Рішення

від 23.01.2007 по справі 13/709-06     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/709-06     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.01.07           Справа № 13/709-06.

За позовом          приватного підприємства “Агрохім”

до відповідача:          товариства з обмеженою відповідальністю “Агротехресурс”

про  стягнення 43950 грн. 86 коп.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агротехресурс”

до відповідача приватного підприємства “Агрохім”

про визнання договору недійсним

                                                                              СУДДЯ        ЛИХОВИД Б.І.

За участю представників сторін:

позивача:        Жабський Д.В., дов. б/н від 01.06.2006 р.

відповідача:    Северіна Є.І., дов. № 80 від 01.12.2006 р.

          В судовому засіданні,  розпочатому 18.01.2007 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 23.01.2007 р.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 43950 грн. 86 коп., з яких: 32500 грн. боргу за поставлений позивачем товар відповідно до умов договору купівлі-продажу № 33/09-06 від 06.09.2006 р., укладеного між сторонами, 9750 грн. 00 коп. штрафу за несвоєчасну оплату товару, 741 грн. 71 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, передбачених п. 6.3. договору та 959 грн. 86 коп. – 22 % річних.

Відповідач по первинному позову подав зустрічний позов, згідно якого просить визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу № 33/09-06 від 06.09.2006, посилаючись на те, що особа, яка підписала договір від імені ТОВ «Агротехресурс» не мала цивільної дієздатності укладати та підписувати спірний договір.

Позивач по первинному позову подав відзив на зустрічний позов, в якому проти зустрічних позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження, а відповідач по первинному позову не подав доказів того, що позивач знав про такі обмеження. Крім того, в заперечення проти зустрічних позовних вимог, позивач по первинному позову посилається на те, що довіреність на отримання товару від відповідача підписана особою, яка мала на те повноваження, та на те, що відповідач на підтвердження договірних зобов'язань та наявності боргу направив позивачу лист з пропозицією здійснити розрахунок за отриманий ним товар елітними сіменами ярового рапсу «Марія» і «Оксамит», що свідчить про схвалення спірного договору відповідачем.

Відповідач по первинному позову подав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивач нарахував штраф за несвоєчасну сплату грошових коштів в порушення вимог діючого законодавства, оскільки застосування і пені і штрафу є подвійним притягненням до відповідальності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, суд встановив:

Відповідно до умов договору купівлі-продажу № 33/09-06 від 06.09.2006р., укладеного між сторонами, позивач передав відповідачеві товар на суму 32500 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № АХ-0002570 від 06.09.2006 р. та довіреністю серії ЯМЦ № 697811 від 08.09.2006 р.(в справі).

Як зазначає позивач в обґрунтування зустрічних позовних вимог, цей договір від його імені підписано невстановленою особою,  яка не мала цивільної дієздатності укладати та підписувати спірний договір.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач по первинному позову не подав доказів того, що позивач знав про такі обмеження.

Статтею 241 ЦК України встановлено, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, з боку відповідача було схвалення спірного правочину, а саме: товар був ним прийнятий та відповідачем на адресу позивача був направлений лист № 283 від 19.12.2006 р. з пропозицією здійснити розрахунок за отриманий ним товар елітними сіменами ярового рапсу «Марія» і «Оксамит» (в справі).

Враховуючи вищевикладене, зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають в зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до п. 4.1. Договору оплата загальної суми договору повинна бути проведена покупцем до 20.09.2006 р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись  належним чином і відповідно до умов договору.

          Як зазначає позивач в обґрунтування позовних вимог, відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо оплати отриманого товару і має заборгованість в сумі 32500 грн. 00 коп.

Відповідач не подав обгрунтованих заперечень проти позовних вимог або доказів сплати заборгованості в повному обсязі, тому позовні вимоги в частині стягнення 32500 грн. 00 коп. боргу за поставлений позивачем товар є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6.3. договору у випадку несвоєчасного здійснення розрахунку за товар покупець (відповідач) зобов'язаний сплатити продавцю (позивачу) штраф, що складає 30 % від суми заборгованості та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що розраховується від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивача, сума нарахованої пені становить 741 грн. 71 коп., а сума штрафу -  9750 грн. 00 коп.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, відповідно до Господарського кодексу України штраф, неустойка та пеня не відносяться до одного виду юридичної відповідальності.

Враховуючи, що умовами договору передбачено за порушення грошових зобов'язань стягнення і штрафу і пені, господарський суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача по первинному позову про незаконність нарахування і штрафу і пені.

Відповідач не подав доказів своєчасного виконання грошових зобов'язань або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 741 грн. 71 коп., розрахунок якої відповідає вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, та 9750 грн. 00 коп. штрафу, передбачених умовами Договору, заявлені в межах строку позовної давності, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно п. 6.4.договору сторони домовились, що такий відсоток становить 22 % річних.

Враховуючи вищевикладене вимоги позивача по первинному позову щодо стягнення з відповідача 959 грн. 86 коп. 22% річних, підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті держмита та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехресурс» (41500, Сумська область, м. Путивль, вул.. Комсомольська, 35, код 32548461) на користь приватного підприємства «Агрохім» (25009, м. Кіровоград, вул.. Комарова, 74, код 23694198) 32500 грн. боргу, 9750 грн. 00 коп. штрафу, 741 грн. 71 коп. пені, 959 грн. 86 коп. – 22 % річних, 439 грн. 50 коп. витрат на держмито та 118  грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          В зустрічному позові – відмовити.

СУДДЯ                                                                      Б.І.ЛИХОВИД