Постанова

від 05.02.2015 по справі 815/48/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/48/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Єфіменко К.С. розглянувши у скороченому провадженні у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Тарутинському районі Одеської області про стягнення заборгованості в розмірі 876,44 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Тарутинському районі Одеської області про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на загальну суму 876,44 грн.

12.01.2015 року було відкрито провадження по справі та надано відповідачу строк до 29.01.2015 року для надання заперечень.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с.24-26), в яких зазначив: по-перше, що відповідно ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які причинили втрату працездатності» страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, який є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту і є окремою юридичною особою.

Статтею 46 цього Закону визначено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України провадить акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої,систему фінансування; що кошти на страхування не включаються до складу Державного Бюджету України, а зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та використовуються виключно за їх прямим призначенням.

Статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що виплата пенсій здійснюється за кошти Пенсійного фонду України, що Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою. Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01.03.2001 року №121/28, визначено, що Пенсійний фонд України є центральним органом, який здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення. Відповідно до пункту 17 зазначеного Положення, Пенсійний фонд України є юридичною особою, здійснює свої повноваження безпосередньо (п.15 Положення) та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Сумісною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/4 затверджено «Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання».

Порядок №5-4/4 визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, які призначені особам, що застраховані згідно із Базовим Законом. Тому даний Порядок не дає позивачу право вимагати стягнення суми пенсій з відділення, а лише передбачає процедуру звірки витрат на виплату пенсій.

Відповідач вважає, що відповідно до вимог Порядку №5-4/4 для розгляду справи по спору про стягнення пенсій у якості відповідача повинний бути залучений центральний апарат Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, тому що відділення позбавлено права на проведення розрахунків з позивачем на своєму рівні. Окрім того, в зв'язку з тим, що відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій здійснюється на центральному рівні, кошти для відшкодування пенсії по інвалідності у відділення не передбачені, тому відділення не є належним відповідачем у даній справі.

Стягнення з відповідача суми виплаченої пенсії громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суперечать Угоді «Про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров`я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків», яка була підписана державами - учасницями СНД в м.Москві 09.09.1994 року. Згідно актів форми Н-1 нещасний випадок на виробництві з ОСОБА_1 трапився в колгоспі ім..Кутузова, що знаходився в Горьківській області, Російська Федерація, а ОСОБА_2 в Комі АССР в пос.Жешарт-2, лісо базі, на даний час Російська Федерація. Крім того, на дату нещасного випадку ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_1 не були застрахованими особами у відповідності до Базового Закону і тому, на думку відділення Фонду, не мають право на відшкодування пенсій за рахунок Фонду. У зв'язку з чим відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, починаючи з 01.04.2001 року, відшкодовують органам Пенсійного фонду пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Управлінням Пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області було направлено відповідачу відповідні акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з серпня 2014 року по листопад 2014 року, які були підписані з розбіжностями на загальну суму 876,44 грн.

Фондом не було прийнято до заліку для відшкодування суми основного розміру пенсій, призначених: ОСОБА_1 (заборгованість нарахована за період з серпня 2014 року по листопад 2014 року включно) та ОСОБА_2 (заборгованість нарахована за період з серпня 2014 року по листопад 2014 року включно), що обґрунтовано тим, що каліцтво зазначених осіб відбулось на підприємстві, що не розташовано на території України. Проте позивач вважає, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а вразі виплати такої органами ПФУ - відшкодувати останньому витрати, є Фонд.

Дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 03.03.2003 року №5-4 та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року №376/769 (далі - Порядок).

Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду звірки по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління та управління Фонду в областях на підставі акту щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом і подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до п.7 Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області були направлені відповідачу відповідні акти щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за серпень-листопад 2014 року (а.с.15-16,18-19,21-22,24-25). Проте, вказані акти були підписані з розбіжностями, про що свідчать копії актів звірок та таблиці розбіжностей за серпень - листопад 2014 року, а саме: не врахована сума витрат на виплату пенсій двом пенсіонерам (а.с.15-26).

Каліцтво пенсіонерів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сталися у 1984 році.

Згідно актів розбіжностей, та розрахунків сум заборгованості відповідач не приймає до заліку для відшкодування суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну у розмірі 876,44 грн.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача проти позову з огляду на наступні підстави:

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до ст.4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в Україні залежно від страхового випадку є: пенсійне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Відповідно до п.4 ст.25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, відновлення здоров'я та працездатності потерпілого, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У частині 4 ст.26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відносини стосовно відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат Пенсійного Фонду на виплату пенсій по інвалідності регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/4 (далі - Порядок №5-4/4) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Пунктом 2 ст.7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 01.04.2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною 2 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій по якому виник спір.

За змістом ч.2 ст.2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" ст.27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у ст.8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім пункту 3 розділу ХІ встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Відповідно до ст.1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків, тому саме він повинен відшкодувати Пенсійному фонду України витрати по сплаті пенсії по інвалідності.

Згідно актів щомісячної звірки витрат на виплату і доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з серпня по листопад 2014 року сума витрат складає в розмірі 876,44 грн., та згідно вищевикладених норм відповідач повинен сплатити вищевказану суму позивачу.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 року по справі №815/5137/14 стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Тарутинському районі Одеської області суму витрат з виплати і доставки пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 18287,08 грн.(а.с.28-29), що відповідає періоду з 01.09.2011 року по 31.07.2014 року за тими саме пенсіонерами, в зв'язку із чим, на підставі положень ч.1 ст.72 КАС України, суд застосовує це судове рішення, яке набрало законної сили до спірних правовідносин, в частині ґрунтовності заявлених позовних вимог та обов'язку відповідача компенсувати суми виплачених пенсій за вказаних у позовній заяві пенсіонерів.

За таких обставин, суд доходить висновку що слід задовольнити позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області щодо стягнення суми заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з серпня по листопад 2014 року у розмірі 876,44 грн.

Аналогічну позицію висловив Виший адміністративний суд України у своїх рішеннях по справам №К/9991/3584/12, К/9991/52469/12 та К/9991/52766/12.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.

Судові витрати слід розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 183 2 , 256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути із Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Тарутинському районі Одеської області (68500, Одеська область, смт Тарутине, вул.Красна,223-А, код ЄДРПОУ 25933282) на р/р 25600301004008 в Тарутинському ВБВ №1015/0401 АТ "Ощадбанк", МФО 328845 суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з серпня по листопад 2014 року в розмірі 876,44 грн.

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови тільки з підстав, визначених ч.8 ст.183 2 КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.