Ухвала

від 11.02.2015 по справі 916/3440/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про припинення провадження

"11" лютого 2015 р. Справа № 916/3440/14

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Жекова В.І.

суддів Пироговського В.Т., Аленіна О.Ю.

(Склад колегії суду сформовано згідно з розпорядженням голови суду №8 від 21.01.2015р.)

секретар судового засідання Галузінський Н.О.

Представники учасників процесу у судове засідання не з'явились.

розглянувши апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Господарського суду Одеської області

від 11.12.2014 р.

у справі № 916/3440/14

за заявою кредитора: Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "КВП"

за участю арбітражного керуючого, розпорядника майна: Сніткіної Ірини Анатоліївни

про визнання банкрутом

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 22.01.2015 р., яка надіслана учасникам процесу 22.01.2015 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 11.02.2015 р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

26.08.2014р. Державне підприємство «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «КВП» за правилами ст.ст. 10,11,12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, яка діє з 19.01.2013р.).

В обґрунтування заяви ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» посилалось на те, що ТОВ Фірма «КВП» перед ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» має заборгованість у розмірі 426 392, 51 грн. та яка підтверджується рішенням Господарського суду Одеської області від 14.10.2011р. по справі №19/17-3216-2011; наказом Господарського суду Оденської області від 28.10.2011р., який було видано на примусове виконання вищевказаного судового рішення; постановою про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 28.10.2011р. по справі №19/17-3216-2011, яка була винесена державним виконавцем 28.11.2011р.; рішенням Господарського суду Одеської області від 05.03.2012р. по справі №13/17-5103-2011; наказом Господарського суду Одеської області від 23.03.2012р., який було видано на примусове виконання вищевказаного судового рішення; постановою про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 23.03.2012р. по справі №13/17-5103-2011, яка була винесена державним виконавцем 20.04.2012р.; рішенням Господарського суду Одеської області від 10.01.2013р. по справі №5017/2883/2012; наказом Господарського суду Одеської області від 28.01.2013р., який було видано на примусове виконання вищевказаного судового рішення; постановою про відкриття виконавчого провадження з виконання вищевказаного судового наказу та постановою державного виконавця про повернення виконавчого документу від 26.06.2013р.

Обґрунтовуючи заяву ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» зазначає, що ТОВ Фірма «КВП» неспроможне виконати свої зобов'язання перед кредитором.

На думку Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» ці обставини і стали підставою для звернення до Господарського суду Одеської області з відповідною заявою щодо порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «КВП» за правилами ст.ст. 10,11,12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, яка діє з 19.01.2013р.).

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 25.11.2014р. (суддя Бахарєв Б.О.) затверджено реєстр вимог кредиторів (т.1, а.с. 125-127).

11.12.2014р. розпорядник майна ТОВ Фірма «КВП» Сніткіна І.А. звернувся до Господарського суду Одеської області з клопотанням про визнання ТОВ Фірма «КВП» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (т.1, а.с. 134-135).

11.12.2014р. розпорядник майна ТОВ Фірма «КВП» Сніткіна І.А. подав до Господарського суду Одеської області на затвердження звіт про фінансово-майновий та господарський стан ТОВ Фірми «КВП» та про діяльність розпорядника майна.

Постановою Господарського суду Одеської області від 11.12.2014р. (суддя Бахарєв Б.О.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю Фірми „КВП" банкрутом та відкрито відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „КВП" ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сніткіну Ірину Анатоліївну (свідоцтво від 21.03.2013р. № 521). У постанові також зазначено, що строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; скасовано арешт, накладений на майно Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „КВП" визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „КВП"; накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „КВП" не допускається; вимоги за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „КВП" визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі; припинено повноваження органів управління Товариством з обмеженою відповідальністю Фірми „КВП" щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута; затверджено арбітражному керуючому Сніткіній Ірині Анатоліївні (свідоцтво від 21.03.2013р. № 521) витрати у сумі 7 853,25 грн.; з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення (повідомлення) про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „КВП" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Повідомлення про визнання боржника банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури мають містити: найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом; найменування господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство; дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; відомості про ліквідатора (ліквідаційну комісію); зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та після завершення усіх розрахунків з кредиторами надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута на затвердження (т.1, а.с.163-167).

Не погодившись із вказаною постановою, Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.10,11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; ч.4 ст.105, ч.3 ст.110, ч.1 ст. 111 ЦК України та ст.ст. 60,61 ГК України просить скасувати постанову Господарського суду Одеської області від 11.12.2014р. у справі №916/3440/14 та припинити провадження у справі.

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції не досліджено, що необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діє з 19.01.2013р.) є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Тобто звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку заявлення кредиторами вимог, передбаченого статтею 105 ЦК України, чого на думку апелянта, не було дотримано заявником при поданні заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ Фірма «КВП».

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження слід припинити з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог частини 2 статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до приписів статті 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, випадки в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку мають бути встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Нормами статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

У відповідності до положень статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Відповідно до приписів ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діє з 19.01.2013р.) визначено, що за наявності підстав господарський суд порушує провадження у справі про банкрутство.

Отже, у справі про банкрутство, який ліквідується на загальних підставах може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Зокрема, в апеляційній скарзі податковий орган не наводить доказів заборгованості підприємства по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). При цьому, слід зазначити, що вказаний податковий орган неодноразово повідомлявся судом про припинення юридичної особи та здійснення щодо останнього відповідного провадження про банкрутство, про що свідчать ухвала господарського суду Одеської області від 16.09.2014р. підготовчого засідання суду про порушення провадження у справі про банкрутство; постановою Господарського суду Одеської області від 11.12.2014р. про визнання банкрутом ТОВ Фірми «КВП» (т.1, а.с. 81-87; 163-167).

Отже вказаний податковий орган був обізнаний про порушення та здійснення щодо підприємства провадження у справі про банкрутство в порядку норм ст. ст. 16, 18, 19 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діє з 19.01.2013р.).

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст.210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства -Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Що стосується посилань апелянта на порушення судом першої інстанції ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів апеляційної інстанції також зазначає, що провадження у цій справі порушено в порядку ст. ст. 16, 18, 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діє з 19.01.2013 року), тобто за загальними підставами, а ні за спрощеною процедурою, як вказує апелянт.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства -щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст.ст. 1, 11, 12, 14, 15, 17, 18, 19 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" апеляційна інстанція дійшла висновку, що у даному випадку податковий орган не є кредитором боржника, оскільки не звернувся у встановлений законом термін із вимогами до підприємства та не має підтверджені належними доказами кредиторські вимоги до нього, у зв'язку з чим податковий орган не має статусу сторони, учасника чи іншої особи у справі про банкрутство, а оскаржувана нею в апеляційному порядку постанова про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відносно ТОВ Фірми «КВП» не стосується її прав та обов'язків, тому контролюючий орган податкова інспекція не є скаржником у справи.

Відповідно до абз.5 п.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011р., № 7 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р., №12; від 23.03.2012р., №3; від 17.10.2012р., №10; від 16.01.2013р., №3; від 29.05.2013р., №9; від 17.12.2013р., №13) роз'яснено, що апеляційне провадження у справі може бути припинено з підстав, зазначених у пунктах 1 (у тому числі якщо буде встановлено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не мала права на таке подання) і 6 частини першої статті 80 ГПК.

Аналогічної думки дотримається і Вищий господарській суд у постанові від 27.03.2014р. у справі №24/904/203/2013.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову господарського суду Одеської області від 11.12.2014р. у справі №916/3440/14- припинити.

Керуючись п.1.1ст. 80, ст.ст. 99, 101-105 ГПК України,

колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову господарського суду Одеської області від 11.12.2014р. у справі №916/3440/14.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя: Жеков В. І.

Судді: Пироговський В.Т.

Аленін О.Ю.