Ухвала

від 04.02.2015 по справі 812/1459/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року справа №812/1459/14

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Чебанов О.О.

Суддів Гайдара А.В., Яковенка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛФ Добробуд» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 лютого 2014 року №№ 0000152201, 0000142201,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛФ Добробуд» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із вказаним позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 лютого 2014 року №№ 0000152201, 0000142201.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що зазначені податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем безпідставно і необгрунтовано, порушують права та інтереси позивача, прийняті з порушенням вимог податкового законодавства і підлягають скасуванню.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області від 18 лютого 2014 року № 0000142201 в частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Добробуд» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 15084,25 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області від 18 лютого 2014 року № 0000152201 в частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Добробуд» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємства» за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 15838,50 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області - Басакін В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.

Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справіу судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛФ «Добробуд»" зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Луганської міської ради 04 лютого 2011 року за № 1 382 102 0000 018156, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 37522741), перебуває на обліку у Державній податковій інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області,місцезнаходження юридичної особи: 91021, місто Луганськ, Артемівський район вул.. А.Ліньова, будинок 75, офіс 24 ( том 1, арк. справи 8,9).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18.07.2011 року № 100344924, виданого ДПІ в Артемівському районі м. Луганська, індивідуальний податковий номер - 375227412338, було зареєстровано платником ПДВ з 18.07.2011 року по 30.06.2013 року. Вказане свідоцтво анульовано 30.06.2013 за ініціативою платника податку.

У період з 07.02.2014 року по 12.02.2014 року, відповідно до наказу від 06 лютого 2014 року № 60 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛФ «Добробуд» відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2012 року по 31.01.2013 року по взаємовідносинам з ПП «Симос» (том 1, арк.. справи 22-38, том 2, арк.справи 84,88).

За результатами проведення зазначеної перевірки, відповідачем, 17.02.2014 року складено акт № 98/22-01/37522741, яким встановлені наступні порушення:

1) пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, в результат чого підприємством занижено податок на прибуток по взаємовідносинам з приватним підприємством «Симос» на загальну суму 63354,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2012 року на суму 63354,00 грн.;

2) пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на доданувартість по взаємовідносин з приватним підприємством «Симос» на загальну суму 60337,00 грн., у тому числі: за грудень 2012 року у сумі 52930,00 грн., за січень 2013 року у сумі 7407,00 грн.

18 лютого 2014 року податковий орган на підставі вказаного вище акта перевірки прийняв спірні податкові повідомлення-рішення(форми «Р»),

1.№ 0000142201 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 90505,50 грн., у тому числі 60337,00 грн. - за основним платежем, 30168,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (том 1, арк. справи 39);

2. № 0000152201 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємства» на 95031,00 грн., у тому числі 63354,00 грн. - за основним платежем, 31677,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (том 1, арк. справи 40).

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 01 листопада 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Добробуд» та приватним підприємством «Симос» укладено два договори підряду за № 242 на виконання будівельних та ремонтних робіт, один загальною вартістю робіт 250000,00 грн., другий зальною вартістю робіт 350000,00 грн. Зазначені договори від приватного підприємства «Симос» підписані директором ОСОБА_3 (том 1, арк. справи 16-18, 65-67).

Матеріалами справи підтверджено, що проектно-кошторисна документація, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, та визначає ціну робіт, до договорів підряду від 01 листопада 2012 року № 242 не розроблялась та не затверджувалась. Обсяг робіт для приватного підприємства «Симос» визначений переліком, складеним товариством з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Добробуд» (том 3, арк. справи 62). Будівельні та ремонті роботи за договорами підряду від 01 листопада 2012 року № 242 виконувались власними силами та засобами приватного підприємства «Симос».

Згідно із фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва станом на 01 січня 2013 року у приватного підприємства «Симос» відсутні основні засоби (том 2, арк. справи 93-94). Відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік приватним підприємством «Симос» амортизація не нараховувалась (том 2, арк. справи 96-97).

Відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 3 квартал 2013 року на приватному підприємстві «Симос» працювало 6 осіб, з яких прийнято на роботу з 01 липня 2013 року - 2 особи, з 01 вересня 2013 року - 4 особи (том 2, арк. справи 95).

Відомості щодо чисельності працюючих на приватному підприємстві «Симос» у грудні 2012 року згідно пункту 13 розділу 2 акта Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 13 листопада 2013 року № 1529/21-03-22-05/34554938 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання приватного підприємства «Симос» (код ЄДРПОУ 34554938) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями, у тому числі з товариством з обмеженою відповідальністю «Люксор-Груп» (код ЄДРПОУ 38202825) за грудень 2012 року» у контролюючого органу відсутні (том 3, арк. справи 44-49).

В рамках договорів підряду від 01 листопада 2012 року № 242 між сторонами у грудні 2012 року складено акти виконаних робіт форми № КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт та витрати форми № КБ-3 разом з підсумковими відомостями ресурсів та розрахунками загальновиробничих витрат до локального кошторису на загальну суму 362020,90 грн. (том 1, арк. справи 124-224).

Також, приватним підприємством «Симос» за підписом директора ОСОБА_3 в рамках договорів підряду від 01 листопада 2012 року № 242 виписані податкові накладні від 25 грудня 2012 року № 14 на суму 7685,52 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 1280,92 грн., від 25 грудня 2012 року № 15 на суму 5366,42 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 894,40 грн., від 25 грудня 2012 року № 16 на суму 8683,32 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 1447,22 грн., від 25 грудня 2012 року № 27 на суму 8101,56 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 1350,26 грн., від 28 грудня 2012 року № 17 на суму 26000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 4333,33 грн., від 28 грудня 2012 року № 18 на суму 50000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 8333,33 грн., від 28 грудня 2012 року № 19 на суму 50000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 8333,33 грн., від 29 грудня 2012 року № 20 на суму 25812,19 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 4302,03 грн., від 29 грудня 2012 року № 21 на суму 44440,61 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 7406,77 грн., від 29 грудня 2012 року № 22 на суму 46953,96 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 7825,66 грн., від 29 грудня 2012 року № 23 на суму 48727,08 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 8121,18 грн., від 29 грудня 2012 року № 24 на суму 40250,24 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 6708,7 грн., від 18 січня 2013 року № 1 на суму 16626,77 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 2771,13 грн., від 31 січня 2013 року № 13 на суму 87226,78 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 14537,80 грн. (том 1, арк. справи 91-103, 115).

Податкові накладні від 25 грудня 2012 року № 14, від 25 грудня 2012 року № 15, від 25 грудня 2012 року № 16, від 25 грудня 2012 року № 27, від 28 грудня 2012 року № 17, від 28 грудня 2012 року № 18, від 28 грудня 2012 року № 19, від 29 грудня 2012 року № 20, від 29 грудня 2012 року № 21, від 29 грудня 2012 року № 22, від 29 грудня 2012 року № 23, від 29 грудня 2012 року № 24, від 31 січня 2013 року № 13, отримані позивачем від приватного підприємства «Симос», відображені у реєстрах отриманих податкових накладних за грудень 2012 року за порядковими номерами 7-17, за січень 2013 року за порядковими номерами 15, 22, податкова накладна від 18 січня 2013 року № 1 до реєстру отриманих податкових накладних за січень 2013 року не включена (том 2, арк. справи 150-152, 153-155).

Оплата за ремонтно-будівельні роботи за договорами підряду від 01 листопада 2012 року № 242 здійснена товариством з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Добробуд» згідно з платіжними дорученнями від 25 грудня 2012 року № 309 в сумі 8683,32 грн., від 25 грудня 2012 року № 310 в сумі 8101,56 грн., від 25 грудня 2012 року № 311 в сумі 7685,52 грн., від 25 грудня 2012 року № 312 в сумі 5366,42 грн., від 28 грудня 2012 року № 315 в сумі 50000,00 грн., від 28 грудня 2012 року № 316 в сумі 50000,00 грн., від 28 грудня 2012 року № 317 в сумі 26000,00 грн., від 18 січня 2013 року № 325 в сумі 16000,00 грн., від 05 березня 2013 року № 368 на суму 40250,25 грн. (том 1, арк. справи 70-76, 88; том 2, арк. справи 166).

Витрати на ремонтно-будівельні роботи за договорами підряду від 01 листопада 2012 року № 242 були віднесені позивачем до складу валових витрат в періодах визнання доходів та відображені у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік в сумі 301684,00 грн. (том 2, арк. справи 127-130).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року та додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» в межах встановлених контролюючим органом порушень позивачем до складу податкового кредиту по господарсько-правовим відносинам з приватним підприємством «Симос» за договорами підряду від 01 листопада 2012 року № 242 включено податок на додану вартість в сумі 52930,05 грн. (том 2, арк. справи 137-138, 139).

Як вбачається з податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року та додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» в межах встановлених контролюючим органом порушень позивачем до складу податкового кредиту по господарсько-правовим відносинам з приватним підприємством «Симос» за договорами підряду від 01 листопада 2012 року № 242 включено податок на додану вартість в сумі 7406,77 грн. (том 2, арк. справи 140-141, 142, 143).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Приписи пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначають, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток визначені ст.. 134 Податкового Кодексу України.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрат операційної діяльності, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 ПК України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, вказана норма ПК України пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. статті 198 ПК України встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу, чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі договори підряду від 01 листопада 2012 року № 242, податкові накладні, акти виконаних робіт форми № КБ-2в, від приватного підприємства «Симос» підписані директором ОСОБА_3 - особою, яка на дату підписання первинних документів бухгалтерського та податкового обліку в межах встановлених контролюючим органом порушень не була посадовою особою підприємства, у зв'язку з чим зазначені документи не мають ознак належного первинного документа в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», не мають юридичної сили і не можуть слугувати документом, який підтверджує право позивача на включення витрат до складу валових витрат, а податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Згідно із Спеціальними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 01 листопада 2012 року керівником приватного підприємства «Симос» був ОСОБА_5, з 06 листопада 2012 року до 06 грудня 2012 року - ОСОБА_3, з 06 грудня 2012 року по 02 січня 2013 року -ОСОБА_6 (том 1, арк. справи 44-49; том 2, арк. справи 73-75, 101-118).

Судом першої інстанції вірно зазначено, що господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛФ «Добробуд» та приватним підприємством «Симос» на виконання ремонтно-будівельних робіт не мали реального характеру, оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що надані контролюючим органом документи не підтверджують обставин повторного протягом 1095 днів визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість, а свідчать про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), у зв'язку з чим визначення у оскаржуваних податкових-повідомленнях рішеннях штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на підставі абзацу 4 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання є безпідставним та неправомірним.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05травня 2014 року у справі № 812/145914 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді А.В. Гайдар

М.М. Яковенко