ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2020 року
Київ
справа №809/7/15
адміністративне провадження №К/9901/28106/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в письмовому провадженні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області
на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 (суддя Чуприна О.В.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 (Головуючи суддя Макарик, судді: Большакова О.О., Гуляк В.В.)
у справі № 809/7/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вігос
до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області
про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Вігос (далі - позивач, ТОВ Вігос ) звернулось до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області), в якому просило суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005862204 від 19.12.2014.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та дублюють висновки акта перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ Запорізький коксохімремонт , оскільки операції контрагента неможливо підтвердити з врахуванням місцезнаходження майна, наявності виробничих та трудових ресурсів. Також відповідач посилається на висновки почеркознавчої експертизи в рамках кримінального провадження № 32014100000000036, якими встановлено, що підписи від імені директора ТОВ Запорожский коксохимремонт гр. ОСОБА_1 у сертифікаті відкритого ключа ЕЦП клієнта та в опитувальному листі клієнта - юридичної особи виконані різними особами.
Позивач процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Колегія суддів зазначає, що переоцінка встановлених судами обставин справи, а також додаткова перевірка доказів, не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 09.12.2014 по 15.12.2014, на підставі наказу від 08.12.2014 № 1788, направлення від 08.12.2014 № 0001618, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, посадовою особою відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Вігос з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах із ТОВ Запорожский коксохімремонт за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 15.12.2014 № 10702/09-15-22-04/32360176.
За висновками акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пунктів 201.1, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за період 01.11.2011 по 30.11.2011 на суму 189 965 грн за листопад 2011 року.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 19.12.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005862204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 237 456 грн, в тому числі 189 965 грн - за основним платежем та 47 491 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів суду касаційної інстанції та погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з такого.
Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 коментованого Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно із пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 201.7 статті 201 коментованого Кодексу податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Судами встановлено, що для забезпечення виконання зобов`язань за договорами генпідряду № 1110051085 від 06.10.2011 року та №111051110 від 19.10.2011 року, укладених ТзОВ "Вігос" як генпідрядною організацією з ДК "Укртрансгаз" HAK "Нафтогаз Україна" та Філією УМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" HAK "Нафтогаз Україна" як замовниками, за письмовими згодами останніх (листи №3671/15р-04 від 04.11.2011 року і №3670/15р-04 від 04.11.2011 року), позивачем було укладено з ТзОВ "Запорожский коксохимремонт" договори підряду №14/10 від 01.11.2011 року та №12/10 від 04.11.2011 року відповідно (сторінка 6 акту перевірки від 15.12.2014 року).
Також в акті перевірки констатується той факт, що всі роботи за вище вказаними договорами були виконані та заактовані сторонами в повному обсязі, у зв`язку з чим замовниками робіт було проведено розрахунки в безготівковій формі з виконавцями та виписано відповідні податкові накладні, про що зокрема свідчать:
- по договору підряду №14/10 від 01.11.2011 року, укладеного позивачем з ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" - "Капітальний ремонт трубопроводів подачі і відводу теплоносія та обв`язки випарників УОГ Долинського ЛВУМГ": Акт №35 приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за листопад 2011 року, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 за листопад 2011 року, податкова накладна №172 від 24.11.2011 року на суму 779 506,00 гривень, в тому числі 129 917,67 гривень ПДВ, зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних згідно квитанції сформованої в електронному вигляді у текстовому форматі та виписка банку за 01.12.2011 року (а.с. 58-74);
- по договору підряду №12/10 від 04.11.2011 року, укладеного позивачем з ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" - "Ремонт приміщень Долинського ЛВУМГ": Акт №34 приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за листопад 2011 року, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 за листопад 2011 року, податкова накладна №171 від 24.11.2011 року на суму 360 284,00 гривень, в тому числі 60 047,33 гривень ПДВ, та виписка банку за 30.11.2011 року (а.с. 95-113)
- по договору №1110051085 від 06.10.2011 року, укладеного ДК "Укртрансгаз" HAK "Нафтогаз Україна" з позивачем - "Капітальний ремонт трубопроводів подачі і відводу теплоносія та обв`язки випарників УОГ Долинського ЛВУМГ": Акт №21-11/11 приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за листопад 2011 року, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 за листопад 2011 року, податкова накладна №24 від 24.11.2011 року на суму 799 493,83 гривень, в тому числі 133 248,97 гривень ПДВ, зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних згідно квитанції сформованої в електронному вигляді у текстовому форматі та виписка банку за 30.11.2011 року (а.с. 40-57);
- по договору №111051110 від 19.10.2011 року, укладеного Філією УМГ "Прикарпаттрансгаз" ДК "Укртрансгаз" HAK "Нафтогаз Україна" з позивачем - "Ремонт приміщень Долинського ЛВУМГ": Акт №20-11/11 приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за листопад 2011 року, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 за листопад 2011 року, податкова накладна №23 від 24.11.2011 року на суму 369 522,43 гривень, в тому числі 61 587,07 гривень ПДВ, та виписка банку за 29.11.2011 року.
На підставі виписаних податкових накладних, в період що перевірявся, сплачена ТзОВ "Вігос" в ціні вартості робіт (послуг) сума податку на додану вартість (189 965,00 гривень) включена в листопаді 2011 року до податкового кредиту.
З вище вказаних документів слідує, що за результатами проведеної роботи ТзОВ "Вігос" не лише виконало перед замовниками певний об`єм робіт, а й отримало свій дохід за надані послуги генпідряду в розмірі, визначеному пунктами 2.2 договорів підряду (2,5 %), який і відобразило в звітності позивача.
Суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про необхідність встановлення обставин спроможності виконувати контрагентом позивача свої договірні зобов`язання саме в 2011-му році, а не констатувати його фактичний стан активів в 2014-му році. Втім, перевіряючий у акті від 15.12.2014 року даних про такі перевірочні дії не зазначає.
Дані отримані від УДАІ ГУМВС України в м. Києві, Державної інспекції сільського господарства в м. Києві, Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві надані на запити органів податкової міліції станом на 28.10.2014 року, 29.10.2014 року, 22.08.2014 року листами від 28.10.2014 року б/н, від 29.10.2014 року №01-Ч/4299 і від 22.08.2014 року №04-03/4988 (а.с. 176, 178, 240) та не містять інформації щодо обставин відповідного обліку чи реєстрації за ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" техніки і обладнання станом на листопад 2011 року.
Контролюючим органом залишено поза увагою не лише надану для перевірки копію Ліцензії Серія AB №555382 Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, видану ТзОВ "Запорожський коксохимремонт" 13.09.2010 року з терміном дії по 08.09.2015 року і з дозволеним Переліком робіт провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, а й той факт, що відомості про неї (ліцензію) містяться в Єдиному ліцензійному реєстрі, який є загальнодоступним на офіційному сайті ДП "Інформаційно-ресурсний центр", і пошук відомостей в якому функціонує згідно відповідної постанови Кабінету Міністрів України №1658 від 08.10.2000 року.
Копії таких документів і матеріалів знаходяться в матеріалах справи (а.с. 123-128, 138, 237).
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що як слідує зі змісту первинних документів, представлених позивачем і відповідачем, акта перевірки ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №456/26-56-22-01-05/34656607 від 21.08.2014 року, та відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який також є загальнодоступним на офіційному сайті ДП "Інформаційно-ресурсний центр" (www.irc.gov.ua), і пошук відомостей в якому функціонує згідно відповідного наказу Міністерства юстиції України №1846/5 від 14.12.2012 року, ТзОВ "Запорожський коксохимремонт":
- зареєстровано ще 11.10.2006 року, що також підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 №057318 від 10.12.2009 року (а.с. 120-121, 129-139, 233-236);
- до 01.04.2014 року було зареєстровано платником податку на додану вартість, про що 12.04.2010 року і 10.11.2011 року повторно видано відповідно Свідоцтва № НОМЕР_1 і 200008792, із присвоєним індивідуальним податковим номером 346566026563 (а.с. 122, 139-141, 183);
- мало право на здійснення фінансово-господарська діяльність в різних напрямках, в тому числі в сфері будівництва будівель, ремонту та технічного обслуговування машин та устаткування, про що свідчить в тому числі Довідка АА №384858 Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (надалі по тексту також - ЄДРПОУ, а.с. 121);
- має оголошений статутний капітал 5 037 500 (п`ять мільйонів тридцять сім тисяч п`ятсот) гривень, в тому числі станом на 25.12.2014 року (а.с. 233-236).
Крім того, судами встановлено, що станом на дати підписання договорів підряду (1 і 4 листопада 2011 року), так само як і станом на час передачі виконаних робіт за цими договорами та складення податкових накладних (24 листопада 2011 року), керівником ТзОВ "Запорожский коксохимремонт" був не ОСОБА_2 , а громадянин ОСОБА_3 (а.с. 132-137).
Судами попередніх інстанцій вірно зазначено з приводу доводів представника відповідача про порушення 05.03.2014 року кримінального провадження №32014100000000036 за фактом створення невстановленими особами ряду суб`єктів господарювання, які надавали послуги по незаконному формуванню податкового кредиту, серед яких значиться ТзОВ "Запорожский коксохимремонт" (а.с. 172-174).
По-перше, фабула першого і другого епізодів із вказаного кримінального провадження стосується ухилення від сплати податку виключно ТзОВ "Капромбуд",ТзОВ "Юрай" і ПАТ "Київстар", ПрАТ "МТС Україна", ПП "Оптова компанія "Ельбрус" за періоди з 01.04.2012 року по 31.01.2014 року та з 01.11.2012 року по 28.02.2014 року.
По-друге, фабула всіх трьох епізодів не стосуються порушень, в тому числі податкового законодавства, щодо правовідносин із ТзОВ "Вігос".
По-третє, відповідач не надав жодного пояснення чи протоколу допиту посадових осіб ТзОВ "Запорожский коксохимремонт", які працювали на товаристві в листопаді 2011 року, які б містили дані про спростування товарності операції із ТзОВ "Вігос", чи обґрунтовано вказували на наявність сумнівів у добросовісності контрагента позивача.
Отже, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що аналіз реальності господарських операцій повинен здійснюватися на підставі первинних документів.
Касаційна скарга не містить інших доводів про порушення судами норм матеріального чи процесуального права.
Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 справі № 809/7/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2020 |
Оприлюднено | 19.04.2020 |
Номер документу | 88832295 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Макарик Володимир Ярославович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні