Ухвала

від 05.02.2015 по справі 826/5744/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5744/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В. П. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

05 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

представника позивача Коптинця А. Б., представника відповідача Шендрик С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кард-Сістемс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кард-Сістемс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Кард-Сістемс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій відповідача щодо визнання нікчемними правочини ТОВ «Кард-Сістемс» з контрагентами, а саме ТОВ «Біг Стоун», ТОВ «Гант», ТОВ «Гламур Пак», ТОВ «А Квін», ТОВ «КПІ Трейдінг»; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.02.2014 р. № 18026552207; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.02.2014 р. № 17926552207; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2014 р. № 18426551702; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2014 р. № 93026552206; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2014 р. № 18326551702.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2014 р. адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем на підставі наказу від 13.09.2013 р. № 1423 та п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, ст.77, п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та плану-графіка проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Кард-Сістемс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р.

За результатами проведення перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт № 644/26-55-22-07/30968876 від 13.11.2013 року.

Згідно з висновками, викладеними в акті від 13.11.2013 року, встановлено порушення позивачем:

- п.п.5.1 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р., п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1243323 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.п. 192.1.1 б) п.192.1 ст. 192, п.198.3, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.п.201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 087 414 грн.;

- п 171.2 «а» ст. 171, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням п.п. «є» 164.2.17 п. 164.2 ст. Податкового кодексу України, п.п. «є» 6.3.3 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-IV, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі в сумі 2648,10 грн.;

- п. 1.2, п. 3.3. Наказу ДПА України від 24.12.2010 року за № 1020 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», ст. 51, п. 70.16., ст. 70, пп. 176.2.«б», п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України;

- ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94 - ВР зі змінами та доповненнями, а саме: несвоєчасне надходження валютної виручки на територію України від SIA «PROFS Latvija» (Латвія) за контрактом від 08.08.2008 року №EXL-12 в сумі 2 720,00 дол. США. (еквів. 13 221,92 грн.).

На підставі висновків, викладених в акті, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 92826552207 від 26.11.2014 року, яким нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 347 473 грн., в тому числі, за основним платежем - 923 034 грн., штрафні (фінансові) санкції - 424439 грн.;

№ 92826552207 від 26.11.2014 року, яким нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 1 037 848 грн., та штрафні (фінансові) санкції - 472 578 грн.;

№ 18426551702 від 26.11.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 3038,00 грн., у тому числі за основним платежем - 2648,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 390,00 грн.;

№ 93026552206 від 26.11.2014 року, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД на суму 4461,07 грн. у повному обсязі;

№ 18326551702 від 26.11.2014 року, яким визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналогічні норми містилися в Законах України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств».

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів дотримується позиції, що необхідною умовою для віднесення сплачених цін за товари (послуги) до валових витрат та сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, який зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно із пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Аналогічні норми містилися і в Законі України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV, що також розповсюджується на спірні правовідносини у відповідних періодах.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Кард-Сістемс» в перевіряємий період мало взаємовідносини з ТОВ «Біг Стоун» (код за ЄДРПОУ 36591327), ТОВ «Гант» (код за ЄДРПОУ 35325967), ТОВ «Гламур Пак» (код ЄДРПОУ 33740713), ТОВ «А-Квін» (код ЄДРПОУ 37507660), ТОВ «Гранітоль» (код за ЄДРПОУ 37982462).

В підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій в матеріалах справи наявні копії договорів поставки, податкових накладних, видаткових накладних, калькуляцій, довіреностей.

Зокрема, позивачем надано копії договорів поставки, укладених між позивачем та ТОВ «А-Квін» (№04/11-1 від 25.04.2011 року, №07/11-1 від 05.07.2011 року, № 01/12-1 від 17.01.2012 року, № 1/04-2012 від 27.04.2012 року), згідно умов яких постачальник (ТОВ «А-Квін») зобов'язувався систематично постачати і передавати у власність позивачу товар (запчастини для систем пропуску).

В підтвердження виконання умов договорів поставки позивачем надані податкові накладні, видаткові накладні, калькуляції, довіреності.

Також, позивачем надано копії видаткових накладних, копії податкових накладних за період з липня 2010 року по лютий 2011 року, виписаних ТОВ «Біг Стоун» на підставі рахунків за період з липня 2010 року по лютий 2011 року.

Крім того, у перевіряємий період позивачем укладено договір поставки з ТОВ «Гранітоль» № 1/04-2012 від 27.04.2012 року, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ «Гранітоль») зобов'язувався постачати і передавати у власність позивачу товар належної якості в кількості та за ціною, що зазначені у специфікації, що є невід'ємною частиною Договору.

В підтвердження виконання умов договору, позивач надав копії податкових накладних, видаткових накладних, довіреностей, накладних-вимог.

Також, у перевірямий період позивач мав взаємовідносини із ТОВ «Гламур Пак».

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з вказаним підприємством, позивач надав копію видаткової накладної № РН-0000163 від 13.12.2010 року, копії калькуляцій, копію податкових накладних № 244 від 29.11.2010 року.

На підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Гант» позивач також надав копії видаткових накладних та податкових накладних за 2010 - 2011 роки.

Судом першої інстанції викликались в судові засідання в якості свідків директори контрагентів позивача для надання пояснень щодо підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Кард-Сістемс». Однак, вказані особи в судове засідання не прибули.

Відмовляючи у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень - рішень щодо збільшення грошових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток суд першої інстанції зазначив, що надані позивачем документи на підтвердження господарських правовідносин з контрагентами, не є належно оформленими первинними документами, оскільки не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, в видаткових та податкових накладних не зазначено прізвища особи, яка їх склала, її посаду, а також дату та номер довіреності.

При цьому, позивачем не надано до матеріалів справи рахунків-фактур, на підставі яких виписано видаткові накладні, докази щодо підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «КПІ «Трейдінг», ТОВ «Біг Стоун», заявок на виробництво, на підставі яких виписано накладні-вимоги на відпуск матеріалів, докази транспортування і пакування товару, що передбачені умовами договорів.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується з огляду на те, що наявні в матеріалах справи первинні документи в їх сукупності свідчать про реальність надання позивачем на користь замовників послуг зі встановлення пропускних систем, але не свідчать про реальність поставок товарів на користь позивача зазначеними ним контрагентами.

Так матеріали справи містять безліч довіреностей на отримання ТМЦ від позивача на користь замовника, проте, не містять жодної довіреності на отримання ТМЦ позивачем від своїх контрагентів.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що у даній справі йдеться про взяття на себе контрагентами позивача зобов'язань з поставки певної продукції за умовами договорів поставки, з огляду на що для встановлення реальності господарських операцій дослідженню має підлягає сам факт поставки, що, в свою чергу, не може бути досліджений, і, як наслідок, підтверджений, з огляду на відсутність в матеріалах справи, власне, ТТН.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для скасування податкових повідомлень - рішень № 18026552207 та № 17926552207.

Також перевіркою виявлено випадки надання податкової соціальної пільги працівнику ТОВ «Кард-Сістемс», який одночасно зареєстрований приватним підприємцем в ДПІ у Святошинському районі ГУ доходів у м. Києві, а саме: ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1). За період з 01.07.2010 року по 31.10.2010 року надана податкова соціальна пільга, в тому числі: липень 2010 року - 434,50 грн., серпень 2010 року - 434,50 грн., вересень 2010 року - 434,50 грн., жовтень 2010 року - 434,50 грн. Всього виплачено доходу на загальну суму 1738,00 грн.

Податок на доходи фізичних осіб з зазначених сум доходу позивачем не утриманий.

Крім того, під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що позивачем не утримано податок на доходи фізичних осіб із коштів, які були сплачені ТОВ «Кард-Сістемс» з розрахункового рахунку товариства за придбані авіаквитки на загальну суму 15917,00 грн. для працівників товариства ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Сплата здійснена відповідно до банківських документів, а саме від 18.11.2011 р. на суму 3425,00 грн., від 30.06.2011 р. на суму 3041,00 грн., від 28.03.2011 р. на суму 3150,00 грн., від 28.03.2011 р. на суму 3150,00 грн., від 28.03.2011 р. на суму 3150,00 грн., однак, відсутні оригінали відривної частини посадкового талону пасажира, що не може бути основою для відшкодування таких витрат, сплачені за авіаквитки, а по суті є доходом працівника з якого не утримано податок на доходи фізичних осіб.

Доводи апеляційної скарги в цій частині зводяться до того, що відповідачем під час проведення перевірки жодного разу не відібрано у позивача пояснення з цього приводу.

Натомість, колегія суддів не вбачає з матеріалів справи та з доводів апеляційної скарги, що оригінали відривної частини посадкового талону пасажира були в наявності під час перевірки.

З огляду на що, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 26.11.2014 року № 18426551702, яким донараховано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 3038,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510,00 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 26.11.2014 року № 18326551702.

Окрім цього, згідно акта документальної планової виїзної перевірки від 04.02.2009 р. №54/23-06/30968876 та даних бухгалтерського обліку станом на 30.09.2008 року у ТОВ «Кард-сістемс» встановлена дебіторська заборгованість за зовнішньоекономічним експортним контрактом від 08.08.2008 року №EXL-12, укладеного з компанією SIA «PROFS Latvija», Латвія у розмірі 2720,00 дол. США (еквівалент 13 221,92 грн.), яка в періоді, який перевірявся, погашена несвоєчасно.

У періоді, який перевірявся, ТОВ «Кард-сістемс» здійснювались операції на підставі 22 зовнішньоекономічних експортних договорів щодо продажу обладнання для контролю проходу людей (турнікети).

ТОВ «Кард-сістемс» експортовано товар (обладнання для контролю проходу людей) загальною фактурною вартістю 206 057,00 дол. США (еквівалент 1 627 740,88грн.) та надані консультаційні послуги нерезиденту на суму 250,00 дол. США (еквівалент 1 981,63грн.).

У періоді, який перевірявся, на валютний рахунок ТОВ «Кард-сістемс» надійшла оплата від нерезидентів у загальному розмірі 209 027 дол. США (еквівалент 1 050 091,29 грн.).

ТОВ «Кард-сістемс» (Продавець) укладено зовнішньоекономічний експортний контракт від 08.08.2008 року №EXL-12 з компанією SIA «PROFS Latvija», Латвія (Покупець) щодо відвантаження обладнання для контролю проходу людей (турнікет).

Перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за контрактом від 08.08.2008 року № EXL-12 з компанією SIA «PROFS Latvija», Латвія за період з 01.10.2008 року по 31.12.2012 року встановлено, що на виконання умов даного контракту від нерезидента компанії SIA «PROFS Latvija», Латвія надійшла валютна виручка в сумі 2720,00 дол. США (еквів. 13 221,92 грн.) з порушенням законодавчо встановлених термінів.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач, між тим, не надав належних та допустимих доказів на спростування висновків відповідача.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кард-Сістемс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кард-Сістемс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 10.02.2015 р.)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.