Справа № 723/2554/14-ц
РІШЕННЯ
Іменем України
09 лютого 2015 року Сторожинецький районний суд Чернівецької області
в складі:головуючої судді Дячук О.О.,
при секретарі Яворській М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сторожинець цивільну справу за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Пасажирське вагонне депо Чернівці" до Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи Відділу Держземагенства у Сторожинецькому районі Чернівецької області про визнання частково незаконним рішення Сторожинецької міської ради, договору купівлі-продажу земельних ділянок та визнання частково недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку,витребування частини земельної ділянки -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, зазначав, що під час проведення інвентаризації земель залізниці стало відомо про те, що під час виконання робіт в адміністративних межах Сторожинецької міської ради виявлено, що в смузі відведення Залізниці від км 17+750м з лівої сторони по ходу км на відстані від 9,1м перегону Глибока-Буковинська - Берегомет від осі головної колії розташована земельна ділянка ОСОБА_2.
Вказана земельна ділянка передана ОСОБА_4 у власність рішенням Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області на підставі V сесії V скликання №153/05-2006 від 03.10.2006року площею 0,1000га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки серії ВЕМ №607769 від 30.12.2006р. зареєстрованого в реєстрі за №5941 ОСОБА_4 продала ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1000га на території м.Сторожинець, Чернівецької області.
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки серії ВЕМ №607769 від 30.12.2006р. ОСОБА_2 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №108566 від 20.04.2007р..
Вказана земельна ділянка накладається на земельну ділянку Залізниці загальною площею 0,0051 га. Згідно затвердженого плану смуги відведення відстань від залізничного полотна має становити 15м. Залізниця як суміжний користувач не погоджувала ні проект відведення земельної ділянки, ні акт встановлення і узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі та у жодному випадку не надавала погодження на вилучення земельної ділянки.
Відповідно до п. б) ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність належать, зокрема, землі під державними залізницями, а отже, міська рада не мала правових підстав виносити згадане рішення.
На підставі вищезгаданого рішення ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на дану земельну ділянку, який повинен бути визнаний також недійсним.
Те що залізниця не втратила право землекористування та є належним землекористувачем на земельні ділянки, які їй було виділено при будівництві та облаштуванні залізничного полотна, обгрунтовується і наступними нормами законодавства.
При прийнятті оскаржуваного рішення Відповідача-1 і видачі державного акту не враховано вищенаведені норми законодавства та прийнято рішення, яке суперечить законодавству України і порушує права та інтереси Залізниці, а тому оскаржуване рішення підлягає визнанню незаконним та скасуванню.
На підставі викладеного, позивач просить суд винести рішення, яким визнати частково незаконним рішення Сторожинецької міської ради V сесії V скликання № 153/05-2006 від 03.10.2006 року в частині передачі земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_4 площею 0,0051га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Визнати частково недійсним договір купівлі - продажу земельних ділянок серії ВЕМ № 607769 від 30.12.2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 5941, де ОСОБА_4 продала ОСОБА_2 земельну ділянку, площею - 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на території м.Сторожинець Чернівецької області в частині накладення земельної ділянки площею 0,0051 га та скасувати його державну реєстрацію. Визнати частково недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,10га, для для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд від 20 квітня 2007р. серії ЯД №108566 зареєстрований за №010781900228 виданий на ім'я ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки серії ВЕМ № 607769 від 30.12.2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 5941, в частині посвідчення права власності на земельну ділянку площею 0,0051 га. та скасувати у державному земельному кадастрі реєстрацію земельної ділянки площею 0,0051 га., зареєстрованого на підставі цього державного акту.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені вище, частково змінивши їх,доповнив тим, що ОСОБА_2 продав будинок ОСОБА_3, що вбачається з договору купівлі -продажу, однак ОСОБА_3 не переоформила на себе право власності на земельну ділянку,тому вимагає витребувати від ОСОБА_3 частину земельної ділянки площею 0,0017 га. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача - Сторожинецької міської Ради позовні вимоги не визнала, просить відмовити у їх задоволенні та пояснила, що жодних рішень про відведення земельних ділянок у межах м.Сторожинець львівській залізниці Сторожинецькою міською радою не приймалося. Відповідно до ст.20 Земельного кодексу Української PCP, документом, який підтверджує право землекористування є Державний акт на право землекористування встановленої форми, який видається після відводу земельної ділянки в натурі.
У відповідності до ст. 67 Земельного кодексу України, землі під державними залізницями відносяться до земель транспорту. Однак при застосуванні положень ст.84 Земельного кодексу України, слід враховувати і положення ст.65 Земельного кодексу України, зі змісту якої випливає, що землями транспорту визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що землі, які надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про транспорт".
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про транспорт", до земель залізничної транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України.
Щодо норм чинного законодавства на право власності на спірну земельну ділянку позивач посилається на п.5 Постанови Верховної ради України від 18.12.1990 "Про порядок введення в дію Земельного кодексу України", за яким громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Земельного кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку права власності на землю чи землекористування.
До введення в дію Земельного кодексу України 1990 року порядок надання земельних ділянок регулювався Земельним кодексом Української PCP від 08.07.1970, ч. 1, 2 ст.16 якого передбачала, що надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадилось на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільських Рад народних депутатів в порядку, встановленому законодавством Союзу PCP і Української PCP.
Жодних рішень про відведення земельних ділянок у межах м. Сторожинець Львівській залізниці Сторожинецькою міською радою не приймалося.
Стосовно рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року у справі №5-рп/2005, на яке посилається позивач, зазначає, що вказане рішення стосується юридичних осіб, які мали у встановленому порядку оформлений державний акт на право постійного користування земельною ділянкою на момент внесення змін у Земельний кодекс України. Посилання на вказану норму закону не стосується позивача, оскільки Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» не має правопосвідчуючих документів на земельні ділянки у межах міста Сторожинець.
У підтвердження свого права на землю позивач посилається на План кордонів смуги відведення лінії Адинката - Берхомет Львівської залізної дороги в адміністративних межах Сторожинецького району Чернівецької області, 1959 року з якої, зокрема, неможливо чітко визначити ширину смуги відведення, а також як накладаються земельні ділянки позивача та відповідача. План у значній частині не відповідає фактичним обставинам, які склалися на даний час. На останній сторінці Плану кордонів смуги відведення лінії Адинката - Берхомет Львівської залізної дороги в адміністративних межах Сторожинецького району Чернівецької області, 1959 року відмітка, що його шостий екземпляр передано виконкому Сторожинецької районної ради депутатів трудящихся, однак у Сторожинецькій міській раді він відсутній.
Подана позивачем податкова декларація з плати за землю та довідка (форма 6-зем) Державного земельного агентства в Чернівецькій області про те, що під об'єктами залізничного транспорту в адміністративних межах м. Сторожинець, Сторожинецького району Чернівецької області знаходяться землі площею 22,193 га також не може бути підтвердженням того факту, що Львівська залізниця користується саме тією земельною ділянкою, на яку було видано державний акт ОСОБА_4, яка в подальшому відчужила вказану земельну ділянку ОСОБА_2, який відчужив вказану земельну ділянку ОСОБА_3. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є добросовісними набувачами.
Сторожинецька міська рада вважає, що поданий позивачем План кордонів смуги відведення лінії Адинката - Берхомет Львівської залізної дороги, податкова декларація з плати за землю та довідка (форма 6-зем) Державного земельного агентства в Чернівецькій області не є належним доказом, який підтверджує право позивача користування спірною земельною ділянкою, а спірна ділянка не відноситься до земель залізничного транспорту в розумінні ст.65 Земельного кодексу України.
Позивач, звертаючись з позовом до суду, вказує на порушення права залізниці на користування наданою їй відповідно до норм чинного законодавства земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1 у смузі відведення земель залізничного транспорту. Однак на вказану земельну ділянку є виданий та оформлений державний акт на право приватної власності на землю на підставі рішення органу місцевого самоврядування на ім'я ОСОБА_4 та подальші документи добросовісних набувачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (ОСОБА_3 фактично користується землею та сплачує земельний податок).
ст.24 Закону України „Про місцеве самоврядування" встановлено обов'язок органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, передбачених Конституцією і Законами України, та керуватися у своїй діяльності Конституцією і Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, прийнятих в межах їхньої компетенції.
Відповідно до вимог ст.116 Земельного кодексу України підставою набуття права власності на земельну ділянку із земель державної або комунальної власності являється рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у межах їх повноважень.
Пунктом 1.20 рішення Сторожинецької міської ради № 153/05-2006 від 03.10.2006 року ОСОБА_4 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,2965 га, в тому числі: 0,1000 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,1965 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1.
При прийнятті даного рішення, виконавчий комітет Сторожинецької міської ради народних депутатів діяв в межах наданих йому повноважень та у відповідності до діючого законодавства, у зв'язку з чим підстави для визнання його незаконним відсутні.
Стосовно Акту обстеження земельних ділянок ВП «Чернівецька дистанція колії» на перегоні Глибока-Буковинська - Берегомет з км 17+046 по км 24+380 юридичних або фізичних осіб, які частково розташовані в межах смуги відведення ДТГО «Львівська залізниця» на території Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області від 02.10.2013 року зазначає, що вказаний Акт не можна розцінювати як належний доказ, оскільки обстеження і обміри комісією проводилися до меж фактичного використання громадянами земельних ділянок без винесення меж державних актів в натурі. Окрім цього до обстеження власники земельних ділянок не залучалися, не було залучено також представників Державної інспекції сільського господарства України, які уповноважені виявляти порушення земельного законодавства.
Сторожинецька міська рада вважає, що Державним територіально- галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» пропущено строк позовної давності, оскільки за змістом ст. 257, ч. 1 ст. 261 та ч. 4 ст. 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Рішення Сторожинецької міської ради № 153/05-2006 прийнято 03.10.2006р. спірна земельна ділянка знаходиться безпосередньо біля залізнодорожнього полотна, використовується за цільовим призначенням відкрито тривалий час. Залізна дорога використовується позивачем, у зв'язку з чим останній не міг не бачити використання відповідачем земельної ділянки, а, навпаки, був зобов'язаний для забезпечення безпеки руху з'ясувати, на яких правових підставах здійснюється використання земельної ділянки іншими громадянами. Дана обставина підтверджує той факт, що позивач ніколи не використовував вказану земельну ділянку, не обслуговував її та не цікавився нею.
Зважаючи на той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є добросовісними набувачами, відповідно до Ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 квітня 2009 р. права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту лише шляхом задоволення віндикаційного позову про витребування майна від добросовісного набувача, а не позовом про визнання частково незаконним рішення та визнання часткове недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, подав заяву згідно якої позовні вимоги не визнав, оскільки вказану земельну ділянку він продав 18.05.2012р. ОСОБА_3, яка на даний час являється власником зазначеної земельної ділянки. Він стверджує, що не являється належним відповідачем по справі.
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судове засідання неодноразово не з»являлися по невідомій суду причині.
Представник третьої особи, відділу держземагенства в Сторожинецькому районі Чернівецької області у судове засідання не з'явився надав заяву у якій просить справу розглянути у його відсутності, рішення просить прийняти на розсуд суд.
Судом встановлено, що під час проведення інвентаризації земель залізниці стало відомо про те, що під час виконання робіт в адміністративних межах Сторожинецької міської ради виявлено, що в смузі відведення Залізниці від км 17+750м з лівої сторони по ходу км на відстані від 9,1м перегону Глибока-Буковинська - Берегомет від осі головної колії розташована земельна ділянка ОСОБА_2.
Вказана земельна ділянка передана ОСОБА_4 у власність рішенням Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області на підставі V сесії V скликання №153/05-2006 від 03.10.2006року площею 0,1000га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки серії ВЕМ №607769 від 30.12.2006р. зареєстрованого в реєстрі за №5941 ОСОБА_4 продала ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1000га на території м.Сторожинець, Чернівецької області.
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки серії ВЕМ №607769 від 30.12.2006р. ОСОБА_2 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №108566 від 20.04.2007р..
Вказана земельна ділянка накладається на земельну ділянку Залізниці загальною площею 0,0051 га. Згідно затвердженого плану смуги відведення відстань від залізничного полотна має становити 15м. Залізниця як суміжний користувач не погоджувала ні проект відведення земельної ділянки, ні акт встановлення і узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі та у жодному випадку не надавала погодження на вилучення земельної ділянки.
ОСОБА_2 було продано будинок з земельною ділянкою ОСОБА_3 18.05.2012р., яка на даний момент не переоформила на себе право власності на земельну ділянку.
Те що залізниця не втратила право землекористування та є належним землекористувачем на земельні ділянки, які їй було виділено при будівництві та облаштуванні залізничного полотна, обгрунтовується і наступними нормами законодавства.
Землі залізниці накладаються на дві земельні ділянки.
На вказаній земельній ділянці ОСОБА_3, ОСОБА_4, ведуть особисте селянське господарство у безпосередній близькості до залізничного полотна, в той час як згідно затвердженого плану смуги відведення відстань від залізничного полотна має становити 15 м. Залізницею як землекористувачем сплачується земельний податок за дану земельну ділянку, що підтверджується довідкою відокремленого підрозділу «Чернівецька дистанція колії» ДТГО «Львівська залізниця». Залізниця як суміжний користувач не погоджувала ні проект відведення земельної ділянки, ні акт встановлення і узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі та не надавала погодження на вилучення земельної ділянки.
Те, що залізниця не втратила право землекористування на земельну ділянку, які їй було виділено при будівництві та облаштуванні залізничного полотна, обґрунтовується і наступними нормами законодавства.
Згідно п.5 Постанови Верховної Ради України №562 від 18.12.1990 року «Про порядок введення в дію Земельного кодексу України» громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку права власності на землю чи землекористування. Пунктом 6 Постанови Верховної Ради Української PCP «Про земельну реформу»(зі змінами та доповненнями) визначено, що землекористувачі повинні до 01.01.2008 року оформити право власності або право користування землею.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року у справі №5-рп/2005 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право користування, визнані неконституційними.
Таким чином, оформлення права постійного користування відповідно до норм Земельного кодексу України, на землі, які фактично перебувають у користуванні залізниці, не є обмеженими у часі.
Так, постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України, на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і Законам України.
Основними нормативними актами, що регулюють правовий режим земель залізничного транспорту, зокрема є Земельний кодекс України, Закон "Про транспорт", Закон України "Про залізничний транспорт", п.п. 54, 55 Загальних засад землекористування і землеустрою, затверджені ЦВК СРСР від 15 грудня 1928 року, Правила технічної експлуатації залізниць України, затверджені наказом Мінтрансу від 20 грудня 1996 р. № 411, Інструкція про норми і порядок відведення земель для залізниць і використання смуги відведення, затверджена Міністерством шляхів сполучення СРСР 30 січня 1963 року, та Норми відведення земель для залізниці 468 -74, затверджені постановою Держбуду СРСР від 19 грудня 1974 року №247.
До складу земель залізничного транспорту згідно зі ст. 68 ЗК України входять, у першу чергу, землі, які є смугою відведення залізниць. Крім того, землями залізничного транспорту вважаються землі, зайняті станціями з усіма будівлями та спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, а також землі під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.
Згідно п. «б» ч.4 ст.84 ЗК України землі під державними залізницями не можуть передаватися у приватну власність.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підстав рішень Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Згідно ст.152 ч.3 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що землі, які надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про транспорт".
Відповідно до ст. 68 ЗК України, ст. 11 Закону України "Про транспорт" та ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт" до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту. Такі землі призначені для виконання покладених на підприємства і організації залізничного транспорту завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об'єктів залізничного транспорту.
Відповідно до ст. 23 ЗУ "Про транспорт» до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України.
Згідно ст. 19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно ст. 122 та п.12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до п. б ч. 3 ст. 83 ЗК України, до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту.
Відповідно до ч.1 ст.393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що п. 1.20 рішення Сторожинецької міської ради № 153/05-2006 від 03.10.2006 року в частині передання ОСОБА_4 земельної ділянки розміром 0,0041 га. порушуються права Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» щодо користування земельною ділянкою, яка належить до смуги відведення залізниці.
Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Відповідно до ч.1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Згідно п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно ст. 378 ЦК України, право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Рішення суду про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку є підставою для скасування запису про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про визнання незаконним та скасування п. 1.20 рішення Сторожинецької міської ради № 153/05-2006 від 03.10.2006 року в частині передачі ОСОБА_4 в приватну власність земельної ділянки площею 0,2965га, що знаходиться в АДРЕСА_4 слід задоволити частково, оскільки на вказану земельну ділянку накладається земельна ділянка залізниці загальною площею 0,0041 га.
На підставі ст.. 155 ЗК України, суд вважає, що слід визнати недійсними Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2422га за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, Серія ЯД №110555, кадастровий номер земельної ділянки 7324510100:04:002:0090, виданого ОСОБА_7 на підставі п.1.4
Рішення Сторожинецької міської ради №144/12-2007 від 25.05.2007 року .
Приймаючи до уваги, що позов підлягає задоволенню частково, суд, керуючись ст.88 ЦПК стягує тільки з відповідача Сторожинецької міської ради Чернівецької області на користь позивача судові витрати у сумі 243.60грн..
Враховуючи обставини справи та керуючись ст.ст. 68, 83, 126, 122, 152, 155 ЗК України, ст.ст.11, 16, 378, 393 ЦК України, ст.ст. 11, 23 Закону України "Про транспорт", ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт", керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Пасажирське вагонне депо Чернівці" до Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи Відділу Держземагенства у Сторожинецькому районі Чернівецької області про визнання частково незаконним рішення Сторожинецької міської ради, договору купівлі-продажу земельних ділянок та визнання частково недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку,витребування частини земельної ділянки - задовольнити .
Визнати частково незаконним та скасувати п. 1.20 рішення Сторожинецької міської ради V сесії V скликання № 153/05-2006 від 03.10.2006 року в частині передачі земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_4 площею 0,0017 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,0039 га для ведення особистого селянського господарства, що перетинається із смугою відведення ДТГО «Львівська залізниця».
Визнати частково недійсним договір купівлі - продажу земельних ділянок серії ВЕМ № 607769 від 30.12.2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 5941, де ОСОБА_4 продала ОСОБА_2 земельну ділянку, площею - 0,2965 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства на території м. Сторожинець Чернівецької області в частині перетину земельної ділянки площею 0,0017 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,0039 га для ведення особистого селянського господарства та скасувати його державну реєстрацію в цій частині.
Визнати частково недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,10га, для для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд від 20 квітня 2007р. серії ЯД №108566 зареєстрований за №010781900228 виданий на ім'я ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки серії ВЕМ № 607769 від 30.12.2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 5941, в частині посвідчення права власності на земельну ділянку№2 кадастровий номер 7324510100:04:002:0071 площею 0,0039 га., що перетинається із смугою відведення ДТГО «Львівська залізниця» та скасувати у державному земельному кадастрі реєстрацію земельної ділянки площею 0,0039 га., зареєстрованого на підставі цього державного акту.
Витребувати від ОСОБА_3 частину земельної ділянки за кадастровим номером 7324510100:04:002:0070 площею 0,0017 га, що перетинається із смугою відведення ДТГО «Львівська залізниця».
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_2, жителя АДРЕСА_2, ОСОБА_4 жительки АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та Сторожинецької міської ради Чернівецької області на користь державного територіально - галузевого об'єднання "Львівська залізниця", код 01059900, по 81.20 грн. з кожного на відшкодування витрат по сплаті судового збору .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Чернівецької області через Сторожинецький районний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання цього рішення.
СУДДЯ :
Суд | Сторожинецький районний суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 09.02.2015 |
Оприлюднено | 12.02.2015 |
Номер документу | 42620835 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Дячук О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні