Ухвала

від 09.02.2015 по справі 826/8794/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8794/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

09 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання незаконним і скасування податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року № 0000181701, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання незаконним і скасування податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року № 0000181701.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що протягом періоду з 11.02.2014р. по 19.02.2014р. працівником ДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питання дотримання ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої складений акт від 26.02.2014р. № 395/26-55-17-01/НОМЕР_2.

Під час проведення зазначеної перевірки працівником відповідача встановлено отримання ФОП ОСОБА_2 інвестиційного доходу в результаті виходу зі складу засновників ТОВ "Українська марка" на загальну суму 1 107 000,00 грн. (перелік використаних під час перевірки документів наведений в п. 1.10 розд. 2 Акта перевірки).

При цьому на виконання вимог письмових запитів ДПІ від 20.01.2014р. № 102/б/26-55-17-01 та від 17.02.2014р. № 433/б/26-55-17-01-12 платник податків не надав до перевірки документів на підтвердження отримання інвестиційного доходу та понесення витрат у зв'язку з придбанням інвестиційних активів.

На підставі вище викладеного та з урахуванням того, що ОСОБА_2 податкова декларація про майновий стан і доходи за 2011 рік до податкової інспекції не подавалася, перевіряючий прийшов до висновку про порушення нею норм пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 167.1 ст. 167, пп. 170.2.2 і пп. 1701.2.6 п. 170.2 ст. 170, п. 179.1 ст. 179 ПК України, необхідність оподаткування доходу позивача в сумі 1 107 000,00 грн. за 2011 рік та відповідно визначив ОСОБА_2 грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 188 001,80 грн. і нараховував штрафні санкції в сумі 170,00 грн. за неподання податкової звітності.

На підставі Акта перевірки 12 березня 2014 року відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000181701, згідно якого ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 235 172,25 грн. (в т.ч. 188 001,80 грн. за основним платежем і 47 170,45 за штрафними санкціями).

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

В розумінні норми пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (що набрав чинності з 01 січня 2011 року)(далі - ПК України) "доходи" - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

У відповідності до пп. 163.1.1 і 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 розділу IV "Податок на доходи фізичних осіб" ПК України об'єктом оподаткування платника податку (як резидента, так і нерезидента) є, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету визначено ст. 168 розділу IV Кодексу.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року (абз. 1 - 3 п. 164.1 ст. 164 ПК України).

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 цього Кодексу)

При цьому пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 зазначеного Кодексу визначено, що загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Згідно з пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПК України, зокрема, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається в тому числі інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Зокрема, в розумінні норми пп. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПК України "корпоративні права" - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 вказано, якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку в терміни, передбачені пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку врегульований спеціальними нормами ПК України - нормами п. 170.2 ст. 170 цього Кодексу.

При цьому згідно із пп. "а" 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 ПК України для цілей п. 170.2 цього Кодексу термін "інвестиційний актив" трактується як пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.

Відповідно до пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Абзацом першим пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України передбачено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Згідно абз. 5 і 6 пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 цього Кодексу до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Також придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Нормою пп. 170.2.3 п. 170.2 ст. 170 ПК України визначено, що якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

В силу норм пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому пункту 29 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Обмеження щодо врахування інвестиційного збитку платником податків або податковим агентом під час обрахунку загального фінансового результату за операціями з інвестиційними активами визначенні у п. 170.2.4, 170.2.5 п. 170.2 ст. 170 ПК України.

Одночасно пунктом 170.2.4. ПК України встановлено, що у разі якщо протягом 30 календарних днів до дня продажу пакета цінних паперів (корпоративних прав) чи деривативів, а також протягом наступних 30 календарних днів з дня такого продажу платник податку придбаває пакет ідентичних цінних паперів (корпоративних прав) чи деривативів (зокрема, визначення терміну "ідентичні цінні папери" наведено в пп. 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 ПК України), то: а) інвестиційний збиток, що виник внаслідок такого продажу, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами; б) вартість придбаного пакета для цілей оподаткування визначається за ціною його придбання, але не нижче ніж ціна проданого пакета.

Податок розраховується шляхом застосування до бази оподаткування ставки податку, встановленої пунктом 167.1 статті 167 Кодексу.

За результатами дослідження наявних матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що в 2010 році ОСОБА_2 увійшла до складу засновників ТОВ "Українська марка" (ідентифікаційний код 34414301). Частка ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ "Українська марка" складала 50 %, що дорівнювало 500 000 грн.

Надалі, в 2011 році частка ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ "Українська марка" збільшилась до суми 1 350 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи (на підтвердження здійснення внесків до статутного капіталу зазначеного підприємства позивач надав суду копії прибуткових касових ордерів ТОВ "Українська марка" за період березень-квітень, липень-листопад 2009 року, січень-вересень і грудень 2010 року та за січень-листопад 2011 року, банківські виписки по особовому рахунку ТОВ "Українська марка" та картку рахунку бухгалтерського обліку 46 ТОВ "Українська марка" за період з 01.03.2009р. по 31.12.2011р.) і не заперечується відповідачем.

18 листопада 2011 року згідно протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ "Українська марка" ОСОБА_2 вийшла зі складу засновників та продала свою частку в статутному капіталі Товариства в розмірі 50 %, що в грошовому вираженні складає 1 350 000 грн. за ціною продажу 1 107 000 грн., на користь ТОВ "Регістр ЛТД" згідно договору купівлі-продажу (оплатного відступлення) частини частки (корпоративних прав) в статутному (складеному) капіталі ТОВ "Українська марка" від 18.11.2011р. та акта прийому-передачі від 22.11.2011р. (копії зазначених документів наявні в матеріалах даної справи). При цьому на момент виходу позивача із складу засновників ТОВ "Українська марка" статутний капітал цього Товариства був сформований повністю.

Крім того, 18 листопада 2011 року згідно протоколу № 18 загальних зборів учасників ТОВ "Томаш" (ідентифікаційний код 23721765), ТОВ "Регістр ЛТД" вийшло зі складу засновників та продало свою частину частки в статутному капіталі Товариства в розмірі 25 %, що становить 1 107 000 грн., фізичній особі ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу (оплатного відступлення) частини частки (корпоративних прав) в статутному (складеному) капіталі ТОВ фірма "Томаш" від 18.11.2011р. за № 1 та акта прийому-передачі від 18.11.2011р. Копії таких документів були надані позивачем до матеріалів справи.

Розрахунок між сторонами (ОСОБА_2 ТОВ "Регістр ЛТД") за придбані корпоративні права був проведений 08 грудня 2011 року, керуючись шляхом підписання акта зарахування та припинення взаємної заборгованості на суми 1 107 000,00 грн., що виникли відповідно до зазначених вище договорів купівлі-продажу (оплатного відступлення) частини частки (корпоративних прав) в статутному (складеному) капіталі ТОВ фірма "Томаш" і ТОВ "Українська марка".

Таким чином, фактичні обставини щодо придбання (понесення витрат) та продажу (отримання доходів) позивачем протягом 4-го кварталу 2011 року за аналогічні суми коштів ( 1 107 000,00 грн.) корпоративних прав в статутних капіталах різних товариств відповідачем документально не спростовані.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про хибність висновків ДПІ про отримання позивачем прибутку від операцій з інвестиційними активами (корпоративними правами) позивача в 2011 року.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем норм пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України внаслідок неподання до ДПІ декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік.

У відповідності до норм п. 170.2 ст. 170 ПК України платника податку не звільняється від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в підпункті 170.2.8 цього пункту.

Таким чином, вказані вище доходи відповідно до пп. 168.1.3 ст. 168 Кодексу відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та відповідних додатках до неї та оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Також відповідно до пп. "є" п. 176.1 ст. 176 Кодексу платники податку зобов'язані подавати податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом календарного року дохід, що оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, виплачується платнику податку двома або більше податковими агентами, і при цьому загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Термін подачі податкової декларації про майновий стан і доходи, яка подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, для платників податку на доходи фізичних осіб визначено пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу.

Згідно п. 179.1 ст. 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 179.2 статті 179 зазначеного Кодексу передбачено, що відповідно до цього розділу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи: від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом; від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу; у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу; зазначені у пунктах 167.2 - 167.4 статті 167 цього Кодексу, крім випадків, коли декларування таких доходів прямо передбачено відповідними нормами цього розділу; зазначені у підпункті "є" пункту 176.1 статті 176 цього Кодексу від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами не перевищує ста двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

В силу норми п. 179.9 ст. 179 ПК України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, виходячи, зокрема, з таких умов: розрахунки окремих видів доходів (витрат) мають міститися в додатках до податкової декларації, що заповнюються виключно платниками податку за наявності таких доходів (витрат); податкова декларація та додатки до неї мають складатися з використанням загальновживаної термінології, а також містити детальні інструкції щодо їх заповнення; податкова декларація та додатки до неї мають ідентифікувати платника податку та містити інформацію, необхідну для визначення суми його податкових зобов'язань або суми податку, що підлягає поверненню у разі використання платником податку права на податкову знижку.

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи фізичних осіб на 2011 рік затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. № 1395 "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи", що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за № 1532/20270.

У відповідності до п. 2 і 3 розд. 1 Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - Інструкція) подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - декларація) передбачено Конституцією України, Кодексом. Фізична особа - платник податку подає декларацію за звітний податковий період в установлені Кодексом строки до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку в органі державної податкової служби).

Положеннями розд. ІІ "Порядок оформлення декларації" цієї Інструкції визначено наступне. Декларація складається з восьми розділів, що подаються на двох двосторонніх аркушах формату А4, та семи додатків до декларації, які подаються на одно- та двосторонніх аркушах формату А4 та містять розрахунки окремих видів доходів (витрат).

Додатки до декларації є складовою частиною декларації і без декларації не дійсні. Додатки до декларації заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках.

У декларації та додатках до неї (в т.ч. у додатку 3 до декларації "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами") зазначаються всі передбачені в ній відомості (показники), крім випадків, прямо визначених у декларації та/або додатках до неї. Якщо будь-який рядок декларації та/або додатка до неї не заповнюється через відсутність інформації (операції, суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації та/або додатках до неї.

Безпосередньо порядок заповнення додатку 3 до декларації "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами" встановлений у розд. IV "Порядок заповнення додатків до декларації".

Як вбачається з наявних матеріалів справи та заперечується представниками обох сторін ОСОБА_2 результати операцій з придбання та продажу інвестиційних активів (корпоративних прав) за звітний період 2011 рік не декларувалися та відповідна податкова звітність (розрахунок/податкова декларація) за вказаний період до податкової інспекції не подавалася.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивач як платник податку (отримувач відповідного доходу) був зобов'язаний подати до податкового органу за встановленими формами та заповнені у встановленому законодавством порядку податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік разом із доданим до неї додатком 3 "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами", а тому висновки відповідача про порушення позивачем норм пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України внаслідок неподання до ДПІ декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік є правомірними.

Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.