Постанова

від 06.02.2007 по справі 30-6/343-05-10653

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30-6/343-05-10653

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"06" лютого 2007 р. Справа № 30-6/343-05-10653

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання  Друзенко К.В.  

за участю представників сторін

від позивача:  не з'явився

від відповідачів: Кірічек С.В. за довіреністю від 13.11.2006р. №430 (представник від Одеської залізниці); Рєуцой О.С. за довіреністю від 05.02.2007р. №13 (представник від РВ ФДМУ по Одеській області)

від третьої особи: не з'явився

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області  

та апеляційну скаргу Одеської залізниці

на рішення господарського суду Одеської  області від 27 листопада 2006 року

у справі №30-6/343-05-10653

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „ІНКОМБУД”

до  1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області  

     2) Державного підприємства „Одеська залізниця”

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство транспорту та зв'язку України

про зобов'язання укласти договір оренди, -   

В С Т А Н О В И В:

          ТОВ „ВКП „Інкомбуд”  звернулось до господарського суду Одеської області з позовом, в якому заявлені вимоги зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області укласти з   ТОВ „ВКП „Інкомбуд”  договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 130,5 кв.м., розташованого за адресою м. Одеса, пл. Старосінна,1 „Б” та зобов'язати Одеську залізницю підписати договір оренди приміщення загальною площею 130,5 кв.м., розташованого за адресою м. Одеса, пл. Старосінна,1 „Б” з ТОВ „ВКП „Інкомбуд”.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 30.01.2006р. у справі №343-05-10653 позов  ТОВ „ВКП „Інкомбуд” задоволений. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2006р.  рішення господарського суду Одеської області від 30.01.2006р. змінено, шляхом зазначення у пункті 2 резолютивної частини цього рішення повного змісту договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

          Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2006р. рішення господарського суду Одеської області від 30.01.2006р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 13.04.2006р. скасовані, а справу №343-05-10653 направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

          Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.07.2006р. справа №343-05-10653 прийнята до провадження з присвоєнням №30-6/343-05-10653.

          В процесі розгляду справи господарський суд Одеської області залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Міністерство транспорту та зв'язку України, про що 31.10.2006р. виніс відповідну ухвалу.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 27 листопада 2006 року у справі №30-6/343-05-10653 (суддя Рога Н.В.) позов ТОВ „ВКП „Інкомбуд” задоволений.  Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області зобов'язане укласти з ТОВ „ВКП „Інкомбуд” договір оренди нерухомого майна-нежитлового приміщення загальною площею 130,5 кв.м., розташованого за адресою м. Одеса, площа Привокзальна,2 (площа Старосінна,1-б), на умовах, визначених у проекті договору, направленому на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області. Одеська залізниця зобов'язана підписати договір оренди приміщення загальною площею 130,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, площа Привокзальна,2 (площа Старосінна,1-б) з ТОВ „ВКП „Інкомбуд”. З Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та з Одеської залізниці на користь ТОВ „ВКП „Інкомбуд” стягнуто по 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита і по 59 грн. витрат на ІТЗ судового процесу з кожного.

          Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що об'єкт оренди є державним нерухомим майном, а тому орендодавцем цього об'єкту має бути РВ ФДМУ по Одеській області. Відповідно до вимог ст.9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” саме  РВ ФДМУ у разі надходження заяви про оренду нерухомого майна, у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном. Крім того, доказів повернення або надання ВКП „Інкомбуд” пакету документів для передачі у Міністерство РВФДМУ по Одеській області до суду не надало.

          Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області із судовим рішенням не згодне, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог  відмовити, з посиланням при цьому на необґрунтованість судового рішення, на його невідповідність дійсним обставинам справи, а також на те, що судове рішення винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

          За доводами скаржника, в порушення вимог ст.73 ГК України, п.2 ст.4, п.3 ст.9  Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч.2 ст.5 Закону України „Про приватизацію державного майна”, а також Закону України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”, згідно з яким,  Одеську залізницю включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації,  суд першої інстанції виніс рішення про зобов'язання укласти договір оренди державного майна без згоди та врахування позиції органу управління цим майном –Міністерства транспорту та зв'язку України.  Також скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що регіональне відділення не мало повного пакету документів та було позбавлено можливості виконати процедуру (порядок) узгодження договору з органом управління державним майном і лише 13.11.2006р. звернулося до органу управління державним майном  - Міністерства транспорту та зв'язку України щодо можливості укладання договору оренди. Але, на момент  винесення судового рішення відповіді від  Міністерства транспорту та зв'язку України не надійшло. Оскільки регіональним відділенням своєчасно на протязі п'яти днів з дня отримання заяви орендаря надісланий лист до Міністерства транспорту та зв'язку України, то посилання суду на положення ст.9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” є безпідставними.           Окрім того, скаржник посилається на порушення судом першої інстанції вимог п.п.1-2 ст.10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, оскільки суд першої інстанції не визначив адресу об'єкту оренди, не визначив дату укладання договору, та визначив строк чинності договору оренди –10 років, що порушує вимоги ч.2 ст.793 ЦК України.

          Ухвалою від 19.12.2006р. апеляційна скарга Регіонального  відділення Фонду державного майна України по Одеській області прийнята до провадження і призначені до розгляду.

          Одеська залізниця також не погоджується із прийнятим господарським судом першої інстанції рішенням, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з посиланням  при цьому на те, що суд першої інстанції не з'ясував обставин, що мають значення для справи, неправильно зробив оцінку доказів та  неправильно застосував норми матеріального права.

          Так скаржник вважає, що відповідно до Статуту залізниць України, затвердженого Постановою КМУ №457 від 06.04.1998р., органом уповноваженим управляти майном, яке знаходиться на балансі Одеської залізниці є Державна адміністрація залізничного транспорту України за дорученням Міністерства транспорту та зв'язку України.  Ст. 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлений порядок укладання договору оренди державного майна, який передбачає обов'язкову згоду органу управління державного майна. 23.11.2006р. керівництво Одеської залізниці направило листа на ім'я першого заступника Головного пасажирського управління Укрзалізниці Іванько О.В. щодо погодження передачі в оренду державного майна. Але до теперішнього часу відповіді Одеська залізниця не отримала. Отже, в порушення вимог ст.73 ГК України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, суд першої інстанції виніс рішення, яким зобов'язав Одеську залізницю підписати договір оренди без згоди та врахування позиції органу управління державним майном –Міністерства транспорту та зв'язку України.  Також  скаржник вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що Одеська залізниця не заперечує проти укладення договору оренди не відповідає дійсності, оскільки листом начальника Пасажирської служби Одеської залізниці від 29.11.2005р. №17/5692 ТОВ „ВКП „Інкомбуд” та РВ ФДМУ по Одеській області повідомлено про призупинення процедури укладання договору оренди.  Окрім того, скаржник посилається на порушення судом першої інстанції вимог п.п.1-3 ст.10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, оскільки судом не вірно визначено адресу об'єкту оренди. Також судом першої інстанції при винесенні рішення не було уважно досліджено експертну оцінку ТОВ „Єпос-13”, яка замовлена ТОВ „ВКП „Інкомбуд”. Згідно з рецензією від 01.12.2006р. №12/12 в експертній оцінці виявлено ряд зауважень.

          Окрім того, 12.01.2007р. за вх.№3816-Д1 апеляційний господарський суд одержав клопотання Одеської залізниці про призначення судової експертизи по визначенню вартості майна, яке передається в оренду.

Апеляційна скарга Одеської залізниці також прийнята до провадження апеляційним господарським судом і призначена до розгляду в одному апеляційному провадженні з апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, про що 19.12.2006р. винесено відповідну ухвалу.

Позивач у судове засідання не з'явився, відзив на апеляційні скарги не надав. Ухвали апеляційного господарського суду про прийняття апеляційних скарг до провадження та про  відкладення їх розгляду, що надіслані позивачу за адресою 67300, Одеська області, м. Березівка, вул. Мира,42 повернуті апеляційному господарському суду з довідкою поштового відділення про відсутність адресату за вказаною адресою. Але, згідно з витягом з ЄДРПОУ від 25.01.2007. №01-02-114-125, який наданий Головним управлінням статистики в Одеській області на запит апеляційного господарського суду,  станом на 24.01.2007р. у ЄДРПОУ значиться ТОВ „ВКП „Інкомбуд” за місцезнаходженням   67300, Одеська області, м. Березівка, вул. Мира,42.  Отже, позивач у справі вважається належним чином повідомленим про час і місце судового засідання, а тому апеляційні скарги розглянуті за його відсутністю.

Третя особа –Міністерство транспорту та зв'язку України у судове засідання не з'явилось, відзив на апеляційні скарги не надало, але про час і місце судового засідання повідомлене належним чином, а тому апеляційні скарги розглянуті за його відсутністю.

Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників відповідачів, апеляційний господарський суд дійшов висновку  про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Як встановлено матеріалами справи, 11.05.2005р. позивач у справі звернувся до Одеської залізниці  з пропозицією укладання договору оренди нежилого приміщення площею 130,5 кв.м., що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Привокзальна,2. Листом від 06.06.2005р. Пасажирська служба Одеської залізниці повідомила позивача про те, що  Одеська залізниця не заперечує проти укладання довгострокового договору оренди з позивачем (т.1, а.с.29).

18.08.2005р. позивач звернувся до РВ ФДМУ по Одеській області, яке листом від 23.08.2005р. №1/4605 повідомило позивача, що для укладання договору оренди позивачу необхідно підготувати повний пакет документів: погодження балансоутримувача щодо укладання договору оренди; звіт про незалежну оцінку вартості майна, що передається в оренду; копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності; копію довідки про включення до ЄДРПОУ (т.1, а.с.30).

Згідно з наявним у матеріалах справи Розпорядженням Приморської районної адміністрації від 27.10.2005р. №3125, нежитловому приміщенню, загальною площею 130,5 кв.м. розташованому на Привокзальній площі,2 присвоєно поштову адресу –вулиця Старосінна,1-Б (т.1, а.с.31).

Листом від 03.11.2005р. позивач надав до РВ ФДМУ по Одеській області документи, необхідні для укладення договору оренди приміщення,  розташованого за адресою: м. Одеса, пл. Старосінна,1-Б, а саме: згоду балансоутримувача (лист від 06.06.2005р. №Л-17/2717); звіт про незалежну оцінку вартості нежитлових приміщень; копія свідоцтва про держреєстрацію підприємства позивача; копія довідку статуправління; копія статуту, а також технічний паспорт нежитлового приміщення та розпорядження Приморської райадмніністрації про присвоєння нежитловим приміщенням поштової адреси –м. Одеса, пл. Старосінна,1-Б (т.1, а.с.33).

Разом з тим, 06.12.2005р. РВ ФДМУ по Одеській області одержаний лист Пасажирської служби Одеської залізниці №Л-17/5692 від 29.11.2005р. з вимогою призупинити процедуру укладання договору оренди нежитлового приміщення з позивачем, з посиланням  при цьому, на Постанову ВР України від 18.10.2005р. №2981 „Про тимчасові обмеження у сфері приватизації”, лист від 16.11.2005р. №ЦЗ-1-7/75 за підписом заступника генерального директора Укрзалізниці, телеграфної вказівки №Н/1384 від 25.11.2005р. (т.1, а.с.37).

Одночасно матеріали справи свідчать, що в процесі повторного розгляду справи у суді першої інстанції позивачем також здійснювалися дії щодо врегулювання порядку укладання договору оренди.

Так, 29.09.2006р. позивач звернувся до Одеської залізниці з пропозицією передачі в оренду частини приміщення загальною площею 130,5 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, Привокзальна площа.2. Згідно з листом Одеської залізниці від 16.10.2006р.,  керівництво Одеської залізниці не заперечує проти укладання договору оренди, але позивачу необхідно надати проект договору оренди для погодження РВ ФДМУ по Одеській області, а також експертну оцінку вартості об'єкту оренди (т.2, а.с.86).

В матеріалах справи наявний звіт про незалежну оцінку вартості нежилих приміщень першого поверху, розташованих за адресою: м. Одеса, пл. Привокзальна,2. Цей звіт складений ТОВ „Епос-13” 27.10.2006р. (т.2, а.с.97-133).

Листом від 30.10.2006р. №30/10 позивач звернувся до РВ ФДМУ по Одеській області і надав пакет документів для укладання договору оренди (т.2, а.с.135). Але листом від 03.11.2006р. №1/6526 РВ ФДМУ по Одеській області повернуло позивачу його пакет документів у зв'язку з тим, що пакет документів не відповідає вимогам Переліку документів, які подаються орендодавцеві для укладання договору оренди майна, що належить до державної власності, затвердженого наказом ФДМУ від 14.11.2005р. №2975, а саме відсутні: проект договору оренди та розрахунок орендної плати; довідка підприємства –балансоутримувача про наявність у нього на балансі майна, що передається в оренду, та про відсутність боргу перед бюджетом або податкової застави об'єкта оренди; копія довідки про взяття на облік платника податку; копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (форма №2-р).  Окрім того, РВ ФДМУ по Одеській області у листі зазначило, що адреса об'єкта, наведена у заяві не відповідає адресі, зазначеної у звіті з незалежної оцінки. (т.2, а.с.134).

06.11.2006р. позивач знову подав до РВ ФДМУ по Одеській області пакет документів, необхідних для укладання договору оренди. Лист позивача про надання документів одержаний РВ ФДМУ по Одеській області 08.11.2006р. за вх.№12-6844 (т.2, а.с.150).

Листом від 13.11.2006р. №1/6698 РВ ФДМУ по Одеській області звернулося до Міністерства транспорту та зв'язку України з проханням у 15-ти денний термін надати дозвіл (або відмову) на передачу об'єкту в оренду позивачу (т.2, а.с.149). При цьому, докази відправлення цього листа РВ ФДМУ по Одеській області до Міністерства транспорту та зв'язку України у матеріалах справи відсутні.

Оскаржуваним судовим рішенням позов ТОВ „ВКП „Інкомбуд” задоволений, з мотивів, наведених в описовій частині постанови.

Апеляційний господарський суд з рішенням суду першої інстанції не згодний, з огляду на наступне:

Як встановлено матеріалами справи, позовні вимоги позивача про зобов'язання РВ ФДМУ по Одеській області укласти, а Одеську залізницю підписати  договір  оренди,  стосуються нежитлового приміщення першого поверху одноповерхової будівлі загальною  площею 130,5 кв.м., розташованого за адресою м. Одеса, пл. Старосінна, 1-Б.  

Згідно з інвентарною карткою обліку основних засобів №11038, яка надана на вимогу апеляційного господарського суду Одеською залізницею, нежитлове приміщення першого поверху одноповерхової будівлі загальною  площею 130,5 кв.м., розташоване за адресою м. Одеса, пл. Старосінна,1 „Б” знаходиться на балансі Одеської  залізниці.

Статутом Одеської залізниці, який також наданий на вимогу апеляційного господарського суду встановлено, що Одеська залізниця заснована на державній власності і підпорядкована Державній адміністрації залізничного транспорту України (надалі Укрзалізниця), що входить до сфери управління Міністерства транспорту України. Відповідно до п.4.2. Статуту, майно залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, Залізниця володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо цього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.

Таким чином об'єктом договору оренди являється нежитлове приміщення, яке належить Одеській залізниці на праві повного господарського відання і   власником якого є держава в особі Міністерства транспорту та зв'язку України.  

З огляду на встановлені обставини справи щодо правового статусу об'єкту оренди, при вирішення даного господарського спору застосуванню підлягають положення Закону України „Про оренду державного та  комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ, з подальшими змінами,  а також положення Господарського кодексу України, зокрема стаття  287 ГК України. При цьому, апеляційний господарський суд вважає, що спеціальною правовою нормою регулювання організаційних відносин, пов'язаних  з передачею в оренду майна державних підприємств являється саме Закон України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ.

Відповідно до ст.5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ,  орендодавцями майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва –щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук; органи, уповноважені Верховною радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; підприємства –щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв.м. на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв.м.

Таким чином правовими нормами ст.5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ визначення Орендодавця державного майна поставлено в залежність від об'єктів оренди  державного майна.

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, ініціатива позивача щодо оренди майна стосується  нежитлового приміщення першого поверху  одноповерхової будівлі загальною  площею 130,5 кв.м., розташованого за адресою м. Одеса, пл. Старосінна,1 „Б”, яке   являється  державною власністю та знаходиться на балансі Одеської залізниці. Тобто, об'єктом оренди є нерухоме індивідуальне визначене майно (приміщення), яке відповідно до абз.3 ч.1 ст.4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ,  може виступати об'єктом оренди.

Встановлені обставини свідчать,  що Орендодавцем об'єкту оренди,  ініціатива оренди якого виходить від позивача, являється Одеська залізниця, оскільки об'єктом оренди є  нерухоме індивідуальне визначене майно (приміщення), площею до 200 кв.м., а вимогами абз.4 ст.5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ  встановлено, що саме державні підприємства є орендодавцями  окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв.м. на одне підприємство.

Аналогічні положення містяться і у п.3 ч.1 ст.287 ГК України, згідно з яким, щодо окремого індивідуально визначеного майна орендодавцями являються державні (комунальні) підприємства. Більш того, означені положення ст.287 ГК України взагалі не містять обмежень стосовно площі об'єкту оренди -  окремого індивідуально визначеного майна державних підприємств. Але, оскільки Закон України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ є спеціальною правовою нормою регулювання організаційних відносин, пов'язаних  з передачею в оренду майна державних підприємств, то цей Закон і підлягає застосуванню в даному випадку.

При цьому, статтею 9 означеного Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ встановлений відповідний порядок укладання договорів оренди державного майна, в тому числі і нерухомого  індивідуально визначеного майна  (приміщення).

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ, фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна  України (далі-матеріали) відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

Відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ, у разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець  у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.

Відповідно до вимог ч.3 ст.9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ, орган, зобов'язаний управляти  державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.

Якщо орендодавець у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, дозволу, відмови чи пропозиції від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, висновків органу Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим.

Відповідно до вимог ч.4 ст.9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ, орендодавець протягом п'яти днів після закінчення терміну погодження умов договору з органом, уповноваженим управляти відповідним майном дає згоду або відмовляє в укладенні договору оренди майна і повідомляє про це заявника.

Між тим, як вище встановлено апеляційним господарським судом, Орендодавцем майна, яке позивач бажає взяти в оренду являється Одеська залізниця, а отже,  саме Одеській залізниці позивач повинний надіслати заяву,  проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна  України. При цьому на момент першого звернення позивача до Одеської залізниці з заявою про намір укласти договір оренди (11.05.2005р.) діяв Перелік документів, який затверджений наказом Фонду державного майна України 17.04.2001р. №649 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.06.2001р. за №504/5695, а на момент другого звернення позивача до Одеської залізниці з відповідною заявою (29.09.2006р.) діяв Перелік документів, який  затверджений наказом Фонду державного майна України 14.11.2005р. №2975 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.01.2006р. за №29/11903. Але, ні при першому зверненні позивача до Одеської залізниці з заявою про намір укласти договір оренди (11.05.2005р.), ані при другому зверненні до Одеської залізниці з такою заявою (29.09.2006р.) позивач не надав Одеській залізниці ні проект договору оренди, ані інші документи, подання яких, передбачено затвердженим Фондом державного майна України  Переліком документів, який діяв у відповідний період.

Як вище встановлено апеляційним господарським судом,  заява позивача до Одеської залізниці (Орендодавця) стосується  нежитлового приміщення  першого поверху одноповерхової будівлі загальною  площею 130,5 кв.м., тобто, нерухомого майна. Отже, Одеська залізниця у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви з додатком відповідних документів повинна була надіслати копії матеріалів Міністерству транспорту та зв'язку України, який, як вище встановлено апеляційним господарським судом,  являється органом,  уповноваженим  управляти відповідним нежитловим приміщенням, яке знаходиться на балансі Одеської залізниці.    Але, як свідчать матеріали справи, Одеська залізниця взагалі не зверталася до Міністерства транспорту та зв'язку України за отриманням погодження на укладання договору оренди з позивачем, а самостійно, без дозволу  Міністерства транспорту та зв'язку України, без необхідних документів,  надала позивачу погодження на укладання договору оренди.

При цьому такі дії Одеської залізниці пов'язані з тим, що остання, так як і позивач та  РВ ФДМУ по Одеській області  вважали Орендодавцем відповідного об'єкту оренди РВ ФДМУ по Одеській області і виходили з іншого порядку укладання договору оренду, який також встановлений вимогами ст.9  Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ. Такого ж висновку дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Але, апеляційний господарський суд вважає, що Орендодавцем об'єкту оренди,  ініціатива оренди якого виходить від позивача, являється саме Одеська залізниця, оскільки об'єктом оренди є  нерухоме індивідуальне визначене майно (приміщення), площею до 200 кв.м., а вимогами абз.4 ст.5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ  встановлено, що саме державні підприємства є орендодавцями  окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв.м. на одне підприємство.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги посилання  представника відповідача (РВ ФДМУ по Одеській області) на те, що  положення абз.4 ст.5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ  не підлягають застосуванню, оскільки  Одеська залізниця є Орендодавцем значної кількості нерухомого майна різної площі.  Апеляційний господарський суд вважає, що положення абз.4 ст.5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ   стосуються випадків неможливості виступати підприємства Орендодавцем у разі одночасного надання в оренду нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 кв.м. одному й тому же Орендарю.   

Таким чином встановлені обставини свідчать про недотримання порядку укладення договору оренди державного нерухомого майна, який передбачений вимогами ст. 9  Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ, неправильне визначення позивачем Орендодавця майна, а тому у задоволенні позовних вимог ТОВ „ВКП „Інкомбуд” слід відмовити.

За таких обставин клопотання відповідача (Одеська залізниця) про призначення судової експертизи по визначенню вартості майна, яке передається в оренду відхилено апеляційним господарським судом.  

Такі обставини, що мають значення для справи, судом першої інстанції не з'ясовані, а тому рішення суду першої інстанції на підставі п.1ч.1 ст.104 ГПК України підлягає скасуванню.

На підставі ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд відмовив представнику відповідача (РВ ФДМУ по Одеській області) у задоволенні клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, зокрема, копії листа  Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.12.2006р. №8325/16/10-06, згідно з яким, Міністерство транспорту та зв'язку України не погодило проект договору оренди за запропонованою орендною платою ТОВ „ВКП „Інкомбуд”; копії листа ТОВ „ВКП „Інкомбуд” від 15.01.2007р., згідно з яким до РВ ФДМУ по Одеській області направлений відпрацьований звіт з незалежної оцінки; копії листа РВ ФДМУ по Одеській області від 26.01.2007р. №1/358, оскільки зазначені документи складені вже після винесення рішення судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст.99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та апеляційну скаргу Одеської залізниці задовольнити.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 27 листопада 2006 року у справі №30-6/343-05-10653 скасувати.

3.Товариству з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „ІНКОМБУД” відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя

О.О. Журавльов

Судді

В.М. Тофан

М.В. Михайлов