Ухвала

від 03.02.2015 по справі 826/18717/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" лютого 2015 р. м. Київ К/800/24262/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова ОВ..

за участю секретаря : Іванова Д.О.

представників:

позивача: Мартинюк Н.М.

відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Трейдінг Україна»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року

у справі № 826/18717/13-а

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Трейдінг Україна» доМіжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АДМ Трейдінг Україна» (далі по тексту - позивач, ТОВ «АДМ Трейдінг Україна») звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач, МГУ Міндоходів Центрального офісу з ОВПП) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2014 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2014 року. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «АДМ Трейдінг Україна» відмовлено .

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Також, від ТОВ «АДМ Трейдінг Україна» надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АДМ Трейдінг Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Дельфа-М», ТОВ «К.С.Д. - Київ», ПП «Ірел», ОСОБА_3, ПП «ДЖМ» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 01.11.2013 року №1318/40-50/20027449.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме: завищено валові витрати на загальну суму 6 643 241,00 грн. та занижено податок на прибуток на загальну суму 1 518 639,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.2013 року №0000554050, яким ТОВ «АДМ Трейдінг Україна» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2 365 553,50 грн. (за основним платежем - 1 606 234,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 759 319,50 грн.).

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ТОВ «АДМ Трейдінг Україна» щодо скасування податкових повідомлень-рішень, виходив з того, що висновки податкового органу є необґрунтованими.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «АДМ Трейдінг Україна», виходив з того, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Колегія суду не може погодитись з таким висновком суду апеляційної інстанції, вважаючи його передчасним та таким, що винесений з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 КАС України одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «АДМ Трейдінг Україна» та ТОВ «Дельфа-М», ОСОБА_3, ПП «Ірел», ПП «ДЖМ», ТОВ «К.С.Д. - Київ» були здійсненні господарські операції щодо придбання товарів та послуг (договори №500/1-56805 від 21.10.2010 року, №500/1-56796 від 20.10.2010 року, №500/1-56786 від 14.10.2010 року, №500/1-56715 від 12.10.2010 року, №500/1-56709 від 11.10.2010 року, №500/1-56709 від 11.10.2010 року, №500/1-56589 від 04.10.2010 року, №500/1-56623 від 04.10.2010 року, №510/1-072946 від 07.03.2012 року, №510/1-073052 від 13.03.2012 року, №460/1-073051 від 13.03.2012 року, №510/1-073188 від 16.03.2012 року, № 510/1-071121 від 26.10.2011 року, №510/1-070998 від 20.10.2011 року, №460/1-071059 від 24.10.2011 року, №510/1-071072 від 24.10.2011 року, №510/1-072830 від 01.03.2012 року, №400/1-073358 від 22.03.2012 року, тощо).

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ТОВ «АДМ Трейдінг Україна» виходив з того, що господарські операції між позивачем та контрагентами є реальними та підтвердженими первинними документами.

Крім того, суд першої інстанції вирішуючи дану справу послався на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014 року у справі №826/12987/13-а, якою задоволено позовні вимоги ТОВ «АСТІ (Україна)» до МГУ Міндоходів та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.04.2013 року №0000212320, а також, зазначив, що під час вирішення справи №826/12987/13-а судом було встановлено реальність здійснення господарських операцій ТОВ «АСТІ (Україна)» з ТОВ «Дельфа-М», ОСОБА_3, ПП «Ірел», ПП «ДЖМ», ТОВ «К.С.Д. - Київ» за період з 2010 року по 2012 рік, та правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за 2010-2012 роки.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «АДМ Трейдінг Україна» виходив з того, що господарські операції між ТОВ «АДМ Трейдінг Україна» та ТОВ «Дельфа-М», ОСОБА_3, ПП «Ірел», ПП «ДЖМ», ТОВ «К.С.Д. - Київ» не носять реальний характер.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 207 КАС України в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються встановлені судом апеляційної інстанції обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Однак, судом апеляційної інстанції, не зазначено обставин, якими спростовується висновок суду першої інстанції про правомірність віднесення позивачем до складу витрат вартості замовлених товарів та послуг за договорами з ТОВ «Дельфа-М», ОСОБА_3, ПП «Ірел», ПП «ДЖМ», ТОВ «К.С.Д. - Київ».

Отже, колегія суду приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції не розглянув належним чином докази, що містяться в матеріалах справи, не надав належну оцінку обставинам справи, порушив та невірно застосував норми матеріального права, та, як наслідок, прийняв незаконне рішення.

Викладене свідчить про порушення судом вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Касаційна ж інстанція згідно з ч. 2 ст. 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч. 4 ст. 227 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 КАС України ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, дослідити на підставі належних доказів питання реальності господарських операцій, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Відповідно до вищевикладеного, касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Трейдінг Україна» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов