Постанова

від 05.02.2015 по справі 803/94/15-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 року Справа № 803/94/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

з участю представників позивача Маковської Т.О., Даниліка Ф.Я.,

представника відповідача Кушнір Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом Луцької районної спілки споживчих товариств до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Луцька районна спілка споживчих товариств (далі - Луцька райспоживспілка, позивач) звернулася з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Луцької ОДПІ від 31 грудня 2014 року №28/15-02 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 16.12.2014 року Луцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку платника єдиного податку Луцької райспоживспілки. Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки від 16.12.2014 року №484/15-02/0174430 порушення позивачем пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України). За результатами перевірки в.о.начальника Луцької ОДПІ Шинкарчук Б.М. 31.12.2014 року винесено рішення №28/15-02 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку. Оскаржуване рішення позивач вважає протиправним та просить його скасувати, оскільки нормами ПК України не передбачено, що у разі відсутності відомостей щодо розміру часток засновників (учасників) в статутному фонді така особа не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Установчі документи Луцької райспоживспілки не містять відомостей про те, що споживчі товариства є засновниками райспоживспілки, а в статутному капіталі є їх частки. Оскільки підтверджуючих документів, які б свідчили про те, що у споживчого товариства наявна частка в статутному капіталі не існує, тому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 31 грудня 2014 року №28/15-02 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, та просили позов задовольнити.

В поданих суду запереченнях відповідач позов не визнав, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні камеральної перевірки. Зазначив, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків. Крім того, суб'єкт господарювання, у якого статутний фонд не сформовано і який має одного або декілька засновників - юридичних осіб, що не є платниками єдиного податку, та/або неприбуткові організації (громадські, благодійні), не може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Контролюючим органом анулювання реєстрації платника єдиного податку проведено у відповідності до вимог пункту 299.11 статті 299 ПК України, тому просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях, та просила відмовити у задоволенні позовних вимог Луцької райспоживспілки.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що Луцька райспоживспілка з 1 жовтня 2012 року перебувала на спрощеній системі оподаткування на підставі свідоцтва платника єдиного податку №639442 серії А (а.с.10).

16 грудня 2014 року відповідачем була проведена камеральна перевірка Луцької райспоживспілки щодо правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку звітності за період з 01.10.2012 року по 15.12.2014 року. За результатами даної перевірки відповідачем 16 грудня 2014 року складено акт №484/15-02/0174430 (а.с.12), яким встановлено порушення позивачем пункту 291.5 статті 291 ПК України.

На підставі акта перевірки Луцькою ОДПІ 31 грудня 2014 року прийнято рішення за №28/15-02, яким Луцькій райспоживспілці анульовано свідоцтво платника єдиного податку (а.с.9).

Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог пункту 291.5 статті 291 ПК України ґрунтуються на тому, що згідно статутних документів засновниками Луцької райспоживспілки є члени райспоживспілки - юридичні особи, що перебувають на загальній системі оподаткування, а саме: Милушівське, Полонківське, Теремнівське товариства. В акті перевірки зазначено, що статутний фонд Луцької райспоживспілки не сформований, у зв'язку з цим частки, що належать засновникам (учасникам), у статуті визначити неможливо. Відповідно суб'єкт господарювання, у якого статутний фонд не сформований, який має одного або декілька засновників - юридичних осіб, що не є платниками єдиного податку, не може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Однак, суд не погоджується з такими висновками Луцької ОДПІ, враховуючи наступне.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено Главою 1 Розділу 4 Податкового кодексу України - «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності».

Відповідно до пункту 291.2. статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3. статті 291 ПК України передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно із підпунктом 291.5.5. пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Враховуючи дані правові норми, судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо наявності (відсутності) визначених законом підстав для перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, зокрема, наявність (відсутність) в статутному капіталі позивача часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, в розмірі, що дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Відносини, пов'язані зі створенням і діяльністю райспоживспілки регулюються Законом України «Про споживчу кооперацію», Законом України «Про кооперацію», іншими законодавчими актами України та нормативними актами Укркоопспілки.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» споживчий кооператив (споживче товариство) - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів.

Згідно із статтею 8 Закону України «Про споживчу кооперацію» споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в місцеві спілки, Центральну спілку споживчих товариств України, і мають право вільного виходу з них.

Взаємовідносини між споживчими товариствами та їх спілками будуються на договірних засадах. Товариства можуть делегувати спілкам частину своїх повноважень та виконання окремих функцій.

Спілки споживчих товариств, виходячи з делегованих їм прав, можуть представляти і захищати інтереси споживчих товариств, їх членів та обслуговуваного населення у відповідних державних та інших органах, а також у міжнародних організаціях; подавати споживчим товариствам практичну допомогу в здійсненні господарської діяльності, впровадженні в практику досягнень науково-технічного прогресу, передового досвіду; проводити науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, підготовку та підвищення кваліфікації кадрів; вирішувати господарські спори між організаціями і підприємствами споживчої кооперації; вести власну господарську діяльність, спрямовану на створення необхідної виробничої та соціальної інфраструктури споживчої кооперації.

Вищим органом управління спілки є з'їзд (конференція), який приймає статут, обирає розпорядчі, виконавчі та контрольні органи, вирішує інші питання діяльності спілки. Взаємодія і підпорядкованість розпорядчих, виконавчих та контрольних органів спілки визначається статутом.

Спілка визнається юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу не заборонену чинним законодавством діяльність з дня її державної реєстрації. Вона не відповідає за зобов'язаннями споживчих товариств і не має щодо них розпорядчих функцій.

Законом України «Про споживчу кооперацію» не встановлено обов'язку формувати та визначати в установчих документах споживчої спілки розмір статутного капіталу та виділяти розмір часток її засновників (учасників).

Судом встановлено, що Луцька районна спілка споживчих товариств зареєстрована як юридична особа 21.05.1991 року, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.60) та діє на підставі статуту, викладеному в новій редакції, державна реєстрація якого проведена 28.10.2013 року (а.с.13-32), номер запису в Єдиному державному реєстрі 11871050022000015.

До моменту набрання чинності Господарським кодексом України юридичні особи могли створюватись із формуванням статутного фонду або без його формування згідно із законодавством.

Відповідно пункту 2 Статуту Луцька райспоживспілка об'єднує на добровільних засадах споживчі товариства, які виявили бажання стати членами райспоживспілки відповідно до законодавства. Членами райспоживспілки є: споживчі товариства «Велес-кооп», «Веселе-кооп», «Лучеськ», Милушівське, Полонківське, Теремнівське, Торчинське, «Трейд кооп» Луцького району Волинської області.

В чинному статуті позивача розмір статутного капіталу та частки засновників (учасників) в статутному капіталі не визначені.

Крім того, в статуті позивача відсутні норми, які ставлять в залежність формування та компетенцію органів управління і контролю райспоживспілки від частки учасників райспоживспілки в її статутному фонді.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що оскільки членами Луцької райспоживспілки є вісім споживчих товариств, частки яких є рівними в статутному капіталі, то частка трьох споживчих товариств: Милушівського, Полонківського та Теремнівського, які перебувають на загальній системі оподаткування, у майні позивача складає більше 25%.

Так, згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01 січня 2015 року «Дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) та дата закінчення його формування» - наявний запис: «0,00 грн., 06.08.2004 року», В «Переліку засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи, якщо засновник - юридична особа» міститься запис - члени райспоживспілки, розмір внеску до статутного фонду - 0,00 грн.» (а.с.62-64).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За таких обставин твердження відповідача про правомірність визначення контролюючим органом часток споживчих товариств - учасників райспоживспілки у відсотковому співвідношенні до несформованого статутного фонду суд вважає безпідставними та необгрунтованими, оскільки такі твердження Луцької ОДПІ спростовуються відомостями з Єдиного державного реєстру.

На думку суду, оскільки відсутні реєстраційні відомості щодо розміру статутного фонду юридичної особи та розміру часток засновників (учасників) в статутному фонді, які перебувають як на загальній, так і на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, обмеження щодо перебування на спрощеній системі оподаткування, встановлені підпунктом 291.5.5 пункту 291.5 статті 291 ПК України, на таку юридичну особу не поширюються.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Луцької райспоживспілки підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення Луцької ОДПІ від 31 грудня 2014 року №28/15-02 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку підлягає скасуванню як протиправне.

Частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено: якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи наведене, з Державного бюджету України слід присудити на користь позивача 73,08 грн. судового збору, сплаченого при поданні адміністративного позову згідно з платіжним дорученням №34 від 23.01.2015 року (а.с.2).

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 31 грудня 2014 року №28/15-02 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Присудити з Державного бюджету України на користь Луцької районної спілки споживчих товариств (43001, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Чернишевського, 1А, код ЄДРПОУ 01744300) судові витрати в сумі 73,08 грн. (сімдесят три грн. 08 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 10 лютого 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій