Постанова

від 05.02.2015 по справі 821/4019/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4019/14

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Циганій С.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

судді - Яковлева Ю.В.,

судді - Жука С.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014р. по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області до підприємства споживчої кооперації «Хлібокомбінат Скадовського Райст» про стягнення заборгованості по пільговим пенсіям, -

В С Т А Н О В И Л А :

02.10.2014р. управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області (далі - управління ПФУ) звернулось до суду з позовом до підприємства споживчої кооперації «Хлібокомбінат Скадовського Райст» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за вересень 2014 року в розмірі 531,20 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-VI та п.6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, встановлений обов'язок підприємства - платника страхових внесків покривати фактичні витрати на виплату і доставку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у розмірі 100%. У зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку утворилась зазначена заборгованість, яка добровільно підприємством не сплачена.

Відповідач заперечував проти позову зазначаючи, що в зв'язку з тим, що громадянин ОСОБА_1 набув трудовий стаж до 21.08.1992р., тобто до набрання чинності постановою КМУ «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» № 442 від 01.08.1992р., тому право на призначення та виплату пільгової пенсії за віком повинно виникати відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просить винести постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачається наступне.

ПСК «Хлібокомбінат Скадовського Райст» перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Скадовському районі Херсонської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно довідки ПАТ "Райагробуд" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.06.2011р. гр. ОСОБА_1 працював у шкідливих умовах за Списком № 2 з 28.09.1979р. по 13.01.1987р., та з 19.03.1987р. по 25.09.1987р.

Відповідно до довідки ПСК "Хлібокомбінат Скадовського Райст" гр. ОСОБА_1 працював повний робочий день на підприємстві хлібокомбінат Скадовського районного споживчого союзу у шкідливих умовах за Списком №2 за період з 05.10.1987р. по 31.07.1992р.

Станом на 31.07.1992р. пільговий стаж гр. ОСОБА_1 дорівнює 12 р. 7 міс. 18 дн., що є достатнім для призначення пенсії на пільгових умовах.

ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст.13 Закону № 1788-ХІІ за Списком № 2. При цьому пенсія призначена після набрання чинності Закону № 1058-VI.

Підприємству було надіслано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за Списком № 2 за вересень 2014 року в розмірі 531,20 грн.

Відповідачем зазначені витрати у добровільному порядку не погашено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що пільговий стаж, який набутий особою до набрання чинності постановою Кабміну України «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» № 442 від 01.08.1992р., дає пенсійному органу право на призначення та виплату пільгової пенсії за віком відповідно до норм ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому підстав для стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій немає.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 100 цього ж Закону визначений порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що право на призначення пільгової пенсії за віком за ст.100 Закону № 1788-ХІІ має особа, яка має необхідний страховий стаж до набрання чинності цим Законом, тобто до 01.01.1992р.

Таким чином, особі, яка до і після 01.01.1992 року працювала на роботах із важкими та шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно до ст.13 Закону № 1788-ХІІ та ч. 2 Прикінцевих положень «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

З матеріалів справи, а також з протоколу управління ПФУ щодо призначення пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах, який витребуваний в ході апеляційного розгляду, вбачається, що до пільгового стажу врахована його робота за Списком № 2, всього 12 р. 7 міс. 18 дн.:

- на посаді електрозварника ПАТ «Райагробуд» з з 28.09.1979р. по 13.01.1987р., та з 19.03.1987р. по 25.09.1987р.,

- на посаді електрозварника, зайнятим різанням та ручним зварюванням ПСК "Хлібокомбінат Скадовського Райст" з 05.10.1987р. по 31.07.1992р.

Отже, при призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах пенсійним органом врахований стаж, як до набрання чинності Законом № 1788-ХІІ, тобто до 01.01.1992р., так і після цієї дати, а саме до 31.07.1992р., в зв'язку із чим управлінням ПФУ правомірно призначена пенсія ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст.13 Закону № 1788-ХІІ.

Зазначені обставини спростовують доводи відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, що пільгова пенсія ОСОБА_1 мала бути призначена за ст.100 Закону № 1788-ХІІ.

Відповідно ч. 2 п. 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. «б»- «з» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, підлягають відшкодуванню у розмірі 100%.

Згідно з пунктом 6.1 глави 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року (далі - Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку колишньому працівнику ОСОБА_1

Відповідно до пункту 6.4 глави 6 Інструкції, Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства відповідно до вимог п. 6.8 гл. 6 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Прикінцеві Положення Закону № 1058-ІV не передбачають будь-яких правил щодо звільнення від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у вигляді покриття витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до п. 12.1 Інструкції контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів здійснюється органами Пенсійного фонду України відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 року № 775 «Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування».

З матеріалів справи вбачається, що управлінням ПФУ здійснений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які направлялись на адресу відповідача, до відшкодування по ОСОБА_1 за вересень 2014р., та виставлено 38,6% витрат - пропорційно пільговому стажу ОСОБА_1 на ПСК "Хлібокомбінат Скадовського Райст" в розмірі 531,2 грн.(а.с.9).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість позову управління ПФУ в Скадовському районі Херсонської області щодо стягнення з ПСК "Хлібокомбінат Скадовського Райст" заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії, оскільки по пенсіонеру ОСОБА_1 пенсія за віком на пільгових умовах правомірно призначена за п.«б» ст.13 Закону № 1788-ХІІ.

Суд першої інстанції, відмовляючи у позові, посилався на наявність преюдиційних обставин, встановлених рішеннями судів по адміністративній справі № 2а-2092/12/2170. Зокрема, Одеський апеляційний адміністративний суд в постанові від 08.08.2013р., з яким погодився Вищий адміністративний суд, зазначено про наявність у ОСОБА_1 права на призначення пенсії за ст.100 Закону № 1788-ХІІ, що виключає для відповідача обов'язку з відшкодування управлінню ПФУ витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 за попередні періоди.

Дійсно, відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Проте, судова колегія наголошує, що при застосуванні цієї процесуальної норми слід враховувати, що правове значення преюдиційних обставин, які передбачені частиною першою статті 72 КАС України (звільнення від доказування), відрізняється від такого для обставин, що визначені частиною четвертою цієї ж статті (обов'язковість судового рішення).

Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Водночас передбачене частиною першої статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

У листі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012р. № 2379/12/13-12 зазначено, що адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України.

При цьому необхідно враховувати вимоги частин четвертої та п'ятої статті 11 КАС України щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Використовуючи надане право, судом апеляційної інстанції витребувані від позивача документи щодо призначення пільгової пенсії ОСОБА_1, зокрема протокол призначення пенсії та розрахунок стажу до нього, з якого вбачається, що при призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах пенсійним органом врахований стаж, як до набрання чинності Законом № 1788-ХІІ, тобто до 01.01.1992р., так і після цієї дати, а саме до 31.07.1992р.

Оскільки висновки судів щодо протиправності дій управління ПФУ по стягненню витрат на виплату і доставку пенсії ОСОБА_1, які викладені у судових рішеннях по справі № 2а-2092/12/2170, спростовуються встановленими обставинами у даній справі, про що зазначено раніше, судова колегія не враховує їх при розгляді даної справи.

До того ж судова колегія враховує наявність протилежної судової практики по спорам між управлінням ПФУ та ПСК "Хлібокомбінат Скадовського Райст" щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсії гр.ОСОБА_1, наприклад по справі № 821/4385/14.

Невірна правова оцінка судом першої інстанції обставин по справі призвела до ухвалення помилкового судового рішення.

Відповідно до ст.202 КАС України, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким позовні вимоги задовольняє.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014р. - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову про задоволення позову управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області.

Стягнути з підприємства споживчої кооперації «Хлібокомбінат Скадовського Райст» (код 01734253) на користь управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах в розмірі 531 (п'ятсот тридцять одну) грн.. 20 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.В. Яковлев

Суддя: С.І.Жук