Рішення

від 29.01.2015 по справі 910/23200/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2015Справа №910/23200/14

За позовомЗаступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради До Товариства з обмеженою відповідальністю «Діловий центр «Перспектива» Провнесення змін до договору

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від прокуратури: Степаненко К.Ю. - за посвідченням;

Від позивача: Новак Є.Л. - з дов.;

Від відповідача: Сидоренко В.А. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з позовом до відповідача про внесення змін до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 14.09.1999р., зареєстрованого за №85-5-00032 від 14.09.1999р., укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діловий центр «Перспектива», а саме п. 2.1. Договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди викласти в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% (три відсотки) від її грошової оцінки».

Позов мотивовано тим, що розмір орендної плати, передбачений чинними умовами договору оренди, є нижчим за мінімальний розмір орендної плати, який встановлено Податковим кодексом України. Оскільки договір оренди не приведено у відповідність до вимог законодавства, прокурор звернувся з даним позовом до суду.

02.12.2014р. представник позивача надав письмові пояснення по справі в яких просив позовні вимоги заступника прокурора Подільського району міста Києва задовольнити повністю.

29.01.2015р. відповідач через канцелярію суду подав заперечення на позов в яких просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідач зазначив, що він не тільки не заперечує, але й погоджується на внесення змін до договору оренди земельної ділянки, про що повідомив Позивача листом від 21.01.2015р. (належні копії листа з описом вкладення та чеком, які підтверджують, що лист було направлено на адресу Позивача знаходяться в матеріалах справи).

Отже, за твердженням відповідача, між сторонами відсутній спір, що взагалі унеможливлює розгляд справи в порядку позовного провадження.

За клопотанням Позивача, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності п.3 ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 1999 року між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діловий центр «Перспектива» (орендар) укладено Договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди (надалі - Договір), за умовами п. 1.1 якого Київська міська рада на підставі рішення Київської міської ради від 26.11.1998р. за №60/161, передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Діловий центр «Перспектива» прийняло в оренду (тимчасове користування) земельну ділянку (надалі - об'єкт оренди), визначену цим Договором, загальною площею 0, 5242 га в тому числі: землі, що використовуються в комерційних цілях - 0, 5242 га, згідно з планом тимчасового землекористування №8535308.

Договір укладено на 49 років (п. 1.2. Договору) для будівництва та обслуговування офісного центру на вул. Григорія Сковороди, 19 з реконструкцією будинку на вул. Спаській, 30 у Подільському районі.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що плата за землю вноситься у вигляді орендної плати у розмірі 2 (двох) відсотків у рік від грошової оцінки земельної ділянки, що орендується.

У відповідності зі ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, положеннями якого передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (ст. 288 Податкового кодексу України).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 (трьох) відсотків нормативної грошової оцінки (ст. 288.5.1 Податкового кодексу України).

З метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі», статей 40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України 28.02.2013р. Київською міською радою прийнято рішення № 89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України». Відповідно до вказаного рішення орган місцевого самоврядування вирішив внести зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині річної орендної плати, встановивши її у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки та пунктом 2 рішення покладено на орендарів обов'язок забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до п. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно з п. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За таких обставин, враховуючи все вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що рішення відповідної міської ради про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до приписів ст. 288 Податкового кодексу України, яке на теперішній час є чинним та не скасованим, є достатньою підставою для внесення змін до договору в частині визначення розміру орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Частиною 4 ст. 188 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 5 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Проаналізувавши положення законодавства України, суд дійшов висновку, що як на момент укладення спірного договору, так і на момент розгляду спору в суді, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності була/є регульованою ціною, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для перегляду розміру орендної плати - у разі законодавчої зміни її граничного розміру.

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Судом встановлено, що покладений на відповідача рішенням Київської міської ради № 89/9146 від 28.02.2013р. обов'язок щодо забезпечення оформлення внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки відповідачем не виконано, за згодою сторін відповідних змін до договору оренди земельної ділянки внесено не було.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому, надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору. Аналогічну позицію наведено у рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002р. по справі №15-рп/2002, у постанові від 20.11.2012р. Верховного суду України по справі №3-53гс12.

Одночасно з цим, обов'язок забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок пунктом 2 рішення Київської міської ради №89/9146 від 28.02.2013 року «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України» покладено на орендарів.

Заперечення відповідача, які ґрунтуються на тому, що Позивачем має бути доведено наявність письмової пропозиції щодо змін умов Договору, яка підписана уповноваженою особою Київської міської ради, а також докази надсилання такої пропозиції Відповідачу, не беруться судом до уваги, оскільки регуляторні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації та як вбачається з матеріалів справи, рішення №89/9146 від 28.02.2013р. Київської міської ради було опубліковане 02.04.2013р. у випуску №33(1161) газети "Хрещатик".

Крім цього, на виконання п. 3 вказаного рішення Київської міської ради, Департаментом земельних ресурсів Відповідачу було направлено листа №05704-7998 від 19.04.2013р., яким повідомлено Відповідача про прийняття Київської міською радою рішення №89/9146 від 28.02.2013р. щодо застосування нового розміру орендної плати за землю та встановлення порядку внесення змін до існуючого договору оренди. Однак, доказів направлення зазначеного листа Відповідачу суду не надано.

Отже, оскільки рішення №89/9146 від 28.02.2013р. Київської міської ради було належним чином опубліковане та набрало чинності з дня його офіційного оприлюднення, містить умову щодо внесення до договорів оренди земельних ділянок змін, встановлюючи річну орендну плату у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, суд приходить до висновку про те, що вказане рішення є пропозицією Київської міської ради щодо внесення змін в договір оренди земельної ділянки в розумінні ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України.

Згідно з п.3 ст.188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, оскільки розмір орендної плати за землю законодавчо було змінено, суд приходить до висновку про наявність підстав зміни договору у частині, що стосується розміру орендної плати за користування земельною ділянкою, а тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи, що Відповідач не заперечує, але й погоджується на внесення змін до договору оренди земельної ділянки, про що повідомив Позивача листом від 21.01.2015р., в матеріалах справи відсутні докази вчинення позивачем жодної дії, спрямованої на внесення змін до спірного Договору, тобто невнесення таких змін має місце через бездіяльність Позивача, судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на Позивача.

Оскільки в силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, судовий збір стягується в Державний бюджет України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Внести зміни до п. 2.1. договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 14.09.1999р., укладеного між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діловий центр «Перспектива» (04070, м. Київ, вул. Спаська, буд. 30; Код ЄДРПОУ: 22958330), зареєстрованого у книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею від 14.09.1999р. за №85-5-00032, виклавши його у такій редакції:

«Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% (три відсотки) від її грошової оцінки».

Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) судовий збір в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. в дохід Державного бюджету України.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 06.02.2015р.

Суддя І.І.Борисенко