Рішення

від 04.02.2015 по справі 915/1944/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року Справа № 915/1944/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Бездолі Ю.С. (прізвище змінено у зв'язку з реєстрацією шлюбу та на підставі наказу заступника голови господарського суду Миколаївської області від 01.12.2014р. №189-а)

при секретарі судового засідання: Кривулько І.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Зайцев Д.О., довіреність від 20.11.2014р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «СПГ-Партнер» (36008, м. Полтава, вул. Кагамлика, 37, код ЄДРПОУ 38019458)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ім. КЛ. Петровського» (57440, Миколаївська обл., Березанський р-н, с. Кімівка, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 34559826)

про: стягнення 38188,49 грн., -

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПГ-Партнер» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ім. КЛ. Петровського» 38188,49 грн., з яких: 24247,90 грн. боргу, 1481,71 грн. пені та 12458,88 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №SPG-028/14 від 25.06.2014р. в частині повної та своєчасної оплати придбаного товару.

12.12.2014р. за вх.№23111/14 до суду від відповідача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

23.12.2014р. за вх.№23912/14 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

26.01.2015р. за вх.№1163/15 до суду від відповідача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 26.01.2015р. задоволено клопотання відповідача та продовжено строк розгляду справи №915/1944/14 на 15 днів до 10.02.2015р.

28.01.2015р. за вх.№1399/15 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

04.02.2015р. за вх.№1974/15 та за вх.№1975/15 до суду від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчить відповідне повідомлення, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

25.06.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПГ-Партнер» (Продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ім. КЛ. Петровського» (Покупець, відповідач) укладений договір купівлі-продажу №SPG-028/14, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю сінов'язальний шпагат TEWE 750 - 1200 кг, надалі за текстом - товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість товару на умовах цього договору.

Відповідно до п.1.2 договору найменування, кількість, комплектність та асортимент товару, зазначено у специфікації (Додаток 1), що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 договору ціни на товар, що підлягає поставці за даним договором, установлюються в євро, а платежі здійснюються в гривні згідно чинного законодавства України по курсу Міжбанківського валютного ринку 16,5 грн. за 1 Євро (курс станом на банківський день, попередній 24.06.2014р.). Загальна сума договору складає гривневий еквівалент 3360,00 (три тисячі триста шістдесят євро 00 центів), та включає вартість товару, видатки по його упаковці, маркуванню, передпродажній підготовці, всі митні платежі та обов'язкові збори, страхування товару до моменту передачі (далі - сума договору). У зв'язку з нестабільністю курсу, сторони домовились про наступне: якщо у день, що передує дню здійснення платежів згідно розділу 3 договору, курс продажу Євро на УМВБ зміниться порівняно з курсом продажу Євро на УМВБ, який існував на день підписання цього договору та зафіксований в п.2.1 договору, то сума у гривнях, що підлягає сплаті Покупцем на виконання ним зобов'язань за цим договором, визначається шляхом множення зазначеного в п.2.1 до цього договору грошового еквіваленту вартості товарів в іноземній валюті, на курс продажу Євро на УМВБ на день, який передує дню фактичного здійснення платежу Покупцем. Сторони домовилися, що курс Євро для здійснення платежів визначається відповідно до інформації розміщеної на інтернет-порталі «Минфин» за адресою www.minfin.com.ua.

У відповідності до п.п. 3.1, 3.2 договору для здійснення поставки товару Покупець сплачує 50% суми договору, у розмірі 1680 Євро (одна тисяча шістсот вісімдесят євро 00 центів). Другий платіж, що становить 50% суми договору, у розмірі 1680 Євро (одна тисяча шістсот вісімдесят євро 00 центів) Покупець сплачує протягом десяти календарних днів з початку постачання товару.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється після оплати згідно п.3.1 даного договору. Товар поставляється на склад Покупця.

За п.п. 6.3, 6.4 договору у випадку прострочення платежу Покупцем більш ніж на 10 днів, йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. У випадку прострочення платежу більше 14 календарних днів Покупець повинен сплатити Продавцю штраф у розмірі 20% від суми договору.

Згідно п.п. 10.1, 10.2 договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами обов'язків, передбачених договором. Додатки до цього договору є невід'ємною частиною цього договору.

25.06.2014р. сторонами підписана та скріплена печатками Специфікація №1 (Додаток №1 до договору купівлі-продажу №SPG-028/14 від 25.06.2014р.), відповідно до якої сторони узгодили назву товару (шпагат TEWE 750), кількість товару (1200 кг), ціну за 1 кг товару (2,8 Євро) та загальну вартість товару (3360 Євро).

На виконання умов укладеного договору позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №117 від 30.07.2014р. на суму 41580 грн. (товар - шпагат TEWE 750 BLUE LONG, кількість - 900 кг).

На оплату вказаного рахунку 31.07.2014р. відповідач перерахував позивачу 20000 грн., що підтверджується відповідною випискою по рахунку позивача та відповідачем не заперечується.

04.08.2014р. позивачем передано відповідачу обумовлений товар - шпагат TEWE 750 BLUE LONG у кількості 900 кг на суму 41580 грн. (сума з ПДВ), що підтверджується підписаною сторонами та скріпленою печатками сторін видатковою накладною №79 від 04.08.2014р. на суму 41580 грн.

Решта суми придбаного товару відповідачем не сплачена.

В матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків сторін станом на 30.11.2014р., скріплений печатками обох сторін , за яким кінцеве сальдо на користь позивача становить 21580 грн.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати придбаного товару стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Господарським судом встановлений факт передачі позивачем відповідачу товару на суму 41580 грн. та факт несвоєчасної та неповної оплати відповідачем придбаного товару, внаслідок чого на даний час у відповідача наявний борг перед позивачем у розмірі 21580 грн.

Іншого сторонами не доведено.

Жодних доказів погашення наявного боргу відповідач до суду не надав.

Обрахування позивачем суми основного боргу із посиланням на п.2.3 договору (зміна курсу продажу Євро на УМВБ на день фактичного здійснення платежу відповідачем) визнається судом необґрунтованим з огляду на передачу позивачем відповідачу придбаного товару за підписаною сторонами та скріпленою печатками сторін видатковою накладною №79 від 04.08.2014р. на суму 41580 грн., виставлення позивачем рахунку на оплату товару на вказану суму, облік вказаної суми при визначенні кінцевого сальдо на користь позивача при звірці взаєморозрахунків сторін.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про правомірність, обґрунтованість, підставність та необхідність задоволення заявлених ТОВ «СПГ-Партнер» позовних вимог в частині стягнення з відповідача 21580 грн. основного боргу.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За вимогами ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сплата відповідачем пені та штрафу передбачена п.п. 6.3, 6.4 договору.

Господарський суд приймає до уваги виконаний позивачем розрахунок штрафу, відповідно до якого розмір штрафу склав 12458,88 грн., вважає його обґрунтованим.

Разом з тим, господарський суд не може прийняти до уваги виконаний позивачем розрахунок пені, оскільки останній виконаний позивачем неправильно з огляду на неправильне визначення при обчисленні розміру пені суми основного боргу.

З огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Така ж правова позиція викладена і у п.1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (з наступними змінами і доповненнями).

Господарським судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, виконано розрахунок розміру пені, відповідно до якого розмір пені склав 1331,46 грн.

Таким чином, господарський суд вважає правомірними та підставними позовні вимоги ТОВ «СПГ-Партнер» в частині стягнення з відповідача 1331,46 грн. пені та 12458,88 грн. штрафу.

За таких обставин позов ТОВ «СПГ-Партнер» підлягає частковому задоволенню.

Іншого сторонами не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Окрім того, пунктом 2 ч.5 ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», який втратив чинність на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012р. №5076-VI, адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності). Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами. Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Таким чином, вказана процесуальна норма не обмежує юридичних осіб у виборі осіб, які будуть здійснювати їх представництво в господарському суді.

З цього приводу Вищий господарський суд України у п.5 інформаційного листа від 14.07.2004р. №01-8/1270 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» зазначив, що судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником (постанова Верховного суду України від 01.10.2002р. у справі № 30/63).

Окрім того, у п.10 листа від 14.12.2007р. №01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» Вищий господарський суд України зазначив, що стаття 44 ГПК передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь-яких представників.

Зі змісту ст.ст. 13-15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вбачається, що адвокатська діяльність здійснюється адвокатом індивідуально (самозайнята особа) та шляхом створення юридичної особи у формі адвокатського бюро та адвокатського об'єднання.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 4 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури 01.10.1999р. (протокол №6/VI), угода про надання правової допомоги - договір (контракт), згідно з яким одна сторона - адвокат, що практикує індивідуально, або адвокатське об'єднання - приймає на себе доручення іншої сторони - клієнта (або його представника) - про надання клієнту юридичної допомоги обумовленого ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених угодою, а інша сторона - клієнт (або його представник) - зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням угоди. Угодою можуть передбачатися також інші умови надання юридичної допомоги.

Гонорар - передбачена угодою про надання правової допомоги винагорода за виконані адвокатом дії по наданню правової допомоги; гонорар не включає кошти, що вносяться клієнтом (його представником) на покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням угоди.

Відповідно до п.1 ст. 33 Правил адвокатської етики гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту.

На підтвердження понесення позивачем заявлених як судових - витрат на оплату послуг адвоката ТОВ «СПГ-Партнер» надано до суду договір про надання юридичних послуг, укладений між позивачем та адвокатом Зайцевим Д.О. 10.11.2014р., Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №640 від 25.12.2008р., квитанцію №57 від 21.11.2014р. про сплату адвокату 5000 грн.

За таких обставин, керуючись вищезазначеними нормами права, господарський суд вважає, що сплачені позивачем адвокату Зайцеву Д.О. 5000 грн. за надану правову допомогу відносяться до складу судових витрат і тому підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПГ-Партнер» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ім. КЛ. Петровського» (57440, Миколаївська обл., Березанський р-н, с. Кімівка, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 34559826) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПГ-Партнер» (36008, м. Полтава, вул. Кагамлика, 37, код ЄДРПОУ 38019458) 21580 (двадцять одну тисячу п'ятсот вісімдесят) грн. боргу, 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 46 коп. пені, 12458 (дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 88 коп. штрафу, 1696 (одну тисячу шістсот дев'яносто шість) грн. 55 коп. судового збору та 5000 (п'ять тисяч) грн. витрат на оплату послуг адвоката.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 09 лютого 2015 року.

Суддя Ю.С. Бездоля