Ухвала

від 30.01.2015 по справі 820/16816/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2015 р.Справа № 820/16816/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника відповідача Потапенко І.О.

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2014р. по справі № 820/16816/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- визнати неправомірною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.09.2014 року № Ф-26;

- визнати неправомірним та скасувати рішення від 19 вересня 2014 року №0004611702;

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 вересня 2014 року №0004601702.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2014 року адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, скасування вимоги та скасування рішення задоволено в повному обсязі.

Визнано неправомірною та скасовано вимогу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.09.2014 року №Ф-26.

Визнано неправомірним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 19 вересня 2014 року №0004611702.

Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 19 вересня 2014 року №0004601702.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2014 року скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2014 без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця Виконавчим комітетом Харківської міської ради 20.01.2009 року за №24800000000106501, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова за №39400 та зареєстрований платником податку на додану вартість згідно свідоцтва платника ПДВ №100304630 від 08.10.2010 року.

На підставі п.77.1 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, ст.13 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно направлення від 08.08.2014 року №1824 виданого ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів Харківської області та наказу на проведення перевірки від 30.07.2014 року №1554, фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з 11.08.2014 року по 01.09.2014 року була проведена документальна планова виїзна перевірка суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено Акт №3549/17021 від 08 вересня 2014 року, яким встановлено наступні порушення ФОП ОСОБА_3:

-п.167.1 ст.167, п.177.2, ст.177, п.177.4, ст.177 Податкового Кодексу України, а саме заниження податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 51574,30 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, а саме у 2013 році завищено в частині включення до складу податкового зобов'язання на суму 73883,00 грн.,

- п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, встановлено завищення сум податкового кредиту;

- ст. 9 Закону України від 08.07.2010 року №2464-IV «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме встановлено заниження сплати єдиного соціального внеску за жовтень-грудень 2013 року по ставці 34,7% на загальну суму 18795,84 грн.

За наслідками акту перевірки №3549/17021 від 08 вересня 2014 року ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова були прийняті вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.09.2014 року №Ф-26, рішення від 19 вересня 2014 року №0004611702 та податкове повідомлення-рішення від 19 вересня 2014 року №0004601702.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних рішень та вимоги.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 14.1.27 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (пункт 177.4 статті 177 Податкового кодексу України).

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).

В силу пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «УКРДЕВЕЛОПМЕНТ» та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір поставки товару №2 від 11 листопада 2013 року .

Фактичне виконання вказаного договору підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури, платіжними дорученнями.

Окрім цього, між ТОВ «ПРОКОММ» та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір поставки товару №8 від 04 жовтня 2013 року.

Фактичне виконання вказаного договору підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури, платіжними дорученнями.

Доставка придбаного товару від ТОВ «Укрдевелопмент» та ТОВ «ПРОКОММ» відбувалася за рахунок та силами постачальників на адресу складу № 1 компанії-перевізника ТОВ «Нова Пошта», який находиться за адресою: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 34, оплата поставки Товару придбаного у цих двох контрагентів відбувалося за їх рахунок.

З матеріалів справи також вбачається, що товар, придбаний ФОП ОСОБА_3 з ТОВ «УКРДЕВЕЛОПМЕНТ» та ТОВ «ПРОКОММ», був в подальшому використаний у власній господарській діяльності позивача, тобто під час виконання основного виду діяльності позивача: 51.44.0 - оптова торгiвля посудом, виробами зi скла, фарфору та керамiки, шпалерами та засобами для чищення, 51.42.1 - оптова торгiвля одягом, 51.42.3 - оптова торгiвля взуттям.

Придбаний у ТОВ «Укрдевелопмент» та ТОВ «ПРОКОММ» товар у подальшому був реалізований покупцю ТОВ «НОВУС УКРАЇНА», що підтверджується видатковими та податковими накладними.

Доставлявся товар ТОВ «НОВУС УКРАЇНА» через ТОВ «Нова пошта», а частина товару доставлялася на транспортному засобі позивача Renault Master MAU FJT 1 323 H6 ( свідоцтво про реєстрацію ТЗ міститься в матеріалах справи).

У якості доказів перевезення товару від позивача до покупця, що був придбаний у ТОВ «Укрдевелопмент» та ТОВ «Прокомм» в матеріалах справи містяться акти здачі-прийняття робіт, що підписані між позивачем та перевізником ТОВ «Нова Пошта».

Наведене свідчить, що господарські операції по придбанню товарів ФОП ОСОБА_3 у ТОВ «УКРДЕВЕЛОПМЕНТ» та ТОВ «ПРОКОММ» мали реальний характер, фактично відбулися та мали наслідком подальший рух товарів.

З акту перевірки вбачається, що підставою для висновку відповідача про встановлені порушення, стала наявність Акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.04.2014 року № 1068/26-55-22-09/38489433 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «УКРДЕВЕЛОПМЕНТ» та Акту ДПІ у Шевченківському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві №1938/26-59-22-01-18/38406205 від 18.11.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПРОКОММ», якими встановлено, що реальність вчинення господарських операцій відсутня. З огляду на вказане, перевіряючи дійшли висновку, що задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит по податку на додану вартість та витрати неможливо підтвердити, правочини, вчинені ФОП ОСОБА_3 з ТОВ «УКРДЕВЕЛОПМЕНТ» та ТОВ «ПРОКОММ» мали не товарний характер, то і реалізація продукції не є можливою та не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Окрім цього, жодного порушення податкового законодавства безпосередньо ФОП ОСОБА_3 згідно акту ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова №3549/17021 від 08 вересня 2014 року, встановлено не було.

Колегія суддів зазначає, що порушення, на думку відповідача, порядку здійснення господарської діяльності контрагентами позивача не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Такі висновки також узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно приписів ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання контрагентом його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Також, з наявних матеріалів справи вбачається, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2014 року по справі № 826/19528/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокомм" було задоволено частково:

- визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокомм", за результатами якої складено акт від 18 листопада 2013 року №1938/26-59-22-01-18/38406205 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Прокомм" (код за ЄДРПОУ 38406205) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.08.2013 р. по 31.10.2013 р.";

- зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві вилучити з інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі акта від 18 листопада 2013 року №1938/26-59-22-01-18/38406205 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Прокомм" (код за ЄДРПОУ 38406205) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.08.2013 р. по 31.10.2013 р.";

- зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві відновити в інформаційній системі "Податковий блок" дані податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокомм" за період з 01 серпня 2013 року по 31 жовтня 2013 року.

Рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року по справі №826/19528/13-а, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві було залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2014 року - без змін.

Таким чином, на час проведення перевірки 08.09.2014 року, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2014 року набрало законної сили (03 квітня 2014 року), що унеможливлює можливість використання фактів, викладених у акті ДПІ у Шевченківському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві №1938/26-59-22-01-18/38406205 від 18.11.2013 року, в якості податкової інформації та свідчить про неправомірність висновків ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова, обґрунтованих лише вказаним актом.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність дій ФОП ОСОБА_3, щодо віднесення до витратної частини суми з придбання товару у ТОВ «УКРДЕВЕЛОПМЕНТ» та ТОВ «ПРОКОММ».

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, витрати ФОП ОСОБА_3 за договорами з ТОВ «УКРДЕВЕЛОПМЕНТ» та ТОВ «ПРОКОММ» підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість висновків перевіряючих про порушення позивачем п.167.1 ст.167, п.177.2, ст.177, п.177.4, ст.177 Податкового Кодексу України, а прийняте податкове повідомлення-рішення від 19 вересня 2014 року №0004601702 - безпідставним та неправомірним.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Частиною 11 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктом 2 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок про заниження позивачем суми чистого доходу, який слугував підставою для визначення суми єдиного соціального внеску, в ході розгляду справи не підтвердився.

Зважаючи на те, що витрати позивача за договорами з ТОВ «УКРДЕВЕЛОПМЕНТ» та ТОВ «ПРОКОММ» підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а висновок податкового органу про заниження позивачем суми чистого доходу не підтвердився, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновок перевіряючих про порушення позивачем ст. 9 Закону України від 08.07.2010 року №2464-IV «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є безпідставним, а прийняті вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.09.2014 року №Ф-26 та рішення від 19 вересня 2014 року №0004611702 - безпідставними та неправомірними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про невідповідність винесених ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова: вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.09.2014 року №Ф-26, рішення від 19 вересня 2014 року №0004611702 та податкового повідомлення-рішення від 19 вересня 2014 року №0004601702 дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність їх скасування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2014р. по справі № 820/16816/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 04.02.2014 р.