Рішення

від 03.02.2015 по справі 905/3801/13-908/5884/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 11/153/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2015 Справа № 905/3801/13-908/5884/14

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мошурівський консервний завод» (пров. Шевченка, буд. 14, с. Мошурів, Тальнівський район, Черкаська область, 20432; ЄДРПОУ 34282645),

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інотерра» (вул. Університетська, буд. 108-А, м. Донецьк, Донецька область, 83114; ЄДРПОУ 37967596),

відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Богословська Н.Г. - дов. б/н від 17.11.2014р.;

від відповідача: не з'явився;

про: стягнення 75 260,21 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Мошурівський консервний завод» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Інотерра» 75 260,21 грн., які складаються з 72 792,00 грн. основного боргу, 2 742,78 грн. неустойки та 225,43 грн. 3% річних.

Ухвалою від 28.05.2013р. порушено провадження по справі, призначені час і дата судового засідання.

У зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя Господарським судом Донецької області на території проведення антитерористичної операції у Донецькій області, на підставі Розпорядження голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 року №28-р «Про зміну територіальної підсудності господарських справ», здійснено повторний автоматичний розподіл справи. Ухвалою від 18.12.2014р. справа прийнята до розгляду даним складом суду, призначені дата і час судового засідання, сторони зобов'язані надати документи та вчинити дії, необхідні для всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач наполягає за задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві, зокрема, повідомив, що спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 21/08/12 від 28.08.2012р. в частині своєчасної та повної оплати поставленої продукції. Заборгованість на момент подачі позовної заяви до суду становить 72 792,00 грн. Порушення строків оплати призвело до нарахування позивачем неустойки у вигляді пені в сумі 2 742,78 грн. та 3% річних в сумі 225,43 грн. Разом із стягненням вказаних сум, позивач просить судові витрати, пов'язані із розглядом справи віднести на відповідача.

Відповідач вимоги суду щодо надання відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не виконав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв про розгляд справи без участі представника відповідача не надходило. Таким чином, справа розглядається в порядку, передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в матеріалах справи документами.

Вивчивши матеріали справи та додатково надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання виникають з господарського договору або з інших угод, передбачених законом.

28.08.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Мошурівський консервний завод» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інотерра» (покупець) був укладений договір поставки № 21/08/12. Відповідно до умов договору позивач прийняв на себе зобов'язання передати у власність покупця продукцію торгової марки «По-українски СМАЧНО», а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти продукцію та оплатити її вартість на умовах, визначених договором.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.2 договору поставки товару здійснюється окремими партіями у відповідності до замовлень покупця.

На виконання умов договору позивачем здійснена поставка товару на загальну суму 72 792,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 623 від 27.12.2012р. на суму 32 268,00 грн. та № 200 від 20.03.2013р. на суму 40 524,00 грн., належним чином засвідчені копії яких, додані позивачем до позовної заяви.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами уповноваженої особи на видаткових накладних, скріплених печаткою ТОВ «Інотерра» та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 01.02.2013р., виданою на ім'я Сталбунова Максима Миколайовича.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.1 договору оплата кожної партії товару здійснюється на умовах, визначених у додаткових угодах. Так, додатковою угодою № 1/В до договору сторони домовились, що строк оплати становить 30 календарних днів з моменту передачі товару покупцю, тобто, товар, поставлений за накладною № 623 від 27.12.2012р. мав бути оплачений у строк до 27.01.2013р., а за накладною № 200 від 20.03.2013р. - до 20.04.2013р.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконав, отриманий товар не оплатив, внаслідок чого, станом на момент розгляду справи, за ним рахується заборгованість в сумі 72 792,00 грн.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В п. 8.2 договору сторони передбачили, що за прострочення оплати товару постачальник має право вимагати з покупця уплати неустойки в розмірі 0,1% від від вартості отриманого, але не оплаченого в строк товару, за кожний день прострочення.

За правовою природою дана неустойка є пенею.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач правомірно застосував дану норму та заявив до стягнення пеню в сумі 2 742,78 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 225,43 грн. річних

Розрахунок сум пені та річних ретельно перевірений в судовому засіданні.

Враховуючи наведені норми та умови договору, укладеного між сторонами, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Мошурівський консервний завод» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Інотерра» 72 792,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 2 745,78 грн. пені та 225,43 грн. річних заявлені правомірно та обґрунтовано, підтверджені зібраними у справі доказами, а відтак підлягають задоволенню.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до судового вирішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інотерра» (вул. Університетська, буд. 108-А, м. Донецьк, Донецька область, 83114; ЄДРПОУ 37967596) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мошурівський консервний завод» (пров. Шевченка, буд. 14, с. Мошурів, Тальнівський район, Черкаська область, 20432; ЄДРПОУ 34282645) 72 792 (сімдесят дві тисячі сімсот дев'яносто дві) грн. 00 коп. основного боргу, 2 742 (дві тисячі сімсот сорок дві) грн. 78 коп. пені, 225 (двісті двадцять п'ять) грн. 43 коп. 3% річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 03.02.2015р. оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 03.02.2015р.

Суддя С.А.Гончаренко