Ухвала

від 03.12.2014 по справі 6/214-25/346

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2014 року м. Київ К/9991/9877/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2009 року

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року

у справі № 6/214-25/346

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Державної податкової інспекції у місті Полтаві

про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Полтаві (далі - відповідач) про недійсними податкових повідомлень-рішень від 05 вересня 2005 року № 0000482302/0 та № 0000162302/3 (в редакції заяви про зміну позовних вимог від 14 травня 2009 року).

Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2009 року в позові було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2009 року було змінено. Виключено з мотивувальної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2009 року посилання на закон України від 30 листопада 2006 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань оподаткування».

В касаційній скарзі ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2009 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ у м. Полтаві, посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2009 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року - без змін.

У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача - ДПІ у м. Полтаві його правонаступником - ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 596894 від 05 червня 2013 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Полтаві провела перевірку фінансово-господарської діяльності Філії ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» ГПУ «Полтавагазвидобування» відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 року № 64-р за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року, за результатами якої був складений акт від 14 квітня 2005 року № 168/26-2/00153100.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги статті 3 Закону України «Про Державний бюджету України на 2004 рік», пункту 5 Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року № 256, в результаті чого занижено рентну плату за нафту, передану на обробку на давальницьких умовах, на загальну суму 1172640,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що Філією ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» ГПУ «Полтавагазвидобування» була передана на переробку на давальницьких умовах нафта у таких об'ємах: у серпні 2004 року - 3635 тон (*160,00 грн. = 581600,00 грн.), у жовтні 2004 року - 3694 тони (*160,00 грн. = 591040,00 грн.) без нарахування та сплати до бюджету рентної плати, що призвело до заниження рентної плати за нафту на загальну суму 1172640,00 грн.

18 квітня 2005 року ДПІ у м. Полтаві на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000162302/0, яким згідно з підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила Філії ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» ГПУ «Полтавагазвидобування» суму податкового зобов'язання за платежем: рентна плата за нафту, що видобувається в Україні, у розмірі 1172640,00 грн. - за основним платежем.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000162302/3 від 05 вересня 2005 року на аналогічну суму податкових зобов'язань.

Також, ДПІ у м. Полтаві на підставі вказаного акта перевірки та з урахуванням процедури адміністративного оскарження прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000482302/0, яким згідно з підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктами 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила Філії ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» ГПУ «Полтавагазвидобування» суму податкового зобов'язання за платежем: рентна плата за нафту, що видобувається в Україні, у розмірі 1172640,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що платниками рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат (крім видобутку природного газу з морських родовищ, який реалізується за регульованими цінами) є всі, без винятку, підприємства, які здійснюють видобуток нафти, природного газу та газового конденсату, незалежно від подальшого використання видобутої ними сировини (у тому числі її відпуску чи переробки).

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Державний бюджету України на 2004 рік» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємства, які здійснюють видобуток природного газу та газового конденсату (крім видобутку природного газу із морських родовищ, який реалізується за регульованими цінами) і нафти, вносять до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рентну плату за нафту у розмірі 160 гривень за одну тонну.

Аналогічна норма містилася в пункті 5 Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року № 256 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого платниками рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат (крім видобутку природного газу з морських родовищ, який реалізується за регульованими цінами) є підприємства, які здійснюють видобуток нафти, природного газу та газового конденсату. За рішенням підприємства зазначену рентну плату можуть вносити безпосередньо його філіали та інші відокремлені підрозділи, які мають поточні рахунки в установах банку.

Дійсний зміст зазначених законодавчих положень підтверджується постановою Кабінету Міністрів від 23 грудня 2004 року № 1718 «Деякі питання застосування Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат», якою роз'яснено, що відповідно до статті 3 Закону «Про Державний бюджет України на 2004 рік» та пунктів 2 і 5 Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року № 256, платниками рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат (крім видобутку природного газу з морських родовищ, який реалізується за регульованими цінами) є всі, без винятку, підприємства, які здійснюють видобуток нафти, природного газу та газового конденсату, незалежно від подальшого використання видобутої ними сировини (у тому числі її відпуску чи переробки).

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши факт передачі позивачем на переробку нафти на давальницьких умовах, дійшли вірного висновку про законність оспорюваних податкових повідомлень-рішень та правомірно відмовили у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

А.М. Лосєв

---

Т.М. Шипуліна