Ухвала

від 03.06.2015 по справі 815/6927/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6927/14

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.

Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Інтерфейс" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2015р. по справі за адміністративним позовом Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Інтерфейс" про накладення арешту на кошти та інші цінності,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014р. Роздільнянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ОДПІ) звернулась в суд із позовом до малого приватного виробничо-комерційного підприємства (далі МПВКП "Інтерфейс") про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться на рахунках в установах банків: №26000444857 та №2600838154 в АТ "Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, МФО 380805, на суму податкового боргу відповідача у розмірі 61899,95грн..

В обґрунтування своїх позовних вимог ОДПІ посилається на те, що у Підприємства є податковий борг в сумі 61899,95грн., але у нього відсутнє майно для погашення боргу, між тим, наявні відкриті рахунки в установах банку, а будь-які інші активи у платника відсутні. Заборгованість відповідачем по вказаним податкам не погашена, а тому посилаючись на зазначені обставини позивач просить позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2015р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Накладено арешт на кошти та інші цінності малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Інтерфейс" (код ЄДРПОУ 19061116), які знаходяться в установі банку АТ "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві, МФО 380805, зокрема на розрахункових рахунках: №26000444857 та №2600838154, на суму податкового боргу у розмірі 61899,95грн. (шістдесят одна тисяча вісімсот дев'яносто дев'ять гривень дев'яносто п'ять копійок).

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у МПВКП "Інтерфейс" відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу у розмірі 61899,95грн., а тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність усіх правових підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності Підприємства.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що відповідно до довідки Роздільнянської ОДПІ від 25.11.2014р. за №12497/9/15-24-25-01, станом на 25.11.2014р. за даними карток особових рахунків платника податків МПВКП "Інтерфейс" має податковий борг перед Державним бюджетом України по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 61899,95грн., що виник внаслідок несплати суми узгодженого в судовому порядку грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 24.09.2009р. за №00007623000 на суму 61899,95грн..

З метою погашення податкового боргу на адресу відповідача ОДПІ направила податкову вимогу від 21.11.2013р. за формою "Ю" №2093-22, яка була отримана підприємством. Між тим, відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку сплачена на була.

Разом з тим, у травні 2014р. Роздільнянська ОДПІ звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом про стягнення з банківських рахунків МПВКП "Інтерфейс" податкового боргу по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 61899,95грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2014р. залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2014р. адміністративний позов Роздільнянської ОДПІ в Одеській області про стягнення коштів з рахунків у банках МПВКП "Інтерфейс" задоволено.

Перевіряючи правомірність вимог податкового органу, суд першої інстанції виходив з того, що пп.20.1.17 п.20.1 ст.20ПК України передбачено право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Пунктом 94.1 ст.94 ПК України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

У пункті 94.2 цієї статті передбачені обставини, за наявності яких може бути застосовано адміністративний арешт майна: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Згідно з підпунктами 94.6.1 та 94.6.2 пункту 94.6 ст. 94 ПК України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

При цьому, частиною 2 пункту 94.6 встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Законодавцем передбачено два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: 1) арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу; 2) адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (не виключно обов'язку сплатити податкове зобов'язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (в залежності від виду майна).

Судом першої інстанції було встановлено наявність у МПВКП "Інтерфейс" податкового боргу по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 61899,95грн.

Крім того, факт відсутності у Підприємства майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу підтверджується приєднаними до справи інформаційної довідки з Державного реєстру з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.05.2014р. за №21563240, листів УДАІ ГУМВС України в Одеській області від 20.05.2014р. за № 926 та Держінспекції сільського господарства в Одеській області від 19.05.2014р. за №05-14/06/2398, з яких випливає, що майно, транспортні засоби та сільськогосподарська техніка у МПВКП "Інтерфейс" - відсутні.

Виходячи з наведеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що податковим органом доведено правомірність свого наміру щодо арешту коштів платника податків. В свою чергу, відповідачем не надано доказів, які спростовують висновки податківців щодо наявності майна для погашення податкового боргу. Отже, судом першої інстанції прийнято цілком законне рішення про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ДПІ.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Інтерфейс" - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2015р. - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді:

К.В.Кравченко

О.В. Лук'янчук