Постанова

від 22.04.2015 по справі 910/23200/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2015 р. Справа№ 910/23200/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

За розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діловий центр «Перспектива» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2015 року (суддя - Борисенко І.І.) у справі № 910/23200/14

За позовом Заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави

в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діловий центр

«Перспектива»

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Представники сторін:

від позивача: Дорошенко О.С. (довіреність № 225-КР-661 від 11.03.2015р.);

від відповідача (скаржник): Євстігнєєв А.С. (довіреність від 03.11.2014р.);

від прокуратури: Винник О.О. прокурор Київської прокуратури з нагляду за додержанням законодавства у природоохоронній сфері (посвідчення №015627 від 14.03.2013р.)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2015р. задоволено позовні вимоги Заступника прокурора Подільського району міста Києва, вирішено внести зміни до п. 2.1 договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 14.09.1999р., укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діловий центр «Перспектива», зареєстрованого у книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею від 14.09.1999р. за № 85-5-00032, виклавши його в такій редакції:

«Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% (три відсотки) від її грошової оцінки».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діловий центр «Перспектива» у якій скаржник просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29 січня 2015р. та винести по справі № 910/23200/14 нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Згідно доводів апеляційної скарги, позивачем має бути доведено наявність письмової пропозиції щодо змін умов договору, яка підписана уповноваженою особою Київської міської ради, а також докази надсилання такої пропозиції відповідачу. Зважаючи, що Київською міською радою не було підготовлено та не надіслано відповідачу пропозицію щодо змін умов договору, за твердженням скаржника, не підлягають застосуванню положення ч. 4 ст. 188 ГК України за якими: у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

В судовому засіданні представниками позивача та прокуратури відхилялися доводи скаржника із зазначенням, що такі посилання не можуть бути підставами для скасування прийнятого у справі судового рішення.

За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи пояснення представників сторін та доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях, судом відзначається про відсутність підстав для скасування судового рішення при врахуванні наступного.

Матеріалами справи підтверджено, не заперечується сторонами та встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, що 14 вересня 1999 року між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діловий центр «Перспектива» (орендар) укладено Договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди, який зареєстровано у книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею за № 85-5-00032.

З посиланням на рішення Київської міської ради від 28.02.2013р. № 89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень ст. 288 Податкового кодексу України» прокурор, звертаючись із позовом до суду просив внести зміни до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 14.09.1999р. укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діловий центр «Перспектива», а саме викласти п. 2.1 договору в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% від її грошової оцінки».

Згідно зі ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Виходячи із законодавчого регулювання, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно з ч. 2, 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 288.5 та 288.5.1. Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

28 лютого 2013р. з метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі», ст. 40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України Київською міською радою було прийнято рішення №89/9146, яким вирішено внести зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення, встановивши річну орендну плату у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Додатком до вказаного рішення є Перелік договорів оренди земельних ділянок, розмір річної орендної плати яких менший від мінімального, встановленого ст. 288 Податкового кодексу, під номером 1 у вказаному переліку зазначено договір оренди № 85-5-00032 від 14.09.1999р. укладений з відповідачем (аркуш справи 15).

За рішенням Київської міської ради №89/9146 від 28.02.2013р. орендарям земельних ділянок, зазначеним у додатку до цього рішення, необхідно забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок (п. 2 рішення), а Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) - проінформувати про прийняття цього рішення: орендарів земельних ділянок, зазначених у додатку до цього рішення… (п. 3.1).

Лист Департаменту земельних ресурсів КМДА від 19.04.2013р. № 05704-7958 в якому міститься повідомлення ТОВ «Діловий центр «Перспектива» про необхідність приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України залучений до матеріалів справи, а твердження відповідача про відсутність доказів його направлення товариству не означає не вчинення вказаних дій департаментом (направлення листа), а свідчить лише про ненадання під час розгляду справи відповідних документів на підтвердження.

Рішення №89/9146 від 28.02.2013р. Київської міської ради було опубліковане 02.04.2013р. у випуску №33(1161) газети «Хрещатик», а належних доказів досягнення згоди обох сторін договору щодо зміни в частині викладення п. 2.1 договору з урахуванням вимог рішення Київської міської ради №89/9146 від 28.02.2013р. (встановлення річної орендної плати у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) сторонами не було надано а ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, а ні під час перегляду рішення суду в апеляційному порядку.

Доводи скаржника, з цього приводу, не є підставою вважати рішення суду прийнятим при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, оскільки надсилання відповідачу пропозиції про внесення змін до договору є правом, а не обов'язком позивача, недотримання вимог ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто за відсутності згоди на зміну умов договору. Зазначені висновки вміщені у постанові Верховного суду України № 3-53гс12 від 20.11.2012р. (справа № 28/5005/640/2012) та рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002р. по справі №15-рп/2002, на які, у оскаржуваному рішенні, судом першої інстанції вірно зроблено посилання.

За відсутності згоди на внесення змін до договору, при прийнятому Київською міською радою рішенні №89/9146 від 28.02.2013р., наявними є підстави для розгляду зазначених вимог судом з урахуванням положень ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України за якими: у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору…, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Посилання скаржника у додатково наданих письмових поясненнях на те, що запропонована прокурором редакція п. 2.1 договору не містить істотних умов договору оренди земельної ділянки щодо зазначення орендної плати із вказівкою її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, не є такими, що тягнуть за собою відмову у задоволенні позову прокурора, оскільки судом розглядалось питання щодо правомірності внесення змін по умові визначення розміру річної орендної плати за земельну ділянку, та не розглядались питання щодо погодження істотних умов договору.

За змістом ст. 638 ЦК України, відсутність домовленості сторін щодо істотних умов договору є підставою для твердження про відсутність факту укладення відповідного договору, натомість, якщо сторонами щодо цієї умови досягнуто згоди і договір є дійсним, він підлягає виконанню, оскільки при укладенні договору сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах, врегулювання яких шляхом внесення змін до договору не заборонено законом, а питання щодо змін у законодавстві та відповідності погоджених умов договору таким змінам вцілому не є предметом оцінки при вирішенні даного спору.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно задоволено вимоги прокурора щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 14.09.1999р. укладеного Київською міською радою та ТОВ «Діловий центр «Перспектива», та з урахуванням що невнесення змін до договору має місце через бездіяльність позивача, оскільки відповідач не заперечує, але й погоджується на внесення змін до договору оренди земельної ділянки, про що повідомив позивача листом від 21.01.2015р., а в матеріалах справи відсутні докази вчинення позивачем жодної дії, спрямованої на внесення змін до спірного договору, судом першої інстанції правильно вирішено питання щодо покладення витрат по сплаті судового збору на позивача, як те передбачено ч. 2 ст. 49 ГПК України.

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді справи № 910/23200/14 через необхідність залишення позову без розгляду при ненаданні оригіналу листа Департаменту земельних ресурсів КМДА, наказу про призначення Буртового О. заступником прокурора Подільського району не знаходить свого підтвердження, оскільки в матеріалах справи наявні зазначені документи у належним чином засвідчених копіях (аркуш справи 12, 94-96), а згідно з ч. 3 ст. 36 ГПК України оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Доводи апеляційної скарги в цій частині не є підставами для скасування постановленого судового рішення згідно положень ч. 2, 3 ст. 104 ГПК України, оскільки доказів, які підтверджують підроблення зазначених документів, або повідомлення відомостей, які б викликали сумнів у відповідності оригіналам представлених до справи копій, до суду подано не було, що відповідно свідчить про можливість вирішення спору у справі при встановленні обставин справи виходячи з оцінки доказів згідно положень ст. 43 ГПК України та не є підставою для залишення позову без розгляду.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діловий центр «Перспектива» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2015р. у справі № 910/23200/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/23200/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала