Постанова

від 05.02.2015 по справі 825/3541/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3541/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Інтертопсервіс» до Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року ПП «Інтертопсервіс» звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Бахмацької ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 29 вересня 2014 року № 0000712200 та № 0000722200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач неправомірно сформував податковий кредит та витрати по правовідносинах з ТОВ «Торенія» та ТОВ «Люкс Інвест Маркет».

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Бахмацької ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області задовольнити, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що Бахмацькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Інтертопсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 по 31 жовтня 2012 року при придбанні товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Торенія» та за період з 01 по 30 вересня 2013 року при придбанні товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Люкс Інвест Маркет», про що складено акт від 17 вересня 2014 року № 669/22/33358409.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 29 вересня 2014 року № 0000712200, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 149320 грн. 50 коп., з яких 119150 грн. 00 коп. - за основним платежем та 29862 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції, а також від 29 вересня 2014 року № 0000722200, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 153195 грн. 00 коп., з яких 122556 грн. 00 коп. - за основним платежем та 30639 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу, ПП «Інтертопсервіс» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПП «Інтертопсервіс» суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив фактичне здійснення господарських операцій із ТОВ «Торенія» і ТОВ «Люкс Інвест Маркет» та, відповідно, своє право на формування податкового кредиту та витрат за такими операціями.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи.

Згідно акту перевірки від 17 вересня 2014 року № 669/22/33358409 підставою для нарахування ПП «Інтертопсервіс» податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток став висновок про неправомірне формування позивачем податкового кредиту та витрат на підставі документів, складених ТОВ «Торенія» і ТОВ «Люкс Інвест Маркет». Такий висновок був зроблений на підставі актів ДПІ у Подільському районі м. Києва від 21 серпня 2014 року № 458/26-56-22-01-03/38091691 про неможливість проведення зустрічної звірки з ТОВ «Торенія» та ДПІ у Московському районі м. Харкова від 22 листопада 2013 року № 251/20-34-22-03-05/38632066 про неможливість проведення зустрічної звірки з ТОВ «Люкс Інвест Маркет».

Також відповідачем були враховані:

- ухвала Подільського районного суду м. Києва від 26 серпня 2014 року про закриття кримінального провадження відносного керівника ТОВ «Торенія» ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), у зв'язку із закінченням строків давності;

- вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 липня 2014 року про визнання ОСОБА_4 винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 КК України, який полягав у створенні фіктивних підприємств, у тому числі - ТОВ «Люкс Інвест Маркет».

У відповідності до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 липня 2014 року було встановлено, що ОСОБА_4 02 квітня 2013 року без мети здійснення статутної діяльності створила ТОВ «Люкс Інвест Маркет». Після реєстрації товариства та відкриття рахунку у банку ОСОБА_4 передала печатку ТОВ «Люкс Інвест Маркет» та реєстраційні документи невстановленим слідством особам для незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки.

Таким чином, факт створення ТОВ «Люкс Інвест Маркет» з іншою метою, ніж здійснення господарських операцій, є встановленим та не потребує доказування у межах даної справи.

Ухвала суду про закриття кримінального провадження у справі у зв'язку із закінчення строку давності не належить до документів, які звільняють відповідача від доказування фіктивного створення та діяльності ТОВ «Торенія». Однак, обставини, встановлені під час розслідування вказаної кримінальної справи можуть бути враховані під час розгляду та вирішення даної справи як один із доказів, оскільки провадження у такій кримінальній справі було закрите з нереабілітуючих підстав.

Під час розслідування вказаної кримінальної справи було встановлено, що у квітні 2012 року ОСОБА_3 за грошову винагороду створив ТОВ «Торенія» без мети здійснення господарської діяльності.

З огляду на встановлені податковими органами обставини, що свідчать про фіктивну діяльність ТОВ «Торенія» та ТОВ «Люкс Інвест Маркет» колегія суддів вважає, що з метою перевірки правомірності дій позивача щодо формування податкового кредиту та витрат за операціями з ними, необхідно перевірити також документи первинного бухгалтерського обліку, які підлягали складенню під час виконання відповідних договорів.

Такий обов'язок виникає у суду також з огляду на наступні норми права.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Судом встановлено, що між ПП «Інтертопсервіс» та ТОВ «Торенія» був укладений договір поставки № 0110/12 від 01 жовтня 2012 року, згідно якого позивач придбав вугільну продукцію, марка, ціна та кількість якої визначається у специфікації. Зазначена продукція поставляється продавцем на умовах FCA - станція відправлення.

Аналогічний за змістом договір був укладений між ПП «Інтертопсервіс» та ТОВ «Люкс Інвест Маркет» (договір поставки № 01092013 від 01 вересня 2013 року).

На підтвердження фактичного виконання сторонами вказаних договорів позивач надав до суду копії видаткових накладних № 161 від 16 вересня 2013 року та № ТР-110 від 11 жовтня 2012 року, а також податкових накладних.

До матеріалів справи також приєднано накладні (Інформацію з перевізного документа), договір про надання послуг від 10 січня 2012 року, укладений між ПП «Інтертопсервіс» і ТОВ «Масіс 1», договір про організацію перевезень вантажів від 05 вересня 2013 року, укладений між ПП «Інтертопсервіс» та ТОВ «Ястер», договори про виконання навантажувально-розвантажувальних робіт від 10 січня 2012 року та від 01 серпня 2013 року, укладені між ТОВ «Інтертопсервіс» та ДТГО «Південно-західна залізниця», акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підтверджують виконання договорів від 10 січня 2012 року, від 01 серпня 2013 року, від 10 січня 2012 року та від 05 вересня 2013 року.

Зазначені документи, за висновком суду першої інстанції, підтверджують перевезення товару, який позивач придбав у ТОВ «Торенія» та ТОВ «Люкс Інвест Маркет».

Дослідивши вказані документи колегія суддів встановила, що вони підтверджують факт перебування ПП «Інтертопсервіс» у правовідносинах з ТОВ «Масіс 1», ТОВ «Ястер» та ДТГО «Південно-західна залізниця» та виконання вказаними юридичними особами робіт з організації перевезення та відвантаження вугільної продукції на замовлення позивача.

Разом з тим, у зазначених документах відсутні посилання на те, що такі роботи були виконані ТОВ «Масіс 1», ТОВ «Ястер» та ДТГО «Південно-західна залізниця» по відношенню саме до того товару, який був придбаний ПП «Інтертопсервіс» у ТОВ «Торенія» та ТОВ «Люкс Інвест Маркет».

Так, у накладних ДТГО «Південно-західна залізниця» (Інформацію з перевізного документа) зазначено, що відправником вугільної продукції є ТОВ «Масіс 1» та ТОВ «Ястер», вказівки на те, що продавцями такої продукції були ТОВ «Торенія» та ТОВ «Люкс Інвест Маркет» - відсутні.

У зв'язку з цим колегією суддів було співставлено вид та кількість товару, що був придбаний позивачем у вказаних контрагентів згідно видаткових накладних № 161 від 16 вересня 2013 року та № ТР-110 від 11 жовтня 2012 року із видом та кількість товару, що зазначені у наданих суду накладних ДТГО «Південно-західна залізниця».

Колегією суддів було встановлено, що за видатковою накладною № 161 від 16 вересня 2013 року позивач отримав від ТОВ «Люкс Інвест Маркет» 207 тон вугілля АМ.

На підтвердження перевезення зазначеного вугілля були надані три накладні ДТГО «Південно-західна залізниця», які приєднані до матеріалів справи (а.с. 87-89). Разом з тим, відмітки у графі № 56 двох із зазначених накладних вказують на те, що вагони відбули із станції 15 вересня 2013 року.

Як раніше зазначалося, ПП «Інтертопсервіс» отримало від ТОВ «Люкс Інвест Маркет» 207 тон вугілля АМ лише 16 вересня 2013 року.

За таких обставин, накладні, згідно яких вагони були відправлені зі станції 15 вересня 2013 року, не можуть бути доказом перевезення товару, придбаного у ТОВ «Люкс Інвест Маркет» 16 вересня 2013 року.

Згідно третьої накладної ДТГО «Південно-західна залізниця» вугілля було відправлене 17 вересня 2013 року. Разом з тим, зазначена накладна підтверджує перевезення вугілля у кількості 69 тон, в той час як позивач придбав у ТОВ «Люкс Інвест Маркет» 207 тон вугілля.

За видатковою накладною № ТР-110 від 11 жовтня 2012 року позивач отримав від ТОВ «Торенія» 277 тон вугілля АМ та 70 тон вугілля АС.

Відправлення ТОВ «Масіс 1» на адресу ПП «Інтертопсервіс» 11 жовтня 2012 року вугілля зазначеного виду у вказаній кількості підтверджується двома накладними ДТГО «Південно-західна залізниця», які приєднані до матеріалів справи (а.с. 65-66).

Разом з тим, дослідивши умови договору від 10 січня 2012 року, колегія суддів встановила, що ТОВ «Масіс 1» зобов'язувалося здійснювати на замовлення позивача виключно оформлення заявок на подачу-прибирання вагонів для відвантаження товару та оформлення документів на відвантаження. Повноваженнями щодо прийняття від імені ПП «Інтертопсервіс» товару від постачальників позивача ТОВ «Масіс 1» не наділене.

У зв'язку з цим колегія суддів запропонувала представникам позивача пояснити яким чином здійснювалася передача товару від ТОВ «Торенія» до ПП «Інтертопсервіс» та у подальшому від ПП «Інтертопсервіс» до ТОВ «Масіс 1» для організації його перевезення у м. Бахмач.

Згідно пояснень представників позивача, наданих у судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи, ПП «Інтертопсервіс» отримувало товар від ТОВ «Торенія» та ТОВ «Люкс Інвест Маркет» безпосередньо у м. Бахмач на залізничній станції. Організацію перевезення товару до м. Бахмач здійснювали продавці.

Однак, такі пояснення представників позивача прямо суперечать п. 2.1 договорів поставки № 0110/12 від 01 жовтня 2012 року та № 01092013 від 01 вересня 2013 року, відповідно до якого товар поставляється продавцем на умовах FCA - станція відправлення. Тобто, продавець зобов'язувався поставити товар виключно до місця його навантаження на транспорт покупця.

На питання колегії суддів про те, у яких правовідносинах ПП «Інтертопсервіс» перебувало із ТОВ «Масіс 1», ТОВ «Ястер» та ДТГО «Південно-західна залізниця», представники позивача пояснили, що договори, пов'язані із організацією перевезень із зазначеними юридичними особами - не укладали та повторно наголосили, що доставку вугілля залізничним транспортом забезпечували саме продавці товару - ТОВ «Торенія» та ТОВ «Люкс Інвест Маркет».

Такі пояснення представників позивача прямо суперечать письмовим доказам, що приєднані до матеріалів справи, та описані вище, а саме - договору про надання послуг від 10 січня 2012 року, укладеному між ПП «Інтертопсервіс» і ТОВ «Масіс 1», договору про організацію перевезень вантажів від 05 вересня 2013 року, укладеному між ПП «Інтертопсервіс» та ТОВ «Ястер», договорам про виконання навантажувально-розвантажувальних робіт від 10 січня 2012 року та від 01 серпня 2013 року, укладеним між ТОВ «Інтертопсервіс» та ДТГО «Південно-західна залізниця», а також актам здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підтверджують виконання зазначених договорів.

Оцінивши зібрані у справі докази за правилами ст. 86 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку про те, що відсутність документів, які підтверджують перевезення товару від продавців до покупця, невідповідність пояснень представників позивача письмових доказам, які приєднані до матеріалів справи, а також наявність судових рішень, які вказують на фіктивне створення і діяльність ТОВ «Торенія» та ТОВ «Люкс Інвест Маркет» у своїй сукупності дають підстави вважати, що господарські операції між ПП «Інтертопсервіс» та зазначеними контрагентами фактично не здійснювалися.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що податкові повідомлення-рішення Бахмацької ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 29 вересня 2014 року № 0000712200 та № 0000722200 були винесені правомірно та не вбачає підстав для їх скасування.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 18 грудня 2014 року, та є підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки дослідженим доказам та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Бахмацької ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області задовольнити, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Чернігівській області - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Інтертопсервіс» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Постанова складена в повному обсязі 10 лютого 2015 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.