Ухвала

від 04.02.2015 по справі 821/4231/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4231/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03.11.2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Маркет-груп-Херсон" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Маркет-груп-Херсон" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що реальність здійснення господарських операцій із цим контрагентом підтверджено первинними бухгалтерськими документами. ТОВ "Інтервенто" були виписані податкові накладні, на підставі яких і формувався податковий кредит. Тобто, підприємством повністю виконано вимоги Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту. Посилання відповідача на недоліки товарно-транспортних накладних є безпідставними, так як вказують лише на певні помилки при заповненні документа, а не на їх відсутність. Крім того позивач вказував, що юридична відповідальність має індивідуальних характер, а тому він не може нести відповідальність за порушення, допущені його контрагентом.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03.11.2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 13.08.2014 р. № 0002622200.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що період з 21.07.2014 р. по 22.07.2014 р. відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТД "Маркет-груп-Херсон" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Інтервенто" за січень 2014 року, подальшого використання, реалізації придбаних у контрагента-постачальника товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складено акт від 28.07.2014 р. № 266/21-03-22-06/30142680.

У висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.186.1, п.186.2 ст.186, п.198.1, п.198.2, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 50023,20 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість у січні 2014 року на загальну суму 50023,20 грн.

Під час проведення перевірки відповідачем було використано акт ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 16.04.2014 р. № 894/04-61-22-4/38198809 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Інтервенто" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість за період січень 2014 року", в якому зазначалось, що ТОВ "Інтервенто" мало взаємовідносини з ТОВ "Авист", яке має ознаки фіктивності та використовується реально існуючими суб'єктами господарської діяльності (вигодонабувачами) з мінімізації їх податкових зобов'язань; ТОВ "Інтервенто" діяло без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан ТОВ "Авист", умови ведення цим підприємством господарської діяльності та порушення, які ним допускались. Таким чином, діяльність ТОВ "Інтервенто" була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом-посередником, який не виконував своїх зобов'язань та порушував приписи господарського і цивільного законодавства.

Враховуючи висновки акту перевірки контрагента позивача - ТОВ "Інтервенто", ДПІ у м. Херсоні прийшла до висновку про те, що угоди ТОВ "ТД "Маркет-груп-Херсон" з ТОВ "Інтервенто" складені з метою ухилення від сплати податків та за відсутності факту реального здійснення господарської діяльності.

Крім того, відповідач вказував на те, що товарно-транспортна накладна оформлена з порушеннями, а саме: в графі "пункт навантаження" зазначена адреса: м. Дніпропетровськ, просп. Газети "Правда", 29-Б, але відповідно до пп.4.2 п.4 договору зазначається, що товар передається зі складу продавця, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 147; в графі "Водій" зазначено лише прізвище, ім'я по батькові водія, який здійснював перевезення товару, але не вказано серія, номер посвідчення водія; ТТН не містить даних про номер подорожнього листа, не заповнено інші реквізити (фактичний час прибуття та відправки автомобіля з пунктів завантаження), не має відомостей про перелік супроводжувальних документів (вид пакування, підписи, прізвища та посади осіб, які здійснювали відпуск товару, дані про посади).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем складено спірне податкове повідомлення-рішення від 13.08.2014 р. № 0002622200, яким позивачу збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 62529 грн., з яких за основним платежем на 50023,20 грн., за штрафними санкціями на 12505,80 грн.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.2013 р. між ТОВ "ТД "Маркет-груп-Херсон" та ТОВ "Інтервенто" було укладено договір купівлі-продажу № 16-13, відповідно до якого Продавець зобов'язується продати та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар по асортименту, у кількості та за цінами згідно з умовами цього договору (п.1.1). Асортимент товару, що передається у межах кожної партії, визначається у видатковій накладній на підставі заявки Покупця (п.2.1). Товар вважається переданим Покупцю в момент підписання представниками сторін видаткової накладної. Перехід права власності на товар та ризиків до Покупця відбувається в момент підписання представниками сторін видаткової накладної (п.п.4.3, 4.4).

На виконання умов договору ТОВ "Інтервенто" у січні 2014 року поставило позивачу товар на загальну суму 137707,20 грн., з яких ПДВ - 22951,20 грн., що підтверджується видатковою накладною від 31.01.2014 р. № 310164, податковою накладною від 31.01.2014 р. № 310164.

Перевезення товару здійснювалося автотранспортом, який ТОВ "ТД "Маркет-груп-Херсон" орендувало у ПП ОСОБА_1. згідно договору від 28.08.2013 р. № 660619, про що свідчить товарно-транспортна накладна від 31.01.2014 р. № 1.

Також 26.08.2013 р. між позивачем та ТОВ "Інтервенто" було укладено договір про надання послуг № 15-13, згідно якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом визначеного у договорі строку надати за плату наступні послуги: роботи по завантаженню та розвантаженню алкогольних напоїв та тютюнових виробів на вантажні автомобілі на оптовому складі Замовника за адресою: м. Херсон, вул. Некрасова, 2, а Замовник зобов'язується оплатити надані послуги (п.1.1).

На виконання умов цього договору ТОВ "Інтервенто" надало позивачу послуги по завантаженню та розвантаженню алкогольних напоїв та тютюнових виробів на загальну суму 162432 грн., з яких ПДВ - 27072 грн., що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт від 31.01.2014 р. № 310165, звітом про виконану роботу за період з 01.01.2014 р. по 31.01.2014 р., податковою накладною від 31.01.2014 р. № 310165.

Розрахунки між сторонами проведено у безготівковому порядку на підставі платіжних доручень від 08.01.2014 р. № 25 на суму 153193,82 грн., від 16.01.2014 р. № 158 на суму 47890,18 грн., від 20.01.2014 р. № 197 на суму 20100 грн., від 07.02.2014 р. № 335 на суму 30918,84 грн. Крім того, позивачем надано повідомлення про відступлення права вимоги від 28.01.2014 р., від 30.01.2014 р., від 04.02.2014 р., від 05.02.2014 р.

Зазначеними доказами спростовуються доводи відповідача про безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Первинні бухгалтерські документи та податкові документи оформлені без порушень, підписані уповноваженими та скріплені печатками сторін, мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України.

Крім того суд першої інстанції правомірно надав належну оцінку доказам та критично оцінив твердження відповідача про те, що товарно-транспортна накладна складена з порушенням, оскільки по-перше, підставою для формування податкового кредиту є податкова накладна (до якої у відповідача жодних зауважень не має), а не товарно-транспортна накладна; по-друге, окремі недоліки товарно-транспортної накладної самі по собі не можуть бути безумовною підставою для позбавлення її сили первинного документа, а відтак позбавлення покупця права на формування податкового кредиту. Тим більше, що законодавством не передбачено визнання недійсною товарно-транспортної накладної з таких підстав.

Враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та первинні бухгалтерські документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт поставки товарів на користь позивача, посилання ДПІ на порушення норм податкового законодавства в обґрунтування своєї позиції є недоведеним.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03.11.2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є.Зуєва

суддя О.А.Шевчук

суддя А.Г.Федусик