Рішення

від 02.02.2015 по справі 910/25652/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2015Справа № 910/25652/14 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будрест" до Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної Ради України про стягнення 163 823,92 грн., за участю представника позивача - Яворської Г.І., довіреність №б/н від 12.11.2014 року, відповідача - Кузьменко Ю.А., довіреність №5/15 від 12.01.2015 року,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 122 080,53 грн. боргу, 13 679,71 грн. пені, 8 599,15 грн. 3% річних, 19 464,53 грн. інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати виконаних робіт за умовами контракту № 19/2012 від 01.03.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.12.2014 року.

17.12.2014 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог частково.

17.12.2014 року в судовому засіданні оголошено перерву на 19.01.2015 року.

19.01.2015 року в судовому засіданні позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути 98 745,34 грн. боргу, 11 064,89 грн. пені, 6955,46 грн. 3% річних, 15 743,97 грн. інфляційних втрат.

19.01.2015 року в судовому засіданні оголошено перерву на 26.01.2015 року.

26.01.2015 року в судовому засіданні оголошено перерву на 02.02.2015 року.

02.02.2015 року відповідачем через канцелярію суду надано додаткові пояснення по справі.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будрест" (підрядник) та Державним будівельним комбінатом Управління справами Верховної Ради України (генпідрядник) було укладено контракт № 19/2012, за умовами якого підрядник в межах договірної ціни відповідно до проектної документації та умов цього контракту виконує на свій ризик власними і залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи по будівництву об'єкту, усуває на протязі гарантійного строку експлуатації об'єкту недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт; генпідрядник фінансує та приймає виконані всі передбачені замовленням роботи по будівництву відповідно до умов цього контракту фінансує всі передбачені замовленням роботи по будівництву об'єкту (п.2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору встановлено, що орієнтовна договірна ціна робіт за контрактом становить 1 654 269,60 грн. у т.ч. ПДВ 275 711,60 грн. Кінцева вартість робіт за контрактом визначається на підставі підписаних сторонами актів КБ 2в та КБ 3, що пройшли перевірку в експертизі (п. 3.1.1. договору).

Згідно п. 5.4. договору розрахунки за виконанні роботи з підрядником здійснює генпідрядник у межах 90 % від вартості виконаних робіт на протязі десяти банківських днів після підписання актів приймання виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в - в подальшому - Акт) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3 - в подальшому - довідка) підписаних уповноваженими представниками сторін при умові надходження коштів від замовника за виконані підрядником роботи. Кінцеві розрахунки в межах 10% за виконані роботи з підрядником здійснюються на протязі 7 робочих днів після отримання сертифікату та надходження коштів від замовника. Генпідрядник має право затримати кінцеві розрахунки за роботи, виконані з недоробками і дефектами, виявленими при підписанні кінцевого акту, до їх усунення.

Поясненнями позивача, частково відповідача, актами виконаних робіт форми КБ№2, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами коригування за березень, квітень 2012 року, які містяться в матеріалах справи та підписані уповноваженими представниками кожної із сторін, підтверджується факт виконання позивачем робіт передбачених вищевказаним договором на суму 708 008,18 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з виконання робіт, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з їх оплати та на даний час має перед позивачем заборгованість у розмірі 98 745,34 грн. з урахуванням часткової оплати.

Позивачем було направлено відповідачу вимогу від 22.10.2014 року з вимогою про сплату заборгованості за контрактом № 19/2012 від 01.03.2012 року.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за контрактом № 19/2012 від 01.03.2012 року у розмірі 98 745,34 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 15.7. контракту за несвоєчасні платежі генпідрядник сплачує пеню підряднику у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки від суми недоплат.

Позивач просив суд стягнути на його користь 11 064,89 грн. пені з суми боргу 98 745,34 грн. за період з 24.04.14 р. по 23.10.14 р.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки відповідач повинен був провести остаточний розрахунок з позивачем 19.06.2012 року, право позивача на нарахування пені виникає з 20.06.2012р. Оскільки, шестимісячний строк для нарахування пені, встановлений ч.6 ст.232 ГК України, спливає 20.12.12р., то позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, нарахованої позивачем всупереч ч.6 ст.232 ГК України за період з 24.04.14 р. по 23.10.14 р. задоволенню не підлягають. Тому в позові про стягнення пені слід відмовити.

Відповідач у своєму відзиві просив суд застосувати строк позовної давності до нарахування пені в порядку ст. 258 ЦК України.

Пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» роз'яснено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки позовні вимоги про стягнення пені є необґрунтованими, і суд відмовив в позові в цій частині, то в задоволенні заяви відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, позов в частині стягнення 3 % річних у сумі 6 955,46 грн. та інфляційних втрат у сумі 15 743,97 грн. обґрунтований та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної Ради України (01021, м. Київ, вул. Шовковична, 12-б; код 21586524) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будрест" (03057, м. Київ, вул. Металістів, буд. 17, к. 401; код 30470949) 98 745 (дев'яносто вісім тисяч сімсот сорок п'ять) грн. 34 коп. - боргу, 6 955 (шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 46 коп. 3% річних, 15 743 (п'ятнадцять тисяч сімсот сорок три) грн. 97 коп. інфляційних втрат та 2 428 (дві тисячі чотириста двадцять вісім) грн. 90 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.02.2015р.

Суддя С.О. Чебикіна