Постанова

від 25.03.2015 по справі 910/26107/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2015 р. Справа№ 910/26107/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Чорної Л.В.

при секретарі: Ставицькій Т.Б.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Кизима Г.М., представник за довіреністю №1177 від 26.12.2014р.;

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2015р. (підписано - 10.02.2014р.)

у справі №910/26107/14 (суддя - Стасюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосантехсервіс"

до Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал"

про стягнення 14 314, 24 грн.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосантехсервіс" (надалі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" (надалі-відповідач) про стягнення 14 314, 24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Приватним акціонерним товариством "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" умов Договору підряду №22 від 17.04.2014р. в частині здійснення оплати за виконані на його замовлення позивачем роботи на суму 12100,38 грн. У зв'язку з простроченням відповідачем оплати виконаних робіт, позивач також просив стягнути з відповідача 173,05грн. 3% річних та 682,92грн. інфляційних втрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та пені у розмірі 1357,89грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2014р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосантехсервіс" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №910/26107/14.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосантехсервіс" позов Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" не визнало, посилаючись на його необгрунтованість та недоведеність, а у відзиві на позовну заяву вказувало, що пунктом 2.2. Договору замовник здійснює 100% попередню оплату вартості робіт по кожному етапу робіт, відтак, на думку відповідача, той факт, що Приватне акціонерне товариство "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" не здійснило попередню оплату другого етапу робіт у строки, передбачені Договором, свідчить про те, що позивач здійснив виконання вказаних робіт за власною ініціативою.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2015р. у справі №910/26107/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосантехсервіс" 12 100 грн. 38 коп. заборгованості, 1 357 грн. 89 коп. пені, 682 грн. 92 коп. інфляційних нарахувань, 173 грн. 05 коп. три проценти річних, 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

Задовольняючи позов повністю, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач прийняв без зауважень виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергосантехсервіс" передбачені Договором роботи другого етапу, що підтверджували довідкою про вартість виконаних робіт, яка складена за формою КБ-3 та актом виконаних робіт від 12.05.2014 року за формою КБ 2-в, підписані уповноваженими особами та скріпленими печаткою у тому числі Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал".

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2015р. у справі №910/26107/14 повністю та прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосантехсервіс" залишити без задоволення.

У доводах апеляційного оскарження скаржник вказував, що судом першої інстанції прийнято рішення при неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Так апелянт зазначав виконання виконавцем робіт без їх попередньої оплати замовником суперечить умовам Договору, а отже виконані роботи є позадоговірними і здійсненими на ризик виконавцю. Апелянт наголошував , що акт виконаних робіт від 12.05.2104 року не може бути належним доказом у справі, оскільки підписаний Керницьким В.Б. від імені Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал", тоді як вказана особа приступила до виконання обов'язків голови правління Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" лише 03.06.2014 року згідно наказу № 45-К від 03.06.2014 року.

Згідно довідки про автоматичний розподіл справ між суддями, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2015р. у справі №910/26107/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2015р. у зв'язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2015р. у справі №910/26107/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Руденко М.А., Чорна Л.В.) вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження, а її судовий розгляд призначено на 25.03.2015р.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015р. у справі №910/26107/14 у зв'язку з виходом судді Смірнової Л.Г. з відпустки, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015р. у справі №910/26107/14 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В. прийнято вказану апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2015р. у справі №910/26107/14 до свого провадження.

У судове засідання 25.03.2015р. представники позивача не з'явились. Про час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (вх.№09-33/11086/15 від 20.03.2015р.). Про причини неявки позивач суд не повідомив.

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом суду. Відкладення справи застосовується не у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представників сторін, а у зв'язку з неможливістю вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Вислухавши думку представника відповідача, враховуючи, що позивач був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що явка учасників судового процесу не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті у судовому засіданні 25.03.2015р.

У судовому засіданні 25.03.2015р. представник відповідача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2015р. у справі №910/26107/14 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як підтверджується матеріалами справи, 17.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергосантехсервіс" (надалі - підрядник) та Приватним акціонерним товариством "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" (надалі - замовник) був укладений Договір № 22 (надалі - Договір), за умовами якого замовник зобов'язувався виконати гідродинамічне очищення системи господарсько-фекальної каналізації (далі - роботи) на об'єкті замовника, відповідно до умов даного Договору.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що Договір діє до 31.12.2014 року.

Згідно з пунктом 1.2. Договору об'єкт замовника знаходить за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97, діаметр каналізаційної мережі: 150-300 мм; довжина каналізаційної мережі: 440 м/п.

Роботи виконуються підрядником із своїх матеріалів, на своєму обладнанні і своїми інструментами, якщо інше не передбачено сторонами у додатковій угоді до цього Договору (пункт 1.4. Договору).

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що загальна вартість робіт відповідно до додатків 1, 2 до цього Договору складає: 24 200,77 грн., в т.ч. ПДВ - 20% - 4 033,46 грн.

У відповідності до пункту 2.2. Договору замовник здійснює 100% попередню оплату вартості робіт по кожному етапу робіт у такому розмірі:

2.2.1. І етап: замовник сплачує підряднику 12 100,39 грн., в термін до 30.04.2014 року.

2.2.2. ІІ етап: замовник сплачує підряднику 12 100,38 грн., в термін до 31.05.2014 року.

Згідно з пунктом 2.2.3. Договору оплата І (першого) етапу робіт у розмірі, визначеному пунктом 2.2.1. цього Договору, здійснюється замовником протягом 5-ти банківських днів з дати підписання сторонами даного Договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

По кожному етапу робіт сторони підписують акт виконаних робіт відповідного етапу (пункт 2.4. Договору).

Відповідно до пункту 4.1. Договору строк виконання робіт кожного з етапів - 10 (десять) робочих днів з дня надходження коштів у розмірі, обумовленому пунктом 2.2. Договору.

Здача - приймання результату кожного етапу виконаних робіт оформлюється актом виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін (пункт 4.6. Договору).

Спір між сторонами виник та був переданий на вирішення до господарського суду з приводу питання, чи підлягають оплаті підрядні роботи, якщо їх виконання відбулося до моменту отримання підрядником попередньої їх оплати.

Інше питання, яке мав розв'язати суд, стосується того, чи можуть вважатися прийнятими замовником підрядні роботи, якщо акт підписаний від його імені особою, яка приступила до виконання своїх посадових обов'язків пізніше дати підписання нею акта, проте виконання цих робіт визнається замовником.

Судова колегія виходить з того, що при зустрічному зобов'язанні (до яких належать зобов'язання з підряду), якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч. 4 ст. 538 ЦК України).

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її, і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків заявити про них підрядникові, та оплатити обумовлену ціну за умови, що роботу виконано належним чином.

У будь-якому разі, як це випливає з ч. 4 ст. 849 ЦК України, виконана підрядником робота має бути оплачена замовником, навіть якщо замовник до закінчення роботи відмовився від договору підряду.

У відзиві та у судовому засіданні замовник не заперечував і визнавав, що передбачені договором роботи другого етапу виконані підрядником у межах строку дії Договору.

Отже, твердження замовника про те, що акт підписаний від її імені особою, яка приступила до виконання своїх посадових обов'язків пізніше дати підписання нею акта, не впливають на виникнення у замовника обов'язку з оплати виконаних підрядних робіт, за ціною, обумовленою договором.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Як вже зазначалось судом, пунктом 2.2.2. Договору сторони погодили, що за виконання підрядником другого етапу робіт замовник сплачує підряднику 12 100,38 грн., в термін до 31.05.2014 року.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості у розмірі 12 100 грн. 38 коп. заборгованості за виконані позивачем роботи згідно Договору підряду №22 від 17.04.2014р., судова колегія приходить до висновку про те, що вказані позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Крім того, згідно зі статтею 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

Згідно з інформаційним листом Верховного Суду України №3.2-2005 від 15.07.2005р. грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних. Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань.

Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, колегія суддів приходить до висновку про задоволення в повному обсязі стягнення з боржника, який у період з 01.06.2014 року по 21.11.2014 року прострочив виконання грошового зобов'язання в розмірі 682,92 грн. інфляційних нарахувань та 173,05 грн. три проценти річних.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з пунктом 6.3. Договору сторони погодили, що за порушення замовником строків оплати робіт, встановлених Договором, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

Перевіривши правильність виконаного позивачем розрахунку заявленої до стягнення пені, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що виконаний позивачем розрахунок пені на суму 1 357,89 грн., нарахованої за період з 01.06.2014 року по 21.11.2014 року, є обґрунтованим..

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржений судовий акт - без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на відповідача (апелянта).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2015р. у справі №910/26107/14 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2015р. у справі №910/26107/14 - без змін.

2.Матеріали справи №910/26107/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

Л.В. Чорна