Постанова

від 28.01.2015 по справі 810/6511/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2015 року справа №810/6511/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання Сакевич Ж.В.;

за участю:

представника позивача - Беринді І.В. (довіреність б/н від 08.09.2014 р.);

відповідача - Башти М.І. (довіреність №6/9/10-13-10-025 від 12.01.2015 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом: приватного підприємства "Автопетроліум" до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось ПП «Автопетроліум» з позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001642201 від 24.07.2014 р.

Вимоги мотивовано неправомірністю висновків відповідача, викладених в акті перевірки від 04.06.2014 р. №258/22-03/37228512 про порушення позивачем податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах між ПП «Автопетроліум» та його контрагентом - ТОВ «Петроліум Трейдинг Інвестмент». Вказує, що в ході проведення перевірки у контролюючого органу були наявні всі документи, що підтверджують законне та фактичне проведення господарської діяльності з ТОВ «Петроліум Трейдинг Інвестмент» за період січень-лютий 2014 р., тому вважає законним віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 6651814 грн., у тому числі за січень 2014 р. - 4888490 грн., за лютий 2014 р. - 1763324 грн. Оскільки висновки акту перевірки є хибними, прийняте на його підставі оскаржуване рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити та вказала, що позивачем до суду представлені документи бухгалтерського обліку та податкової звітності, які підтверджують реальний характер господарської операції проведеної між позивачем та ТОВ «Петроліум Трейдинг Інвестмент», з подальшим використанням придбаного товару за договором з цим контрагентом у власній господарській діяльності.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, стверджував, що жодних зауважень до оформлення документів первинного бухгалтерського обліку позивача у податкового органу не має, докази безтоварності укладання позивачем угоди у податкового органу відсутні. Фактично позиція контролюючого органу стосовно фіктивності угоди сформована на підставі акту перевірки ТОВ «Петроліум Трейдинг Інвестмент», оформленого ДПІ у Святошинському районі м. Києва № 270/26-57-22-01-10/38204691 від 01.04.2014 р., просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

ПП «Автопетроліум» зареєстроване 07.12.2010 р. Києво-Святошинською РДА Київської області, свідоцтво про державну реєстрацію Серія А01 №733508, ЄДРПОУ 37228512; перебуває на обліку у ДПІ Києво-Святошинського району ГУ Мiндоходiв у Київський області з 08.12.2010 р. за №454, є платником ПДВ згідно свідоцтва від 04.02.2011 р. №100322139, основний вид діяльності позивача - роздрібна торгівля пальним.

04.06.2014 р., ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області, на підставі статтей 20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1, ст.78 ПКУ 02.12.2010р. №2755-VI, наказу ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області №443 від 22.05.2014 р. та повідомлення про проведення перевірки від 22.05.2014 р. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «Петроліум Трейдинг Інвестмент» (код ЄДРПОУ 38204691) за січень-лютий 2014 р., за наслідками якої складено акт від 04.06.2014 р. №258/22-03/37228512.

У висновку акту податковим органом зазначено про порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягала сплаті до бюджету на загальну суму 6651814 грн., в тому числі по періодам: січень 2014 р. - 4888490 грн., лютий 2014 р. - 1763324 грн.

На підставі складеного акту від 04.06.2014 р. №258/22-03/37228512 винесене податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9977721 грн., з яких за основним платежем ? 6651814 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція ? 3325907 грн.

Як слідує із матеріалів справи, 11.11.2013 р., між ПП "Автопетроліум" (покупцем) та ТОВ «Петроліум Трейдинг Інвестмент» (постачальником) було укладено договір поставки нафтопродуктів №2-11/11/13. За умовами вказаного договору постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупцю товар - нафтопродукти, а покупець - прийняти його та оплатити (п.п.1.1, п.1 Договору). Доставка товару здійснювалася за рахунок покупця на базових умовах Міжнародних правил ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року (п.п.1.5-1.7, п.1 умов Договору). Передача товару повинна була відбуватися партіями за умови надання покупцем заявки на кожну партію товару, з урахуванням об'ємів поставки. Прийом товару мав здійснюватися покупцем у кількості, визначеній залізничними та видатковими накладними (п.п.3.1 п.3 Договору). Ціна товару та порядок сплати встановлені п.4 Договору, відповідно до умов якого, покупець був зобов'язаний сплатити повну вартість поставки кожної партії товару протягом одного банківського дня з моменту прибуття товару на залізничну станцію визначену покупцем. Вартість товару обумовлювалась письмовою згодою сторін у специфікаціях до договору. Згідно специфікації №5 від 30.12.2013 р. до договору №2-11/11/13 від 11.11.2013 р. кількість поставленого товару (дизельне пальне) у рамках договору склала 1200 (+/-10%) тонн, ціна за 1 т - 8500 грн. (10200 грн. з ПДВ), загальна сума поставки склала 12240000 грн. (з яких 2040000 грн. ПДВ); специфікація №6 від 14.01.2014 р. ? кількість поставленого товару склала 1000 т (+/-10%), ціна за 1т - 8458,33 (10150 грн. з ПДВ), загальна сума - 10150000 грн. (в т.ч. 1691666,67 грн. ПДВ); специфікація №7 від 21.01.2014 р. ? кількість пального 1000 т (+/-10%) за ціною 8333,33 грн. (10000 грн. з ПДВ) за 1 т, на загальну суму 10000000 грн. (в т.ч. 1666666,67 ПДВ); специфікація №8 від 04.02.2014 р. - кількість пального 900 т (+/-10%), ціна за 1т ? 8541,67 грн. (10250 грн. з ПДВ), загальна вартість поставки - 9225000 грн. (в т.ч. ПДВ 1537500 грн.).

На підтвердження реального характеру проведеної господарської операції позивачем надано: договір поставки нафтопродуктів №2-11/11/13 від 11.11.2013 р., специфікації до договору №5 від 30.12.2013 р., №6 від 14.01.2014 р., №7 від 21.01.2014 р., №8 від 04.02.2014р.; видаткові накладні на товар - пальне дизельне підвищеної якості (Євро) марки F вид І за січень, лютий 2014 р.; акти приймання нафтопродуктів за кількістю за січень, лютий 2014 р.; накладні на перевезення нафтопродуктів залізничним транспортом за січень, лютий 2014 р.; сертифікати якості (Laboratory quality certificate); сертифікати відповідності Державної системи сертифікації УкрСЕПРО; податкові накладні, видані ТОВ «Петроліум Трейдинг Інвестмент» з відміткою про включення до ЄРПН за січень, лютий 2014 р.; рахунки на оплату поставки товару за договором №2-11/11/13 від 11.11.2013 р. №23 від 17.12.2013 р., №26 від 23.12.2013 р., №27 від 29.12.2013 р., №5 від 02.01.2014 р., №6 від 03.01.2014 р., №7 від 14.01.2014 р., №13 від 21.01.2014 р., №18 від 04.02.2014 р.; аналізи рахунку ПП «Автопетроліум»; довідки з банків клієнта ПП «Автопетроліум» з випискою розрахунків підприємства за період січень-лютий 2014 р.

До суду були також представлені документи на підтвердження факту використання отриманого товару (дизельного пального) у господарській діяльності позивача за період лютий-березень 2014 р., зокрема, договір оренди №46/АБ-11 від 01.07.2011 р. між ТОВ «Автобансервіс» (орендодавцем) та ПП «Автопетроліум» (орендарем) про надання в користування автозаправних станцій згідно додатку до договору - переліку орендованих АЗС для здійснення господарської діяльності орендаря (позивача) - реалізації дизельного пального; договір зберігання нафтопродуктів №03/ДС-12 від 01.01.2012 р., укладений між ПП «Даркасервіс» (зберігачем) та ПП «Автопетроліум» (поклажодавцем) про надання послуг по зберіганню в нафтосховищах паливно-мастильних матеріалів, які належать ПП «Автопетроліум», додаткові угоди до зазначеного договору; договір зберігання нафтопродуктів №7/ПРЗ-13 від 05.08.2013 р. між ПП «Петра-Резерв» (зберігачем) та ПП «Автопетроліум» (поклажодавцем) про надання послуг зберігання паливно-мастильних матеріалів позивача, додаткові угоди до договору; товарно-транспортні накладні за період січень-березень 2014 р. на перевезення нафтопродуктів з місця їх зберігання до АЗС, орендованих позивачем у ТОВ «Автобансервіс» для подальшої реалізації.

Приймаючи оспорюване рішення, податковий орган обґрунтував свій висновок безтоварністю укладеної угоди позивача з ТОВ «Петроліум Трейдинг Інвестмент» на основі даних акту перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 01.04.2014 р. №270/26-57-22-01-10/38204691 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Петроліум Трейдинг Інвестмент» (ЄДРПОУ 38204691) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р.». Так, працівниками ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС виявлена відсутність ТОВ «Петроліум Трейдинг Інвестмент» за юридичною адресою, а також не встановлена наявність відповідних виробничих та/або складських приміщень, трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності, не виявлено наявність економічних або інших причин (ділової мети), систематичного придбання та продажу товарів. За таких обставин, контролюючий орган вважав, що оскільки операції здійснені з ТОВ «Петроліум Трейдинг Інвестмент» не мали реального характеру, а товар за укладеним договором з ПП «Автопетроліум» не постачався, угода мала ознаки безтоварності, а тому включення позивачем в декларацію з ПДВ витрат по правочину з ТОВ «Петроліум Трейдинг Інвестмент», є безпідставним.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами суд зазначає наступне: статтею 86 КАСУ визначено, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено ст. 198 ПКУ, згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У п. 185.1 ст. 185 ПК України зазначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За приписами п. 138.2 ст. 138 ПКУ, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Положеннями п. 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п.200.2 ст.200 ПК України зазначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V ПКУ.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 1.2, п. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88 (далі - Положення №88) визначено, що господарські операції відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог даного Положення.

Підпунктом 2.1, п. 2 Положення №88 встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 Положення № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення (пункт 2.5 вказаного Положення).

Відповідно до пп. 2.16, п. 2 Положення №88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм податкового законодавства, не допускається включення суб'єктом господарювання до податкового кредиту з ПДВ та складу витрат сум, які не підтверджені первинними документами.

Згідно з ч.4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. Разом з тим, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема про несплату податків чи неподання податкової звітності).

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

У положеннях ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» зазначено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

З матеріалів справи вбачається, що на момент здійснення правовідносин між позивачем та ТОВ «Петроліум Трейдинг Інвестмент», останнє було зареєстроване як юридична особа та платник ПДВ.

Відповідачем не надано суду доказів, що підтверджують наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення реєстрації юридичної особи ТОВ «Петроліум Трейдинг Інвестмент» на час вчинення правочину із позивачем.

Судом при розгляді адміністративної справи було встановлено механізм виконання умов договору №2-11/11/13 від 11.11.2013 р.:

так, згідно представлених документів бухгалтерського обліку ТОВ «Петроліум Трейдинг Інвестмент» було поставлено через ТОВ «Європетроліум» ПП «Автопетроліум» дизельне пальне у кількості 1200 т (+-10%) на загальну суму 12240000 грн. (в т.ч.ПДВ 2040000 грн.). Доставка товару відбувалася партіями, залізничним транспортом. Станція відправлення ? Миронівка, станція призначення - Васильків І. Дата прибуття вантажу ? 04.01.2015 р. На підтвердження факту поставки партій товару надано: залізничну накладну від 02.01.2014 р. №34621979 про перевезення вантажу загальною масою 173600 кг вагонами №74001520 (пломба Х813086, Ц895348); маса вантажу 57353 кг, №74208430 (пломба Х813080, Ц895318); маса вантажу 58064 кг, №740037854 (пломба Х813061); маса вантажу 58183 кг; залізничну накладну №34624106 02.01.2014 р. про перевезення вантажу загальною масою 281353 кг вагонами №74216730 (пломба Ц895332); маса вантажу 57320 кг, №72303662 (пломба Ц895337); маса вантажу 49890 кг, №73608101 (пломба Х813099, Ц895333); маса вантажу 57744 кг, №73716649 (пломба Ц895346); маса вантажу 59247 кг, №74246844 (пломба Х813059); маса вантажу 57152 кг; залізнична накладна №34623009 про перевезення вантажу загальною масою 57302 кг вагоном №74216458 (пломба Ц89532); залізничну накладну №34626465 02.01.2014 р. про перевезення вантажу загальною масою 243123 кг вагонами №74746108 (пломба Ц895334); маса вантажу 58028 кг, №74168733 (пломба Ц895322); маса вантажу 57710 кг, №73991150 (пломба Ц895352); маса вантажу 63583 кг, №74950478 (пломба Ц895350); маса вантажу 63802 кг; залізничну накладну №34622969 02.01.2014 р. про перевезення вантажу загальною масою 113661 кг вагонами №74721770 (пломба Х813075); маса вантажу 57059 кг, №74198508 (пломба Х813056, Ц895336); маса вантажу 56602 кг; залізничну накладну №34622985 02.01.2014 р. про перевезення вантажу загальною масою 122404 кг вагонами №74032616 (пломба Ц895351); маса вантажу 57913 кг, №74955147 (пломба Ц895323); маса вантажу 64491 кг.

Залізничною накладною від 03.01.2014 р. №42733659 підтверджено факт постачання дизельного пального у кількості 149712 кг від станції відправлення - Чорноморська до станції призначення - Васильків І вагонами №72797442 (пломба Ц994311); маса вантажу 50109 кг, №72805823 (пломба Ц994335); маса вантажу 50862 та №72214935 (пломба Ц994318); маса вантажу 48741 кг. Дата прибуття вантажу 07.01.2014 р.

Товар, доставлений за вищевказаними залізничним накладними був отриманий уповноваженим представником ПП «Автопетроліум» про що свідчить відмітка в видатковій накладній №2 від 02.01.2014 р. на загальну суму 10112718,60 грн. (в т.ч.ПДВ1685453,10 грн.) та акти приймання нафтопродуктів за кількістю №АУ0000005 від 04.01.2014 р., №АУ0000006 від 06.01.2014 р. та №АУ0000010 від 08.01.2014 р. з відміткою про прийняття та підписом, печаткою, прізвищем та ініціалами уповноваженої особи ПП «Автопетроліум» про одержання вантажу.

Згідно специфікації №6 від 14.01.2014 р. до договору №2-11/11/13 ТОВ «Петроліум Трейдинг Інвестмент» було поставлено до ПП «Автопетроліум» дизельне пальне у кількості 1000 т (+-10%) на загальну суму 10150000 грн (у т.ч.ПДВ 1691666,67 грн.). Доставка товару відбувалася партіями, залізничним транспортом. Станція відправлення - Миронівка, станція призначення - Васильків І. Дата прибуття вантажу 16.01.2014 р. На підтвердження фактів поставок нафтопродуктів надано: залізничну накладну від 14.01.2014 р. №34720367 про перевезення вантажу загальною масою 284363 кг вагонами №74003633 (пломба Ш844923, Ш837400); маса вантажу 57855 кг, №74947425 (пломба Ш837395); маса вантажу 61879 кг, №74737453 (пломба Ш837397); маса вантажу 57387 кг, №72350937 (пломба Ш837393); маса вантажу 49973 кг, №74242223 (пломба Ш844908, Ш844909); маса вантажу 57269; залізничну накладну від 14.01.2014 р. №34719039 про перевезення вантажу загальною масою 178153 кг вагонами №74720186 (пломба Ш844902); маса вантажу 57320 кг, №73948861 (пломба Ш837392); маса вантажу 63379 кг, №74167487 (пломба Ш844930); маса вантажу 57454 кг; залізничну накладну від 14.01.2014 р. №34721613 про перевезення вантажу загальною масою 305641 кг вагонами №74239021 (пломба Ш844911); маса вантажу 57723 кг, №73927535 (пломба Ш837399); маса вантажу 63269 кг, №74729286 (пломба Ш837396); маса вантажу 57690 кг, №74955758 (пломба Ш844920); маса вантажу 64557 кг, №73994121 (пломба Ш844924); маса вантажу 62402 кг; залізничну накладну від 14.01.2014 р. №34725523 про перевезення вантажу загальною масою 180499 кг вагонами №73947442 (пломба Ш837385); маса вантажу 64910 кг, №74126103 (пломба Ш837382); маса вантажу 57983 кг, №74019225 (пломба Ш837381, Ш837390); маса вантажу 57606 кг. Товар було отримано уповноваженим представником ПП «Автопетроліум» про що свідчать акт приймання нафтопродуктів за кількістю №АУ0000043 від 17.01.2014 р. з відміткою про прийняття, підписом, прізвищем та ініціалами такої особи в видатковій накладній №17 від 14.01.2014 р. на загальну суму 9628858,40 грн. (в т.ч. ПДВ 1604809,73 грн.).

Із специфікації №7 від 21.01.2014 р. до договору №2-11/11/13 вбачається, що ТОВ «Петроліум Трейдинг Інвестмент» поставило до покупця (ПП «Автопетроліум») дизельне пальне у кількості 1000 т (+-10%) на загальну суму 10000000грн. (в т.ч.ПДВ1666666,67 грн.). Станція відправлення ? Світловодськ, станція призначення - Васильків І. Дата прибуття вантажу 24.01.2014р. На підтвердження факту поставки дизельного пального надано: залізничну накладну від 21.01.2014 р. №44626893 про перевезення вантажу загальною масою 958936 кг вагонами №74218637 (пломба Ц554646); маса вантажу 57592 кг, №74004730 (пломба Ц554635); маса вантажу 57440 кг, №74017781 (пломба Ц554605); маса вантажу 55365 кг, №74202664 (пломба Ц554633); маса вантажу 56614 кг, №72812050 (пломба Ц554612); маса вантажу 48455 кг, №74003518 (пломба Ц554638); маса вантажу 56044 кг, №74228875 (пломба Ц554628); маса вантажу 55651 кг, №74704958 (пломба Ц554624); маса вантажу 58701 кг, №74011123 (пломба Ц554609); маса вантажу 56515 кг, №74222258 (пломба Ц554643); маса вантажу 55032 кг, №74206723 (пломба Ц554636); маса вантажу 57642 кг, №73712853 (пломба Ц554637); маса вантажу 57969 кг, №74200239 (пломба Ц554619); маса вантажу 56341 кг, №74200452 (пломба Ц554648); маса вантажу 57130 кг, №74001520 (пломба Ц554620); маса вантажу 57946 кг, №73748204 (пломба Ц554632); маса вантажу 58174 кг, №73714479 (пломба Ц554608); маса вантажу 56325 кг. Товар було отримано уповноваженим представником ПП «Автопетроліум» про що свідчать акти приймання нафтопродуктів за кількістю №АУ0000072 від 24.01.2014 р. та №АУ0000075 від 25.01.2014 р., з відміткою про прийняття та підписом, прізвищем та ініціалами представника ПП «Автопетроліум» в видатковій накладній №19 від 21.01.2014 р. на загальну суму 9589360,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1598226,67 грн.).

Відповідно до специфікації №8 від 04.02.2014 ТОВ «Петроліум Трейдинг Інвестмент» поставило дизельне пальне у кількості 900 т (+-10%) на загальну суму 9225000 грн. У нижче перерахованих залізничних накладних станцією відправлення вказано Миронівку, станцією призначення - Васильків І. Дата прибуття вантажу 07.02.2014 р. На підтвердження факту поставки товару надано: залізничну накладну від 05.02.2014 р. №34934653 про перевезення вантажу загальною масою 123526 кг вагонами №73925653 (пломба Ц466693); маса вантажу 65081 кг, №73732521 (пломба Ш163873); маса вантажу 58445 кг; залізничну накладну від 05.02.2014 р. №34934935 про перевезення вантажу загальною масою 288484 кг вагонами №74233958 (пломба Ш163869); маса вантажу 57830 кг, №74245531 (пломба Ш163898); маса вантажу 57471 кг, №74735275 (пломба Ц466696); маса вантажу 58429 кг, №73948630 (пломба В232620); маса вантажу 64355 кг, №72222359 (пломба Ш630716); маса вантажу 50399 кг; залізничну накладну від 05.02.2014 р. №34937979 про перевезення вантажу загальною масою 174587 кг вагонами №74168741 (пломба В232643); маса вантажу 58464 кг, №74170556 (пломба В232639); маса вантажу 58850 кг, №74729351 (пломба Ш630702); маса вантажу 57281 кг; залізничну накладну від 05.02.2014 р. №34936336 про перевезення вантажу загальною масою 296611 кг вагонами №74926221 (пломба Ш630730); маса вантажу 65123 кг, №74087503 (пломба Ц466700); маса вантажу 59294 кг, №73950701 (пломба Ж327301); маса вантажу 64040 кг, №72222946 (пломба Ж327308); маса вантажу 50768 кг, №74170416 (пломба Ж327307); маса вантажу 57386 кг. Товар отримано уповноваженим представником ПП «Автопетроліум» про що свідчать акти приймання нафтопродуктів за кількістю №АУ0000122 від 07.02.2014 р., №АУ0000126 від 08.02.2014 р. з відміткою про прийняття та підписом, прізвищем та ініціалами представника ПП «Автопетроліум» у видатковій накладній №46 від 04.02.2014р. на загальну суму 9052882,00 грн. (у т.ч. ПДВ 15088013,67 грн.).

Із актів приймання нафтопродуктів за кількістю видно, що поставлене дизельне пальне зберігалось в резервуарах нафтобази за адресою: Васильківський район, с. Крячки, вул. Кривова, 42. Вказані резервуари нафтобази були попередньо орендовані позивачем у ПП «Петра-Резерв» та ПП «Даркасервіс» відповідно до договорів зберігання нафтопродуктів позивача з ПП «Петра-Резерв» №7/ПРЗ-13 від 05.08.2013 р. та з ПП «Даркасервіс» №03/ДС-12 від 01.01.2012 р.

До кожної партії поставки нафтопродуктів відправник додавав сертифікати відповідності УкрСЕПРО та сертифікати якості виробника нафтопродуктів (дизельного пального марки F виду І) на підтвердження якості поставленого товару та його відповідності нормам ДСТУ.

Крім того, було встановлено, що ПП «Автопетроліум» (як орендарем) 01.07.2011 р. укладено договір оренди №46/АБ-11 з ТОВ «Автобансервіс» (як орендодавцем), відповідно до умов якого орендодавець надав у оренду позивачу в тимчасове строкове платне володіння та користування цілісні майнові комплекси - автозаправні станції з магазинами та обладнанням (далі - АЗС).

Наданими до суду товарно-транспортними накладними за період січень-березень 2014р. підтверджується вивезення дизельного пального, придбаного за договором №2-11/11/13 від 11.11.2013 р. з орендованих позивачем у ПП «Петра-Резерв» та ПП «Даркасервіс» резервуарів нафтобази до орендованих ПП «Автопетроліум» у ТОВ «Автобансервіс» за договором оренди №46/АБ-11 від 01.07.2011 р. автозаправних станцій для подальшого збуту.

Дослідивши надані позивачем товарно-транспортні накладні за період січень-березень 2014 р., суд зазначає, що кожна з них містить номер, дату, найменування замовника, вантажовідправника та вантажоодержувача, пункт навантаження, пункт розвантаження, відомості про транспортний засіб, причіп, водія, вид перевезення, тобто кожна накладна відповідає встановленим вимогам щодо її оформлення.

Надходження нафтопродуктів до АЗС відображено в фіскальних звітних чеках кожної АЗС позивача як операція з прийняття товару із зазначенням номеру резервуару, найменування (виду) товару, кількості, ціни.

Таким чином, документи позивача оформлені належним чином, зауважень з боку перевіряючих не викликали, кожна ланка господарської операції підтверджена.

За таких обставин суд вважає, що проведена господарська операція мала економічну мету та зміст, а віднесення позивачем суми ПДВ у розмірі 6651814 грн. до складу податкового кредиту за періоди: січень 2014 р. у розмірі 4888490 грн. та лютий 2014 р. - 1763324 грн. є правомірним.

Податковим органом не доведено, що зазначена господарська операція була фіктивною чи безтоварною та не надано суду належних та достатніх доказів щодо неможливості її здійснення.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Тобто, на відповідача як суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, так як він заперечує проти задоволення позовних вимог.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0001642201 від 24.07.2014 р., а тому суд вважає висновок контролюючого органу щодо заниження позивачем ПДВ на суму 6651814 грн. необґрунтованим, а донарахування суми грошового зобов'язання у розмірі 9977721 грн. - безпідставним, а відтак позовні вимоги ПП «Автопетроліум» такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001642201 від 24.07.2014 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Автопетроліум" 487 (чотириста вісімдесят сім) грн.20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 02 лютого 2015 р.