КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 757/23103/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Батрин О.В. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
У Х В А Л А
Іменем України
05 лютого 2015 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Горбань Н.І., Сорочко Є.О.
за участю секретаря Скалецької І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України , апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва та управління Пенсійного фонду в Подільському районі м.Києва на постанову Печерського районного суду м.Києва від 18 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва, управління Пенсійного фонду в Подільському районі м.Києва про зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи тим, що з 4 листопада 2013 року позивач отримує через Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва пенсію за віком. При призначенні пенсії позивачу не було враховано розмір заробітної плати за 2001-2002 рр., яку він отримував, працюючи на посаді керівника сервісного відділу в ДП «Діна Дентамед» та яка не була внесені до системи персоніфікованого обліку Управлінням Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва. Тому позивач звернувся з цим позовом до суду та просив:
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва внести зміни в систему персоніфікованого обліку, зарахувавши дані про заробітну плату позивача, отриманої на Дочірньому підприємстві «Діна Дентамед» за період з 01 січня 2001 року по 31 січня 2002 року відповідно до даних архівної довідки від 23 жовтня 2013 року № Л-10, виданої Подільською районною в м. Києві Державною адміністрацією, на номер облікової картки платника податків позивача;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва внести здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_2 з урахуванням даних про заробітну плату ОСОБА_2, отриманої на Дочірньому підприємстві «Діна Дентамед» за період з 01 січня 2001 року по 31 січня 2002 року відповідно до даних архівної довідки від 23 жовтня 2013 року № Л-10, виданої Подільською районною в м. Києві Державною адміністрацією та здійснити виплату різниці недоотриманої суми пенсії, починаючи з 04 листопада 2013 року;
- стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва заборгованість пенсійних виплат з 04 листопада 2013 року до часу прийняття рішення у справі.
Постановою Печерського районного суду м.Києва від 18 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва внести зміни в систему персоніфікованого обліку, зарахувавши дані про заробітну плату ОСОБА_2 отриманої на Дочірньому підприємстві «Діна Дентамед» за період з 01 січня 2001 року по 31 грудня 2002 року відповідно до даних архівної довідки від 23 жовтня 2013 року № Л-10, виданої Подільською районною в м. Києві Державною адміністрацією, на номер облікової картки платника податків ОСОБА_2 Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва внести здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_2 з урахуванням даних про заробітну плату ОСОБА_2 отриманої на Дочірньому підприємстві «Діна Дентамед» (код ЄДРПОУ 24579619) за період з 01 січня 2001 року по 31 грудня 2002 року відповідно до даних архівної довідки від 23 жовтня 2013 року № Л-10, виданої Подільською районною в м. Києві Державною адміністрацією та здійснити виплату різниці недоотриманої суми пенсії, починаючи з 04 листопада 2013 року.
Не погоджуючись з прийнятою постановою представники управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва та управління Пенсійного фонду в Подільському районі м.Києва подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В своїх апеляційних скаргах апелянти посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України , без фіксації судового процесу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивач з 04 листопада 2013 року отримує через управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва пенсію за віком.
Позивач звернувся до відповідачів з листами про включення до загального страхового стажу для обчислення пенсії періоду роботи з 2001 року по 2002 рік на підприємстві ДП «Діна Дентамент».
Однак, відповідачі відмовили ОСОБА_2 у включенні до загального страхового стажу для обчислення пенсії періоду роботи з 2001 року по 2002 рік, оскільки зміни до системи персоніфікованого обліку може внести тільки страхувальник - ДП «Діна Дентамед», а в разі його ліквідації - правонаступник, а управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва не може здійснити перерахунок пенсії за віком позивачу, оскільки Управлінням Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва не були внесені дані до системи персоніфікованого обліку про заробітну плату позивача за 2001-2002 рр., яку він отримував, працюючи на посаді керівника сервісного відділу в ДП «Діна Дентамед».
Вважаючи вказані відмови протиправними позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку, що дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії з урахуванням даного періоду є неправомірними, такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону .
Згідно з п.п. 5, 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 року № 794 «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях (далі - уповноважений орган). Уповноважений орган з додержанням вимог статті 23 Закону України «Про інформацію» має право: своєчасно одержувати в установленому порядку від фізичних осіб та роботодавців відомості, передбачені пунктом 1 цього Положення; проводити у роботодавців перевірку достовірності поданих відомостей про фізичних осіб, зокрема перевірку фінансових та інших документів, що підтверджують зазначені відомості.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі інформацію, що відображає обсяг пенсійних коштів на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або індивідуальному пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, якщо застрахована особа обрала такий недержавний пенсійний фонд, та стан здійснення пенсійних виплат за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, та в порядку, визначеному цим Законом; звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з ч. 1 ст. 40 вказаного Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Порядок здійснення перерахунку пенсії визначено ст. 43 зазначеного Закону , відповідно до якого перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону . При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Відповідно до п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 року № 794 «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» роботодавці зобов'язані: в установленому порядку подавати уповноваженому органу достовірні відомості про фізичних осіб, які працюють у них; надавати на вимогу фізичної особи копії документів з відомостями про неї стосовно персоніфікованого обліку.
Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до архівної довідки від 23 жовтня 2013 року № Л-10 позивач, працюючи керівником сервісного відділу ДП «Діна Дентамед», отримував заробітну плату в період з 1 січня 2001 року по 31 грудня 2002 року (а.с. 15).
Крім того, з розрахункових відомостей з нарахування заробітної плати працівникам ДП «Діна Дентамед» судом першої інстанції встановлено, що за період з 01 січня 2001 року по 31 грудня 2002 року із заробітної плати позивача утримувався збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 48-71), проте припинивши свою діяльність ДП «Діна Дентамед», не подало всі необхідні відомості до системи персоніфікованого обліку щодо позивача, зокрема про нараховану та виплачену заробітну плату, а також про утримання внесків на загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (а.с. 19-21).
Враховуючи ту обставину, що управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва не здійснило перевірку достовірності поданих ДП «Діна Дентамед» відомостей про сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із нарахованої заробітної плати позивача за період з 01 січня 2001 року по 31 грудня 2002 року, у зв'язку з чим управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва позбавлене права здійснити перерахунок пенсії позивачу, то першої інстанції прийшов до законного висновку про задоволення позову шляхом зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва внести зміни в систему персоніфікованого обліку, зарахувавши дані про заробітну плату позивача, отриманої на Дочірньому підприємстві «Діна Дентамед» за період з 01 січня 2001 року по 31 грудня 2002 року відповідно до даних архівної довідки від 23 жовтня 2013 року № Л-10, виданої Подільською районною в м. Києві Державною адміністрацією, на номер облікової картки платника податків позивача та шляхом зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва внести здійснити перерахунок пенсії за віком позивачу з урахуванням даних про заробітну плату позивача, отриманої на Дочірньому підприємстві «Діна Дентамед» за період з 01 січня 2001 року по 31 грудня 2002 року відповідно до даних архівної довідки від 23 жовтня 2013 року № Л-10, виданої Подільською районною в м. Києві Державною адміністрацією та здійснити виплату різниці недоотриманої суми пенсії, починаючи з 04 листопада 2013 року.
При цьому апеляційні скарги не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявниками в апеляційних скаргах були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційних скаргах процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 165, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва та управління Пенсійного фонду в Подільському районі м.Києва - залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м.Києва від 18 грудня 2014 року - залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя : Г.В.Земляна
Судді: Н.І. Горбань
Є.О. Сорочко
Повний текст виготовлено 09 лютого 2015 року
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Сорочко Є.О.
Горбань Н.І.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2015 |
Оприлюднено | 10.02.2015 |
Номер документу | 42611513 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Земляна Г.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні