Постанова

від 04.02.2015 по справі 926/206-б/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2015 р. Справа № 926/206-б/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Марко Р.І.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління міндоходів у Чернівецькій області, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А (вих. № 4399/9/24-12-10-009 від 26.12.2014 року)

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області

від 23.12.2014 року у справі № 926/206-б/13-г

за заявою: прокурора м. Чернівців в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Чернівцях, м. Чернівці

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс", м. Чернівці, вул. Челюскінців, 13 (код ЄДРПОУ 14268077)

про визнання банкрутом

За участю представників сторін:

від боржника - не з'явився;

від заявника (скаржник) - не з'явився;

від Литвиненка В.П. - Лещенко А.В. - представник за довіреністю;

від ПАТ "Дельта Банк" - Заставна О.В. - представник за довіреністю;

арбітражний керуючий - не з'явився.

прокурор - Макогон Ю.І.

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

13.02.2014 року ухвалою Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/206-б/13-г за заявою: прокурора м. Чернівців в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Чернівцях, м. Чернівці до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс", м. Чернівці, вул. Челюскінців, 13 (код ЄДРПОУ 14268077) про визнання банкрутом визнано вимоги ПАТ "Дельта Банк" до боржника на суму 471 706,30 грн., погашення яких слід здійснювати в шосту чергу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2014 року по даній справі апеляційні скарги задоволено повністю, ухвалу господарського суду Чернівецької області від 13.02.2014 року змінено, виклавши п. 1 в наступній редакції: "Визнати вимоги ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Ренесанс" на суму 471 706,30 грн., погашення яких здійснювати як вимоги забезпеченого кредитора за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення в позачерговому порядку". В решті ухвалу залишено без змін.

29.10.2014 року постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу задоволено, ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а справу в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" передано на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.

За результатами нового розгляду справи, 23.12.2014 року оскаржуваною ухвалою Господарського суду Чернівецької області (суддя В.В.Дутка) визнано вимоги ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Ренесанс" на суму 471 706,30 грн., погашення яких здійснювати як вимоги забезпечуваного кредитора за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення в позачерговому порядку, витрати на оплату судового збору 1147,00 грн. погашаються у першу чергу.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція у м. Чернівцях Головного управління міндоходів у Чернівецькій області подала апеляційну скаргу, та просила суд прийняти апеляційну скаргу до свого провадження, скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 23.12.2014 року, а заяву Паладійчука А.В. від імені ПАТ "Дельта Банк" про визнання кредиторських вимог до боржника залишити без розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали не врахував, що в порушення вимог ст. 23 Закону про банкрутство заява про визнання ПАТ "Дельта Банк" кредитором боржника подана не уповноваженим представником, відтак повинна бути залишена без розгляду.

05.01.2015 року автоматизованою системою документообігу суду справу № 926/206-б/13-г розприділено до розгляду судді доповідачу - М.Б.Желіку. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 року у склад колегії для розгляду справи № 926/206-б/13-г введено суддів Костів Т.С., Марка Р.І.

Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 року подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 21.01.2015 року.

21.01.2015 року ухвалою Львівського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначеній у ній.

Через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду 21.01.2015 року від представника Литвиненко А.П. надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що така є необґрунтованою, оскільки до заяви кредитора ПАТ "Дельта Банк" долучено діючу на час її подання довіреність від імені банку ТОВ "Колекторська компанія "Вердикт" та довіреність ТОВ "Колекторська компанія "Вердикт" на ім'я Паладійчука А.В. Вважає, що довіреність від імені юридичної особи, в даному випадку ТОВ "Колекторська компанія "Вердикт" може бути викладена у простій письмовій формі на бланку товариства та за підписом уповноваженої особи, що посвідчується його печаткою.

21.01.2015 року представником ПАТ "Дельта Банк" подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому він вказує, що вимоги банку є заставними, а відтак підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів без подання відповідної заяви на підставі даних обліку боржника та їх погашення здійснюється за рахунок продажу заставного майна боржника у першу чергу.

Скаржник, боржник, арбітражний керуючий та інші учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників в судове засідання 04.02.2015 року не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Литвиненко А.П., кредитор ПАТ "Дельта Банк" та прокурор участь уповноважених представників в судове засідання забезпечили, які надали пояснення по суті апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесенні постанови.

Зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, наявності достатніх доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, а також належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія судів з урахуванням строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду визначених ст. 102 ГПК України приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 23.12.2014 року у справі № 926/206-б/13-г слід скасувати, задоволивши вимоги апеляційної скарги та прийняти нове рішення, яким заяву представника ТОВ "КК "Вердикт" А.В. Паладійчука А.В. (із врахуванням заяви вх. № 404 від 28.01.2014 року) про визнання ПАТ "Дельта Банк" кредитором ТОВ "Ренесанс" на суму 471 706,30 грн. залишити без розгляду.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого переважають у застосуванні над нормами Господарського процесуального кодексу, як спеціальні норми.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

26.03.2013 року ухвалою господарського суду Чернівецької області порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника.

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 02.07.2013 року боржника визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.

Оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури опубліковано в газеті "Голос України" від 12.07.2013 року № 127.

Із врахуванням зазначеного, при розгляді справи слід керуватися вимогами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діє з 19.01.2013 року.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій Вищий господарський суд України у постанові від 29.10.2014 року по даній справі зазначив про неповне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин справи та безпідставне посилання апеляційного суду на докази, що не були предметом правової оцінки місцевого суду з причин їх відсутності на момент винесення оскаржуваної ухвали.

Згідно положень ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.09.2013 року до господарського суду звернувся представник ТОВ "Колекторська компанія "Вердикт", яке діє в інтересах ПАТ "Дельта Банк" з заявою про визнання ТОВ "Колекторська компанія "Вердикт" кредитором боржника. Подана заява обґрунтована тим, що в порядку примусового виконання виконавчого листа № 2-1319 від 19.01.2011 року Першотравневим районним судом м. Чернівці про стягнення з боржника на користь ПАТ "Укрсиббанк" боргу, Першотравневим ВДВС Чернівецького МУЮ 23.02.2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

В межах виконавчого провадження на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівців від 12.02.2013 року змінено сторону виконавчого провадження, а саме замінено вибулого стягувача - Публічне акціонерне товариство "Укрcиббанк" на стягувача - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк".

28.01.2014 року А.В.Паладійчук подав до господарського суду заяву та просив визнати ПАТ "Дельта Банк" кредитором ТОВ "Ренесанс" на загальну суму 471 706,30 грн., з яких 465 609,87 грн. - заборгованості за кредитом та процентів за ним, 4 276,43 грн. - штрафних санкцій (неустойки) та 1 820,00 грн. судових витрат.

Так, судом встановлено, що 03.10.2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрcиббанк" та громадянкою України Литвиненко Аллою Петрівною укладений договір про надання споживчого кредиту № 11050460, відповідно до умов якого банк зобов'язувався надати позичальнику, а позичальник зобов'язувався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту поновлюваної кредитної лінії, що дорівнює 150 000 дол. США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума дорівнює еквіваленту 757 500,00 грн. за курсом НБУ на день укладення Договору.

На забезпечення виконання грошових зобов'язань Литвиненко А.П. за вище вказаним договором споживчого кредиту № 11050460, 03.10.2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрссиббанк" та ТОВ "Ренесанс" укладено договір іпотеки № 4442, відповідно до умов якого в іпотеку передано нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення, що належать іпотекодавцю на праві власності і знаходяться за адресою м. Чернівці, вул. Челюскінців, будинок 13 загальною ринковою вартістю предмету іпотеки встановленою за домовленістю сторін 464 734,00 грн. та договір іпотеки № 4450 від 04.10.2006 року укладений між акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрссиббанк" та Золотарьовою Ю.С., який в подальшому 16.09.2009 року розірвано.

В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору укладені також два договори поруки, зокрема, договір поруки № 46674 від 03.06.2006 року, між акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрссиббанк", Литвиненко А.П. та ТОВ "Ренесанс", відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли за кредитним договором № 11050460 від 03.10.2006 року, як існуючих на час укладення договору, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому; та договір поруки від 05.01.2007 року, де поручителем за кредитним договором № 11050460 від 03.10.2006 року виступила громадянка України Золотарьова Ю.С.

16.09.2009 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" та громадянкою України Литвиненко А.П. укладено додаткову угоду № 2 до Договору про надання споживчого кредиту №11050460 від 03.10.2006 року, відповідно до умов якого змінено графік погашення кредиту з визначенням дати останнього платежу 03.10.2017 року, а також сторони прийняли в забезпечення зобов'язань по кредиту іпотеку за вище згаданим договором № 4442 від 03.10.2006 року та два договори поруки № 46674 від 03.10.2006 року і № 85432 від 05.07.2007 року. У зв'язку з внесенням змін до кредитного договору договором про внесення змін № 1 внесено зміни до договору іпотеки № 4442, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу 03.10.2006 року за р. № 2900.

Заочним рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29.09.2010 року у справі №2-1319/10, яке набрало законної сили, задоволено позов публічного акціонерного товариства "Укрcиббанк" та стягнуто на його користь солідарно з Литвиненко Алли Петрівни, ТОВ "Ренесанс" та Золотарьової Юлії Сергіївни заборгованість в розмірі 58317,87 дол. США що по курсу НБУ складає 465609,87 грн., в розмірі 535,62 дол. США, що по курсу НБУ складає 4276,43 грн. та судові витрати в розмірі 1820,00 грн.

23.02.2011 року відкрито виконавче провадження № 24587009 з примусового виконання зазначеного рішення суду.

08.12.2011 року ПАТ "Укрcиббанк" уклав договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року з ПАТ "Дельта Банк", відповідно до якого ПАТ "Дельта Банк" передано право вимоги, зокрема до Литвиненко А.П., про що свідчать акти приймання - передачі документації від 16.02.2012 року. У зв'язку з чим, ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12.02.2013 року у справі № 725/151/13-ц здійснено процесуальну заміну стягувача ПАТ "Укрcиббанк" його правонаступником публічним акціонерним товариством "Дельта Банк".

Доказів повного або часткового задоволення вимог ПАТ "Дельта Банк" у виконавчому провадженні № 24587009 чи в добровільному порядку солідарними боржниками Литвиненко Аллою Петрівною, ТОВ "Ренесанс" та Золотарьовою Юлією Сергіївною суду не подано.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя) (ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

При цьому, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Однак, розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав (ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржувана ухвала вказаним вимогам не відповідає.

Так, 14.03.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (Довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Вердикт" укладено договір доручення № 001, відповідно до умов якого повірений за дорученням довіреного приймає на себе зобов'язання за винагороду здійснювати від імені довірителя допустимі законодавством України та даним договором юридичні та фактичні дії, спрямовані на повернення простроченої або загальної заборгованості боржників. Згідно п. 4.5. Договору для виконання повіреним зобов'язань, передбачених цим договором, довіритель передає повіреному оригінал довіреності та по одному оригіналу довіреності на осіб, яких останній вкаже письмово, та завірені копії в кількості, необхідній для виконання договору.

При цьому, відповідно до п.3.1.2. договору доручення повірений зобов'язаний застосовувати відносно боржників, зазначених у відповідних реєстрах боржників необхідні та допустимі законодавством України дії з метою погашення боржникам простроченої заборгованості або загальної заборгованості в межах повноважень, визначених у відповідній довіреності, що видана довірителем повіреному з метою виконання умов цього договору.

14.05.2013 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" видало довіреність, якою уповноважило товариство з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Вердикт" представляти інтереси довірителя в органах державної влади та управління, підприємствах ,установах та організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування, а також перед фізичними особами з приводу вирішення будь-яких питань та здійснення будь-яких непередбачених законом дій, спрямованих на стягнення заборгованості з фізичних осіб по кредитним договорам, укладеним з довірителем, для чого повіреному, зокрема надається право підписувати, подавати та отримувати різного роду скарги, заяви, довідки та документи (том 3 арк. справи 44).

У вказаній довіреності зазначено, що вона діє в межах чинності Договору № 001 від 14.03.2012 року, однак не пізніше ніж до 14.03.2014 року включно, та видана з правом передоручення працівникам ТОВ "Колекторська компанія "Вердикт", які працюють за трудовим договором.

Як вбачається з матеріалів справи заяву від 06.09.2013 року та заяву від 28.01.2014 року про визнання кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" від імені якого діє ТОВ "КК "Вердикт" підписав представник ТОВ "КК "Вердикт" Паладійчук А.В., повноваження якого підтверджувалися довіреністю від 02.01.2013 року (том 3 арк. справи 47), яка діяла до 31.12.2013 року. Відповідно до вказаної довіреності товариство уповноважила Паладійчука А.В. представляти його інтереси в усіх без винятку судах, судових, адміністративних установах та адміністраціях України, для чого наділило його певними правами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява кредитора про визнання його вимог до боржника підписується кредитором або його уповноваженим представником.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (ч. 3 ст. 28 ГПК України).

Порядок здійснення передоручення регулюється положенням ст. 240 ЦК України, яка передбачає, що представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передавати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.

Статтею 245 ЦК України передбачено вимоги до форми довіреності, яка згідно вимог закону повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Згідно ч. 2 ст. 245 ЦК України довіреність, що видається в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвіченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

Матеріалами справи підтверджується, що довіреність від 02.01.2013 року та 27.12.2013 року, яка видана ТОВ "Колекторська компанія "Вердикт" Паладійчуку А.В. в порядку вимог ст. 245 ЦК України нотаріально не посвідчена, що не заперечується сторонами.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до вказаних довіреностей Паладійчук А.В уповноважений представляти інтереси саме ТОВ "Колекторська компанія "Вердикт", а не в порядку передоручення інтереси ПАТ "Дельта Банк", як це передбачалося договором доручення № 001 від 14.03.2012 року та довіреністю ПАТ "Дельта Банк" виданою товариству. Окрім того, повірений має право передати іншій особі лише ті повноваження, на вчинення яких його уповноважив довіритель.

Із врахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що заява про визнання кредитором боржника ПАТ "Дельта Банку" подана не уповноваженим представником, що в порядку положень ч. 1 ст. 81 ГПК України, які узгоджуються із вимогами ч. 1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є підставою залишення її без розгляду.

Відтак доводи, викладені в апеляційній скарзі підтверджуються висновками суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим колегія суддів визнає їх належною підставою для скасування оскаржуваного рішення, що передбачені у ст. 104 Господарського процесуального кодексу України та вважає за необхідне задоволивши вимоги апеляційної скарги скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким заяву представника ТОВ "КК "Вердикт" А.В. Паладійчука А.В. (із врахуванням заяви вх. № 404 від 28.01.2014 року) про визнання ПАТ "Дельта Банк" кредитором ТОВ "Ренесанс" на суму 471 706,30 грн. залишити без розгляду.

Колегія суддів, вважає за необхідне звернути увагу на те, що вимоги кредиторів, які забезпеченні заставою майна боржника розпорядником майна окремо вносяться до реєстру вимог кредиторів, а їх погашення здійснюється в позачерговому порядку за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення. Дії або бездіяльність арбітражного керуючого, ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскарженні до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю) в порядку вимог ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, коли судом апеляційної інстанції приймається нове судове рішення після скасування судового рішення місцевого господарського суду, то розподіл сум судового збору здійснюється постановою відповідно апеляційної інстанції, яка прийняла нове рішення.

У разі задоволення позову повністю або частково, у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Оскільки, розподіл сум судового збору так само як й інших судових витрат у непозовному провадженні, як-от у справах про банкрутство, здійснюється за загальними правилами статті 49 ГПК, колегія суддів задовольняючи вимоги апеляційної скарги приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на боржника та здійснювати його задоволення у першу чергу реєстру вимог кредиторів згідно положень ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Вимоги апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління міндоходів у Чернівецькій області, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А (вих. № 4399/9/24-12-10-009 від 26.12.2014 року) задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області у справі № 31926/206-б/13-г від 23.12.2014 року скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким заяву представника ТОВ "КК "Вердикт" А.В. Паладійчука А.В. (із врахуванням заяви вх. № 404 від 28.01.2014 року) про визнання ПАТ "Дельта Банк" кредитором ТОВ "Ренесанс" на суму 471 706,30 грн. залишити без розгляду.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс" (м. Чернівці, вул. Челюскінців, 13, код ЄДРРПОУ 14268077) в доход спеціального фонду Державного бюджету України (МФО банку 825014, Банк ГУДКСУ у Львівській області, УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006) 609 грн. 00 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Витрати зі сплати судового збору повинні задовольнятись у першу чергу згідно з ст.45 Закону про банкрутство.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 09.02.2015 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.