Постанова

від 06.02.2015 по справі 815/6927/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6927/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Солдатовій О.С.

За участю:

Представника позивача: Копанського С.А.

Представника відповідача: Кальневої С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Інтерфейс» про накладення арешту на кошти та інші цінності, -

ВСТАНОВИВ:

Роздільнянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі Роздільнянська ОДПІ) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом малого приватного виробничо-комерційного підприємства (далі МПВКП) «Інтерфейс» про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться на рахунках в установах банків: №26000444857 та №2600838154 в АТ «Райффайзен банк Аваль» у м.Києві, МФО 380805, на суму податкового боргу відповідача у розмірі 61899,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що МПВКП «Інтерфейс» має податковий борг зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 61899,95 грн. Роздільнянська ОДПІ відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України було вжито заходів для погашення податкового боргу МПВКП «Інтерфейс» шляхом направлення на адресу відповідача податкової вимоги №2093-22 від 21.11.2013 року. Однак підприємством у добровільному порядку податковий борг погашено не було. З огляду на відсутність у відповідача майна, достатнього для погашення податкового боргу, позивач на підставі пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у адміністративному позові, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (а.с. 30-32), зазначивши про наявність постанови Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2014 року у справі №815/3338/14 за адміністративним позовом Роздільнянської ОДПІ про стягнення з банківських рахунків МПВКП «Інтерфейс» податкового боргу по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 61899,95 грн.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне:

МПВКП «Інтерфейс» зареєстровано 30.11.1992 року Роздільнянською районною державною адміністрацією Одеської області, код ЄДРПОУ 19061116 та знаходиться на обліку платників податків у Роздільнянській ОДПІ (а.с. 11-14).

Як вбачається із довідки Роздільнянської ОДПІ № 12497/9/15-24-25-01 від 25.11.2014 року (а.с. 8, 9), станом на 25.11.2014 року за даними карток особових рахунків платника податків МПВКП «Інтерфейс» має податковий борг перед Державним бюджетом України по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 61899,95 грн., що виник внаслідок несплати суми узгодженого в судовому порядку грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням №00007623000 від 24.09.2009 року на суму 61899,95 грн. (а.с. 19-20, 21, 22, 57-61).

21.11.2013 року Роздільнянською ОДПІ було направлено на адресу МПВКП «Інтерфейс» податкову вимогу форми «Ю» №2093-22 від 21.11.2013 року на суму 61899,95 грн. (а.с. 10).

У травні 2014 року Роздільнянська ОДПІ звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом про стягнення з банківських рахунків МПВКП «Інтерфейс» податкового боргу по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 61899,95 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2014 року у справі №815/3338/14 адміністративний позов Роздільнянської ОДПІ було задоволено у повному обсязі (а.с. 62-63).

На даний час зазначена постанова не набрала законної сили, справа перебуває у провадженні Одеського апеляційного адміністративного суду (а.с. 64-66).

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в справі письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Роздільнянської ОДПІ підлягають задоволенню з наступних підстав.

Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України зазначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже із з наведеної норми слідує, що право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти, виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку про наявність у МПВКП «Інтерфейс» податкового боргу по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 61899,95 грн. Жодної обставини або факту, які б спростовували наявність податкового боргу у відповідача у вищезазначеному розмірі або звільняли б МПВКП «Інтерфейс» від передбаченого ст. 67 Конституції України обов'язку його сплати, судом під час судового розгляду справи встановлено не було.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 21563240 від 13.05.2014 року, листів УДАІ ГУМВС України в Одеській області № 926 від 20.05.2014 року та Держінспекції сільського господарства в Одеській області № 05-14/06/2398 від 19.05.2014 року, майно, транспортні засоби та сільськогосподарська техніка у МПВКП «Інтерфейс» відсутні (а.с. 16, 17, 18).

Зазначені обставини представником відповідача не заперечувались.

Згідно інформації Роздільнянської ОДПІ, МПВКП «Інтерфейс» має наступні відкриті банківські рахунки: №26000444857 та №2600838154 АТ «Райффайзен банк Аваль» у м.Києві, МФО 380805 (а.с. 15).

Відповідно до п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

З огляду на те, що у МПВКП «Інтерфейс» відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу у розмірі 61899,95 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Інтерфейс», які знаходяться в установі банку АТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805, зокрема на розрахункових рахунках: №26000444857 та №2600838154, на суму податкового боргу у вищезазначеному розмірі.

Наявність постанови Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2014 року у справі №815/3338/14 про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 61899,95 грн, на думку суду, не свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Роздільнянської ОДПІ про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в установах банку, на зазначену суму боргу. Крім того, право органу доходів і зборів на звернення до суду з позовними вимогами до відповідача саме у такій спосіб. передбачено чинним податковим законодавством України.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 33-35, 38, 69-71, 86, 122, 128, 158-163, 183-3, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Інтерфейс» про накладення арешту на кошти та інші цінності - задовольнити у повному обсязі.

Накласти арешт на кошти та інші цінності малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Інтерфейс» (код ЄДРПОУ 19061116), які знаходяться в установі банку АТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805, зокрема на розрахункових рахунках: №26000444857 та №2600838154, на суму податкового боргу у розмірі 61899,95 грн. (шістдесят одна тисяча вісімсот дев'яносто дев'ять гривень дев'яносто п'ять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 06 лютого 2015 року.

Суддядпис/ Білостоцький О.В.