Постанова

від 04.02.2015 по справі 922/2660/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року Справа № 922/2660/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Демидової А.М.

за участю представників:

Позивача: Ткачова Д.М., дов. № 122 від 17.10.2014 року;

Відповідача: Фрейдун О.М., дов. № 362 від 24.03.2014 року;

Третьої особи -1: не з'явився;

Третьої особи -2: не з'явився;

Третьої особи -3: не з'явився;

Прокурора: від Генеральної прокуратури України - Гудименко Ю.В., посв. № 014715 від 21.01.2013 року;

розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 року

у справі № 922/2660/14 господарського суду Харківської області

за позовом дочірнього підприємства "Металінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "ДонМеталургЗбут"

до дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 1) товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Євродор"

2) Служби автомобільних доріг у Харківській області

3) публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення 4 481 191,08 грн.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2014 року дочірнє підприємство "Металінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "ДонМеталургЗбут" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 4 481 191,08 грн. заборгованості за договором відступлення права вимоги № 707/19-1 від 26.11.2013 року.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 19/05/2012 від 24.05.2102 року щодо оплати виконаних робіт та набуттям позивачем права вимоги за договором № 107/19-1 від 26.11.2013 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.09.2014 року (суддя Макаренко О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 року (головуючий Черленяк М.І., судді Ільїн О.В., Хачатрян В.С.) (т. 2, а.с. 186-193) позов задоволено частково. Стягнуто з дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 3 831 375,00 грн. заборгованості, 253 290,63 грн. пені, 125 018,29 грн. 3% річних, 262 059,93 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 2, а.с. 86-94).

Оскаржені судові акти мотивовано частковою доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просив оскаржені судові акти скасувати, справу передати на новий розгляд (т. 2, а.с. 227-232).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.01.2015 року касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.02.2015 року (т. 2, а.с. 225-226).

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/31 від 02.02.2015 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Алєєва І.В., Демидова А.М.

У судове засідання 04.02.2015 року представники третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Євродор", Служби автомобільних доріг у Харківській області, публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Євродор", Служби автомобільних доріг у Харківській області, публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників позивача, відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.05.2012 року між дочірнім підприємством "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Євродор" було укладено договір підряду № 19/05/2012, відповідно до умов якого генпідрядник доручив, а субпідрядник зобов'язався у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконати роботи з поточного ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Київ - Харків - Довжанський км 395 + 069 - км 461 + 076 у Харківській області, види та обсяги яких обумовлені у проектно-кошторисній документації, яка є невід'ємною частиною цього договору (т. 1, а.с. 43-51).

Відповідно до п. 2.3 договору підряду генпідрядник зобов'язався прийняти і оплатити виконані роботи на умовах договору.

Згідно п. 3.1 договору підряду (в редакції додаткової угоди № 1 від 27.12.2012 року) договірна ціна робіт є динамічною визначається з урахуванням ПДВ відповідно з ДБН Д.1.1-1-200 і складає 63 000 000,00 грн.

Пунктом 5.1 договору підряду передбачено, що генпідрядник здійснює розрахунок з субпідрядником щомісячно на підставі проміжних актів приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в), виконаних у програмі Будівельні технології - СМЕТА та "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт" (форма № КБ-3) згідно п .2 сумісного наказу Держкомстату та Держбуду України від 21.06.2002 року № 237/5, не пізніше 10 робочих днів з моменту їх підписання, але в будь-якому випадку - після отримання грошових коштів від замовника - Служби автомобільних доріг у Харківській області.

Відповідно 18.2 договору підряду сторони несуть майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань відповідно до законодавства України.

Згідно п. 20.1 договору підряду (в редакції додаткової угоди № 1 від 27.12.2012 року) він діє до 31.12.2013 року, а у частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.04.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Євродор" передало, а відповідач прийняв без жодних зауважень будівельні роботи на суму 20 982 676,00 грн., про що свідчать відповідні акти (форма № КБ-2в, форма № КБ-3) (т. 1, а.са. 60-67, 68).

Місцевим та апеляційним господарськими судами також встановлено, що 30.04.2013 року Служба автомобільних доріг у Харківській області перерахувала на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 48 468 821,65 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 30.04.2013 року з призначенням платежу: "Поточ.ремонт.а/д квітень 2013 року, дог. Т19- КХД-395/12 від 23.05.2012 року, дод.уг.8 від 18.04.2013 року, акти вик.роб. б/н від 18.04.2013 року" (т. 1, а.с. 146).

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що обов'язок відповідача з оплати вартості будівельних робіт за актом (форма № КБ-2в) б/н приймання виконаних будівельних робіт від 18.04.2013 року настав 03.05.2013 року.

Крім того, як встановлено судами, факт існування заборгованості відповідача перед товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Євродор" за договором підряду у розмірі 12 672 426,89 грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 21.08.2013 року (т. 1, а.с. 69).

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 26.11.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Євродор" та дочірнім підприємством "Металінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "ДонМеталургЗбут" було укладено договір відступлення права вимоги № 107/19-1, відповідно до умов якого кредитор - товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Євродор" уступає, а новий кредитор - дочірнє підприємство "Металінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "ДонМеталургЗбут" приймає право вимоги за договором підряду № 19/05/2012 від 24.05.2012 року до відповідача в межах суми 3 831 375,00 грн. (т. 1, а.с. 37-38).

Відповідно до п. 1.4 договору № 107/19-1 право вимоги кредитора до боржника - дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" переходять до нового кредитора у тому ж об'ємі та на умовах, які існували на момент укладення даного договору.

Згідно п. 2.1.1, 2.1.3 договору № 107/19-1 кредитор передає новому кредитору усі документи, які підтверджують право вимоги до боржника, про що зобов'язаний скласти акт прийому-передачі

Пунктом 2.1.2 договору № 107/19-1 визначено, що кредитор на першу вимогу нового кредитора зобов'язаний надати оригінали договору підряду № 19/05/2012 від 24.05.2012 року та іншу документацію, що стосується виконання зобов'язань за договором підряду на узгоджений сторонами строк.

У п. 7.1 договору № 107/19-1 Служба автомобільних доріг у Харківській області висловила свою згоду уступки права вимоги за договором підряду № 19/05/2012 від 24.05.2012 року на суму 3 831 375,00 грн.

Згідно п. 7.2 договору № 107/19-1 дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" було повідомлено про відступлене право вимоги та необхідність вчинення дій в рамках вищезазначеного договору підряду на користь нового кредитора.

На виконання договору № 107/19-1 товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Євродор" передало, а дочірнє підприємство "Металінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "ДонМеталургЗбут" прийняло завірену копію договору підряду, оригінал акту звірки взаєморозрахунків від 21.08.2013 року, завірену копію довідки про вартість виконаних робіт /та витрат/ КБ-3 за квітень 2013 року та завірену копію акту б/н приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року, про що свідчить акт прийому передачі документів від 05.12.2013 року (т. 1, а.с. 39).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач набув право вимоги до відповідача за договором підряду у межах суми 3 381 375,00 грн., а у відповідача виник обов'язок сплатити вказану суму на користь позивача з моменту укладення договору відступлення права вимоги, тобто, з 26.11.2013 року.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частинами 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, дійшов висновку про часткове задоволення вимог в частині стягнення 253 290,63 грн. пені, 125 018,29 грн. 3% річних, 262 059,93 грн. інфляційних втрат та, відповідно, відмови у стягненні 7 872,69 грн. пені та 1 574,54 грн.3% річних.

Частиною 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги про те, що виникнення обов'язку у відповідача з оплати фактично виконаних робіт, здійснених у рамках договору підряду настає лише за наявності акту приймання-передачі всього комплексу робіт є неспроможними з огляду на п. 5.1 вищевказаного договору підряду.

Також безпідставними є посилання заявника касаційної скарги на те, що договором № 107/19-1 від 26.11.2013 року відступлено права вимоги суми 3 831 375,00 грн., тоді як оскаржуваним рішенням стягнуто 4 471 743,85 грн.

Як було зазначено вище, сума, визначена судом до стягнення, складається, крім суми заборгованості, також з нарахованих сум пені, 3% річних, інфляційних втрат і, відповідно, перевищує розмір безпосередньо відступленої суми.

Стосовно того, що судом стягнуті кошти за актом, складеним поза межами строку дії договору підряду, то суди встановили факт укладення додаткової угоди, дія якої охоплює і спірний період.

Щодо доводів прокурора про відсутність у позивача права вимоги, то суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач був повідомлений про факт укладення між дочірнім підприємством "Металінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "ДонМеталургЗбут" та товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Євродор" договору відступлення права вимоги з моменту його підписання, тобто, 26.11.2013 року, отже, позивач набув право вимоги до відповідача за договором підряду в межах суми 3 381 375,00 грн., а у відповідача виник обов'язок сплатити вказану суму на користь позивача з моменту укладення договору.

Інші доводи заявника касаційної скарги спростовуються висновками судів попередніх інстанцій та фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 року у справі № 922/2660/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

А.М. Демидова