Рішення

від 05.02.2015 по справі 910/26107/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2015Справа №910/26107/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосантехсервіс" до Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" про стягнення 14 314,24 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Басюк О.Л. (дов. б/н від 06.02.2014 року) від відповідача Кизима Г.М. (дов. № 1177 від 26.12.2014 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 05 лютого 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосантехсервіс" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 14 314,24 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2014 року порушено провадження у справі № 910/26107/14 та призначено справу до розгляду на 13.01.2015 року.

13.01.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про витребування доказів.

Розглянувши в судовому засіданні 13.10.2015 року клопотання відповідача про витребування доказів, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з підстав наведених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 року.

У судовому засіданні 13.01.2015 року представники сторін подали клопотання про продовження строків розгляду спору.

Суд, розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про його задоволення.

Розглянувши подане сторонами 13.01.2015 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 року розгляд справи було відкладено на 29.01.2015 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

29.01.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.

Представник позивача в судове засідання 29.01.2015 року не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 29.01.2015 року представники відповідача надали усні пояснення по суті спору, в яких проти позову заперечили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2015 року розгляд справи відкладено на 05.02.2015 року.

У судовому засіданні 05.02.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні 05.02.2015 року надали усні пояснення по справі в яких, зокрема підтвердили, що на акті виконаних робіт він 12.05.2104 року на суму 12 100.38 грн. міститься печатка та підписи уповноважених осіб Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал", а саме: начальника ЦЗЛ - Логінової О.В. та головного інженера - Кущ О.О., проте, заперечили проти позову, з підстав, наведених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергосантехсервіс" (підрядник) та Приватним акціонерним товариством "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" (замовник) було укладено договір № 22 (надалі по тексту -Договір), за умовами якого замовник зобов'язується виконати гідродинамічне очищення системи господарсько-фекальної каналізації (далі - роботи) на об'єкті замовника, відповідно до умов даного Договору.

Згідно з пунктом 1.2. Договору об'єкт замовника знаходить за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97, діаметр каналізаційної мережі: 150-300 мм; довжина каналізаційної мережі: 440 м/п.

Роботи виконуються підрядником із своїх матеріалів, на своєму обладнанні і своїми інструментами, якщо інше не передбачено сторонами у додатковій угоді до цього Договору (пункт 1.4. Договору).

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що загальна вартість робіт відповідно до додатків 1, 2 до цього Договору складає: 24 200,77 грн., в т.ч. ПДВ - 20% - 4 033,46 грн.

У відповідності до пункту 2.2. Договору замовник здійснює 100% попередню оплату вартості робіт по кожному етапу робіт у такому розмірі:

2.2.1. І етап: замовник сплачує підряднику 12 100,39 грн., в термін до 30.04.2014 року.

2.2.2. ІІ етап: замовник сплачує підряднику 12 100,38 грн., в термін до 31.05.2014 року.

Згідно з пунктом 2.2.3. Договору оплата І (першого) етапу робіт у розмірі, визначеному пунктом 2.2.1. цього Договору, здійснюється замовником протягом 5-ти банківських днів з дати підписання сторонами даного Договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

По кожному етапу робіт сторони підписують акт виконаних робіт відповідного етапу (пункт 2.4. Договору).

Відповідно до пункту 4.1. Договору строк виконання робіт кожного з етапів - 10 (десять) робочих днів з дня надходження коштів у розмірі, обумовленому пунктом 2.2. Договору.

Здача - приймання результату кожного етапу виконаних робіт оформлюється актом виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін (пункт 4.6. Договору).

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що останній набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення його печатками сторін та діє до 31.12.2014 року.

В обґрунтування позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосантехсервіс" вказує на порушення відповідачем умов Договору в частині здійснення оплати за ІІ етап виконаних позивачем робіт на суму 12 100,38 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 12 100,38 грн. основного боргу, 1 357,89 грн. пені, 682,92 грн. інфляційних нарахувань та 173,05 грн. три проценти річних, нарахованих за період з 01.06.2014 року по 21.11.2014 року.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що у відповідача відсутні первинні документи (акт виконаних робіт, довідка про вартість виконаних робіт та витрати, податкові накладні), оскільки позивач вказані документи відповідачу не надав.

Окрім того, відповідач вказує на те, що акт виконаних робіт від 12.05.2104 року, на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, не може бути належним доказом у справі, з огляду на те, що останній від імені Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" підписаний Криницьким В.Б., проте, вказана особа приступила до виконання обов'язків голови правління Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" 03.06.2014 року згідно наказу № 45-К від 03.06.2014 року.

Водночас, у судовому засідання представники відповідачів надали суду усні пояснення по справ, в яких підтвердили, що на акті виконаних робіт від 12.05.2014 року на суму 12 100,38 грн. міститься печатка та підписи уповноважених осіб Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал", а саме: начальника ЦЗЛ - Логінової О.В. та головного інженера- Кущ О.О., про що внесено запис у протокол судового засідання від 05.02.2015 року, який оформлений у відповідності до статті 81 - 1 Господарського процесуального кодексу України.

Також, в обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає про те, що пунктом 2.2. Договору замовник здійснює 100% попередню оплату вартості робіт по кожному етапу робіт, відтак, на думку відповідача, той факт, що Приватне акціонерне товариство "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" не здійснило попередню оплату другого етапу робіт у строки, передбачені Договором, свідчить про те, що позивач здійснив виконання вказаних робіт за власною ініціативою.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двосторонніми.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідач прийняв без зауважень виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергосантехсервіс" згідно з Договором роботи другого етапу , що підтверджується відповідними первинними документами, а саме, довідкою про вартість виконаних робіт, яка складена за формою КБ-3 та актом виконаних робіт від 12.05.2014 року за формою КБ 2-в, який підписаний уповноваженими особами та скріплений печаткою Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Вищенаведеним також спростовується твердження відповідача про те, що несплата Приватним акціонерним товариством "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" другого етапу робіт у строки, передбачені Договором, свідчить про те, що позивач здійснив виконання вказаних робіт за власною ініціативою, оскільки. матеріали справи свідчать про прийняття відповідачем виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергосантехсервіс" згідно з Договору робіт другого етапу на суму 12 100,38 грн.

У відповідності до приписів чинного законодавства відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств.

Відповідно до частини другої статті 189 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами та доповненнями) за порушення порядку обліку й зберігання печаток та штампів, що потягло за собою їх втрату, уповноваженими особами органів внутрішніх справ можуть накладатися штрафи від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім того, згідно з частинами першою та другою статті 357 Кримінального кодексу викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а також їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, здійснення таких самих дій щодо приватних документів, що знаходяться на підприємствах, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах, караються штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів звернення відповідача до правоохоронних органів із заявою про викрадення або підроблення печатки Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал", тощо.

У відповідності до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З наведених правових норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергосантехсервіс" робіт відповідачем не виконано.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача до Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" в частині стягнення 12 100,38 грн. заборгованості, приймаючи до уваги той факт, що відповідачем фактично не заперечено факт виконання позивачем робіт другого етапу, а доводи, наведені відповідачем в обґрунтування своїх заперечень, спростовані матеріалами справи, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосантехсервіс" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" 12 100,38 грн. заборгованості за договором № 22 від 17.04.2014 року, визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 357,89 грн. пені, 682,92 грн. інфляційних нарахувань та 173,05 грн. три проценти річних, нарахованих за період з 01.06.2014 року по 21.11.2014 року.

Згідно зі статтею 216 Господарського процесуального кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вже зазначалось судом, пунктом 2.2.2. Договору сторони погодили, що за виконання підрядником другого етапу робіт замовник сплачує підряднику 12 100,38 грн., в термін до 31.05.2014 року.

Згідно з пунктом 6.3. Договору сторони погодили, що за порушення замовником строків оплати робіт, встановлених Договором, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дії відповідача є порушенням вимог Договору, що є підставою для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Таким чином, встановивши прострочення відповідача за Договором, приймаючи до уваги пункти 2.2.2, 6.3 Договору, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення з відповідача штрафних санкцій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені на загальну суму 1 357,89 грн. пені, нарахованої за період з 01.06.2014 року по 21.11.2014 року, є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права вимагати від відповідача сплати останнім 3% річних за порушення грошового зобов'язання від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних на загальну суму 173,05 грн.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Дослідивши розрахунок збитків від інфляції, наданий позивачем, суд вважає його арифметично вірним, а позовні вимоги щодо стягнення збитків від інфляції на суму 682,92 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосантехсервіс" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" (01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 97. код ЄДРПОУ 00260652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосантехсервіс" (01015, м. Київ. вул. Цитадельна, буд. 7, код ЄДРПОУ 37100170) 12 100 (дванадцять тисяч сто) грн. 38 коп. заборгованості, 1 357 (одна тисяча триста п'ятдесят сім) грн. 89 коп. пені, 682 (шістсот вісімдесят дві) грн. 92 коп. інфляційних нарахувань, 173 (сто сімдесят три) грн. 05 коп. три проценти річних, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.02.2015 року

Суддя С.В. Стасюк