з ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" в періоді, що перевірявся, в результаті чого ТзОВ "Вігос" завищено суму податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року на 189 965,00 гривень.

Відповідач обґрунтовує свої висновки твердженнями та посиланнями, які в конкретному випадку спростовуються самими ж матеріалами перевірки та відомостями з доступних ДПІ баз даних, і які, в будь-якому випадку, не мають жодного відношення до обставин, що мали місце три роки тому.

Заперечуючи реальність вчинення господарських операцій між ТзОВ "Вігос" та ТзОВ "Запорожський коксохимремонт", які мали місце в листопаді 2011 року, контролюючий орган апелює на те, що згідно з Актом обстеження юридичної адреси підприємства та Довідки Ф.2-вих. №355/26-56-07-0409 від 13.03.2014 року ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" не було виявлено за податковою адресою, і в зв'язку з чим, вказані документи було направлено до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві для внесення змін до реєстраційних даних. Також, контролюючий орган зазначає, що згідно тих же ж висновків органу, який проводив обстеження, станом на час проведення обстеження (березень 2014 року) кількість працюючих на підприємстві 1 особа, інформація про власні та орендовані складські та офісні приміщення відсутня (абзац 2-4 сторінки 7 акту від 15.12.2014 року). Крім того, в абзаці 12 на сторінці 6 вказаного акту міститься посилання на Акт ДПІ в Подільському районі ГУ Міндоходів в м. Києві від 21.08.2014 року №456/26-56-22-01-05/34656607 про неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з вище наведеним (а.с. 180-205).

Посилаючись на лист №13243/14/09-15-07-07/5250 від 31.10.2014 року ОУ ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області, контролюючий орган в абзаці 1-2 на сторінці 15 акту від 15.12.2014 року зазначає, що в ході проведеного відпрацювання працівниками ОУ ДПІ не встановлено наявність у ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" ліцензії на виконання будівельних робіт і дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки уповноваженим органом йому також не видавалися.

Суд вважає слушними доводи представника позивача про необхідність встановлення обставин спроможності виконувати контрагентом позивача свої договірні зобов'язання саме в 2011-му році, а не констатувати його фактичний стан активів в 2014-му році. Втім, перевіряючий у акті від 15.12.2014 року даних про такі перевірочні дії не зазначає.

Не обґрунтовано в акті від 15.12.2014 року і доцільність одержання ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки в конкретному випадку, коли договорами, що укладалися з ТзОВ "Вігос" проведення таких робіт не обумовлювалося в принципі.

Натомість, без будь-яких пояснень контролюючим органом залишено поза увагою не лише надану для перевірки копію Ліцензії Серія AB №555382 Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, видану ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" 13.09.2010 року з терміном дії по 08.09.2015 року і з дозволеним Переліком робіт провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, а й той факт, що відомості про неї (ліцензію) містяться в Єдиному ліцензійному реєстрі, який є загальнодоступним на офіційному сайті ДП "Інформаційно-ресурсний центр" (www.irc.gov.ua), і пошук відомостей в якому функціонує згідно відповідної постанови Кабінету Міністрів України №1658 від 08.10.2000 року.

Копії таких документів і матеріалів знаходяться в матеріалах справи (а.с. 123-128, 138, 237).

Слід відмітити, що згідно пункту 5 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007р. №1396 (в редакції діючій на момент видачі ліцензій), суб'єкт будівельної діяльності разом з заявою на отримання ліцензії, серед іншого, подавав до органу ліцензування: засвідчені нотаріально або органом, який їх видав, документи, що містять відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про наявну систему контролю якості виконання робіт; висновок установи, організації, уповноважених органом ліцензування на проведення експертизи.

Таким чином, за рік до укладення та виконання вище згаданих договорів підряду між ТзОВ "Вігос" та ТзОВ "Запорожський коксохимремонт", які заперечуються контролюючим органом з мотивів "адміністративно-господарської" неспроможності ТзОВ "Запорожський коксохимремонт", контрагент позивача підтвердив своє право на здійснення господарської діяльності із створенням об'єктів архітектури, наявності необхідної виробничої і технічної бази та трудового ресурсу із відповідною кваліфікацією.

Як слідує з змісту первинних документів, представлених позивачем і відповідачем, акта перевірки ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №456/26-56-22-01-05/34656607 від 21.08.2014 року, та відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який також є загальнодоступним на офіційному сайті ДП "Інформаційно-ресурсний центр" (www.irc.gov.ua), і пошук відомостей в якому функціонує згідно відповідного наказу Міністерства юстиції України №1846/5 від 14.12.2012 року, ТзОВ "Запорожський коксохимремонт":

- зареєстровано ще 11.10.2006 року, що також підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 №057318 від 10.12.2009 року (а.с. 120-121, 129-139, 233-236);

- в термі до 01.04.2014 року було зареєстровано платником податку на додану вартість, про що 12.04.2010 року і 10.11.2011 року повторно видано відповідно Свідоцтва №1000279112 і 200008792, із присвоєним індивідуальним податковим номером 346566026563 (а.с. 122, 139-141, 183);

- мало право на здійснення фінансово-господарська діяльність в різних напрямках, в тому числі в сфері будівництва будівель, ремонту та технічного обслуговування машин та устаткування, про що свідчить в тому числі Довідка АА №384858 Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (надалі по тексту також - ЄДРПОУ, а.с. 121);

- має оголошений статутний капітал 5 037 500 (п'ять мільйонів тридцять сім тисяч п'ятсот) гривень, в тому числі станом на 25.12.2014 року (а.с. 233-236).

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру (надалі по тексту також - ЄДР), є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Таким чином, вище наведені відомості з ЄДР також є належними доказами в даній справі і свідчать про правоздатність та дієздатність контрагента ТзОВ "Вігос".

На переконання суду встановлені обставини свідчать про спроможність фактичного виконання всіма сторонами вище згаданих правочинів своїх договірних зобов'язань і свідчить про правомірність відображення таких операцій в бухгалтерському та податковому обліку підприємств з відповідними правовими наслідками.

Не заслуговують на увагу суду доводи відповідача щодо відсутності у ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" необхідних транспортних засобів, спеціальної техніки і механізмів, а також дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів і устаткування підвищеної небезпеки, з наступних мотивів.

Дані про вказані вище обставини УДАІ ГУМВС України в м. Києві, Державна інспекція сільського господарства в м. Києві, Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві надало на запити органів податкової міліції відповідача станом на 28.10.2014 року, 29.10.2014 року, 22.08.2014 року своїми листами від 28.10.2014 року б/н, від 29.10.2014 року №01-Ч/4299 і від 22.08.2014 року №04-03/4988 (а.с. 176, 178, 240). Вказані відповіді не містять інформації щодо обставин відповідного обліку чи реєстрації за ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" такої техніки і обладнання станом на листопад 2011 року.

Наступне твердження контролюючого органу, яке також в ході судового розгляду не знайшло підтвердження в конкретному випадку, це доводи про те, що в той період, коли мали місце відповідні правовідносини посадовою особою (відповідальним керівником) ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" являвся ОСОБА_5. Однак, як сліду з вище згаданих документів, які підписувалися від імені ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" і були предметом перевірки, дослідженням у судовому засіданні, та як вбачається з тієї ж таки Довідки АА №384858 з ЄДРПОУ, виданої ГМУ статистики у м. Києві ДКС України, і що підтверджується безпосередньо відомостями які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, - станом на дати підписання договорів підряду (1 і 4 листопада 2011 року), так само як і станом на час передачі виконаних робіт за цими договорами та складення податкових накладних (24 листопада 2011 року), керівником ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" являвся не ОСОБА_5, а громадянин ОСОБА_6 (а.с. 132-137).

З приводу інших, встановлених порушень в акті від 15.12.2014 року, судом з'ясовано.

В абзаці 11 на сторінці 11 акту від 15.12.2014 року міститься твердження контролюючого органу про те, що у Єдиному реєстрі податкових накладних відсутня інформація про реєстрацію податкових накладних, в тому числі за період що перевірявся.

У зв'язку із вказаним, посилаючись на положення пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, в діючій на той час редакції, та пункту 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" від 21.12.2010 року №969, контролюючий орган стверджує, що ТзОВ "Вігос" не мало права включати до складу податкового кредиту суми ПДВ відображені в податкових накладних, одержаних від ТзОВ "Запорожський коксохимремонт".

Втім суд не може погодитися із такими твердженнями з огляду на наявні в матеріалах справи первинні документи.

Як з'ясовано податкова накладна №172 від 24.11.2011 року на суму 779 506,00 гривень, в тому числі 129 917,67 гривень ПДВ, надсилалася до Державної податкової адміністрації України директором підприємства ОСОБА_6, і була доставлена та прийнята адресатом 25.11.2011 року в 19:02:53, про що свідчить Квитанція №1, якій призначено реєстраційний номер: 9011859999 (а.с. 72-73).

Згідно абзацу 3 пункту 201.10 Податкового кодексу України, квитанція сформована в електронному вигляді у текстовому форматі є єдиним та належним підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних і її реєстрацію.

Що ж до податкової накладної №171 від 24.11.2011 року на суму 360 284,00 гривні, в тому числі 60 047,33 гривні ПДВ, то згідно абзацу 5 пункту 11 Підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" Розділу XX Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджувалася для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Зважаючи на те, що сума ПДВ згідно податкової накладної №171 від 24.11.2011 року є меншою ніж 100 тисяч гривень на час її складання (до 01.01.2012 року) вона не підлягала відповідній реєстрації.

З приводу доводів представника відповідача про порушення 05.03.2014 року кримінального провадження №32014100000000036 за фактом створення невстановленими особами ряду суб'єктів господарювання, які надавали послуги по незаконному формуванню податкового кредиту, серед яких значиться ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" (а.с. 172-174), суд зазначає наступне.

По-перше, фабула першого і другого епізодів із вказаного кримінального провадження стосується ухилення від сплати податку виключно ТзОВ "Капромбуд", ТзОВ "Юрай" і ПАТ "Київстар", ПрАТ "МТС Україна", ПП "Оптова компанія "Ельбрус" за періоди з 01.04.2012 року по 31.01.2014 року та з 01.11.2012 року по 28.02.2014 року.

По-друге, фабула всіх трьох епізодів не стосуються порушень, в тому числі податкового законодавства, щодо правовідносин із ТзОВ "Вігос";

По-третє, відповідач не надав жодного пояснення чи протоколу допиту посадових осіб ТзОВ "Запорожський коксохимремонт", які працювали на товаристві в листопаді 2011 року, які б містили дані про спростування товарності операції із ТзОВ "Вігос", чи обґрунтовано вказували на наявність сумнівів у добросовісності контрагента позивача.

В матеріалах справи відсутні обставини, встановлені податковим органом на підтвердження того, що укладаючи спірні, на переконання відповідача, договори та самі учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, в тому числі ухиленням від сплати податків.

Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТзОВ "Запорожський коксохимремонт", що мали місце під час здійснення підприємницької діяльності позивачем, оскільки мета є суб'єктивною ознакою, притаманною фізичним особам. Юридичні особи діють через органи управління і як наслідок через фізичних осіб, які входять до складу таких органів управління, а тому для встановлення умислу та мети в діях юридичної особи необхідно довести наявність умислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відповідної юридичної особи.

Доказів на підтвердження факту кримінальної відповідальності конкретних посадових осіб позивача і його контрагента та відповідальності таких суб'єктів господарювання за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, в тому числі фіктивного підприємництва, суду не надано.

Безумовним доказом і обов'язковим для адміністративного суду в розумінні Кримінального процесуального кодексу України та частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України є вирок суду у кримінальній справі, який набрав законної сили, на підставі якого, вирішуючи питання про правові наслідки дій посадових осіб позивача або його контрагентів, можна дійти висновку чи мало місце діяння з метою ухилення від слати податків при використанні фінансових потоків суб'єктів господарювання, які не виконують своїх податкових зобов'язань для умисної мінімізації власних податкових зобов'язань.

Відповідачем, на час розгляду справи, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду постанови або вироку суду, які набрали законної сили про притягнення до кримінальної відповідальності будь з яких відповідальних посадових осіб або засновників коментованих товариств та визнання їх винними у вчиненні злочину, в тому числі передбаченого статтями 205, 212 Кримінального кодексу України, які б набрали законної сили, або ж закриття таких кримінальних проваджень за нереабілітуючих підстав. Відтак, відповідачем не доведено на підставі таких доводів факт здійснення відповідними посадовими особами ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" фіктивного підприємництва у відношенні ТзОВ "Вігос".

Відсутність наявності в діях хоча б однієї зі сторін угод умислу на її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зумовлює відсутність підстав для висновку відповідача щодо недійсності договорів підряду, та як наслідок відсутність встановлених перевіркою порушень податкового законодавства позивачем з даних мотивів.

Зважаючи на всі вище наведені фактичні обставини справи та відсутність будь-яких належних доказів висновків контролюючого органу щодо неправомірності дій платника, враховуючи те що саме на контролюючий орган покладається обов'язок доказування неправомірності дій платника - всі його посилання на інформаційні листи, роз'яснення та практику Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України самі по собі є безпідставними.

Ще більш недоречними є посилання в акті на судову практику інших країн та практику окремих міжнародних судових інституцій, оскільки їх практика та законодавство, окрім Європейської Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" та практики Європейського суду з прав людини, не підлягає до застосування в Українській судовій практиці. Мова йде про посилання на прецеденти Верховного суду США, Європейського суду справедливості (абзац 13 на сторінці 18 акту від 15.12.2014 року), які не являються джерелом права в Україні. Саме про це останнім часом неодноразово вже наголошувалося судом касаційної інстанції в його роз'ясненнях, зокрема в 4 Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 18.11.2014 року №1601/11/10/14-14, адресованому головам апеляційних адміністративних судів.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не наведено будь-яких належних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або які б засвідчили про наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність ТзОВ "Вігос" як платника податків та виключали б його право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Натомість, всі суми податку на додану вартість сплаченого і віднесеного ТзОВ "Вігос" до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Наполягаючи на зворотному, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, мав би керуватися насамперед одним з основних Конституційних принципів права (частина 2 статті 6 Конституції України), згідно якого органи законодавчої, виконавчої та судової влади зобов'язані здійснювати свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

За змістом вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Копії всіх вище згаданих документів бухгалтерського і податкового обліку, а також копії реєстраційних документів контрагента подано позивачем у судовому засіданні і находяться в матеріалах справи.

Представник відповідача не заперечив, що в ході проведення перевірки досліджені судом вказані вище документи були надані перевіряючому.

Необхідно відмітити, що жоден з документів чи правочини, які вони посвідчують, та на які посилається ТзОВ "Вігос" недійсним в судовому порядку не визнавався.

В акті перевірки не міститься посилань на недійсність чи нікчемність відповідних правочинів чи документів.

З огляду на все вище наведене, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 15.12.2014 року, є законодавчо та документально необґрунтованими і відповідач неправомірно поклав на позивача відповідальність за можливі протиправні дії його контрагента, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на його основі - є неправомірним і таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0005862204 від 19.12.2014 року про донарахування товариству з обмеженою відповідальністю "Вігос" (ідентифікаційний код 32360176) грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 189 965,00 гривень за основним платежем та 47 491,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вігос" (ідентифікаційний код 32360176, вул. Б. Хмельницького, 51-а, м. Івано-Франківськ, 76018) судові витрати із сплати судового збору в сумі 474 (чотириста сімдесят чотири) гривні 94 (дев'яносто чотири) копійки, сплачених згідно квитанції №375.8.1/28718 від 25.12.2014 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Складання постанови в повному обсязі було відкладено на 5 днів. У зв'язку із вказаним постанова в повному обсязі виготовлена 09.02.2015 року.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.