Ухвала

від 04.02.2015 по справі 809/3261/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року Справа № 876/496/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства "ДВК" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "ДВК" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

в с т а н о в и в :

25 жовтня 2013 року позивач - Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд з позовом до відповідача - ПП "ДВК", в якому просило стягнути адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 6941,63 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року позов задоволено. Стягнено з Приватного Підприємства "ДВК", код 30473101, на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 6941 (шість тисяч дев'ятсот сорок одна) грн. 63 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що позивач використав недостовірну інформацію та неправильно визначив середньооблікову кількість штатних працівників, деякі працівники не відпрацьовували повний робочий день. Відповідно до табелів робочого часу працівників ПП «ДВК» за 2012 рік середньооблікова чисельність працівників позивача становить 7 осіб, а тому ПП «ДВК» не зобов'язане створювати робоче місце для інваліда та працевлаштовувати інваліда відповідно до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій та пені заявлена до стягнення неправомірно. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому відповідно до положень ч. 1 ст. 197 КАС України, суд вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 10 по 11 липня 2013 року територіальною державною інспекцією з питань праці в Івано-Франківській області проведено позапланову перевірку дотримання ПП «ДВК» законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якою встановлено порушення ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а саме: підприємством не виконано нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 р., крім того, підприємство не зареєстроване у Фонді соціального захисту інвалідів, звітність про зайнятість та працевлаштування інвалідів ним не подавалась.

За результатами перевірки складено Акт №09-16-024/745 (а.с.9-10). З вказаним актом перевірки, відповідач ознайомлений та підписаний директором підприємства без зауважень.

Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області надано інформацію про суми нарахованої заробітної плати та середньооблікову кількість штатних працівників період з 01 січня по 31 грудня 2012 року середньооблікова чисельність працівників у 2012 році на ПП "ДВК" складала понад 8 працівників, також зазначено, що у вказаний період, працівників яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, на ПП «ДВК» не має.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ПП «ДВК» порушено вимоги ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та не виконано покладених на нього зобов'язань щодо забезпечення прав інвалідів на працевлаштування. Таким чином, Івано-Франківським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів правомірно застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його таким, що відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ч.1 ст.19 вказаного Закону передбачає, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Крім того, в ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зазначено, що відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого ч.1 цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справ про стягнення адміністративно-господарських санкцій за непрацевлаштування інвалідів необхідно враховувати: створення робочих місць відповідно до встановленого нормативу; інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад); спрямування центрами зайнятості інвалідів до роботодавців та випадки безпосереднього звернення інвалідів до роботодавців з питань працевлаштування; причини непрацевлаштування роботодавцями інвалідів.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що ПП "ДВК" не зареєстроване в Івано-Франківським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, відповідно щомісячні звіти форми №3-ПН про наявність вакансій для інвалідів у 2012 році не подавалися. Таким чином, у центрі зайнятості була відсутня інформація про наявність вакансії та необхідність направлення на підприємство інвалідів для працевлаштування.

Ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачає, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно з абз.9 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників наказу Державного комітету статистики України N 286, 28.09.2005 р. "Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників" облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.(п. 2.1 Інструкції).

З матеріалів справи вбачається, що ПП "ДВК" самостійно визначило дані середньооблікової кількості штатних працівників у поданій до органів пенсійного фонду звітності, у кількості 11 працівників.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем порушено вимоги ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та не виконано покладених на нього зобов'язань щодо забезпечення прав інвалідів на працевлаштування, оскільки, виходячи з середньооблікової кількості штатних працівників понад 8 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів ПП "ДВК" складає один штатний працівник за 2012 рік, що відповідачем виконано не було, а тому правомірним є застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій у сумі 6687,50 грн. та пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій у сумі 254,13 грн.

Колегія суддів вважає безпідставними покликання апелянта на використання позивачем недостовірних даних та неправильного визначення чисельності працівників, оскільки ПП "ДВК" самостійно визначено дані середньооблікової кількості штатних працівників у поданій до органів Пенсійного фонду України звітності, у кількості 11 працівників. Табелі робочого часу є внутрішніми документами підприємства, та не можуть слугувати достатніми доказами, які б спростовували, встановлені перевіряючими факти порушення вимог законодавства щодо забезпечення належного виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також інформації зазначеної у звітності поданій до органу Пенсійного фонду України.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ДВК залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі № 809/3261/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий О.І. Мікула

Судді А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик