Постанова

від 10.02.2015 по справі 826/12258/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12258/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Старової Н.Е.

При секретарі Ковтун І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Перспектива" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Перспектива", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будспецсервіс" про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2014 року адміністративний позов Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до ТОВ "Будівельно-монтажна компанія "Перспектива", ТОВ "Будспецсервіс" про застосування заходів реагування - задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві проведено планову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб ТОВ «Будспецсервіс» (замовник) і ТОВ «БМК «Перспектива» (генеральний підрядник) на об'єкті «Будівництво житлового кварталу з об'єктами соціально-громадського призначення по вулиці Підвисоцького (територія військового містечка №2) в Печерському районі міста Києва», за результатами якої складено акт перевірки від 31 липня 2014 року № 20/854, яким встановлено сорок одне порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки.

Вважаючи дані порушення такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про застосування заходів реагування.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду і контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Частиною 4 статі 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Згідно ч.5 статті 7 зазначеного Закону перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Як вбачається з пояснень позивача, про проведення відповідної перевірки, відповідача 1 було повідомлено шляхом надіслання телефонограми, яку було прийнято уповноваженою особою суб'єкта господарювання факсом. На дане твердження позивача апелянтом зазначено, що про наявність повідомлення про проведення перевірки він дізнався, одержавши адміністративний позов з додатками.

Між тим, колегія суддів зазначає, що не можливо встановити, чи було таке повідомлення взагалі направлено апелянту, та в який спосіб, оскільки позивачем в позові зазначено, що повідомлення від 11 липня 2014 року № 20/1598 про проведення планової перевірки будівництва житлового кварталу з об'єктами соціально-громадського призначення по вулиці Підвисоцького 14 липня 2014 року було надіслано рекомендованим листом на адресу ТОВ «Будспецсервіс» телефонограмою, яке було прийнято уповноваженою особою суб'єкта господарювання по факсу.

Тобто, незрозумілим є чи факсом направлялось таке повідомленні чи рекомендованим листом. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що повідомлення прийнято факсом, однак не зазначено посаду особи, яка його приймала.

Крім того, будь-яких доказів повідомлення позивачем відповідача 2 в справі взагалі не міститься.

Відповідно до ч. 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

З аналізу наведеної норми вбачається, що Печерським РУ ГУ ДСНС України було порушено вимоги ч.6 статті 7 Закону про нагляд. Зокрема, в останній день перевірки акт перевірки було підписано лише посадовими особами РУ ГУ ДСНС України та не підписано представниками суб'єктів господарювання. Крім того, у разі, якщо суб'єкта господарювання відмовився підписати акт, посадова особа органу державного нагляду (контролю) мала внести до такого акта відповідний запис. Однак, такого зауваження в акті, долученому до справи, не міститься. З цього можна зробити висновок, що відповідачі взагалі не були ознайомлені з даним актом перевірки. Також, в матеріалах справи не міститься доказів того, що акт перевірки вручено відповідачам ані в останній день проведення перевірки, ані поштою.

Слід також зазначити, що згідно Наказу про проведення планових перевірок додержання законодавства з питань пожежної безпеки від 20 червня 2014 року № 147 особою що має право здійснювати перевірку визначено ОСОБА_3, посвідченням на проведення перевірки від 24 липня 2014 року № 457 та описовою частиною Акту від 31 липня 2014 року № 20/854 визначено, що перевірки буде проведено ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 Однак, в останній день перевірки вказаний акто було підписано лише двома особами - ОСОБА_5 та ОСОБА_3, з чого вбачається порушення процедури проведення перевірки та складання за її результатом акту.

Відповідно до ч.7 статті 7 цього Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Таким чином, звернення контролюючого органу до суду щодо вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування - не єдиний спосіб впливу на порушника та уникнення небезпеки персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій. Орган державного нагляду може скласти припис, розпорядження чи інший розпорядчий документ щодо усунення порушень.

Пунктом 12 ч. 1 статі 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Згідно ч. 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів проти пожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.п. 1, 4, 10 ч. 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.

Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно зазначив, що позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема, складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки).

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва об'єкту підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Між тим, наданими представником ТОВ «БК «Перспектива» та доданими до апеляції документами, зокрема, експертним висновком ТОВ «Пожтехекспертиза» щодо відсутності та усунення порушень норм та правил пожежної безпеки, які були зафіксовані в «Акті перевірки додержання пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб від 31 липня 2014 року № 20/854», спростовуються зазначені в акті перевірки від 31 липня 2014 року № 20/854 порушення. Отже, колегія суддів зазначає, що якщо такі порушення і існували на час проведення перевірки, то вони були усунені відповідачами, що само по собі виключає можливість застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення будівництва.

З огляду на те, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації підприємства є крайнім заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а настання таких наслідків не доведено позивачем належним чином, крім того, перевіряючим органом було порушено порядок проведення перевірки, поданий позов не вбачається обґрунтованим.

Таким чином, враховуючи те, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в акті від 31 липня 2014 року № 20/854, однак не підтверджені достатніми та належними доказами, протиправним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Тобто, суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність на об'єкті будівництва відповідачів порушень положень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки станом на час проведення перевірки, а також не усунення виявлених порушень на момент розгляду та вирішення даної адміністративної справи.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Перспектива" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2014 року - скасувати та ухвалити нову.

В задоволенні адміністративного позову Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Перспектива", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будспецсервіс" про застосування заходів реагування - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Старова Н.Е.

Мєзєнцев Є.І.